Питання для самоконтролю

1. Чим викликані особливості провадження у кримінальних справах про злочини неповнолітніх?

2. Які обставини необхідно перевірити слідчому і прокуророві під час вирішення питання про порушення кримінальної справи щодо неповнолітнього?

3. Хто вважається неповнолітнім? На які групи можна поділити неповнолітніх у кримінальному процесі?

4. Які є підстави для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності?

5. Які обставини складають предмет доказування у справах неповнолітніх?

6. Як встановлюється вік неповнолітнього?

7. Як встановлюється стан здоров’я неповнолітнього?

8. Яка застосовується форма розслідування кримінальних справ щодо неповнолітніх і хто їх розслідує?

9. Які запобіжні заходи можуть застосовуватись до неповнолітнього обвинуваченого?

10. Чи застосовується до неповнолітніх затримання і взяття під варту? Якщо так, то у якому порядку?

11. Який порядок виклику неповнолітнього обвинуваченого до слідчого, суду?

12. Який порядок пред’явлення обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинуваченого?

13. Який порядок пред’явлення матеріалів закінченої справи неповнолітньому обвинуваченому?

14. Чи обов'язкове виділення справи про злочин неповнолітнього в окреме провадження, якщо він вчинив злочин разом з дорослим?

15. Який порядок досудового провадження в справах про суспільно-небезпечні діяння, вчинені особою, яка не досягла 11 років?

16. Який порядок досудового провадження в справах про суспільно-небезпечні діяння, вчинені особою, яка досягла 11 років, але не досягла віку кримінальної відповідальності (16р., а в окремих випадках 14р. – ст. 22 ККУ)?

17. Які особливості реалізації права на захист неповнолітнього обвинуваченого?

18. Хто, крім захисника, представляє інтереси неповнолітнього у кримінальному процесі?

19. Які процесуальні права має у кримінальному процесі законний представник неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) ?

20. Які особливості попереднього розгляду суддею справ про злочини неповнолітніх?

21. З якою метою суд має право викликати в судове засідання представників:

а) служби у справах неповнолітніх;

б) міліції у справах неповнолітніх;

в) підприємств, установ і організацій, у яких навчається чи працює неповнолітній?

Чи однакове їх процесуальне становище у суді?

22. Чи може неповнолітній підсудний бути видалений з залу судового засідання? Якщо так, то за яких обставин?

23. Які питання вирішуються судом під час постановлення вироку щодо неповнолітнього?

24. У яких випадках суд може замість кримінального покарання застосувати до неповнолітнього примусовий захід виховного характеру?

25. Які існують примусові заходи виховного характеру за кримінальним законом України?

26. Який порядок застосування і скасування примусових заходів виховного характеру щодо неповнолітнього?

27. Який порядок розгляду судом справ про суспільно-небезпечні діяння осіб, які не досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність?

Задачі і завдання

1. Під час проведення досудового слідства в справі про вчинення розбійного нападу неповнолітнім Плахутою слідчий встановив, що у підозрюваного відсутні документи про його вік. Мати неповнолітнього заявила, що її синові виповнилось 16 років, але документів про народження сина (свідоцтва про народження, паспорта) немає і вона не знає, куди вони поділись. Мати рекомендувала слідчому витребувати довідку про вік сина зі школи, де він навчався.

1. Які обставини підлягають доказуванню в справах про злочини неповнолітніх (предмет доказування)?

2. Яких заходів має вжити слідчий для встановлення віку обвинуваченого в описаній ситуації?

2. Неповнолітній Павленко у складі групи дорослих вчинив ряд квартирних крадіжок та два напади на громадян з метою їх пограбування. З матеріалів справи вбачалось, що організатором злочинів був неповнолітній Павленко. Захисник останнього після пред'явлення обвинувачення заявив клопотання про виділення справи про злочини, вчинені його підзахисним, в окреме провадження.

1. Які підстави і порядок виділення справи про злочин неповнолітнього в окреме провадження?

2. Як має поступити слідчий щодо заявленого клопотання?

3. Неповнолітній Громов був затриманий за вчинення хуліганства. Через два дні після затримання прокурор району особисто допитав затриманого і запропонував слідчому обрати щодо нього запобіжний захід - віддання під нагляд батьків.

