4.3.2.2. Устрій і робота цос

Взаємодія складових частин ЦОС і сполучення з іншими виробами пояснюється структурною схемою, приведеною на мал.

Основою ЦОС є малогабаритна універсальна швидкодіюча електронна цифрова обчислювальна машина типу А-15А с програмним керуванням.

Принцип роботи ЦОМ А-15А полягає в наступному:

Обчислювальний пристрій (ВЧУ-13М) виробляє адресу чергової команди, що надходить в один із блоків довгострокового запам'ятовуючого пристрою (ДЗП-26). З блоку ДЗП-26 по цій адресі вибирається команда, що передається в блок ВЧУ-13М. У блоці ВЧУ-13М формується адреса числа обраної команди і розшифровується код операції. По сформованій адресі числа відбувається вибірка числа з блоків ДЗП-26 або оперативного запам'ятовуючого пристрою (ОЗУ). Обране число приймається в блок ВЧУ-13М, де над ним виконується та чи інша операція.

Результат операції може зберігається в блоці ВЧУ-13М, а також може бути записаний у блок ОЗУ.

У процесі роботи ЦОМ приймає нову інформацію з ПВВ чи видає готові результати обчислень в ПВВ.

Виходячи з принципу роботи ЦОМ-15А блок ВЧУ-13М призначений для:

• часової синхронізації роботи усього виробу А-15А по програмі і при непрограмній взаємодії з зовнішніми пристроями (ПВВ);

• вироблення виконавчих адрес і керуючих сигналів при звертанні до блоків пам'яті;

• прийому і дешифрації команд;

• прийому й обробки числової і керуючої інформації;

• пріоритетного переривання програми по внутрішніх і зовнішніх сигналах з переходом на підпрограми обслуговування запитів, що надійшли;

• оперативного контролю зберігання чисел і команд у блоках пам'яті, а також контролю виконання арифметичних операцій;

• організації взаємодії з ПВВ.

Блок ОЗУ призначений для запису, збереження і видачі оперативної інформації у ВЧУ-13М в процесі обчислення. Блоки ДЗП-26 призначені для тривалого збереження і видачі постійної інформації (таблиць, констант, команд) у блок ВЧУ-13М.

Блок довгостроковий запам'ятовуючий зі зміною інформації (ДЗУ-З) призначений для запису, тривалого збереження і багаторазової видачі інформації. Відмінною рисою блоку в порівнянні з ОЗУ є можливість тривалого збереження записаної в ньому інформації без регенерації. При багаторазовому зчитуванні і вимиканнях живлення інформації в цьому блоці не знищуються.

Пристрій введення-виведення ЦОС (шафа ІВМ1) призначено для узгодження ЦОМ з основними системами СВУ (РЛС, ПУ, ракетами, ТОВ і ін.) за формою представлення інформації, для організації введення в ЦОМ і виводу з ЦОМ необхідної інформації і для забезпечення синхронізації роботи елементів ЦОС.

Для введення у ЦОС плавнозмінюючої інформації в апаратурі СВУ прийняті два діапазони постійних напруг: від -5В до +5В и від -20В до +20В.

Ці напруги (31 канал) перетворяться в ПВВ у пропорційний напругам 10-ти розрядний двійковий код і вводяться в ЦОМ.

Для обміну командами в СВУ прийнята напруга +27В, що видається з пультів керування (П-52, Р-19КМ1, Р-51СА, Р-51ЦА) в ПВВ, де перетвориться в рівень, придатний для сполучення з мікросхемами.

Там же коди команд, вироблені у ЦОС, перетворюються в напругу +27В и видаються в апаратуру СВУ.

Кути повороту антени РЛС ( , ), кут повороту ТОГ по азимуту ( ), кути повороту пускової установки ( , ) і координати взаємного орієнтування Х, У, вводяться у ЦОС із датчиків-перетворювачів РІГ-КОД типу ДП2-М, механічно зв'язаних з відповідними осями: два датчики на приладових редукторах азимута і кута місця антени РЛС (блок Р-1А), один на осі горизонтального привода ТОГ (блок Р-66А), два – на приладових редукторах азимута і нахилу обертової і хитної частин ПУ і три – на шкалах введення координат орієнтування в блоці В-20-1. Датчики ДП2-М сполучені з трьома блоками В-11, що входять до складу ПВВ, але конструктивно розташованими безпосередньо біля датчиків. Блоки В-11 виробляють 12-ти розрядний двійковий код, що забезпечує вимір повороту відповідних осей точністю ± 5 кутових хвилин.

