- •4. Самохідна вогнева установка (сву) 9а310м1
- •4.1. Призначення, склад, основні ттх 9а310м1
- •Технічні характеристики
- •Склад виробу
- •4.2. Устрій і робота сву
- •4.2.1. Конструкція і розміщення апаратури.
- •4.2.2. Побудова пристроїв сву
- •4.2.3 Взаємодія апаратури сву
- •4.2.4. Особливі режими роботи сву
- •Режим акп і тріангуляції
- •Робота сву в умовах перешкод типу "Смальта" (режим СпТ).
- •Режим регламентації випромінювання
- •Робота по груповій цілі
- •Робота з чужим підсвітом
- •Режим пп
- •4.3. Устрій і робота складових частин сву
- •4.3.1. Радіолокаційна станція (рлс) 9с35м1
- •4.3.1.1 Призначення рлс, характеристика систем рлс
- •4.3.1.1. Антенно-хвильоводна система рлс
- •Блок р-1 "зк"
- •4.3.1.2. Система передавальна
- •Передавач огляду
- •Передавач підсвіту
- •4.3.1.3. Прийомна система
- •Прийомний канал імпульсної з лчм.
- •Прийомний канал кбв
- •4.3.1.4. Система захисту від перешкод
- •Режим срц і вк
- •4.3.1.5. Система кутового супроводу
- •Канал пошуку
- •Канал кутового супроводу.
- •4.3.1.6. Цифрова система виміру дальності (цсвд)
- •Режим лчм
- •Автоматичний режим
- •Напівавтоматичний режим
- •Ручний режим
- •Режим кбв
- •4.3.1.7. Система синхронізації
- •4.3.1.8. Система індикації Канал індикації секторного огляду
- •Канал індикації наведення
- •Канал індикації точних координат
- •4.3.1.9. Система розпізнавання класу цілі
- •4.3.1.10. Пристрій рідинного охолодження р-2у0
- •4.3.2. Цифрова обчислювальна система (цос) - 9с47імі
- •4.3.2.1. Призначення, склад цос.
- •Склад цос
- •4.3.2.2. Устрій і робота цос
- •4.3.4. Телевізійно-оптичний візир (тов) 9iii38-3
- •4.3.5. Танкова навігаційна апаратура тна-4
- •Технічні дані.
- •4.3.6. Апаратура стартової автоматики (аса)
- •4.3.6.1 Призначення, склад,
- •4,3.6.2 Устрій і робота аса
- •4.3.6.3. Устрій і робота блоків аса.
- •Пульт керування п-52.
- •Коробка сполучна п-5.
- •Щит розподільний п-рщ.
- •Пульт керування п-19м.
- •Блок контролю п-36
- •Блок аналізу п-10
- •Блок зв'язку п-6
- •Блок бп4-м
- •4.3.7. Електрогідравлічний слідкуючий привід 9и31м1.
- •4.3.8. Система телекодового зв'язку (стз) 9c625.
- •4.3.8.1. Призначення і склад.
- •4.3.8.2. Устрій і робота стз
- •4.3.9. Система мовного зв'язку і внутрішньому телефонному зв'язку і комутації 9с623.
- •Система внутрішнього телефонного зв'язку і комутації (втзк) 9с727.
- •4.3.10. Гусенична машина 569а.
- •4.3.11. Органи керування сву Загальні обов'язки розрахунку сву
- •Робоче місце командира
- •0Ргани керування на пульті командира блоку р-19км1
- •Органи керування системою індикації на блоці р-4са
- •Органи керування на пульті керування пускової установки п-52
- •Органи керування на пульті п-19м1 Пульт призначений для контролю ргс.
