102. Захист прав третейськими судами. Міжнародний комерційний арбітраж

Згідно зі ст. 1 Закону України від 11 травня 2004 р. «Про тре­тейські суди» третейським судом є недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням за-

196

інтересованих фізичних та (або) юридичних осіб для вирішен­ня спорів, що виникають із цивільних та господарських право­відносин.

Юридичні та (або) фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з ци­вільних чи господарських правовідносин, крім випадків, перед­бачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третей­ського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка може бути укладена у вигляді третейського застереження в до­говорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Також спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що ви­никають із цивільних та господарських правовідносин, за ви­нятком:

1. справ у спорах про визнання недійсними нормативно- правових актів;

2. справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, ро­ зірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3. справ, пов'язаних з державною таємницею;

4. справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (до­ говорів);

5. справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6. справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи органі­ зація, казенне підприємство;

7. інших справ, які відповідно до закону підлягають вирі­ шенню виключно судами загальної юрисдикції або Конститу­ ційним Судом України;

8. справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.

Сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третей­ський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпе­чення виконання рішення третейського суду.

Специфічним різновидом третейського розгляду спорів, що виникають у сфері міжнародної торгівлі, є міжнародний номер-

197

ційний арбітраж. Цей інститут врегульований не Законом «Про третейські суди», а Законом України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж».

До міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися:

• спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне під­ приємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном;

• спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжна­ родних об'єднань та організацій, створених на території Украї­ ни, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

Третейський суд вирішує спір згідно з тими нормами права, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положен­ня права або системи права будь-якої держави має тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права ці­єї держави, а не до її колізійних норм. В разі відсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує право, ви­значене згідно з колізійними нормами, які він вважає застосов­ними.

Арбітражне рішення незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов'язковим і виконується при по­данні до компетентного суду письмового клопотання.