При роботі СВУ з КП ЦОС забезпечує обмін інформацією через систему телекодового зв'язку (СТЗ), здійснюючи сполучення з виробом 9С625. Сполучення з виробом 9С625 здійснюється у ЦОС через блок 1В-13-М1, розміщений у шафі 1ВМ1. Блок забезпечує прийом із КП п'яти 25-розрядних слів інформації, формованих на виході СТЗ, і введення цієї інформації в ЦОМ через пристрій обміну.

Одночасно ЦОС СВУ формує п'ять 25-розрядних слів інформації для введення в СТЗ і подальшої передачі на КП.

Технічний зв'язок між виробом 9С625 СВУ і КП здійснюється по радіолінії або провідній лінії зв'язку. Перехід з одного виду зв'язку на іншій здійснюється за допомогою перемикача РАДІО-ПРОВІД на блоці В36-1М1.

Технічний зв'язок між СВУ і ПЗУ здійснюється за допомогою блоку 1В-17 шафи 1В1М по радіолінії через контейнер БМ1 або по провідній лінії зв'язку. Контейнер БМ1 являє собою приймально-передавальну систему з автономною антеною. Передача і прийом по радіолінії можуть бути здійснені як на рознесених частотах, так і без розносу частот. Передбачені 3 літерні частоти в робочому діапазоні частот, тому приймач і передавач контейнера БМ1 можуть бути одночасно перебудовані на одну з цих частот.

Антена контейнера БМ1 формує вузьку діаграму спрямованості, і має можливість обертатися вкругову.

Наведення антени дистанційне і здійснюється шляхом короткочасного включення реверсного механізму обертання антени перемикачем ЛІВОРУЧ - ПРАВОРУЧ на пульті керування ЦОС-блоку В36-1М1.

Контроль положення антени здійснюється по шкалі блоку В36-1М1.

Положення антени контейнера БМ1 повинне відповідати значенню кута орієнтування, обумовленого кутом між лінією бази ПЗУ-СВУ і подовжньою віссю СВУ. Значення кута визначається за допомогою ВОП-3.

Для забезпечення прийому і передачі інформації в апаратурі синхронного зв'язку застосований метод кодово-імпульсної модуляції з часовим поділом каналів. Повний такт передачі і прийому даних команд керування і відповідних сигналів забирає час, рівний 20,48 мс. Весь такт передачі розділений на чотири часових канали з тривалістю кожного каналу в 5,12 мс.

Всередині кожного каналу передача ведеться у вигляді двійкового коду, для чого кожен канал розділений на 16 розрядних інтервалів тривалістю 0,32мс.

Для захисту від несинхронних перешкод застосовано кодування кожного розряду інформації, переданого по радіолінії, трьохімпульсним часовим кодом. Передбачено застосування чотирьох трьохімпульсних кодів, що відрізняються часовим положенням другого і третього імпульсів.

Установка обраного коду здійснюється перемикачем на блоці В36-1М1.

Для синхронізації роботи апаратури синхронного зв'язку на початку кожного такту з ПЗУ передається тактовий імпульс.

Вся інформація, що підлягає передачі з ПЗУ на СВУ, перетворюється в низькочастотних блоках з аналогового виду в цифровий двійковий код і розподіляється по відповідним часовим каналам. Потім здійснюється кодування інформації і передача її на СВУ. Високочастотні імпульсні посилки магнитронних передавачів випромінюються антенами широкого променя в простір і приймаються антеною контейнера БМ-1. По антено-хвильовій системі інформація надходить у приймач, перетворюється в низькочастотні сигнали, декодується, селекуєтся блоком 1В-17 по каналах і вводиться через пристрій обміну (блок 1В-3-01) у ЦОМ, де здійснюється обробка інформації, що надійшла,.

Цикл передачі всієї інформації із СВУ на ПЗУ складається з парних і непарних тактів. ЦОС формує в каналах парного такту ОЗНАКУ ПАРНОГО ТАКТУ, що приймається на ПЗУ і забезпечує селекцію інформації парного і непарного тактів.

Інформація, що повинна бути передана на ПЗУ, надходить з ЦОМ через блок обміну в блок зв'язку з контейнером БМ-1 (блок 1В-17), де кодується і надходить на модулятор передавача 2СМ контейнери БМ-1 (у режимі РАДІО).

