Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори_Соціологія.docx
Скачиваний:
15
Добавлен:
02.12.2018
Размер:
171.82 Кб
Скачать

Тема 3. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура.

1. Суспільство як соціальна система та соціальне явище.

Соціологія по-різному тлумачить поняття «суспiльство», ключове поняття соціології та унікальне соціальне явище:

Е.Дюркгейм розглядав суспiльство як надiндивiдуaльну духовну реальність, яка заснована на колективних уявленнях. За М. Вебером, суспiльство - це взаємодiя людей, яка є продуктом соцiальних, тобто орiєнтованих на інших людей, дiй. Т. Парсонс визначав суспільство як систему відносин між людьми, основою якої є норми й цiнностi. К. Маркс –суспiльство - сукупнiсть, що історично розвивається, відносин мiж людьми, якi складаються в процесi їх спiльної дiяльностi.

Для розуміння поняття суспільства слід розрізняти такі категорії як Країна – частина світу, що має свої кордони і користується держ. суверенітетом, Держава- політична організація країни. Яка включає певний режим влади.

Суспільство–універсальний спосіб організації соц. зв’язків і соц. взаємодії, що забезпечує задоволення всіх основних потреб людей.

Як система розглядається в 3 аспектах:

1. як множина індивідів в основі якої лежать загальні обставини (місто, село) – соціальна спільнота

2. як ієрархія соц.позицій (статусів і ролей, виконуваних функцій) – соціальна організація

3. як сукупність норм та цінностей, що визначають характер та зміст поведінки елементів даної системи - культура

Суспільство – сукупність усіх засобів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності, соціальні норми і характеризуються соціокультурною ідентичністю його членів.

2. Основні ознаки суспільства і типологія суспільств.

Суспільство–універсальний спосіб організації соц. зв’язків і соц. взаємодії, що забезпечує задоволення всіх основних потреб людей.

Ознаки суспільства: 1)спільна територія (зазвичай збігається з державними кордонами) 2)загальноприйнята система норм і цінностей, певний рівень розвитку культури 3)цілісність та сталість 4)здатність підтримувати та відтворювати систему зв’язків 5)автономність, саморегуляція, саморозвиток

Типологія: У межах однієї країни в різні історичні періоди утворюються різні типи суспільств. Існує кілька типологій за відповідною ознакою.

за способом виробництва: 1)суп. мисливців і збирачів, на основі родинних звязків. 2.садівничі суп. 3)аграрне (традиційне) сусп. (зародження держави, класів, міст, писемності...4)промислові (індустріальні та постіндустріальні сусп.

за ціннісними критеріями : традиційне (цінності обмежені традиціями) сусп.кероване з середини (домінують особистісні цінності), сусп.кероване зовні (орієнтація на оцінки інших)

за «писемністю»:дописемні та писемні сусп.

за розвиненістю управління прості (всі рівні), складні (класове розшарування).

за політ.режимом - демократичне, авторитарне, тоталітарне

За радянських часів науковою вважалася марксистська типологія, згідно способу виробництва і форми власності, виділяють: первісну; рабовласницьку; феодальну; капіталістичну, та комуністичну формації.

Сучасна поділяє всесвітню історію на 3-и стадії: до індустріальну; індустріальну; постіндустріальну. Зміна однієї стадії іншою супроводжується зміною форм власності, способу виробництва, технологій, соціальних інститутів, політичного режиму, способу життя, культури, кількості населення, соціальної структури суспільства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]