4.5. Раціоналізація режимів праці і відпочинку

Кодексом законів про працю встановлена тривалість робо­чого часу на тиждень не більше 40 годин. Як правило для робіт­ників і службовців встановлюється робочий тиждень з двома вихідними днями. На роботах з особливими умовами і характе­ром праці робочий день може бути розподілено на частини за умови, що загальний час роботи не перевищує встановленого законодавством. Протягом роботи, як правило, через 4 години від її початку надається перерва для відпочинку і приймання їжі не більше ніж на 2 години. Визначені законом також порядок надання вихідних днів, тривалість щотижневого відпочинку, по-

68

Тема 4. Раціоналізація праці та зниження затрат робочого часу в обліковому процесі

рядок надання відпусток. Тому раціоналізацію режимів праці й відпочинку необхідно здійснювати у відповідності до Закону.

Раціоналізація праці й відпочинку є важливим завданням НОП. У процесі трудової діяльності в людини функціональний стан організму змінюється за певними законами. На початку ро­боти відбувається втягування організму в роботу, виробляється певний її ритм, далі наступає період стійкої працездатності, піс­ля якого через певний час наступає період її зниження, виникає почуття голоду. В цей час потрібно призначати перерву. При­близно такий же характер зміни працездатності й у другій поло­вині дня.

У процесі діяльності в людей, у результаті багатократного повторення певних фізичних та нервових подразників, вироб­ляються умовні рефлекси. Виробляються вони і на певний час. Така система умовних рефлексів являє собою динамічний сте­реотип. Динамічний стереотип, що виробляється в процесі ро­боти, називають робочим. Якщо в процесі роботи подразники постійні як за своїм характером, так і у часі та просторі, то при заданих умовах працездатність досягає максимуму. Це пов'язано з тим, що психофізіологічні процеси в організмі на­строюються на заданий ритм.

Ритм у життєвих явищах означає високу ступінь пристосо­ваності живих істот до природних умов, оскільки в природі по­слідовні процеси розвиваються ритмічно. Постійна зміна дня і ночі, чергування пори року, з'явлення та зникнення місяця, при­пливи і відливи на морі — всі ці події відбуваються закономір­но, повторюючись через рівні проміжки часу писав Косилов С.А. Кандор І.С. відмічав, що нормалізуюче значення ритму в роботі таке велике, що порушення ритму її — простої, зупинка конвеєра і т.д. — викликає невдоволення і подразливість у робі­тників, так як не тільки знижує їх заробітки, але й руйнує в центральній нервовій системі робочу динаміку, що склалась.

Ритмічна праця менше стомлює ніж неритмічна. Це поясню­ється тим, що за рахунок вірної і постійної зміни процесів збу-

69

Тема 4. Раціоналізація праці та зниження затрат робочого часу в обліковому процесі

дження і гальмування нервові центри працюють найбільш еко­номічно.

Режими праці й відпочинку виконавців часто нераціональні, що знижує продуктивність праці й призводить до небажаних со­ціально-економічних наслідків. Розрізняють режими праці і від­починку внутрішньо-змінні, добові, місячні, річні.

Внутрішньо-змінні режими праці і відпочинку проектуються на основі аналізу динаміки працездатності. При проектуванні раціональних режимів праці й відпочинку передбачають здійс­нення ряду заходів, які сприяють прискоренню вроблення (вра-батывания), високій стійкості працездатності, попередженню втомлюваності, а також заходи по активізації відпочинку.

Відпочинок не передбачає обов'язкової повної бездіяльності зі сторони людини, він може бути досягнутий простою перемі­ною справи — перенесенням уваги на нову сферу діяльності.

Встановлення раціональних режимів праці й відпочинку до­зволяє підвищити продуктивність праці при бережливому від­ношенні до здоров'я виконавців.