В апаратурі синхронного зв'язку передбачений режим дублювання радіолінії, при якому блок 1В-17 шафи 1ВМ1 здійснює прийом і передачу сигналів синхронного зв'язку, по двухпроводовому кабелю імпульсними посилками збільшеної тривалості.

Керуванням прийомом і передачею інформації з радіолінії або по провідній лінії зв'язку здійснюється перемикачем РАДІО-ПРОВІД на пульті керування ЦОС-блоці В36-1М1.

В залежності від режиму роботи СВУ (автономний пошук, ПУ, захоплення і супровід, режим ПУ) задачі, розв'язувані ЦОС, різні.

В автономному пошуку ЦОС вирішує задачу стабілізації зони огляду.

У централізованому режимі роботи ЦОС вирішує задачі цілевказівки на РЛС, ПУ, ТОВ.

Незалежно від режиму роботи РЛС (пошук, ЦВ, захоплення) розв’язуються задачі:

• по введенню зовнішньої інформації й упакуванню інформації на видачу для зовнішніх пристроїв;

• з розрахунку сигналів відображення на індикаторах;

• по керуванню ПУ.

У режимі захоплення і супроводу цілі ЦОС забезпечує рішення пускових задач:

• з розрахунку параметрів руху супроводжуваної цілі;

• по виробленню сигналів керування антеною РЛС у режимі супроводу НЛЦ;

• по виробленню сигналів керування ТОГ;

• по виробленню координат упередженої точки;

• з розрахунку зони поразки;

• з розрахунку умов дозволу пуску;

• по виробленню сигналів наведення на РГС і перевірці відпрацьовування ЦВ РГС;

• по виробленню виправлень і команд у лінію радіокорекції.

У режимі захоплення і супроводу цілі в роботі ЦОС можна виділити три режими роботи:

• режим супроводу РЛС;

• режим ТОВ;

• режим інерційного супроводу.

Крім вищезгаданих задач, що забезпечують роботу СВУ в бойовому режимі, вирішуються задачі контролю ЦОС і СВУ.

Розглянемо взаємодію ЦОС із системами СВУ, у режимах перерахованих вище.

В автономному режимі роботи здійснюється широкий пошук цілі в заданому секторі. У цьому режимі у ЦОС вирішуються задача стабілізації зони огляду для РЛС, що забезпечує горизонтальність рядків пошуку в просторі з урахуванням кренів і ГМ, що надходять з датчика крену. При цьому в блок керування антеною Р-62М1 з ЦОС з перетворювача КОД-НАПРУГА (ПКН) видається напруга стабілізації зони по куту місця.

При виявленні цілі в широкій зоні по команді ЗОНА 10º здійснюється пошук цілі у вузькій зоні 10º. При сполученні центра зони пошуку з ціллю здійснюється її захоплення. Одночасно ЦОС здійснює керування ТОГ.

До виявлення цілі в широкому пошуку ТОГ утримується в напрямку подовжньої осі платформи. У вузькому пошуку по команді ЗОНА 10 ЦОС виводить ТОГ у напрямку центра зони пошуку РЛС, для чого у ЦОС зі штурвалів пульту Р-51ЦА надходять напруги , пропорційні координатам центру зони пошуку. Ці напруги на многоканальному перетворювачі НАПРУГА-КОД (МПНК) перетворяться в двійкові коди і вводяться в ЦОМ. ЦОМ після ряду координатних перетворень і фільтрації обчислює по координатах центра зони горизонтальний і вертикальний кути луча , , порівнює їх з поточними кутами відпрацьовування ТОГ ( , відповідно) і обчислює коди сигналів помилок , . Ці сигнали з виходів ПКН у вигляді напруг постійного струму надходять на підсилювачі приводу ТОГ (блоки Р-68, Р-66А).

У режимі зовнішньої цілевказівки по команді ЦВ ПРИЙМАЮ з пульта Р-19КМ1 координати ЦВ відпрацьовуються дзеркалом антени РЛС (блок Р-1А) і пусковою установкою (ПУ).

При цьому дзеркало антени РЛС автоматично переводиться в режим вузького пошуку і відпрацювання координат ЦВ здійснюється центром зони пошуку.

ЦОС по команді ЦВ ПРИЙНЯТИ робить розрахунок і видачу на індикацію міток цілевказівки. При цьому на індикатор секторного огляду (блок Р-4СА) видається дальність до цілі Дцв у вигляді тимчасового інтервалу між імпульсами і Дцв.

