Практичне заняття № 2 Походження сучасної української мови План

1. Спорідненість слов’янських мов. Спільнослов’янська мова – мова-основа всіх слов’янських мов.

2. Лексичні, фонетичні та граматичні особливості слов’янських мов.

3. Східнослов’янська група мов. Поняття давньоруської мови.

4. Українська мова, її особливості.

Література

1. Бурячок А. Давньоруський період в історії східних слов'ян, їх мов і культур // Дивослово. – 1994. – № 5 – 6. – С.12 – 14.

2. Загребельний П. Україна крізь віки // Урок української. – 2001. – №5. – С.2 – 4.

3. Залізняк Л. Проблема походження індоєвропейців // Дивослово. – 2000. – № 5. – С.23 – 27.

4. Півторак Г. Походження українського народу та української мови // Урок української. – 2001. – №1. – С.2 – 4.

5. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова / АН України. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні. – К.: Наук. думка, 1993.

6. Про долю української мови: минуле й сучасне. – Українська мова і література в школі. – 1992. – № 9 – 10.

7. Радевич-Винницький Я. Україна: від мови до нації. – Дрогобич: Відродження, 1997.

8. Степаненко М. З історії дослідження витоків української мови // Дивослово. – 2000. – № 7. – С.17 – 18.

9. Сучасна українська літературна мова /за ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

10. Сучасна українська літературна мова. Фонетика: Навч.посібник / За заг.ред. Н.П. Плющ. – К.: Київський університет, 2002.

11. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А.П. Грищенка. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1997.

12. Ткаченко О. Мовне самоствердження українців на тлі історичного досвіду народів світу// Українська мова і література в школі. – 1994. – № 1. – С.15 – 19.

13. Ткаченко О.Б. Місце України й української мови на карті світу // Мовознавство. – 2001. – № 1. – С.3 – 13.

14. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007.

15. Ющук І. Про походження української мови// Українська мова і література в школі. – 1995. – № 1. – С. 27 – 34.

16. Ющук І.П. Українська мова: Підручник. – 3-тє вид. – К.: Либідь, 2006.

Студент повинен знати: визначення понять «слов’янська мова», «спільнослов’янська мова», «східнослов’янська група мов», «давньоруська мова».

Студент повинен уміти: характеризувати лексичні, фонетичні та граматичні особливості слов’янських мов, визначати особливості української мови.

Базові поняття: спільнослов’янська мова, східнослов’янська мова, особливості мови, давньоруська мова.

Домашнє завдання

Законспектувати з пропонованої літератури 2 статті (на вибір).

ВПРАВИ ДЛЯ АУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Зіставте слова різних слов’янських мов, визначте спільне і відмінне в них.

Вода, сонце, серце, ріка, молоко, голова – українська

Вода, солнце, сердце, река, молоко, голова – російська

Вада, сонца, сэрца, рака, малако, галава – білоруська

Wody, słonca, serce, rzeki, mleko, głowa – польська

Voda, slunce, srdce, řeka, mléko, hlava – чеська

Voda, slnko, srdce, rieka, mlieko, hlava – словацька

Вода, слънце, сърце, река, мляко, главата – болгарська

Вода, сонце, срце, реката, млеко, главата – македонська

Вода, сунце, срца, река, млеко, глава – сербська

Voda, sunce, srce, riјeka, mliјeko, glava – хорватська

Voda, sonce, srce, reka, mleko, glava – словенська

2. Прочитайте наведений давньоруською мовою уривок із «Слова о полку Ігоревім» і його переклади російською та українською мовами. Виділіть у цих перекладах лексичні і граматичні особливості, які свідчать про спорідненість сучасних російської та української мов з давньоруською мовою ХІІ ст., про спільність мовної основи, з якої вони разом з білоруською мовою розвинулися.

• Игорь плъкы заворочаетъ; жаль бо ему мила брата Всеволода. Бишася день, бишася другый; третьяго дни къ полуднію падоша стязи Игоревы. Тут ся брата разлучиста на брезЂ быстрой Каялы.

• Игорь полки поворачивает; жаль ему милого брата Всеволода. Бились день, бились второй; на третий день пополудни упали знамена Игоря. Тут и разлучились оба брата на берегу быстрой Каялы.

• Ігор полки завертає; жаль бо йому милого брата Всеволода. Билися день, билися другий; на третій день опівдні впали стяги Ігореві. Тут обидва брати розлучилися на березі стрімкої Каяли.

3. До поданих російських слів доберіть українські відповідники за зразком: место – місце, город – місто.

Муж, жена, воскресенье, молодой, вода, луна, эхо, лето, голова, председатель, глубокий, красивый, летний, пожилой, арбуз, тыква, час, добрый, беда, лихой.

4. Доберіть російські відповідники до поданих українських слів.

Дружина, великий, сусід, зима, приклад, степ, робітник, вогонь, ранок, дорога, гострий, хвиля, справа, наречений, день, зірка, лякати, роман, музика, небо, чистий, казка, латка, хлопчик, школяр, хата, дівчата.

5. Порівняйте значення наведених слів в українській і російській мовах. Зверніться до етимологічного словника і з’ясуйте походження цих слів.

Рос. мова Укр. мова

неделя неділя

час час

красный красний

место місто

уродливый уродливий

6. Прочитайте білоруський текст і визначте у ньому: а) слова, спільні для української і білоруської мов; б) слова, відсутні в українській мові; в) фонетичні риси, не властиві українській мові.

Вайна адышла наперад. Цяпер ужо фронт ні гадзіны не трымаўся на адным месцы: палкі адыходзілі шпарка, і лесавая дарога вось ужо тры дні жыла нашым паходам. Мы прайшлі Новаградчыну за хмурныя дні, а на Гародзеншчыне мы адчулі сухую спеку ліпенськага сонца.

Цэлую ноч мясілі мы сухі пясок, жорсткі, калючы, па дарозе гэтай губілі мы свае сілы і чулі, як вирастае ў нас непераможная патрэба кінуцца на зямлю і тут-жа забыцца на ўсё. Але мы ішлі, думаючы, калі скончыцца пясок (К. Чорны).

7. На прикладі поданого тексту визначте лексичні, фонетичні та граматичні особливості української мови.

Згадаймо відому історію про Вавилонську вежу. Поки будівничих об’єднувала спільна мета й одна мова, вони працювали злагоджено й уміло. Коли було змішано їхні мови, люди перестали розуміти одне одного й змушені були припинити роботу.

Усім нам треба зрозуміти, що збудувати вільну й незалежну Україну зможуть лише люди, об’єднані однією метою і материнською мовою. Якщо ми будемо роз’єднані, то можемо опинитися перед руїнами.

Як бачимо, мова об’єднує. Мудрі люди знали це у давні часи, знають і сьогодні (За Н.Зубицькою).