Кваліфікаційні вимоги

Старший касир: неповна базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи або загальна середня освіта та професійно-технічна освіта, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією касира не менше 1 року.

Касир: повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта або професійне навчання на виробництві, без вимог до стажу роботи.

ОБЛІКОВЕЦЬ (РЕЄСТРАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКИХ

ДАНИХ)

Завдання та обов'язки. Перевіряє одержані первинні документи за формою та змістом, у разі відсутності на них обов'язкових реквізитів передає їх керівнику підрозділу (відділу, управління) бухгалтерського обліку для прийняття рішення. Систематизує одержані первинні документи, переносить інформацію, відображену в цих документах, у потрібному аналітичному розрізі до відомостей (допоміжних відомостей, аркушів-розшифровок), виводить підсумки цифрової інформації у цих документах за її видами, напрямками та періодами. На документах, дані яких включені бухгалтером до облікових регістрів, зазначає номер відповідних облікових

88

Кваліфікаційні характеристики працівників бухгалтерського обліку

регістрів і порядкові номери запису в них (номер рядка). Готує проміжні розрахунки, необхідні для здійснення обліку господарських операцій, та подає їх до розгляду. Готує дані та форми документів для розрахункових операцій. Вносить записи в журнали обліку бланків суворої звітності, цінних паперів тощо. Здійснює реєстрацію документів, які надходять в підрозділ (відділ, управління) бухгалтерського обліку. Комплектує в хронологічному порядку документи після їх оброблення, нумерує аркуші, складає внутрішній опис документів, засвідчувальний напис справи, підшиває або оправляє, оформлює обкладинку (титульний лист). Передає до зберігання або веде формування, систематизацію та зберігання справ у структурному підрозділі.

Повинен знати: нормативні, методичні та інші інструктивні матеріали з організації та ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності; основи облікової політики, систему регістрів бухгалтерського обліку, порядок і способи реєстрації інформації, правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації на підприємстві; систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю.

Кваліфікаційні вимоги

Повна загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта або професійне навчання на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

89

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Тема 6.

ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ

У всьому повинен бути порядок.

Я. Гашек. Походження бравого солдата

Швейка.

6.1. Бухгалтерський облік: сутність, значення, стан­дарти

Наразі в країнах з розвинутою ринковою економікою зага­льна бухгалтерія, залежно від її цілей і завдань, поділяється на дві підсистеми: зовнішню — фінансову та внутрішню — управ­лінську (внутрішньогосподарську). Такий поділ існує і в Украї­ні.

Бухгалтерський фінансовий облік. В Україні ведення фі­нансової бухгалтерії є обов'язковим для всіх підприємств. Фі­нансовий облік ведеться в інтересах зовнішніх користувачів — органи податкової адміністрації, біржі, банки, інші фінансові ін­ститути, постачальники та покупці, потенційні інвестори тощо, управлінський — внутрішніх, зокрема, адміністрації, яка пови­нна за його даними приймати управлінські рішення. Фінансова бухгалтерія фіксує інформацію про поточні витрати у поелемен-тному розрізі, а саме: прибутки підприємства, стан дебіторської та кредиторської заборгованості, розміри фінансових інвестицій, стан джерел фінансування тощо.

90

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

На підставі отриманої у фінансовому обліку інформації фо­рмується фінансова звітність, яка відкрито публікується і не становить комерційної таємниці підприємства. Система форму­вання фінансової звітності повинна бути прозорою, доступною для розуміння компетентними користувачами. Усі ці фактори зумовлюють чітку регламентацію структури, форми зовнішньої звітності підприємства, правил і принципів її складання.

Що стосується внутрішньої облікової системи на підприємс­тві, то питання про те, створювати її чи ні, як правило, вирішує безпосередньо адміністрація.

Управлінський облік, на відміну від фінансового, — облік не фактичної величини майна, витрат та доходів, стану розраху­нків та зобов'язань, а облік факторів, обставин та умов, що впливають на виробничо-господарську і фінансову діяльність підприємства. Його ціль — надати інформацію для прийняття рішень по управлінню економікою підприємства та перевірити ефективність виконання прийнятих рішень.