На цифровий індикатор блоку Р-43 видаються коди дальності і радіальної швидкості цілі (Дцв і відповідно).

По команді ЦВ ПРИЙМАЮ ЦОС робить розрахунок сигналів керування пусковою установкою і , як різниця між розрахунковими значеннями координат цілевказівки й у системі координат СВУ і кутами відпрацювання ПУ ( і ). Кути відпрацювання ПУ надходять у ЦОС із датчиків ДП2-М, встановлених на приладових редукторах азимута і нахилу ПУ. Сигнали керування і надходять із ПКН у ЕГССП.

Одночасно за значеннями координат ЦВ у ЦОС розраховуються значення сигналів і , що визначають положення центра зони пошуку по азимуту і куту місця відповідно.

Сигнали і перетворюються в напруги в МПКН і надходять у блок керування антеною Р-62М1.

По команді ЗОНА 10 у ЦОС починають надходити імпульси рядків із блоку Р-62М1 і імпульси початку і кінця пачки з блоку Р-75. У блоці 1В-19М1 шафи 1ВМ1 формуються сигнали початку і кінця пачки кожного циклу пошуку у вузькій зоні, що вводяться в ЦОМ. По кожному сигналу початку або кінця пачки ЦОС фіксує кутові координати дзеркала РЛС по азимуту і куту місця й обчислює по сигналах початку та кінця пачки центр пачки на рядку. По сигналу кінець циклу проводиться усереднення центрів пачок у циклі і між циклами. По команді АЗ1 ЦОС виводить РЛС по кутам на обчислені координати цілі для здійснення захоплення РЛСпо кутам.

В режимі захоплення і супроводі ЦОС забезпечує захоплення і супровід цілі по дальності при роботі СВУ в режимах КБВ і ЛЧМ при наявності в ЛЧМ команди захоплення 2, а в КБВ команди ШВИДКІСТЬ ОДНОЗНАЧНА. Для цього по вихідних сигналах А1 і А2 двох далекомірних приймачів РЛС (блок Р-41М1) у ЦОС проводиться обчислення часової неузгодженості ( ) між положеннями центрів стежучих полустробів і сигналу від цілі. Неузгодженість є керуючим сигналом для обчислення виправлень у поточній дальності і радіальній швидкості.

У режимі КБВ радіальна швидкість визначається по частоті , що надходить з формувача візира по швидкості (блок Р-14М1).

По поточній дальності і з урахуванням радіальної швидкості цілі у ЦОС розраховуються і видаються в РЛС (у блок Р-14М1) кодові значення сигналів, що визначають стежуючу затримку полустробів РЛС щодо зондувальних імпульсів, а в режимі КБВ, крім цього, розраховуються і видаються в РЛС частота повторення і тривалість полустробів.

При неузгодженостях меньш 50м протягом визначеного часу ЦОС виробляє сигнали ЗАХОПЛЕННЯ по Д, ЗАХОПЛЕННЯ 9С35 і переходить у режим автоматичного супроводу по дальності. Супровід по дальності можливо також у напівавтоматичному (при надходженні команди НАПІВАВТОМАТ по Д) або в ручному (при надходженні команди РУЧНИЙ) режимах.

По команді ЗАХОПЛЕННЯ 9С35 ЦОС здійснює розрахунок параметрів руху цілі, а після 2с після її вироблення, по закінченню перехідних процесів у координатних фільтрах ЦОС, виробляється внутрішня команда ЗАХОПЛЕННЯ ЦОС.

Керування дзеркалом у режимі супроводу здійснюється стежучою системою кутового супроводу, РЛС, у той час ТОГ відслідковує координати цілі по сигналам керування, розрахованим і сформованим ЦОС.

Джерелами інформації про координати цілі для ЦОС у режимі супроводу служать кути дзеркала антени РЛС і дальність до цілі, обчислена у ЦОС.

Кути дзеркала і дальність після координатних перетворень і фільтрації використовуються для рішення пускових задач, при цьому ЦОС робить розрахунок параметрів упередженої точки зустрічі, дальньої і ближньої меж зони поразки і з виходів МПКН видає їх на індикацію (на блок Р-4СА). Виробляються сигнали наведення для РГС по кутах ( , ), що у вигляді постійних напруг з виходів ПКН через масштабні підсилювачі надходять в апаратуру стартової автоматики на РГС.

