Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

результатів багатьох рахунків та субрахунків. Однак, цей недо­лік можна зменшити шляхом зниження деталізації рахунків син­тетичного обліку, що включаються до шахового балансу.

Порівняльний баланс має на меті порівняти статті звітного балансу з минулими періодами. Ці порівняння можуть подава­тись в абсолютних і відносних величинах, тобто статті активу й пасиву балансу відображаються у відповідних сумах і відсотках на початок і кінець звітного періоду, або у сумах і відхиленнях від цих сум порівняно з базовим періодом.

Крім шахових, за формою розрізняють ще й баланси двосто­ронні та односторонні. Найбільш поширені двосторонні балан­си, в яких ліворуч відображають активи, а праворуч — пасиви підприємства. Односторонні баланси відрізнялися від двосто­ронніх за зовнішнім виглядом — у них пасив розміщується після активу, під ним.

Всі перелічені баланси належать до бухгалтерських, бо скла­даються на підставі даних бухгалтерського обліку. Але кожному виду балансів притаманні специфічні особливості, що безпосе­редньо пов'язані з джерелами, строками, способами, методами і технікою складання, підпорядкуванням підприємств, викорис­танням даних балансів в управлінні.

Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальненого відобра­ження та економічного групування засобів господарства за їхні­ми видами та джерелами утворення в грошовій оцінці на відпо­відний момент, як правило, на 1-ше число місяця.

Стандартний звітний баланс за формою 1 будується у формі таблиці, що складається з двох частин: ліва — актив, права — пасив (у перекладі з лат. слово "актив" означає дійовий, діяти, діяльний; слово "пасив" — утримуваний, бездіяльний). В активі наводиться склад і розміщення господарських засобів, у пасиві — джерела господарських засобів і призначення коштів (табл. 6.3).

123

Тема 7. План рахунків та форми бухгалтерського обліку

Таблиця 6.3. Форма бухгалтерського балансу

Актив	Пасив
Склад і розміщення господарсь­ких засобів (активи)	Джерела утворення господарських засобів (власний капітал і зо­бов'язання)

Актив — це система показників, які відображують склад і розміщення засобів господарства, згрупованих у якісно однорід­ні групи (статті балансу); пасив балансу — це система показни­ків, які відображають джерела утворення й цільове призначення засобів господарства, також згрупованих в якісно однорідні гру­пи. З погляду політичної економії пасив є сумою вартостей, отриманих із різних джерел, а актив — це конкретні форми іс­нування цих вартостей.

Засоби господарства і джерела їх утворення відображаються в балансі в розрізі окремих економічних груп, які називаються статтями балансу. До кожної статті балансу включаються одна­кові за економічним змістом засоби господарства чи джерела їх утворення. Кількість статей балансу визначається галузевими особливостями діяльності підприємств.

Статті балансу розподіляються на однорідні та комплексні. Однорідні статті відображають стан якогось одного виду госпо­дарських засобів чи джерел їх утворення. Наприклад, основні засоби, нематеріальні активи, готова продукція, статутний капі­тал, пайовий капітал. Комплексні статті відображають стан кіль­кох видів господарських засобів чи джерел їх утворення. Напри­клад, стаття "Виробничі запаси" об'єднує матеріали, паливо, за­пасні частини, напівфабрикати, комплектуючі вироби; стаття "Цільове фінансування" — показники за видами цільового фі­нансування і цільового надходження тощо.

Природа балансу полягає у рівності його активу й пасиву, що зумовлено тим, що і в активі, і в пасиві відображаються ті самі засоби. Звідси випливають такі правила:

124