4.3.10. Гусенична машина 569а.

Базова машина призначена для розміщення і захисту екіпажу, апаратури, агрегатів і механізмів машини.

Крім того, корпус з'єднує в єдине ціле всі агрегати і механізми машини і приймає навантаження, що виникають при пересуванні.

Корпус машини являє собою коробку, розділену двома герметичними перегородками на три відділення: екіпажу, середнє та силове.

Відділення екіпажу розташовується в передній частині корпусу.

У ній розміщуються органи керування машиною, апаратура керування СВУ в цілому й апаратура життєзабезпечення, а також робочі місця розрахунку і частина допоміжного обладнання.

Відділення екіпажу має теплоізоляційну обшивку. На стелі відділення встановлені плафони внутрішнього освітлення і повітророзподільники системи кондиціонування.

У верхній частині лобового листа розташовуються прилади спостереження і візир оптичний панорамний ВОП-3. Вхід у відділення екіпажу здійснюється через два передніх люки, що закриваються герметичними кришками, обладнаними пристроями блокувань пуску ракет і повороту пускової установки. Кришки мають оглядові вікна, обладнані підігрівом скла і склоочисниками. Оглядові вікна при бойовій роботі закриваються призначеними для цієї цілі кришками.

Середнє відділення розташоване між відділеннями екіпажу і силовим. У середньому відділенні розміщаються шафа і блоки ЦОС, шухляди для сухих пайків, балони і розподільна коробка УА ППО.

Силове відділення розташовується в кормовій частині машини. У силовому відділенні розміщаються: основний двигун і системи, що забезпечують його, гідромеханічна трансмісія (ГМТ), паливні баки, масляний бак змащення двигуна, інжектор з радіаторами, підігрівник, компресор, бак поповнення і гідрооб'ємний механізм повороту (ГОМП).

В окремому відсіку встановлений газотурбінний двигун, блок генераторів і апаратура системи електроживлення.

Над відділенням екіпажу і середнім відділенням установлений погон для закріплення пускової установки.

У даху попереду знаходиться різьбовий отвір із пробкою для заправлення бачка склоомивача, лючок для монтажу і демонтажу нагнітача, а також всмоктуючий клапан і клапан викиду пилу нагнітача.

На даху розташовуються лючки для доступу до заливних горловин, а на горизонтальному листі корми розташовані лючки для доступу до зливальних клапанів задніх паливних баків.

З зовнішньої сторони відділення екіпажу встановлені дві освітлювальні фари зі світломаскувальними насадками й одна фара з лінзосвітлофільтром, два передніх габаритних вогні і два задніх.

По бортах корпусу є ніші. Доступ до апаратури, розміщеної в нішах, здійснюється через відкидні кришки.

Усі кришки бортів мають ущільнення, що забезпечують захист від пилу, бруду і вологи. Запори кришок відкриваються спеціальним ключем.

СВУ приводиться в рух силовою установкою. Вона складається з двигуна й обслуговуючих його систем: живлення паливом і повітрям, змащення, охолодження, підігріву і запуску. Крім того, ходовий двигун є дублюючим двигуном системи електроживлення при виході з ладу газотурбінного двигуна.

Двигун B-46-2C1 являє собою дванадцятициліндровий V-образний, чотирьохтактний, багатопаливний дизель з рідинним охолодженням, потужністю 720 к.с. Двигун встановлений у силовому відділенні машини уздовж його подовжньої осі з деяким зсувом убік лівого борту.

Силова передача машини гідромеханічна. Вона встановлена в кормовій частині і складається з наступних агрегатів: гідромеханічної трансмісії, механізму повороту, двох бортових передач з гальмами і комплекту вузлів, що зв'язують двигун з ведучим валом гідромеханічної трансмісії (ГМТ), відомі вали з ведучими валами бортових передач.

ГМТ призначена:

• для передачі крутячого моменту, від двигуна до ведучих валів бортових передач;

• для плавної зміни тягового посилення на ведучих колесах гусеничного руху і швидкості руху машини;

• для здійснення заднього ходу і від'єднання двигуна від бортових передач.

ГМТ являє собою єдиний агрегат і складається з наступних основних вузлів:

• погоджуючого редуктора;

• гідротрансформатора;

• планетарної коробки передач з реверсом.

Погоджуючий редуктор служить для передачі потужності від двигуна на ведучий вал (насосне колесо) гідротрансформаторів, а також частини потужності при повороті машини на механізм повороту.

Гідротрансформатор являє собою гідродинамічну передачу, у якій енергія передається від ведучого вала до відомого за допомогою рідини.