- •Органи контролю на блоці р-43
- •Органи керування на блоці контролю цос у36-1м1
- •Органи керування на блоці ручного введення координат в20-1
- •Робоче місце першого оператора
- •Органи керування на блоці контролю рлс р-36:
- •Органи керування на індикаторі р-4в
- •Органи керування на блоці керування р-19м1
- •Органи керування на блоці цілевказівки р-51ца
- •Органи керування на блоці керування системою захисту від активних перешкод р-52ка
- •Робоче місце другого оператора
- •Органи керування на блоці ручного керування по швидкості і дальності р-51са:
- •Органи керування на пульті нлц – m1
- •Органи керування на блоці р-52т
- •Органи керування на блоці відеоприйомного пристрою впу-55:
- •0Ргани керування на індикаторі р-4на
- •Органи керування на щиті розподільному п-рш
- •4.3.12. Тренажер
- •4.3.12.1. Призначення, технічні дані, склад тренажера
- •Технічні дані
- •Склад тренажера
- •4.3.12.2. Устрій і робота тренажера
- •Пульт керування тренажером
4.3.1.1. Антенно-хвильоводна система рлс
Ширина променю антени в режимі ОГЛЯД у площині азимуту 1,15, у площині кута місця 2, а в режимі ПІДСВІТУ в площині азимуту 1,4 у площині кута місця 2,2.
Кути переміщення променю в просторі:
-
по азимуту 60;
-
по куту місця від мінус 10 до +72 (режим супроводу).
Час огляду:
-
великої зони 120 х 6 – 4с;
-
малої зони 10 х 6 - 2с.
Ширина променю антени по каналу НРЗ:
-
в азимутальній площині;
-
у III діапазоні частот 20;
-
в VII діапазоні частот 10.
До складу блоку Р-1А входять високочастотна й електромеханічна частина.
Високочастотна частина складається з:
-
гратчастого дзеркала;
-
рефлектора з поляризаційними гратами;
-
рупорного випромінювача каналів огляду і підсвіту;
-
вібраторних випромінювачів каналів НРЗ;
-
хвильоводного тракту;
-
компенсаційної антени.
Електромеханічна частина складається з:
-
двох ідентичних взаємозамінних силових редукторів азимуту і кута місцях;
-
двох приладових редукторів азимуту і кута місця;
-
координатора.
Високочастотна частина призначена для формування діаграм спрямованості (ДС) на передачу і прийом, а також каналізації електромагнітної енергії (ЕМЕ) від передавачів до антени і від антени до приймачів.
Антена РЛС являє собою оптичну дводзеркальну систему і складається з нерухомого параболічного дзеркала з вбудованими компенсаційними антенами НРЗ, рухливого рефлектора, рупорного випромінювача каналів огляду і підсвіту і вібраторних випромінювачів НРЗ (III і VII діапазонів) .
При роботі на передачу в режимі "Огляд" НВЧ енергія з виходу передавачів огляду і підсвіту надходить у передавальний тракт і через циркулятор "прийом-передача" і електромеханічний комутатор надходить або на випромінювач, або на еквівалент антени (при настроюванні або перевірці параметрів передавача). Керування комутатором здійснюється з блоку Р-19М1.
При роботі передавачів здійснюється контроль потужності, тобто НВЧ енергія проходить через термодатчики контрольних секцій, де під дією НВЧ енергії, виникає термоЕДС, величина якої залежить від середньої потужності минаючої НВЧ енергії.
При роботі на антену НВЧ енергія надходить в випромінювач і системою дзеркал (параболічне дзеркало - плоский рефлектор) випромінюється в простір.
Випромінюватель має три канали - сумарний і два різницевих: кутомістний і азимутальний. Різницеві канали працюють тільки на прийом у режимі супроводу. Сумарний канал і система дзеркал формує на передачу однопелюсткову гостронаправлену діаграму спрямованості.
Положення променю в просторі залежить від положення рефлектора по куту місця й азимуту щодо нерухомого дзеркала і дорівнює приблизно 2, де - кут повороту рефлекторів у відповідній площині щодо нульового положення.