ЦОС розраховує і видає в бортовий обчислювач ракети кодову інформацію - , , , і команди керування.

З апаратури стартової автоматики у ЦОС надходять сигнали відпрацьовування по координатах , , по кожної РГС, що порівнюються у ЦОС із сигналами наведення. За результатами порівняння ЦОС виробляє команди ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ЦВ для кожної РГС. Команди индикуються на табло пульта П-52.

Аналогічно ведеться контроль відпрацьовування ПУ. При досягненні неузгодженості між розрахунковими і поточними кутами пускової установки меньш 3º ЦОС виробляє команди ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ПУ ПО АЗИМУТУ і ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ПУ ПО КУТУ МІСЦЯ, що також индикуются на табло пульта II-52.

ЦОС виробляє команду ДОЗВІЛ ПУСКУ, при цьому враховується наявність команд ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ПУ, ГОТОВНІСТЬ РГС, ЦІЛЬ В ЗОНІ, СВІЙ і можливість одержання ракетою в польоті не меньш 2-х виправлень по лінії ЛРК при пусках чергою.

У ЦОС обчислюються кутові швидкості лінії візування “ракета-цель” в антеною системі координат і , що разом з і упаковуються і видаються на БВ до сходу ракети. Після сходу ракети у ЦОС розраховуються виправлення , , , до координат, виданих на БВ у вигляді початкових даних перед сходом ракети. Не раніше ніж через 3 сек. після сходу знімається блокування стробу ЛРК і формується адреса кадрової синхронізації КСС1 і КСС2 у залежності від номеру ракети, що зійшла. Через передавач підсвіту починається видача на борт ракети виправлень і команд.

При впливі перешкоди типу “Смальта” у ЦОС по команді СПТ змінюється кут пуску і на додаток до задач , розв'язуваним у програмі ЛРК через час, рівний ( ) формується команда ВКЛ.КБВ-Д, по якій вмикається колоколоподібний підсвіт і припиняється передача виправлень.

При пуску ракет залпом в режимі СПТ можливий вплив ракет одина на одну, что може привести до виключення передачі необхідних команд РК. Тому при організації роботи чергою у ЦОС виробляється перевірка виконання умов можливості передачі команд РК і у випадку їх невиконання виробляється затримка пуску чергової ракети зняттям команди ДОЗВІЛ ПУСКУ.

Перехід ЦОС у режим ТОВ здійснюється по команді ВКЛ.ТОВ.

При цьому дзеркало антени РЛС керується сигналами ЦОС ( , ) і відслідковує положення ТОГ. З пульта керування Р-52Т в ЦОС вводяться сигнали корекції , кор. ТОВ і в кор. ТОВ, що сумуются з розрахунковими значеннями кутів проміня і після координатних перетворень і фільтрації перетворяться в сигнали керування ТОГ (ТОВ, ТОВ) і дзеркалом антени РЛС ( , ).

Сигнали керування дзеркалом , формуються як різниця між розрахунковими значеннями кутів , дзеркала за данним супроводу ТОГ і поточними значеннями кутів дзеркала , , що знімаються за допомогою блоку опитування (блок В-11) з датчиків ДП2-М, установлених на приладових редукторах азимута і кута місця блоку P-1A.

Сигнали керування і вз перетворяться в напруги в блоці ПКН і надходять у блок кутового супроводу Р-61М1.

Супровід цілі в режимі ТОВ ведеться тільки по кутових координатах. Інформація для супроводу по дальності при цьому відсутня і ЦОС здійснює обчислення поточних значень дальності і радіальної швидкості цілі шляхом їхньої екстраполяції по запам’ятованому значенню швидкості цілі в момент початку режиму ТОВ з врахуванням поточних кутових швидкостей цілі.

При супроводі низьколетючої цілі після вироблення команди КІНЦЕВИК дзеркало антени керується сигналами ЦОС ( , ), розрахованими на висоти (Н зап.), запам’ятованої на момент приходу у ЦОС команди НЛЦ.

По команді КОРЕКЦІЯ НЛЦ від оператора у ЦОС обновляється значення закладеної висоти. Команда КІНЦЕВИК у ЦОС знімається, коли поточна висота збільшується до значення Нзап.