Планетарна коробка передач доповнює гідротрансформатор по діапазонах зміни обертаючого моменту. Разом з електрогідравлічним керуванням на різних передачах забезпечує плавність зміни і необхідний діапазон обертаючих моментів, що підводяться до ведучих валів бортових передач.

Система керування ГМТ забезпечує одержання чотирьох передач переднього ходу і заднього ходу.

Бортові передачі являють собою одноступінчаті понижуючі планетарні редуктори. Вони знижують обороти валів ведучих коліс гусеничного рушія. В одному вузлі з бортовими передачами зібрані зупинні гальма.

Гусеничний рушій призначений для перетворення обертаючого момент, що підводиться від двигуна до ведучих коліс, у поступальний рух машини за рахунок зчеплення гусениць із ґрунтом.

Гусеничний рушій складається з двох гусеничних ланцюгів, двох ведучих коліс, двох направляючих коліс з механізмом натягу, дванадцяти опорних ковзанок і восьми підтримувальних роликів.

Для пом'якшення поштовхів і ударів, що діють на корпус при русі машини, і забезпечення нормальних умов роботи екіпажу й апаратури в машині, передбачена індивідуальна, торсіонна з гідроамортизаторами підвіска.

Керування вимикачем і включення підресорювання здійснюється з відділеня екіпажу.

При веденні бойової роботи, а також при технічному обслуговуванні корпус СВУ повинний бути заземлений. Для заземлення застосовується спеціальний металевий штир, що закріплюється в похідному положенні на даху ГМ.

Допоміжне обладнання містить у собі:

• обладнання, що забезпечує бойову роботу (прилади денного і нічного бачення, зовнішній і внутрішній зв'язок);

• обладнання, що забезпечує життєдіяльність екіпажу (система колективного захисту, системи кондиціонування і вентиляції, система опалення);

• протипожежне обладнання;

• інженерне обладнання.

Для спостереження за місцевістю при водінні машини з закритими передніми люками в денний і нічний час СВУ укомплектована спеціальними приладами:

• денний прилад ТНП0-168В,

• прилад нічного бачення ТВНЕ-4ПА.

Прилад спостереження ТНП0-168В являє собою призменний перископічний прилад однократного збільшення.

Прилад нічного бачення застосовується при водінні машини вночі як в умовах природної освітленості, так і при підсвічуванні фарою ФГ-125, закритої інфрачервоним фільтром. Прилади спостереження обладнані підігрівом захисних стекол.

Для проведення робіт із взаємного орієнтування між СВУ і ПЗУ використовується візир орієнтування панорамний ВОП-3.

Панорамний візир ВОП-3 дозволяє робити вимір кутів по азимуту в межах ±57° і по куті місця в межах ±18°, а також вимірювати дальність до об'єкта в межах 700 м.

Гусенична машина обладнана приладами освітлення і сигналізації, що підрозділяються на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх приладів відносяться фари і габаритні ліхтарі. До внутрішніх приладів відносяться: плафони, переносна лампа, сигнальні лампи і чергове (аварійне) освітлення.

На кронштейнах лобового листа ГМ установлені три фари. З них дві фари типу ФГ-127 видимого світла зі світломаскувальними насадками й одна фара типу ФГ-125 з лінзою-світлофільтром, призначеної для роботи в інфрачервоному світлі при застосуванні приладу ТВНЕ-4ПА. Фара типу ФГ-125 встановлена на лобовому листі з лівої сторони.

Світломаскувальні насадки фар видимого світла і перемикач світломаскувального пристрою забезпечують три режими світломаскування: повне затемнення, часткове затемнення і незатемнений режим. Керування режимами світломаскування здійснюється з пульту механіка-водія. На ГМ із правої і лівої сторін встановлені на кронштейнах лобового листа два передніх габаритних ліхтарі з зеленим світлофільтром і на даху корпусу кормового листа два задніх габаритних ліхтарі з червоним світлофільтром.

Для включення і переключання фар і габаритних ліхтарів використовується перемикач витяжного типу.

Внутрішнє освітлення ГМ складають п'ять плафонів і штепсельна розетка для переносної лампи.

Штепсельна розетка встановлена на щитку бортової мережі і призначена для підключення переносної лампи, використовуваної як аварійне висвітлення ГМ і підключена до акумуляторних батарей.

Для зовнішнього запуску двигуна призначена штепсельна розетка для підключення до електричної мережі ГМ акумуляторних батарей, що знаходяться поза ГМ (батарей іншої ГМ).

Електрообладнання складається із джерел і споживачів електричної енергії.

