4.3.1.8. Система індикації Канал індикації секторного огляду

Канал призначений для відображення радіолокаційної обстановки і службових міток у секторі 120 при роботі в автономному режимі або 10 при роботі в режимі ЦВ, в імпульсному і квазінеперевному режимах при пошуку і захопленні цілі, а також для виконання операцій наведення і захоплення при відмовленні каналу індикації наведення.

До складу каналу входять блоки Р-4СА і Р-47, що электрично зв'язані з ЦОС, ПУ, НРЗ, РГС 9Е50М1, антеною системою, прийомною системою режиму ЛЧМ і КБВ, системою синхронізації, далекоміром, а також з індикатором наведення Р-4В.

Індикатором секторного огляду є блок Р-4СА. На екрані індикатора мал. відображається радіолокаційна обстановка по азимуту в межах 120°. По радіусу індикатора в імпульсному режимі відображається дальність, а в режимі КБВ – швидкість.

При роботі РЛС в імпульсному режимі огляду на екрані індикатора висвітлюються: мітки цілей, вектори заборонних цілей (ЗБЦ), ЦВ, ЦСО, калібраційні мітки (КМ) з масштабом 10 км, мітки візира Д, а також сигнал перешкоди по азимуту від перешкодопостановника в режимі тріангуляція.

У режимі КБВ на екрані індикатора замість КМ висвітлюються мітки поділу часових каналів (ЧК)приймача, а також мітки візира по швидкості(замість міток візира по Д).

При захопленні цілі припиняється пошук антени по азимуту і формується примусове розгортка за допомогою блоку Р-47. Для імітації пошуку в блоці Р-47 включається імітатор хитання антени з двома датчиками, сигнали з якого подаються на формувач розгорток блоку Р-4СА. На екрані індикатора висвітлюється мітка від захопленої цілі (у режимах ІР і КБВ), мітка упередженої дальності (Дупр), мітки ближньої границі(БГ) і дальної границі(ДГ) зони поразки, а також мітка упізнання(МУ).

Розгортка формується за допомогою відхиляючої системи. У режимі огляду кут положення антени блоку Р-1А через приладовий редуктор постійно фіксується датчиками сигналів sin і cos, де –кут азимута антени.

Датчиками є обертові трансформатори, що заживлені опорною напругою частотою 4 кгц. При хитанні роторів датчиків на кут 120 вихідні напруги модулюються по амплітуді по гармонійному законі, причому, в одному за законом sin, а в іншого – cos.

Напруги з датчиків проходять через комутатор блоку Р-47 на входи фазових детекторів блоку Р-4СА формувача пилоообразних напруг. На фазових детекторах виділяються огибаючі модульованих напруг за законами sin і cos, які через комутатори подаються на генератори пилкоподібних напруг (ГПН), де формуються пилкоподібні напруги розгорнень, амплітуда яких залежить від величини напруг, що модулюють.

На запуск ГПН, що формує розгортку по дальності, надходять строби дистанції з формувача стробов ГПН і підсвіту. Запуск стробів ГПН здійснюється імпульсами синхронізації Т_о – 32 із блоку Р-8-2М1. Зрив стробу – відповідно імпульсами Т_о + 336 чи Т_о + 664 у залежності від положення тумблера ДИСТ.(50 чи 100).

Напруги розгорнень із ГПН подаються на підсилювачі і далі на котушки відхиляючої системи, для відхилення луча по азимуту і дальності(швидкості).

Для врізання в азимутальну розгортку міток ЦВ, Дупр і ЗЦ із ЦОС на інші входи комутаторів напруг модуляції формувачів розгорток подаються напруги, за допомогою яких відключаються напруги модуляції з ФД і підключаються напруги модуляції азимутального положення міток ЦВ, Дупр і ЗЦ, ЦСО.

Секторне розгортка на блоці Р-4СА постійно відслідковує положення платформи ПУ по азимуту по напрузі з ВТ.

Датчик КУРС призначений для повороту відхиляючих систем, на кут, що дорівнює азимутальному положенню подовжньої осі самоходу.

У режимі захоплення з ЦОС надходять напруги дальності, пропорційні ближній (БГ) і дальній (ДГ) межі зони ураження, а також напруга (Дупр) упередженої точки, за допомогою яких на формувачі міток при порівнянні з пилкоподібною напругою дистанції виробляються відповідні імпульси, що йдуть на суматор міток і далі на відеопідсилювач.

На цей же суматор при вмиканні тумблера МІТКИ КАЛІБР надходять калібраційні мітки дальності з генератора калібраційних міток, а також мітка впізнання з НРЗ. Генератор калібраційних міток запускається імпульсами підсвіту з формувача стробів подсвіту.

У режимі КБВ на сумматор міток надходять мітки поділу часових каналів із блоку Р-14М1.

Із суматора міток на один вхід підсилювача відеоімпульсів надходять мітки БГ, ДГ, ЦВ, Дупр, ЗЦ, КМ мітки ЦСВ і мітки впізнання. На другий вхід підсилювача відеоімпульсів через комутатор відеоімпульсів подаються сигнали цілі в імпульсному режимі з блоку Р-75 чи стоп-імпульс із блоку Р-41М1 у режимах ІР і КБВ при захопленні.

Для тимчасового поділу відеоімпульсів цілі і службових міток (ЦВ, Дупр, ЗЦ, ЦСВ) комутатор відеоімпульсів керується сигналами формувача строба азимуту і суматора стробів ЦОС.

На третій вхід відеопідсилювача через комутатор сигналу 9Е50М1 подається відеосигнал із РГС 9Е50М1, причому комутатор відкривається за допомогою керуючого стробу в момент часу, коли радіальна розгортка проходить кінець дистанції між двома останніми калібраційними мітками. Керуючий строб виробляється на формувачі стробу подствіту 9Е50М1 за допомогою імпульсів синхронізації Т_о – 32 і калібраційнних міток, а також команди ОГЛЯД 9Е50 з урахуванням команди ДИСТ, тобто при дистанції 50 перешкода висвітлюється між 40 і 50 км, а при дистанції 100 відповідно між 90 і 100 км.

Імпульс цілі, мітки БГ, ДГ, КМ, РЧК, упізнання за часом знаходяться в межах розгортка дальності, імпульси ЦВ, Дупр, ЗЦ, ЦСВ знаходяться також у межах розгортки дальності, імпульси ЦВ, Дупр, ЗЦ, ЦСВ знаходяться в межах розгортки дальності, але момент їхнього висвітлення на екрані ЕЛТ визначається стробами ЦВ, Дупр, ЗЦ, ЦСВ.

Підсвіт розгорток прямого ходу і службових міток здійснюється за допомогою суматора імпульсів підсвіту. В суматорі строб підсвіту прямого ходу розгортки і строби ЦОС сумуются і подаються на підсилювач підсвіту. З виходу підсилювача сигнали подаються на модулятор яскравості ЕЛТ. Яскравість світіння розгорток регулюється за допомогою регулювання ЯСКРАВІСТЬ на блоці Р-4СА.

У блоці передбачене фокусування луча за допомогою потенціометра ФОКУС.