Примітки до фінансової звітності

У різних країнах назва документа, що додається до річної фінансової звітності компаніями й містить інформацію, яка пояснює приведені в ній дані, може відрізнятися. Наприклад, в Італії, Португалії, Франції використовується термін "пояснювальна записка". Паралельно в багатьох країнах існують назви "примітки до річної звітності", "додатки до звітності", "коментарі до звітності", "пояснення". Власне кажучи всі ці документи розкривають тотожну за змістом інформацію, тому доцільно використовувати далі по тексту для всіх країн один термін - "примітки до річної фінансової звітності" (далі - "примітки").

Приміткам у всіх країнах надається велике значення. У багатьох державах вони є обов'язковим складовим елементом звітності компаній, у якому розшифровуються чи ілюструються окремі її статті. До кожної статті балансу, звіту про прибуток і збитки, звіту про рух коштів у примітках варто робити перехресні посилання на будь-яку зв'язану з ними інформацію. Наприклад, вартість основних засобів, відображена в балансі однією цифрою в двох оцінках (первісна вартість - знос = залишкова вартість), у примітках може розшифровуватися по видах, термінах використання.

Форма й обсяг приміток в основному не регулюється, але вони можуть бути строго регламентовані законодавством. Наприклад, в Італії і Португалії примітки є обов'язковою складовою частиною річної бухгалтерської звітності і повинні включати дані, що не знайшли відображення в балансі та звіті про прибуток і збитки, але які важливі для оцінки фінансового стану компанії і прийняття рішень щодо її діяльності. Примітки до фінансових звітів варто надавати систематично. Крім того, як правило, у більшості країн встановлюються мінімальні вимоги до кількості інформації, що розкривається.

Відповідно до МСФЗ 1 метою приміток є надання інформації: про основи складання фінансових звітів і конкретну облікову політику, обрану і застосовувану для операцій і подій; даних обов'язкових з погляду МСФЗ, але не включених до складу інших компонентів фінансових звітів; додаткових даних, не включених до складу інших компонентів фінансових звітів, але необхідних для досягнення принципу достовірного відображення інформації.

Відповідно до португальського законодавства у випадку непорівнянності даних, приведених у річних звітах з даними за попередні роки, цей факт разом з поясненням його причин також повинний бути зазначений у примітках.

У Росії та Україні примітки включають не тільки пояснювальну інформацію до показників балансу і звіту про фінансові результати, але також два звіти, - звіт про рух коштів і звіт про власний капітал.

У США Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку надають американським компаніям значну волю у виборі існуючих методів відображення найважливіших господарських показників, наприклад, методу ФІФО чи ЛІФО при оцінці вартості запасів чи способу розрахунку вартості будинків і устаткування. Однак в США вимагається обов'язково вказати, який саме метод був використаний, чи мінявся метод розрахунку показників у порівнянні з попереднім обліковим періодом і т.п., оскільки використання різних методів може привести до істотних відхилень у показнику чистого доходу й інших важливих підсумків господарської діяльності компанії.

У Польщі примітки до звітності містять інформацію, що вимагає більшого розкриття, і призначені для уточнення об'єктивної оцінки активів, фінансових результатів і рентабельності економічного суб'єкта. У тому числі примітки повинні включати:

• опис методів оцінки й інших методів, що застосовуються при складанні звітності, і причин змін, що відбулися в порівнянні з попереднім роком;

• більш конкретну інформацію про активи, зобов'язання і власні кошти, що відображаються у балансі та звіті про прибуток і збитки;

• будь-яку інформацію, необхідну для об'єктивної оцінки балансу та звіту про прибуток і збитки;

• опис джерел асигнування прибутку;

• інформацію про штат фірми і данні про членів правління;

• вартості земель, що належать організації;

• вартості основних засобів, використовуваних на умовах фінансової оренди;

• аналіз кредиторської заборгованості за термінами її погашення,

• відстрочені заборгованості по податкових платежах,

• різниця між величиною оподатковуваного прибутку (визначеного відповідно до податкового законодавства) і величиною прибутку, зазначеного в звіті про прибуток і збитки,

• інформацію про непередбачені прибутки і збитки, що виникли внаслідок непередбачених обставин.

З огляду на той факт, що інформація, яка надається в примітках, не повинна дублювати інформацію, що є присутнею в інших компонентах звітів, можна зробити висновок, що у фінансових звітах, які складаються в різних країнах, майже 90 % загального обсягу звітів приходиться на примітки. Отже, примітки в закордонній практиці обліку є для зовнішніх користувачів основним джерелом інформації про організацію , у якому розкривається вся істотна інформація, що впливає на поточний фінансовий результат і фінансовий стан, а також та інформація, котра, як очікується, уплине на майбутні події.

Труднощі в складанні приміток виникають з тієї причини, що самі МСФЗ не містять чіткої вказівки способу і послідовності надання інформації, а дають лише перелік мінімально необхідних компонентів, які повинні бути присутніми у примітках. Для керівництва компанії й укладачів звітності МСФЗ надають досить великий ступінь свободи в прийнятті рішень про те, яким чином і що саме буде розкрито в примітках. Як правило, обсяг приміток, ступінь деталізації інформації про елементи звітності, події та обставини, які потрібно розкрити, є предметом "професійного судження" керівництва з урахуванням критеріїв істотності, вірогідності і повноти наданої інформації.