До джерел електричної енергії відносяться: акумуляторні батареї, генератори системи електроживлення (СЕЖ) і випрямний пристрій (ВП).

Споживачами електричної енергії є: радіоелектронна апаратура, апаратура і прилади ГМ, опалювально-вентиляційна установка, кондиціонер, прилади спостереження, освітлення, світлової сигналізації, засобу зв'язку, система протипожежного обладнання, електрообладнання газотурбінного двигуна (ГТД).

Для живлення електричною енергією стартера-генератора при запуску двигуна і для живлення споживачів при непрацюючому двигуні або коли двигун працює на малих оборотах, використовуються акумуляторні батареї.

На ГМ установлені чотири акумуляторні батареї. Напруга кожної батареї 24В, ємність 70 а.ч.

Загальний мінус батарей з'єднаний через контактор КМ-600 Д-В з корпусом ГМ, що є мінусовим провідником.

Батареї встановлені в акумуляторному відсіку в один ряд. Відсік має ковпаки проточної і витяжної вентиляції.

Кріплення батарей у відсіку здійснюється попарно за допомогою металевих планок і розпірних болтів.

Для полегшення зняття батарей на двох кронштейнах, привернутих до балок, встановлені дві обертові ковзанки, по яких переміщуються акумулятори при їхньому знятті чи установці.

Для живлення всіх споживачів виробу електричною енергією перемінного струму напругою 220В частотою 400 Гц і постійного струму напругою +27±0,5В використовується система електроживлення (СЕЖ).

СЕП містить у собі два блоки генератора (БГ-31), що є джерелами перемінного струму.

СЕП може працювати як із приводом від газотурбінного двигуна, так і з приводом тягового двигуна.

Схема системи електроживлення забезпечує:

• дистанційне керування і переключення навантаження з основного блоку генераторів на резервний і навпаки;

• підключення до зовнішнього джерела живлення; контроль правильності чергування фаз зовнішнього джерела живлення;

• контроль правильності чергування фаз зовнішнього джерела живлення;

• зупинку ГТД автоматично по сигналу УА ППО;

• автоматичне відключення СЕП від навантаження при зниженні частот не нижче, ніж 350 Гц;

• контроль опору ізоляції ланцюгів перемінного струму;

• функціональний контроль сигналізатора небезпечних температур;

• перерву живлення при переключенні навантаження з основного блоку генераторів на резервний за час не більш 0,5 с.

Схемою СЕП виключається можливість:

• запустити ГТД при закритій заслінці вихлопу;

• зробити закриття заслінки вихлопу і заслінки виходу повітря блоку генераторів при працюючому газотурбінному двигуні;

• одночасного підключення до навантаження перемінного струму обох блоків чи генераторів одного з блоків генераторів і зовнішнього джерела живлення;

• відключення “маси” акумуляторних батарей при працюючій СЕП;

• паралельної роботи на навантаження генератора (СГ-10) постійного струму і випрямного пристрою.

Включення і вимикання привода редуктора СЕП для роботи блоків генераторів від двигуна ГМ здійснюється за допомогою важеля, розташованого праворуч від механіка-водія. У системі привода керування редуктором СЕП передбачене блокування, що виключає можливість руху ГМ при включеному редукторі СЕП.

Охолодження основного і резервного блоків генераторів здійснюється повітрям, що надходить по каналу у повітрязаборник лафета пускової установки. Це ж повітря використовується для охолодження апаратури СЕП. Підведення повітря для живлення ГТД здійснюється по каналу правого борту з носа ГМ.

Для забезпечення життєдіяльності екіпажу у виробі застосована система життєзабезпечення, що включає в себе:

• систему колективного захисту (СКЗ);

• систему кондиціонування та вентиляції;

• систему опалення.

Усі системи розміщені в двох відсіках, розташованих з лівої сторони ГМ. Система життєзабезпечення як при високих, так і при низьких температурах навколишнього повітря, а за певних умов система забезпечує створення у відділенні керування надлишкового тиску і високий ступінь очищення повітря, що надходить у відділення. Поліпшення умов населеності при різних температурах повітря досягається установкою кондиціонера, фільтровентиляційної установки.

Герметизація відділення забезпечується ущільненнями всіх кришок люків, лючків, перегородок, тяг приводів керування, трубопроводів і застосуванням фільтровентиляційної установки, що створює надлишковий тиск у відділенні екіпажу.

Прилади електрообладнання – контактори і реле-системи – забезпечують закриття клапанів СКЗ і вентиляції, включення нагнітача і блокування, що запобігає можливість включення нагнітача при закритому клапані ФВУ, а також автоматичне відключення кондиціонера при роботі привода виробу.