Інерційний режим супроводу цілі включається автоматично – по зниканню сигналу або по команді ПУСК СВУ (на 2,5с), так і по команді від оператора. У будь-якому випадку в ЦОС надходить команда ІНЕРЦІЙНИЙ РЕЖИМ. У цьому режимі контур кутового супроводу РЛС розмикається, антена РЛС наводиться на ціль сигналами, виробленими у ЦОС. При цьому вироблення сигналів у ЦОС здійснюється шляхом екстраполяції координат цілі. По тим же координатам ведеться керування ТОГом.

Для проведення функціонального контролю основних систем СВУ, у ДЗП ЦОМ поміщена спеціальна програма, контроль по якій починається при натисканні кнопки КОНТР. СВУ на пульті командира (Р-19КМ1).

По цій команді ЦОС відключається від прийому всієї зовнішньої інформації (крім команди ЦВ ПРИЙНЯТИ), проводить самоконтроль, по закінченні якого на блоці B36-1M1 запалюються лампочки ИСПР.А-15 і ИСПР. 9C471.

Якщо після цього командиром буде видана команда ЦВ ПРИЙМАЮ (перемикачем на блоці Р-19КМ1), то ЦОС, імітуючи ЦВ, видає по ланцюгах цілевказівки сигнали керування, що забезпечують розворот ПУ по азимуту на 90° і КЧ по куту місця – на 15°, розворот дзеркала антени РЛС на 20° по азимуту і куту місця.

Після відпрацьовування ЦВ заданих кутів, ЦОС видає сигнали ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ЦВ по азимуту і куту місця. При видачі команди ЦІЛЬ СВУ проводиться захоплення контрольного сигналу цілі, після чого ЦОС через 2с виробляє команду НАВЕДЕННЯ (ЦІЛЬ У ЗОНІ). По цій команді ЦОС імітує видачу сигналів попередження ПУ і видає послідовно протягом 4с для кожної РГС сигнали наведення з параметрами , , визначеними для кожної РГС.

Наведення по швидкості цілі для РГС однакове і відповідає швидкості, рівної 471м/с. За час 4с для кожної РГС ЦОС аналізує відпрацьовування РГС по кутах і швидкості і формує команди ВІДПРАЦЬОВУВАННЯ ЦВ I + IV при виконанні необхідних умов. Після захвату РГС контрольного сигналу апаратура стартової автоматики виробляє команду ГОТОВНІСТЬ, що сигналізує про справність РГС.

За результатами перевірок, проведеними ЦОС, і візуальній оцінці поводження систем при відпрацьовуванні або контрольних задачах, командир СВУ оцінює загальну готовність СВУ до роботи.

4.3.3. Наземний радіолокаційний запитувач (НРЗ) 1Л24

Наземний радіолокаційний запитувач, сполучений із РЛС, призначений для впізнання виявлених РЛС повітряних об'єктів (літаків, вертольотів, безпілотних апаратів), обладнаних радіолокаційними відповідачами.

У СВУ застосований уніфікований НРЗ, що може працювати в двох діапазонах хвиль - у Ш и УП.

В VII діапазоні хвиль НРЗ має режими:

• I – загального впізнання (ЗВ);

• II – гарантованого впізнання (ГВ);

У III діапазоні хвиль НРЗ має режими:

• загального впізнання ("Запит");

• контрольного впізнання ("Запит ДК").

Дальність упізнання літаків не менш дальності їхнього виявлення РЛС у всій зоні виявлення в режимі ЛЧМ і не менш дальності їхнього захоплення РЛС у всій зоні супроводу в режимі КБВ.

Для ослаблення дії бічних пелюстків діаграми спрямованості основної антени на передачу в VII діапазоні виробляється випромінювання компенсаційною антеною, вбудованої в блок P-1A, спеціальних імпульсів, а в режимі прийому в III і VII діапазонів ослаблення впливу бічних пелюстків здійснюється за допомогою 2-х канальних приймачів, що обробляють сигнали, прийняті основною і компенсаційною антенами.

До складу НРЗ входять:

• прийомно-дешифруючий пристрій (стійка УО.20.00.00), що складається з блоків:

• УО.03.01.00 – прийомний пристрій;

• УО.07.01.00 – шифруючий-дешифруючий пристрій і аналізатор відповідних сигналів;

• УО.08.01.00 – імітатор відповідних сигналів;

• передавальний пристрій (стійка В0.22.00.00-б), що складається з блоків:

• УО.02.04.00 – фідерний пристрій;

• УО.02.01.00-А – задаючий генератор.

