Класичний приватний університет

Кафедра гуманітарних дисциплін

Політологія Посібник для семінарських занять

Запоріжжя

2008

Розглянуто кафедрою гуманітарних дисциплін

протокол № 6 від 23 січня 2008 р.

Рекомендовано науково-методичною комісією

із загальноуніверситетських дисциплін

протокол № 5 від 23 січня 2008 р.

Ухвалено до друку вченою радою

Класичного приватного університету

протокол № 5 від 30 січня 2008 р.

ПОЛІТОЛОГІЯ

Посібник для семінарських занять

за напрямами підготовки:

6.030201 – Міжнародні відносини

6.020107– Туризм

6.010201 – Фізичне виховання

6.010203 – Здоров’я людини

Укладач: В.М. Северинюк, к.і. н., доцент

ЗМІСТ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 4

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ 6

Тема 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 6

Тема 2. ВИТОКИ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ 8

Тема 3. ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ 12

Тема 4. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА – ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ Й ПОЛІТОЛОГІЇ 14

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 СИСТЕМНО-ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ТА ПЕРСОНІФІКОВАНІ ВИМІРИ ПОЛІТИКИ 17

Тема 5. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА 17

Тема 6. ДЕРЖАВА – ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ 19

Тема 7. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ 22

Тема 8. ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 25

Тема 9. ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ТА ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ 27

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 ЦІННІСНО-ІДЕОЛОГІЧНІ ТА МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ПОЛІТИКИ 31

Тема 10. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ІДЕОЛОГІЯ 31

Тема 11. СВІТОВІ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНІ ДОКТРИНИ 33

Тема 12. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 36

КОРОТКИЙ ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК 40

ЛІТЕРАТУРА 67

Пояснювальна записка

Посібник складено відповідно до освітніх стандартів, навчальних та робочих програм. Він включає в себе плани семінарських занять, питання для самоперевірки знань, тематику рефератів, словник політологічних термінів, списки рекомендованої літератури.

Питання для самоперевірки знань призначені для систематизації та більш глибокого засвоєння студентами знань з політології. Вони охоплюють більшість сутнісних моментів з теорії політики в обсязі змісту кожної навчальної теми. Вивчивши ту чи іншу тему за текстом лекції та підручника, студенти мають змогу, самостійно відповідаючи на пропоновані запитання, перевірити фактичний рівень своїх знань і тим самим набагато якісніше підготуватися до аудиторних форм роботи – співбесіди з викладачем, участі в проблемних дискусіях, виконання поточних та модульних завдань. Повторення навчального матеріалу за допомогою питань для самоперевірки покращить підготовку до складання іспиту з політології.

Написання рефератів належить до обов’язкових індивідуальних завдань, які мають бути виконані студентами. Якість самостійної реферативної роботи безпосередньо впливає на підсумкову оцінку знань студента. Зміст підготовленого реферату студенти доповідають перед аудиторією на семінарських заняттях або індивідуально в ході консультаційної співбесіди з викладачем.

Студенти виконують реферати кожний окремо за однією з тем, яку вони самостійно обирають та погоджують з викладачем. За бажанням, з метою отримання вищої рейтингової оцінки, студент може написати два реферати протягом семестру. Обравши тему, потрібно підібрати в бібліотеці та опрацювати відповідні наукові публікації, потім скласти план викладу тематичного матеріалу (2–3 пункти) і дотримуватися його під час написання тексту реферату. Наприкінці необхідно зробити висновки з теми в цілому, а також в алфавітному порядку та з дотриманням правил бібліографічного опису, під заголовком “Література”, навести список використаних джерел.

Реферат слід виконувати способом рукопису обсягом 7–8 сторінок формату А4. Аркуші реферату, крім титульного, треба пронумерувати. На титульній сторінці слід зазначити назву навчального закладу, кафедри (гуманітарних дисциплін), навчальну дисципліну (“Політологія”), тему реферату, прізвище та ініціали виконавця, факультет, курс, шифр групи, у якій він навчається.

До основної частини посібника, яка безпосередньо стосується методики проведення семінарських занять, додано “Короткий політологічний словник”. Він уміщує понад 160 одиниць системи термінів і понять політичної науки та їх визначень. До слів, запозичених з іноземних мов (грецької, латинської, англійської, французької, німецької, іспанської, італійської), подано етимологічні пояснення. При укладанні словника враховано сучасні тенденції вітчизняної й зарубіжної науки щодо формування політичної лексики.

Засвоєння студентами текстів статей словника сприятиме якіснішій підготовці до семінарських занять, системному опануванню теоретичного змісту навчальної дисципліни “Політологія”, формуванню культури політичної мови та політичної свідомості.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 ПОЛІТИКА І НАУКА ПРО ПОЛІТИКУ

Тема 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

План заняття

1. Поняття політології, її виникнення та основні періоди розвитку.

2. Об’єкт і предмет політичної науки. Особливості політологічних закономірностей.

3. Структура політології. Система спеціальних політичних наук.

4. Принципи, методи і категорії політичної науки.

5. Функції політології та її завдання.

Питання для самоперевірки знань

1. Від яких слів походить назва науки “Політологія” і що вони означають?

2. Які поняття у визначенні предмета політології є головними?

3. Поясніть сутність назви “філософсько-етичний” стосовно першого періоду розвитку світової політичної думки.

4. Які напрями в розвитку політичної думки пов’язують з іменами Фоми Аквінського та Нікколо Макіавеллі?

5. Чим відрізняються поняття закону в юридичному та науковому розумінні?

6. Поясніть, чому в Радянському Союзі політологія набула статусу самостійної наукової дисципліни значно пізніше, ніж в інших країнах, – лише наприкінці 80-х рр. ХХ ст.?

7. Який стосунок до політології має така наука, як географія?

8. У чому полягає практичне значення політичної філософії?

9. Розкрийте зміст поняття “прикладна політологія”.

10. Які головні компоненти становлять зміст поняття “методологія політичної науки”?

11. У чому полягає відмінність між так званими “функціональними політологічними категоріями” та “категоріями розвитку”? Наведіть приклади обох зазначених видів категорій.

12. На прикладі реальної політичної ситуації (процесу) покажіть важливість дотримання в політологічному дослідженні принципу історизму.

13. Що таке “біхевіоризм”, і в чому полягає сутність застосування біхевіористського методу в політології?

14. Спробуйте на прикладі власного досвіду охарактеризувати дію соціалізаторської та світоглядної функцій політології.

15. Які з функцій політології, на Вашу думку, є найактуальнішими для сучасного українського суспільства і чому?