Для збереження тепла в кабіні в зимовий час і захисту від надходження тепла ззовні в літню пору стінки покриті теплоізоляцією. Вона ж виконує роль звукоізоляції.

Надлишковий тиск забезпечується за рахунок застосування нагнітача і герметизації відділення екіпажу.

Високий ступінь очищення повітря досягається очищенням його в нагнітачі (99%) і фільтрі-поглиначі ФПТ-200М. Фільтр-поглинач, крім того, забезпечує очищення повітря від усіх шкідливих газоподібних домішок і аерозолів.

ДО СКЗ відноситься гамма-датчик ГД-1M, що призначений для автоматичної видачі сигналу на закриття герметизуючих заслінок в особливих умовах роботи. Гамма-датчик закріплений на даху у відділенні екіпажу.

Система кондиціонування і вентиляції призначена для вентиляції, охолодження і часткового осушення повітря в герметизованому відсіку кабіни.

Система кондиціонування і вентиляції складається з кондиціонера, двох повітророзподільників, всмоктуючого колектора, двох клапанів і механізмів керування клапанами.

Кондиціонер складається з наступних основних частин:

• агрегат холодильний;

• пульт;

• термореле.

Холодильний агрегат розділяється перегородкою на холодний і гарячий відсіки. Ця перегородка герметизує відділення екіпажу й одночасно є фланцем, яким холодильний агрегат кріпиться у відсіку. Холодний відсік кондиціонера повністю розташований усередині відділення екіпажу. Гарячий відсік знаходиться у відсіку екіпажу. Пульт керування кондиціонером знаходиться під щитком СЕП.

В обох відділеннях екіпажу маються повітророзподільники.

Кожний із двох повітророзподільників являє собою перфорований щит, що служить для проходу повітря і правильного розподілу його по обсягу відділення екіпажу.

Для обдуву оператора, що знаходиться в середньому відсіку ГМ, на повітророзподільнику маються обертові заслінки, що відкриваються і закриваються вручну.

Повітророзподільники кріпляться на стелі кабін. При роботі кондиціонера, вбирання гарячого повітря з підлоги кабіни для наступного охолодження здійснюється через усмоктувальний колектор.

Повітря з кабін надходить в апаратурне відділення, звідкіля викидається разом з повітрям охолодження шаф в атмосферу через люк повітряводу, встановлений на даху корпусу біля моторної перегородки.

Для обігріву відділення екіпажу в зимовий час застосовується система опалення.

Система працює незалежно від двигуна машини і тому може бути застосована для опалення як при русі, так і на стоянці.

Керування опалювально-вентиляційною установкою ОВ-65 – дистанційне і здійснюється з щитка опалювально-вентиляційної установки, розташованого під щитком СЕП.

Контроль роботи опалювальної установки здійснюється по горінню зеленої лампочки.

Для пожежогасіння застосовується автоматична протипожежна система УА ППО.

Протипожежна система може працювати в автоматичному і напівавтоматичному режимах.

При автоматичній роботі система забезпечує:

• сигналізацію про виникнення пожежі,

• зупинку газотурбінного й основного двигунів,

• автоматичну подачу вогнегасного складу в силове відділення,

• введення чергового балона в тому випадку, якщо не була погашена пожежа вогнегасним складом з попереднього балона чи балон виявився несправним.

При напівавтоматичній роботі система забезпечує тільки сигналізацію про виникнення пожежі. Подальша робота системи відбувається після натискання кнопки на автоматі системи АС-2. Електричні схеми автомата системи АС-2 і коробки релейно-розподільної KР-2 знаходяться на табличках, прикріплених до внутрішньої сторони кришок приладів.

До складу протипожежного обладнання машини входить ручний вуглекислотний вогнегасник ОУ-2, призначений для гасіння незначних вогнищ пожежі, що виникли усередині машини. Висока концентрація вуглекислого газу, що утвориться при гасінні пожежі, при короткочасному перебуванні екіпажу в машині безпечна для життя.

Вуглекислий газ нейтральний і не робить шкідливого впливу на навколишнє предмети.

Для зв'язку між членами екіпажа СВУ використовується система внутрішнього телефонного зв'язку і комутації (ВТЗК). Зв'язок здійснюється за допомогою ларінготелефонної гарнітури шоломофонів (літніх чи зимових), що підключаються до роз’ємів ВТЗК. Роз’єми розташовані безпосередньо біля робочих місць членів екіпажу.

Зовнішній зв'язок СВУ забезпечують дві радіостанції типу P-123MT, що входять у систему мовного зв'язку виробу 9С623.