Зібравши достатньо доказів, які вказували на вчинення неповнолітнім Громовим злочину, слідчий виніс постанову про пред'явлення йому обвинувачення за ч.1 ст. 296 КК України. При цьому він обрав йому запобіжний захід – віддання під нагляд батьків. Викликавши матір обвинуваченого - Громову К.О., слідчий роз'яснив їй суть пред'явленого синові обвинувачення і запропонував дати письмове зобов'язання про забезпечення нею і батьком належної поведінки неповнолітнього та його явки до слідчого, прокурора і суду. Проте Громова К.О, відмовилася давати будь-які зобов'язання і заявила, що ніякого впливу на сина вона не має. Він часто не ночує дома, дружить з підлітками, які перебувають на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх, на її прохання і зауваження не реагує. Батько постійно знаходиться у довготривалому службовому відрядженні і повернеться не раніше як через 3-4 місяці. Вона просила передати його під нагляд адміністрації школи, у якій навчається син.

1. Які запобіжні заходи можуть бути застосовані до неповнолітнього обвинуваченого (підозрюваного)?

2. Який порядок допиту неповнолітнього підозрюваного і обвинуваченого?

3. З’ясуйте, чи не було допущено порушення закону в описаній ситуації.

4. Як би ви поступили на місці слідчого в описаній ситуації?

4. 15 листопада 2005 р. до Терещенка І., 1985 року народження, якого звинувачували у вчиненні грабежу, слідчий застосував запобіжний захід – передачу під нагляд батьків. 31 листопада слідчий викликав Терещенка на допит, однак з’ясувалось, що 30 листопада він зник і місцезнаходження його невідоме. Слідчий, керуючись ст..153 і 436 КПК, склав протокол про ухилення обвинуваченого від явки і наклав на батьків штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Батьки Терещенка звернулись до прокурора зі скаргою на незаконність рішення слідчого, посилаючись на те, що підстав для стягнення з них грошей немає, оскільки їхній син 30 листопада досяг двадцяти років, тому зобов’язання, пов’язані з передачею їм сина під нагляд, перестали діяти.

1. Чи правильно поступив слідчий у даній ситуації?

2. Чи обґрунтованою є скарга батьків Терещенка?

3. Які повинні бути дії прокурора за таких обставин?

5. Калинович П., 3 грудня 1989 року народження, 15 червня 2004 року вчинив замах на зґвалтування своєї однокласниці Тетяни Ф. При цьому він наніс їй легкі тілесні пошкодження. Слідчий виніс постанову про притягнення Калиновича як обвинуваченого і прийняв рішення через 3 дні пред'явити обвинувачення. Присутній під час пред'явлення обвинувачення захисник Калиновича, – адвокат Гикавка заявив клопотання про виклик для участі в пред'явленні обвинувачення педагога, і допит обвинуваченого провести у його присутності.

Слідчий задоволив клопотання захисника і запросив для пред'явлення обвинувачення і допиту неповнолітнього обвинуваченого завуча з виховної роботи школи, у якій навчались Калинович і потерпіла.

Пред'явивши обвинувачення за правилами ст. ст. 140, 438 КПК, слідчий оголосив про допит обвинуваченого. Коли останній дізнався, що під час допиту, крім його захисника, буде присутній ще й завуч школи, він категорично відмовився дати показання, мотивуючи тим, що йому соромно розповідати про обставини справи у його присутності.

Зважаючи на таку обставину, слідчій видалив педагога з кабінету і допит обвинуваченого провів лише з участю захисника.

1. Який порядок виклику неповнолітнього обвинуваченого до слідчого, прокурора чи до суду?

2. Який порядок пред'явлення обвинувачення та допиту неповнолітнього обвинуваченого?

3. Які права мають присутні при допиті неповнолітнього обвинуваченого особи, зокрема спеціалісти?

6. Під час попереднього розгляду суддею Петренком О.В. справи про обвинувачення Жмаченка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, захисник останнього заявив клопотання про виклик у судове засідання законних представників підсудного та представника технічного ліцею, у якому навчався неповнолітній. Присутній при цьому прокурор заявив, що, на його думку, замість “представників ліцею у судове засідання доцільніше було б викликати представника служби у справах неповнолітніх”.

