Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект ММ (2011).doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
1.19 Mб
Скачать

3. Чинники, що впливають на прийняття рішень

У зв'язку з тим, що управлінські рішення в міжнародних корпораціях приймаються людьми, на раціональний процес прийняття рішень, що був описаний вище, впливають певні чинники. Від цих чинників безпосередньо залежить, як саме відбувається прийняття рішень та наскільки ці рішення ефективні.

До основних чинників належать:

  • середовище прийняття рішень;

  • людський чинник;

  • чинник часу;

  • корпоративна культура;

  • комунікаційні обмеження;

  • масштаб негативних наслідків.

Середовище прийняття рішень

Прийняття рішень в міжнародних корпораціях здійснюєть­ся в різних умовах: визначеності, ризику, неповної визначеності та невизначеності.

Визначеність передбачає, що результат кожного з альтерна­тивних варіантів вибору точно відомий [9]. Таке трапляється є часто, оскільки в умовах мінливого середовища важко бути повністю впевненим щодо результату прийнятого рішення. Як правило, до рішень з визначеним результатом належать рішення прості за структурою, що входять до складу комплексних рішень. Досить часто рішення приймаються в умовах ризику, на основі достатнього обсягу інформації, але майбутні результати різних аль­тернатив можуть змінюватися. При цьому наявні дані дозволяють оцінити прибуток у разі успіху кожного з варіантів [7]. Ризик оці­нюється як вірогідність того чи іншого результату. Вірогідність виз­начається як міра можливості здійснення певної події та вимірюєть­ся від 0 до 1. Згідно з математичною теорією ймовірностей, сума вірогідностей всіх альтернатив має дорівнювати 1.

Умови неповної визначеності виникають, коли інформація про варіанти рішень та майбутніх подій є недостатньою, що не доз­воляє об'єктивно оцінити ризики і майбутні наслідки. В цьому випадку ризик визначається суб'єктивно - на основі минулого досвіду, прогнозів. Таким чином, рішення приймаються на основі передбачень, достовірність яких стає відомою в майбутньому [7].

Ситуація є невизначеною, коли неможливо оцінити вірогідність отримання потенційних результатів. Це трапляють­ся, коли з'являються нові та складні чинники, щодо яких відсут­ня належна інформація. У разі повної невизначеності викорис­товуються два варіанти дій: по-перше, можна спробувати отримати мінімальну інформацію стосовно проблеми і в поєднанні з суб'єктивною оцінкою прийняти рішення; по-друге, дія­ти відповідно до вирішення аналогічних проблем у минулому.

Людський чинник

До людських чинників відносять систему цінностей менед­жерів, їх психологічні особливості, а також належність до пев­ної культури.

Кожна людина має власну систему цінностей, яка визначає її дії та впливає на рішення, що приймаються. В однакових си­туаціях менеджери можуть приймати різні рішення, тобто на­давати перевагу тій чи іншій альтернативі. Наприклад, в роз­порядженні менеджера структурного підрозділу є певна сума коштів, яку він може витратити на свій розсуд. Якщо менеджер, спрямований лише на максимізацію прибутку, вкладе кошти у збільшення виробничих потужностей чи більш агресивне про­сування товару, то менеджер з соціальним спрямуванням на­дасть перевагу будівництву їдальні або спортзалу для персона­лу. Так само система цінностей визначає процес прийняття рішень менеджерів інших рівнів управління.

Психологічні характеристики особистості впливають як на прийняття рішень зокрема, так і на підходи до управління вза­галі. Як правило, управління міжнародними компаніями вима­гає від менеджерів значно більших зусиль та більш специфіч­них знань, як-то: знання інших культур, мов, специфіки менталітету, практики ділового спілкування та ін. Якщо менед­жер бездоганно здійснює свою діяльність на національному ринку, це не означає що в умовах міжнародного ринку він про­явить себе найкращим чином.

Важливе значення для прийняття рішень має належність менеджера до певного культурного середовища, тому що в різних культурах переважають різні ціннісні орієнтації. Наприклад, в американських корпораціях існує індивідуалістична спря­мованість менеджерів, в японських – навпаки, колективна. Де­тальніше відмінності цих двох систем управління будуть наве­дені нижче.