Шифруючий-дешифруючий пристрій (ШДП) складається з основної і допоміжної апаратури. До складу основної апаратури, що забезпечує бойову роботу, входить також виріб 6110-2I, розташовуване на СВУ.

До складу допоміжної апаратури, розташовуваної поза СВУ і використовуваної під час введення і контролю введення ключових програм, а також контролю працездатності ШДП, входять виріб 6140-40 і упакування для спецблокнотів УМД.

Система радіолокаційного впізнання є системою імпульсного радіозв'язку, що працює за принципом обміну інформацією між запитувачем і відповідачем.

Для забезпечення впізнання виявлених цілей НРЗ сполучається з РЛС, тобто забезпечується просторове сполучення головних пелюстків діаграми спрямованості антен РЛС і НРЗ у процесі огляду простору і супроводу цілі і синхронне випромінювання зондуючих сигналів РЛС і запитуючих сигналів НРЗ. Запитуючий сигнал НРЗ формується з випередженням зондувального сигналу РЛС для врахування часу на обробку запитуючих сигналів у відповідачі і відповідних сигналах в запитувачі. Це дозволяє забезпечити прив'язку на екрані індикатора РЛС вихідного сигналу НРЗ до сигналу, відбитому від цілі по дальності.

Режим роботи НРЗ установлюється тумблерами ДИАП III-VII і РЕЖ I- II на блоці Р-4СА.

При натисканні кнопки ЗАПР на блоці Р-4СА шифратор НРЗ (блок УО.07.01.00) виробляє, відповідно до встановленого діапазону, кодовані запитуючи відеосигнали, що подаються в передавальний пристрій на модулятори III і VII діапазонів, одночасно видається команда включення ДРП, що забезпечує регулювання посилення приймача в III діапазоні за допомогою ручки ДРП на блоці Р-4СА.

Задаючий генератор, (блок УО.02.01.00-А), відповідно до встановленого діапазону хвиль, формує запитуючі сигнали. У III діапазоні передавач побудований за схемою автогенератора, а в VII діапазоні – за схемою генератора з підсилювачем.

ВЧ запитуючі сигнали випромінюються антеною в напрямку об'єкта, що опізнається, приймаються відповідачем і розшифровуються, після чого формуються відповідні сигнали, що випромінюються рівномірно в усі сторони.

Прийняті антеною відповідні сигнали через перемикачі АНТЕНА-ЕКВІВАЛЕНТ і ПРИЙОМ-ПЕРЕДАЧА фідерного пристрою надходять у прийомний пристрій (блок УО.03.01.00) на приймач основного і компенсаційного каналів для виділення відповідних відеосигналів.

Прийомний пристрій III діапазону побудовано за супергетеродинною схемою і містить два аналогічних канали – основний і компенсаційний. З виходу фідерного пристрою сигнал через підсилювач високої частоти (ПВЧ) надходить на змішувач і далі на ППЧ. ППЧ охоплено кільцем шумового автоматичного регулювання посилення (ШАРП) для вирівнювання посилення і тимчасовий АРУ. Сигнали з основного і компенсаційного каналів надходять у компенсатор, з виходу якого сигнал надходить на детектор амплитудно-модульованних імпульсів (AMІ) чи на селектор і амплітудний детектор. Часова АРУ у виробі 9A310 не використовується.

Прийомний пристрій VII діапазону побудовано аналогічним образом, за винятком того, що обробка сигналу ведеться на частотах F₂, F₃ і відповідно сигнал на амплітудні детектори проходить через селектори F₂ і F₃. З виходу прийомного пристрою сигнали з амплітудних детекторів F₁, F₂ і F₃ надходять на комутатор сигналів шифруючого-дешифруючого пристрою (блок УО.07.01.00). На цей же комутатор надходять сигнали з дешифратора АМІ, де здійснюється обробка сигналів АМІ. З виходу комутатора сигнали надходять на дешифратор ОО, у якому формуються імпульси загального впізнання.

Імпульси ЗП проходять через дешифратор помилкових кодів і схему бракування і надходять на пристрій аналізу пачки відповідних сигналів (АПВС), де здійснюється подальша обробка. На схему АПВС із блоку Р-8-2М РЛС видається в режимі захоплення строб дальності, що відповідає дальності до супроводжуваної цілі. АПВС здійснює також захист від несинхронних перешкод з боку інших запитувачів і відповідачів.

