Блок завдань і запитань для самоконтролю

1. Законспектувати статтю Селігея П. Науковий жаргон: бар’єр між автором і читачем // Українська мова та література. – 2006. – Ч.18. – С.3 – 9 (або Селігей П.О. Науковий стиль української мови: ресурси оновлення // Мовознавство. – 2006. - №2 – 3. – С.174 – 186).

2. За поданим планом складіть науковий опис берези. Самостійно опишіть березу, використовуючи образні засоби художнього стилю.

Науковий стиль

План

1. До якого виду дерев належить береза?

2. Яку користь дає людям це дерево?

3. Загальний вигляд берези: крона, стовбур.

4. Гілки і листя.

5. Квіти і плоди.

Матеріали: листяне дерево або кущ, високоякісні дрова, виробництво меблів, декоративне дерево; висота – 10-20 м, морозостійка, на півночі переходить у кущ, високий стовбур, біла кора смолиста, цілісні дрібні листки, зазубрені по боках; квіти – сережки; плід – горішок з крильцями по боках.

3. Визначте стиль поданих нижче уривків, свою відповідь аргументуйте. Вкажіть на лексичні та граматичні особливості кожного стилю.

а) Основи давнього українського мистецтва були закладені художньою спадщиною Київської Русі. Помітний слід у ній залишили культурні традиції багатьох народів, які в далекі часи мешкали на території сучасної України.

В період ІУ – ІІІ тисячоліть до н.е. величезну територію від Дністра до Дніпра займали трипільські племена землеробів, скотарів і мисливців. Вони жили у видовжених будинках із дво- або чотирипохилою покрівлею. Моделі таких споруд, зроблені самими трипільцями, було знайдено під час розкопок. Керамічний посуд трипільці прикрашали меандровим чи спіралеподібним орнаментом, виконаним у кольорі або технікою заглибленого рисунка.

б) А в колисці спить собі немовля. Дві години перед цим кум із кумою – хрещений батько з хрещеною матір’ю – принесли його з церкви, поклали на простелене крижмо біля порога на долівці й по черзі переступили через нього до хати – за місцевим ритуалом уведення людини в світ. А тоді поклали немовля в колиску. А біля нього став на сторожі синок – п’ятилітній Борис, зазираючи в крихітне личико істоти, якої досі не було, та яка прийшла й об’явилась сестрою. І тепер от у хаті стоїть гамір – на честь її прибуття…

Максим позирає на немовля, на сина, на дружину і з усієї сили намагається перемогти біль, перемогти себе, відірватись у думках і почуттях від усього. Скоро ж бо треба розлучатись, тож ліпше непомітно обтинати нитки, щоб потім не так боліло, як усе урветься нагло…

в) За порушення основних умов Договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Сторона, що зазнала втрат у результаті порушення умов Договору іншою стороною, має право на відшкодування збитків та неотриманої вигоди…

За настання обставин нездоланної сили чи форс-мажору, як-то: природні катаклізми, економічна криза державного масштабу, криза банківської системи, втручання з боку держави – терміни розрахунків за Договором повинні бути сторонами переглянуті.

г) Залежно від практичної мети, місця та предмета висловлювання ми вибираємо із національної мовної системи слова, прийоми їх уживання, поєднання і застосування в мовній практиці. Будь-яка сфера і форма спілкування… визначає доцільність використання тих або інших мовних засобів; «диктує» закони, засади сполучення мовних елементів.

Сукупність лексичних, фразеологічних, морфологічних і синтаксичних, орфоепічних та акцентуаційних засобів, що використовуються для реалізації функцій мови… у певній сфері та формі взаємин мовців становить поняття функціонального стилю.

Зауважимо, що саме функції мови впливають на вичленування в мовленні певних стилів. Так, призначення розмовного стилю – спілкування, публіцистичного – дієвий вплив на читачів або слухачів тощо.

ґ) – Наче в душу тобі наплювали, – сказав Федір-прокатник. – Ну, зловив би я тих злодіюк…

– Ви ж знаєте, як це в нас: то кошторис не затверджено, то оліфи нема…

– Душі в тебе нема, – презирливо скривився на це Федір-прокатник.

– Бригада не бий лежачого, – підкинув Шурко, водій далекорейсових автобусів.

д) При першому погляді на дійсність це питання не дає нам покою. Воно врізається в нашу свідомість, воно переслідує нас вдома, на вулиці, в установі, на базарі, у трамваї… На кожному кроці наших трагічних буднів у першу чергу бачимо чорним по білому написане: Хто ми? Нарід чи чернь? Нація чи маса?.. Організована, свідома, вигранена збірна одиниця чи юрба без’язиких і безликих постатей? І дати на це одразу, без вагань, виразну відповідь ми тоді вагаємось.

Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал, який заповнює будинки і вулиці наших міст, вповні і незастережно заслуговує на назву нарід. Бачимо явища, бачимо обличчя, чуємо мову, оцінюємо вчинки і з потрясаючим душу жалем стверджуємо, що величезна маса живих людиноподібних істот… не розуміє і не усвідомлює в собі двох дуже важливих і основних первнів (елементів): людську гідність і національну свідомість.

е) Що ж до поняття нація, то лише на перший погляд здається, що це таке чітке і всім зрозуміле поняття. Саме в це поняття останнім часом, уже в умовах, здавалось би, незалежної України, внесено стільки плутанини, що пересічний громадянин може вкрай розгубитися, начитавшись нашої преси, де українців то пропонують вважати етносом, що й досі ще не відбувся як нація, то вже аж політичною нацією, що містить у собі весь наш поліетнічний конгломерат, то народом України, то, як у Конституції сказано, – українським народом. У паспорті графа національності скасована. Епітетом національний розкидаються так бездумно, що іноді він втрачає контури сенсу.

Проблема тут навіть не в ідентифікації нації, а в кризі самоідентифікації національно дезорієнтованої частини суспільства. Не буду вдаватися в теорію питання, це окрема тема, скажу лише самоочевидну річ: якби українці не були нацією, то вони давно були б уже не українці. Одначе був же якийсь божественний вітер, що кидав покоління за поколінням на боротьбу саме за цей народ, за цей шматок землі, який Бог на планеті подарував саме українцям.

(Використані фрагменти з видань: Ботвина Н.В. «Офіційно-діловий та науковий стилі української мови»: Навч. посібник; Уманцев Ф.С. «Мистецтво давньої України»: Історичний нарис; Багряний І.П. «Людина біжить над прірвою»; Гончар О.Т. «Собор»; Самчук Улас «Нарід чи чернь?»; Костенко Л.В. «Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала»).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ, УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ

• На основі яких говорів сформувалася українська літературна мова?

• Чи відрізняються поняття «національна українська мова» і «українська літературна мова»?

• Які територіальні діалекти української мови ви знаєте?

• У чому полягає загальносуспільне значення норм літературної мови.

• Яке суспільне значення орфоепічних та орфографічних норм?

• Яке значення має мовна культура в роботі вчителя?

• Назвіть форми сучасної української мови. Які переваги писемної мови над усною?

• Що таке стиль?

• Назвіть основні стилі писемної форми мови, вкажіть на їхні особливості.

• За якими ознаками ви визначаєте приналежність тексту до того або іншого функціонального стилю?

• Які особливості мови художньої літератури?

• Які ви знаєте експресивно-стилістичні різновиди мовлення?

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ № 2. Фонетика і фонологія

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ФОНЕТИКА

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК