- •4. Самохідна вогнева установка (сву) 9а310м1
- •4.1. Призначення, склад, основні ттх 9а310м1
- •Технічні характеристики
- •Склад виробу
- •4.2. Устрій і робота сву
- •4.2.1. Конструкція і розміщення апаратури.
- •4.2.2. Побудова пристроїв сву
- •4.2.3 Взаємодія апаратури сву
- •4.2.4. Особливі режими роботи сву
- •Режим акп і тріангуляції
- •Робота сву в умовах перешкод типу "Смальта" (режим СпТ).
- •Режим регламентації випромінювання
- •Робота по груповій цілі
- •Робота з чужим підсвітом
- •Режим пп
- •4.3. Устрій і робота складових частин сву
- •4.3.1. Радіолокаційна станція (рлс) 9с35м1
- •4.3.1.1 Призначення рлс, характеристика систем рлс
- •4.3.1.1. Антенно-хвильоводна система рлс
- •Блок р-1 "зк"
- •4.3.1.2. Система передавальна
- •Передавач огляду
- •Передавач підсвіту
- •4.3.1.3. Прийомна система
- •Прийомний канал імпульсної з лчм.
- •Прийомний канал кбв
- •4.3.1.4. Система захисту від перешкод
- •Режим срц і вк
- •4.3.1.5. Система кутового супроводу
- •Канал пошуку
- •Канал кутового супроводу.
- •4.3.1.6. Цифрова система виміру дальності (цсвд)
- •Режим лчм
- •Автоматичний режим
- •Напівавтоматичний режим
- •Ручний режим
- •Режим кбв
- •4.3.1.7. Система синхронізації
- •4.3.1.8. Система індикації Канал індикації секторного огляду
- •Канал індикації наведення
- •Канал індикації точних координат
- •4.3.1.9. Система розпізнавання класу цілі
- •4.3.1.10. Пристрій рідинного охолодження р-2у0
- •4.3.2. Цифрова обчислювальна система (цос) - 9с47імі
- •4.3.2.1. Призначення, склад цос.
- •Склад цос
- •4.3.2.2. Устрій і робота цос
- •4.3.4. Телевізійно-оптичний візир (тов) 9iii38-3
- •4.3.5. Танкова навігаційна апаратура тна-4
- •Технічні дані.
- •4.3.6. Апаратура стартової автоматики (аса)
- •4.3.6.1 Призначення, склад,
- •4,3.6.2 Устрій і робота аса
- •4.3.6.3. Устрій і робота блоків аса.
- •Пульт керування п-52.
- •Коробка сполучна п-5.
- •Щит розподільний п-рщ.
- •Пульт керування п-19м.
- •Блок контролю п-36
- •Блок аналізу п-10
- •Блок зв'язку п-6
- •Блок бп4-м
- •4.3.7. Електрогідравлічний слідкуючий привід 9и31м1.
- •4.3.8. Система телекодового зв'язку (стз) 9c625.
- •4.3.8.1. Призначення і склад.
- •4.3.8.2. Устрій і робота стз
- •4.3.9. Система мовного зв'язку і внутрішньому телефонному зв'язку і комутації 9с623.
- •Система внутрішнього телефонного зв'язку і комутації (втзк) 9с727.
- •4.3.10. Гусенична машина 569а.
- •4.3.11. Органи керування сву Загальні обов'язки розрахунку сву
- •Робоче місце командира
- •0Ргани керування на пульті командира блоку р-19км1
- •Органи керування системою індикації на блоці р-4са
- •Органи керування на пульті керування пускової установки п-52
- •Органи керування на пульті п-19м1 Пульт призначений для контролю ргс.
- •Органи контролю на блоці р-43
- •Органи керування на блоці контролю цос у36-1м1
- •Органи керування на блоці ручного введення координат в20-1
- •Робоче місце першого оператора
- •Органи керування на блоці контролю рлс р-36:
- •Органи керування на індикаторі р-4в
- •Органи керування на блоці керування р-19м1
- •Органи керування на блоці цілевказівки р-51ца
- •Органи керування на блоці керування системою захисту від активних перешкод р-52ка
- •Робоче місце другого оператора
- •Органи керування на блоці ручного керування по швидкості і дальності р-51са:
- •Органи керування на пульті нлц – m1
- •Органи керування на блоці р-52т
- •Органи керування на блоці відеоприйомного пристрою впу-55:
- •0Ргани керування на індикаторі р-4на
- •Органи керування на щиті розподільному п-рш
- •4.3.12. Тренажер
- •4.3.12.1. Призначення, технічні дані, склад тренажера
- •Технічні дані
- •Склад тренажера
- •4.3.12.2. Устрій і робота тренажера
- •Пульт керування тренажером
Передавач підсвіту
Передавач підсвіту забезпечує роботу на 32 літерах і має два канали, один із яких забезпечує роботу на літерах з 1 по 16, другий - з 17 по 32.
Задаючим генератором передавача П є високостабільний кварцевий генератор, що працює на будь-якому одному з 8 літерів (прилад Р-2КГ/Р-2КГМ1).
У першому каналі розташовані прилади Р-2КГ/1/, що працюють на 1-8 літерах і прилад Р-2КГ/2/, що працює на 9-16 літерах. В другому каналі розташовані прилади Р-2КГМ1/1/ (17-24 літери) і прилад Р-2КГМ1/2/ (25-32 літери). Переключення літерів всередині каналів здійснюється дистанційно з блоку Р-19КМ1 перемикачами БАР 1-4 і ЛІТЕР 1-8, а перехід з каналу на канал здійснюється вручну в приладі Р-20К-II блоку Р-2КНМ1 переключенням живлення вихідного підсилювача потужності з однієї половини приладу на іншу і по команді +27В ВКЛ 1 /II/ кан. II із блоку- Р-2Н1Щ.
Передавач підсвіту працює в трьох режимах:
-
в режимі передачі команд радіокорекції (режим ЛРК);
-
в режимі квазібезперервного випромінювання (режим КБВ-К);
-
в безперервному режимі.
Переключення режимів роботи передавача здійснює пристрій керування по сигналах із ЦОС. Усі три режими роботи в часі не накладаються один на одного. При наявності з ЦОС стробуючого імпульсу радіокорекції і кодових груп передавач працює в режимі ЛРК, а при надходженні з ЦОС команди +27В ВКЛ КБВ-К і імпульсів запирання і формування КБВ-К із блоку Р8-ЗМ, передавач працює в режимі КБВ-К. При відсутності названих сигналів передавач працює в безперервному режимі.
Сигнал з генератора Р-2КГ/Р-2КГМ1 на частоті обраного літера через комутатор видається на множники 1,2,3.
Перехід передавача підсвіту в режим ЛРК здійснюється при надходженні стробючого імпульсу радіокорекції (СРК) із ЦОС на модулятор Р-2М. Модулятор Р-2М формує при наявності СРК сигнал модуляції відповідно до параметрів кодових груп імпульсів радіокорекції з ЦОС і огібаючої імпульсів формування ЛРК із блоку Р8-ЗМ і видає його в збудника Р-2ВА /Р-2ВМ1 на пристрій керування Вихідний сигнал пристрою керування визначає режим роботи множника 3.
Множник 3, крім своєї основної функції множення частоти, здійснює в режимі ЛРК кодово-імпульсну і частотну (КИМ-ЧМ) модуляцію несучої частоти fn трьома модулюючими частотами F1, F2, F3. Промодульований по частоті сигнал з виходу множника 3 надходить на підсилювач, підсилюється і через відкритий атенюатор надходить на ВХІД 1 (ВХІД II) блоку Р-2КНМ1 окінцевого підсилювачі потужності, виконаного на потужному здвоєному клістроні КУ-339.
В режимі КБВ-К множник 3 здійснює імпульсну модуляцію несучої частоти fn. Тривалість і частота проходження імпульсів визначаються імпульсами запирання КБВ-К, що приходять із блоку Р8-ЗМ на пристрій керування. Далі імпульсний сигнал підсилюється і надходить на атенюатор.
Синхронно з імпульсами запирання КБВ-К на атенюатор із блоку Р8-ЗМ подаються імпульси формування КБВ-К, за законом зміни яких атенюатор модулює прямокутні імпульси несучої частоти.
В результаті на виході шафи Р-2ГПМ1 імпульси огибаючої НВЧ сигналу частоти fn, що надходять на ВХІД 1 (ВХІД II) блоку Р-2Ж1, блоку Р-2КНМ1 мають форму дзвону.
У безперервному режимі роботи безперервний сигнал частоти fn з виходу множника 3 надходить на підсилювач, підсилюється і через відкритий атенюатор подається на ВХІД 1(ВХІД II) блоку Р-2КНМ1.
З виходу блоку Р-2КНМ1 потужний сигнал НВЧ каналізується по хвильоводному тракту в антену.
Послідовність включення живлення здійснюється по сигналах, виробляємих пристроєм тимчасових затримок блоку Р-2РЩП.
Без затримки вмикаються всі низьковольтні джерела живлення і блоку Р-2ВА /Р-2ВМ1. Сигнал +27В ЗАД 3 МІН, що пройшов блокування блоків, видається на блок Р-19М1 як сигнал +27В ГОТ К ИЗЛ «П», що дозволяє вмикання високої напруги.
Тумблером ВКЛ ИЗЛ II блоку Р-19М1 вмикається підсилювач шафи Р-2ГП1М1 і джерело живлення потужного окінцевого підсилювача блоку Р-2КНМ1, при цьому передавач II включається цілком.
Для забезпечення температурного режиму блоків передавальної системи застосовані пристрої рідинного і повітряного охолодження.
Пристрій рідинного охолодження (Р-2УО) забезпечує температурні режими блоків Р-2КИ, Р-2КНМ1, генераторів шафи Р-2М.
Інші блоки передавальної системи охолоджуються системою повітряного охолодження СПО-М1.
Контроль проходження команд і контроль працездатності блоків передавальної системи здійснюється в пульті контролю Р-2ПК.