При роботі в III діапазоні після появи на екрані індикатора Р-4СА імпульсів ОО проводиться контрольне впізнання, що включається натисканням кнопки ЗАПР К , при цьому на екрані індикатора позначки впізнання не повинне бути.

У VII діапазоні контрольне впізнання відсутнє, тому оператор приймає рішення про приналежність цілі до своїх збройних сил відразу після появи оцінки впізнання над оцінкою ЕХО, прив'язаної до нього по координатам. Вищесказане відноситься до роботи в III діапазоні й у I режимі.

При роботі в II режимі VII діапазону шифрація і дешифрація сигналів забезпечується виробом 6110-21. У цьому випадку в основі роботи системи лежить принцип випадкової зміни запитуємого коду від посилки до посилки.

Наявність великого числа діючих кодів і змінюваних ключів шифрування (дешифрування) у ШДП, що обслуговують відповідність випадкових запитальних кодів НР3 відповідним кодам літакового відповідача, практично виключає імітацію ознаки “свій” при впізнанні об'єктів супротивника, постачених апаратурою радіорозвідки й імітації.

Коди записуються за допомогою допоміжної апаратури-виробу 6110-40 і змінних ключів. Зміна кодів відповідно до розкладу виробляється автоматично, чи оператором за допомогою установки тумблера КД-АВТ-КП на виробі 6110-21 у відповідне положення.

Сформовані у виробі 6110-21 кодовані відеосигнали через шифратор блоку УО.07.01.00 надходять у передавач і потім випромінюються в напрямку цілі. Відповідні сигнали після обробки в прийомному пристрою надходять у виріб 6110-21, де відбувається їх дешифрація, після чого вони надходять у (АПВС) у блоці В0.07.01.00, де відбувається їх аналіз відповідно до встановленого критерію. При виконанні критерію наявності відповідного сигналу в пачці АПВС блок УО.07.01.00 виробляє імпульс ГО, що повторюється підряд у чотирьох наступних періодах впізнання. Сигнал ГО через блок P-8-2M1 видається на індикатор Р-4СА, де індикуєтся у вигляді добавки до основної пачки сигналів загального впізнання.

Система вбудованого контролю НРЗ забезпечує функціональний контроль виробу. При натисканні кнопки КОНТР (КнЗ) на блоці Р-4СА, імітатор відповідних сигналів у блоці УО.08.01.00 виробляє контрольні запитуючі коди відповідно до встановленого діапазону хвиль і режимом роботи, що через шифратор блоку УО.07.01.00 надходять у передавач і з його виходу на фідерний пристрій, де через розгалуджувачі й атенюатори надходять на вхід приймачів III і VII діапазонів.

Рівень контрольного сигналу встановлюється рівним граничній чутливості приймального пристрою. Після обробки в приймачі контрольний сигнал надходить у дешифратор, де формуються імпульси ОО і ГО, що надходять на індикатор Р-4СА, де індицюються у вигляді дуги на дальності 44 – 49 км. Одночасно з видачею сигналів ОО і ГО формується сигнал справності НРЗ, що індикується на табло ІСПР 1Л24 блоку Р-4СА.

Контроль НРЗ із точністю до блоку, а в деяких блоках і з точністю до змінного вузла, виробляється по індикаторним світлодіодам на блоках НРЗ.

Якщо існує можливість потрапляння апаратури в руки супротивника інформація, записана у виробі 6110-21 повинна бути знищена, для цього на пульті P-19KM1 установлена кнопка стирання РЗ при натисканні якої видається команда “+27B Стирання”.

Конструкція. Конструктивно НРЗ складається з двох стійок УО.20.00.00, УО.22.00.00-Б виробу 6110-21, виконаного у вигляді єдиного блоку, що розташовується на стійці УО.22.00.00-Б. Стійки у виріб 6110-21 з'єднані між собою і з РЛС кабелями.

Блоки НРЗ кріпляться в стійках за допомогою замків, що відкриваються ключами, що знаходяться в споряджені ЗІП.

Блоки зібрані на змінних осередках, що підключаються за допомогою роз'ємів. Зміна осередків здійснюється за допомогою знімача, що знаходиться в укладанні ЗІП.

На лицьових панелях блоків розташовані регулювання, органи керування й індикації, необхідні для проведення профілактичних і настроювальних робіт на виробі.

На лицьовій панелі виробу 6110-21 розташований роз'єм для підключення допоміжної апаратури в процесі запису і контролю запису кодів, а також датчик часу з ручками заведення й установки часу.