Таким чином, переміщенням рефлектора щодо нерухомого дзеркала здійснюється переміщення променю в просторі. У режимі огляду на прийом по сумарному каналі формується також гостронаправлена діаграма спрямованості, аналогічно діаграмі спрямованості на передачу. Прийнята по сумарному каналі електромагнітна енергія через електромеханічний комутатор і циркулятор "прийом-передача" надходить на вхід комутатора "огляд-супровід", з одного з виходів якого через прийомний тракт проходить на вхід блоку Р-7М1.
У режимі "Супровід" формування рівносигнального напрямку здійснюється методом сканування. Зсув максимуму прийомної діаграми спрямованості щодо напрямку випромінювання здійснюється підсумовуванням однопелюсткової сумарної і двопелюсткових різницевих діаграм спрямованості, сформованих на виходах трьохканального випромінювача. Енергія, прийнята по сумарному каналі надходить через циркулятор "прийом-передача" на комутатор "огляд-супровід".
Енергія по різницевих каналах надходить на вхід модулятора. У модуляторі відбувається модулювання сигналу по амплітуді за рахунок обертання діелектричної пластини. Сигнал з виходу модулятора надходить на один вхід комутатора, а на інший вхід надходить сумарний сигнал. Таким чином, у вихідних сигналах комутатора утримується інформація про напрямки відхилення цілі від рівносигнального напрямку.
Якщо ціль знаходиться в РСН, то при будь-якому положенні пластин модулятора сигнал на входах приймача виявляється постійним через відсутність сигналів по різносних каналах. Відхилення цілі від РСН дає промодульований сигнал.
Проходження сигналу каналу "Підсвіт" при роботі на" Еквівалент" цілком аналогічно проходженню сигналу каналу "Огляд". При роботі в режимі "Антена" енергія надходить на вхід сумарного каналу випромінювача, далі робота каналу аналогічна роботі каналу "Огляд" на передачу.
Формування діаграм спрямованості каналу НРЗ аналогічно формуванню ДС у режимі"Огляд", при цьому використовуються вібраторні антени III и VII діапазонів хвиль.
Антени компенсації РЛС і НРЗ призначені для формування слабонаправленої діаграми спрямованості, що дозволяє перекрити бічні пелюстки антени РЛС і НРЗ на 2-3 дБ. Антена компенсації РЛС являє собою грати з 2-х діелектричних антен осьового випромінювання, антени компенсації НРЗ - грати з 2-х полоскових вібраторних антен кожна.
Електромеханічна частина блоку Р-1А призначена для механічного переміщення рефлектора антени в режимі пошуку і кутового супроводу. Переміщення рефлектора, що знаходиться на карданній підвісці, здійснюється силовими редукторами, зв'язаними з електроприводами.
У режимі пошуку сигнали керування переміщенням рефлектора формуються в блоці Р-62М1 і через підсилювач потужності блоку Р-61М1 надходять на порошкові муфти, встановлений у силових редукторах.
Почергове включення муфт силового редуктора азимуту здійснює зворотньо-обертальне переміщення рефлектора по азимуту.
Східчасте включення муфт силового редуктора кута місця здійснює східчасте переміщення рефлектора по куту місця. Спільне переміщення рефлектора по азимуту і куту місця створює режим пошуку в заданій зоні.
У режимі супроводу цілі сигнали керування надходять на муфти силових редукторів одночасно. В результаті відбувається просторове переміщення променю антени по азимуту і куту місця, що дозволяє вести супровід цілі.
Силові редуктори являють собою електромеханічний пристрій, що складається з електродвигуна, набору зубчастих передач, тахогенератора і пари порошкових муфт. Фрикційний момент муфти пропорційний струму керування, що надходить.
Приладові редуктори являють собою електромеханічні вузли, що включають в себе датчики для видачі сигналів у канал пошуку, у канал керування антеною, у систему індикації й у ЦОС.
Зв'язок приладових редукторів із силовими редукторами здійснюється за допомогою механічних приводів.