Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

синтетичного рахунка, третьою — номер субрахунка. При цьому код класу і код синтетичного рахунка (рахунки першого поряд­ку), тобто дві перші цифри, — це той мінімум, який повинен за­стосовуватись для відображення в обліку господарських опера­цій. Коди наведені в Плані рахунків не можуть змінюватись під­приємствами. В Плані рахунків наведені також коди і наймену­вання субрахунків (рахунків другого порядку).

Підприємство може самостійно деталізувати рахунки, щодо яких не наведено субрахунків, а також субрахунки. Тобто, в об­ліку можуть застосовуватись субрахунки будь-якого порядку (тризначні, чотиризначні і т.д.). Інструкцією не передбачено за­стосування розділових знаків, а тому всі цифри, які означають код, записуються поруч.

Система рахунків другого порядку побудована у двох на­прямках:

• перший — застосування субрахунків, що мають встанов­лені конкретні номери і призначення згідно з Планом рахунків;

• другий — застосування субрахунків, які не мають встано­влених конкретних номерів, у яких номер і конкретне призна­чення встановлюються підприємством.

Підприємство має право не використовувати субрахунки (ра­хунки другого і наступних порядків), але якщо воно їх викорис­товує, слід застосовувати коди, передбачені Планом рахунків. Якщо Планом рахунків не передбачено субрахунок для певного виду активів або зобов'язань, а підприємство вважає за необхід­не виділити в обліку цей вид, воно може ввести додатковий суб­рахунок, використовуючи для цього наступні цифри. Напри­клад, рахунок 91 "Загальновиробничі витрати" може бути допо­внений субрахунками 911 "Змінні загальновиробничі витрати" та 912 "Постійні загальновиробничі витрати".

Інструкція щодо застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом го-

144

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

сподарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика та призначення синтетичних рахунків і субрахунків, а також типо­ва схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0—7 є обов'язковими для всіх підприємств. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахун­ків, який не наведено в Інструкції, встановлюється підприємст­вом, виходячи з норм Інструкції, положень (стандартів) бухгал­терського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгал­терського обліку та управлінських потреб.

Аналітичний облік в межах рахунків запасів, витрат і дохо­дів надає можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначення результатів ді­яльності за центрами відповідальності.

Рахунки класу 9 "Витрати діяльності" ведуться підприємст­вами всіх форм власності. Суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на веден­ня комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використо­вувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку 23 "Виробництво" щомісячно сум в частині прямих і виробни­чих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Рахунки класу 0 "Позабалансові рахунки" надають інформа­цію, розкриття якої передбачено в примітках до фінансових зві­тів.

Отже, кожний клас рахунків має конкретне призначення і ті­сно пов'язаний з інформаційними потребами зовнішніх та внут­рішніх користувачів.

У відповідності з класифікацією видів обліку всі рахунки поділяються на рахунки фінансового і управлінського обліку. В свою чергу, рахунки фінансового обліку поділяються на реальні

145