В системі управлінського обліку насамперед відтворюється інформація про витрати. Вони групуються і класифікуються за видами та місцями виникнення, структурними підрозділами (відділами, секціями, складами), в яких відбувається споживан­ня ресурсів. Дані управлінського обліку — комерційна таємни­ця, і не тільки для зовнішніх користувачів, але й для управлінсь­кого персоналу самого підприємства, що не має прямого відно­шення до вирішення даної проблеми.

Необхідність виділення даних управлінського обліку в само­стійну систему багато в чому пов'язана з посиленням вимог до зберігання комерційної таємниці діяльності підприємства, об­ставин, за яких приймаються ті чи інші рішення.

За даними управлінського обліку складається управлінська звітність, склад, терміни і періодичність подання якої визнача­ються підприємством самостійно. Ця облікова система практич­но не регламентується законодавством.

91

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Вивчення бухгалтерського обліку за його методологічними засадами слід розпочати з ознайомлення з основними термінами.

Стандарт обліку — облікові правила та процедури, що сто­суються виміру, оцінки і надання облікової інформації, розробле­ні відповідними професійними організаціями, наприклад, Комісі­єю зі стандартів фінансового обліку (США), Комітетом з міжна­родних стандартів обліку, що знаходиться у Великобританії.

Міжнародні стандарти — це документи, що носять харак­тер рекомендацій. Є країни, які застосовують міжнародні стан­дарти як національні. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, прийняті свої правила (стандарти) обліку.

Бухгалтерський стандарт — це стандартні вимоги до ме­тодів і процедур ведення бухгалтерського обліку. Стандарти бу­хгалтерського обліку базуються на трьох елементах: прецеден­ти; державні процедури-інструкції, що регулюють порядок вста­новлення стандартів; вплив з боку недержавних (суспільних) бухгалтерських організацій.

У багатьох країнах стандарти бухгалтерського обліку розро­бляються професійними недержавними організаціями бухгалте­рів, причому частина стандартів носить обов'язковий характер, а частина — рекомендаційний. В деяких країнах правила бухгал­терського обліку встановлюються особами, уповноваженими урядовими органами. До останніх належить і Україна.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що державне регулювання бу­хгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійсню­ється з метою:

• створення єдиних правил ведення бухгалтерською обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств, гарантують і захищають інтереси користувачів;

• удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової зві­тності.

92

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Структура регулювання бухгалтерського обліку в Україні є наступною:

• перший рівень (основа) — загальні положення Закону;

• другий рівень — Стандарти і План рахунків, що базують­ся на Законі, затверджені Мінфіном і зареєстровані в Міністерс­тві юстиції;

— третій рівень — накази та листи Мінфіну, що роз'яснюють, як застосовувати кожний Стандарт в тій чи іншій конкретній ситуації;

— четвертий рівень — внутрішні нормативні документи підприємства з питань бухгалтерського обліку.

Стандарти описують можливі методи оцінки доходів та ви­трат, оцінки статей звітності на дату балансу тощо, надають ре­комендації щодо вибору найбільш прийнятного методу для під­приємств залежно від специфіки їх діяльності, а бухгалтер оби­рає потрібні йому методи, які зазначає в обліковій політиці під­приємства. Наприклад, підприємство самостійно вирішує пи­тання стосовно норм амортизації необоротних матеріальних і нематеріальних активів, про те, які платежі відносити на даний звітний період, включити до витрат майбутніх періодів чи неза­вершеного виробництва, а які капіталізувати, як списувати про­строчену дебіторську заборгованість тощо. При цьому бухгалтер добре розуміє, що всі його рішення не мають відношення до роз­рахунків з бюджетом за податками та за внесками до фондів со­ціального захисту. У держави свої норми, свої погляди, а у влас­ника — свої. З метою оподаткування держава визначає розмір амортизації, склад витрат, що включаються до валових, суми що належать до валових доходів тощо, які часто не співпадають за своїм розміром з даними бухгалтерського обліку. У результаті різних цілей держави та підприємства виникають так звані від­строчені податкові активи або відстрочені податкові зо­бов'язання.

93

Організація бухгалтерського обліку і контролю в Україні

Таким чином, наразі немає чіткого шаблону, в який бухгал­тер міг би підставляти потрібні суми. Бухгалтер спочатку іден­тифікує господарську операцію, аналізує її економічний зміст. Від цього залежить її визнання і відображення у обліку та звіт­ності.