Вирішуючи це клопотання, суддя дійшов висновку, що оскільки батька у обвинуваченого немає, мати відбуває покарання за вчинення злочину, а він проживає разом з дідусем і бабусею, то законних представників до суду викликати неможливо за їх відсутністю. Одночасно суддя в постанові про призначення справи до судового розгляду прийняв рішення про виклик у судове засідання для участі у розгляді справи: а) представника служби у справах неповнолітніх; б) представника міліції у справах неповнолітніх; в) представника адміністрації ліцею, в якому навчався підсудний; г) представника профспілкової організації ВО "Промінь", на якому працювала до арешту мати підсудного.

1. Яке правове становище законного представника неповнолітнього обвинуваченого (підсудного)? Хто ним є?

2. За яких умов участь у судовому засіданні законного представника неповнолітнього може бути обмежена?

3. Хто з представників державних і громадських формувань може брати участь у розгляді справи? Який їх процесуальний статус?

4. Чи відповідають закону рішення судді в описаній ситуації?

7. Проведіть аналіз нижче приведеного процесуального акту.

Постанова

про призначення справи до розгляду

м. Львів 5 травня 2004 року

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Шумейко П. Ф., розглянувши у попередньому розгляді матеріали кримінальної справи N 428 про обвинувачення неповнолітнього Павлика Василя Петровича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, і беручи до уваги, що ця справа підсудна даному суду, підстав для її закриття чи зупинення немає, обвинувальний висновок складено правильно, а досудове розслідування проведено без порушень вимог КПК, та керуючись ст.ст. 237, 244, 245, 253 КПК, постановив:

1. Призначити справу про обвинувачення Павлика Василя Петровича у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України до розгляду на 10 годину 14 травня 2004 року у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з участю захисника.

2. Викликати в судове засідання підсудного Павлика В.П., потерпілого та свідків згідно з доданим до обвинувального висновку списком.

Суддя Шумейко П. Ф.

1. Чи відповідає вимогам кримінально-процесуального закону приведена вище постанова?

8. Уважно прочитайте приведений нижче кримінально-процесуальний акт:

Вирок

Іменем України

5 травня 2004 року Галицький районний суд м. Львова в особі судді Головченка І. 3., з участю прокурора Галицької А. 3., адвоката Гикавки І. І., з секретарем Кислою Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення

Щерби Івана Васильовича, 1987 року народження, уродженця с. Підгайці Перемишлянського району Львівської області, українця, з освітою - 10 класів загальноосвітньої школи, ніде не працюючого, що мешкає за адресою: м. Львів, вул. Ів. Підкови, будинок N 58, кв. 17, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

Неповнолітній Щерба І. В. винний у тому, що 7 березня 2004 року, знаходячись на вечорі відпочинку у будинку культури у м. Львові, зажадав від Федчука П. Д., щоб він не танцював з його (Щерби) знайомою дівчиною Пилипенко Зоряною Василівною. У відповідь на відмову Федчука Щерба став погрожувати йому розправою, намагався вдарити ногою, голосно кричав на нього, супроводжуючи все це нецензурною лайкою. Цими діями Щерба грубо порушив громадський порядок у будинку культури і проявив явну неповагу до суспільства.

Після закінчення дискотеки Щерба догнав на вулиці Федчука і підібраним по дорозі залізним прутом наніс йому удар по голові, спричинивши пролом склепіння черепа.

Допитаний у судовому засіданні підсудний Щерба вину свою у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що він дійсно висловлював погрози на адресу Федчука у будинку культури, оскільки просив його не чіпати дівчини, яка йому подобалася. Коли Федчук відмовився виконати його прохання, він дійсно сварився на нього, вживав при цьому нецензурні слова. Після закінчення дискотеки він догнав Федчука на вулиці і підібраним на дорозі металевим прутом вдарив його. У яке йому місце прийшовся удар, він не знає.

Крім визнання підсудним своєї вини остання підтверджується зібраними у справі і перевіреними у судовому засіданні показаннями потерпілого Федчука, свідків Горбунової, Максимчука, Фаріона та Завидовської. Всі вони підтвердили аморальну поведінку підсудного у приміщенні і будинку культури, а свідок Горбунова - що удар по голові потерпілого наніс підсудний.

За висновком судово-медичної експертизи нанесені потерпілому тілесні ушкодженні належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент нанесення.

Злочинні дії підсудного Щерби правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 296 та ч. 1 ст. 121 КК України.

Обираючи покарання Щербі, суд врахував його особу, неповноліття, першу судимість, з одного боку, та суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, тяжкі наслідки, з другого, а тому вважає необхідним обрати йому міру покарання, пов'язану з ізоляцією від суспільства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд