4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.

За своєю природою конфлікт можу бути носієм як конструктивних, так і деструктивних тенденцій, що зумовлює його позитивні та негативні функції.

До позитивних функцій відносяться:

Сигналізування про осередки соц. напруги - сприяє відкритому вираженню позицій;

Інновація – розвиток суспільства руйнування нежиттєздатних структур;

Консолідуюча – об’єднання людей, що захищають власні інтереси;

Активізація соціальних зв’язків – динамізує взаємодію людей;

комунікативна – пошук компромісу;

зняття психологічної напруги – стимул для пошуку компромісів.

Негативні функції:

Дестабілізуюча – порушення соціального клімату, єдності, сльот, колективів;

дезинтегруюча – послаблення зв’язків, ускладнення пошуку компромісів;

аксіологічна – загострене сприйняття, зміна системи пріоритетів.

5. Об'єктивні та суб'єктивні причини соціальних конфліктів.

Конфлікт як соціальне явище є породженням певних соціально-психологічних чинників, втілених в інтересах конкретних соціальних суб’єктів. Він є сукупністю суб’єктивних і об’єктивних причин, наслідком взаємодії різноспрямованих прагнень, що постають у різноманітніших комбінаціях.

1. Протилежні орієнтації сторін (протилежні інтереси людей, соціальних груп, незбіг цінностей індивідів і суспільства)

2. Різноспрямованість ідеологічних засад.

3.Різноспрямованість соціально-економічних орієнтацій (соц.-економ. Нерівність, дефіцит життєвих благ, бортьба за кращі позиції у суспільстві).

4. Суперечності між елементами соціальної структури (центр - периферія).

5. Соціально-психологічні та морально-етичні (егоїстичність особистості, недосконалість людської психіки,)

Вчені розрізняють 3 типи причин конфлікту:

1) створення умов що заохочують ворожнечу;

2) агресивні установки, що приводять до конфліктної поведінки;

3) психологічні процеси, що приводять до войовничого не сприйняття соціальних, релігійних, культурних цінностей.

6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв'язання.

Соціальні конфлікти є динамічним явищем або процесом, завдяки чому вони характеризуються певними узагальненими періодами і стадіями проходження.

Визначають 4 основні стадії: перед конфлікт, конфлікт, розв’язання конфлікту та після конфлікту.

Крім того динаміка конфлікту має певні фази: 1.латентна (формування конфліктної ситуації, загострення протиріч), 2.демонстративна (демонстрація усвідомлення різниці інтересів) 3.агресивна (визначення засобів боротьби) 4.батальна (реалізація агресивних планів різними засобами)5.розвязання конфлікту (перемога однієї з сторін, договір чи затухання конфлікту).

Конфлікт переходить до відкритого в різноманітних формах конфліктної поведінки. Конфліктна поведінка характеризує дії, спрямовані на те, щоб заважати протилежній стороні досягти цілей та інтересів.

Розв’язання конфлікту здійснюється або через зміну об’єктивної ситуації, або через зміну суб’єктивного образу ситуації, який склався у протилежної сторони. Цілковите розв’язання означає припинення конфлікту як на об’єктивному так і на суб’єктивному рівнях. При частковому розв’язанні конфліктів змінюється тільки зовнішня колективна поведінка, але зберігаються внутрішні спонукаючи настанови до продовження протистоянь.

На після конфліктній стадії остаточно ліквідуються протиріччя інтересів, цілей, настанов, соціально психологічна напруженість та будь-яка боротьба, що сприяє поліпшенню соціально психологічних характеристик як окремих груп так і між групової взаємодії.