Практичне заняття № 12 Зміни приголосних у мовному потоці. Дисиміляція. Спрощення

План

1. Дисиміляція приголосних. Прогресивна і регресивна дисиміляція, її наслідки.

2. Подовження і подвоєння приголосних звуків.

3. Спрощення в групах приголосних.

Література

1. Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія / Навч. посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2006.

2. Дудник З.В. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навчальний посібник для студентів-філологів. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2002.

3. Залеський А.М. Подовжені приголосні у фонологічній і морфологічній системах української мови // Мовознавство. – 1980. – №2. – С.37 – 43.

4. Перебийніс В.С. Кількісні та якісні характеристики системи фонем сучасної української літературної мови. – К.: Наук. думка, 1970.

5.Симоненкова Л.М. Вивчення фонетики і морфології в умовах місцевих говорів. – К.: Рад. школа, 1981.

6.Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

7.Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика / За ред. І.К. Білодіда. – К.: Наук. думка, 1969.

8.Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

9. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

Студент повинен знати: причини дисиміляції; наслідки дисиміляції; групи приголосних, у яких відбувається спрощення; умови подовження і подвоєння приголосних звуків.

Студент повинен уміти: виявляти явища дисиміляції у словах, коментувати їх, розрізняти подовжені і подвоєні приголосні звуки, правильно вимовляти і писати слова, у яких відбулося спрощення.

Базові поняття: дисиміляція, прогресивна дисиміляція, регресивна дисиміляція, подвоєні приголосні, подовжені приголосні, спрощення в групах приголосних.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. У якому рядку маємо не подовження, а подвоєння приголосних звуків?

Барвішають палаючі узлісся,

Під вікнами розкущивсь і розрісся

В зацвітті фіолетовий мороз (Д. Луценко).

2. Вставте, де треба, пропущені букви. Слова запишіть у дві колонки: 1) у які не вставляли букв; 2) у які вставляли пропущені букви. Поясніть правопис кожного слова.

Швидкіс..ний, якіс..ний, улес..ливий, псевдомарксис..кий, хвас..ливий, контрас..ний, щас..ливий, блис..нути, аген..ство, волейболіс..ці (давальний відмінок від волейболістка), заїз..ний, їж..жу (від їздити), учас..ник, заздріс..ний, ус..ний, випус..ний, стис..нути, щотиж..ня, студен..ський, студен..ство, очис..ний, скатер..ка, буревіс..ник, п’я..десят.

Ключ. У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В. Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона …»

ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Покажіть, як проходив процес дисиміляції у словах типу брести, мести, плести, густи, прясти.

2. Перепишіть речення, знайдіть і поясніть усі випадки дисиміляції приголосних – суміжної і на відстані.

1. Іде на Канівську вершину народ вшановувать поета. На рушниках йому, як сину, хліб-сіль підносить вся планета (Д. Луценко). 2. Коли найближчих, найдорожчих ми в останню проводжаємо дорогу, – над ними має скорбними крильми Шопенів марш, крізь мідь злетівши строгу (М.Рильський). 3. Стоїш ти в самого життя на сторожі, щоб від нього неждану біду відвести. 4. Хто ж од нас у світі дужчий? (П. Тичина). 5. Одяглися у срібло каштани, день шумливий уже догорів. 6. І соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта (В. Сосюра).

3. На прикладі слів «тарілка» (нім. Teller), «верблюд» (ст.слов. вєльблюдъ) поясніть дію так званої дисиміляції на віддалі.

4. Поясніть звукові зміни в розмовно-просторічному вживанні поданих слів: трахтор, бонба, дохтор, колідор, свайба (свадьба – діалектне).

5. Випишіть слова у дві колонки: у першу – з подвоєними приголосними, у другу – з подовженими. Які приголосні здатні до такого подовження? Поясніть, як відбулося подовження і подвоєння приголосних.

1. Денис, пригрітий весняним сонцем та закривши рудим картузиком обличчя від променів, спав на задній підводі (Тют.). 2. По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Вас.). 3. Розрослись тополі, роззеленілись (О. Гонч.). 4. Зелена порость з теплої ріллі. Суцвіття перше в яблунь на гіллі. Весняний грім. Веселий шум лісів. І солов’я безжурний ранній спів. 5. Я люблю тебе, моє Полісся, - над лугом райдугу круту, і поїзд цей, що в даль понісся. 6. І ліси у полум’ї осіннім зашуміли, чуючи тривогу, і хмарин отари білопінні котяться на в’їжджену дорогу (Луц.). 7. Згинає колосся вусате вага золотого зерна (В. Сос.).

6. Перепишіть речення, знайдіть слова, в яких відбулося спрощення груп приголосних, з'ясуйте, яка група приголосних спростилася.

1. В Берлін нам шлях з Варшави славсь. 2. Сонце виплива, як стяг, помалу, славить тих, що впали на війні. 3. Живі діждались радісного дня, коли затих шалений гуркіт грому. 4. Хай же зна многоликий світ: я щасливий і я багатий, бо у мене великий рід. 5. Кожна площа, вулиця, стежина молодіють. 6. Масна земля поблискує, мов сажа (Д. Луценко). 7. Шістнадцять кіс дзвенять, гудуть, густі жита кладуть (Вор.). 8. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (Рил.). 9. Часто збиралася в Косачів студентська молодь (М. Ол.). 10. Його дратувало кожне жалісливе слово.

7. До поданих іменників (дієслів) запишіть похідні від них прикметники або іменники. Поясніть звукові зміни і написання.

Тиждень, млость, пристрасть, кореспондент, опонент, компост, кістка, форпост, капость, хвастатися, пеститися, виїздити, улестити.