КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра гуманітарних дисциплін
Політологія
Методичні рекомендації
До самостійної реферативної роботи студентів
Денного відділення
Запоріжжя
2009
Розглянуто кафедрою гуманітарних дисциплін протокол № 5 від 24 грудня 2009 р. |
Рекомендовано науково-методичною комісією із загальноуніверситетських дисциплін протокол № 5 від 21 січня 2009 р. |
Ухвалено до друку вченою радою
Класичного приватного університету
протокол № ___ від _____________________ 2009 р.
ПОЛІТОЛОГІЯ
Методичні рекомендації
до самостійної реферативної роботи студентів
денного відділення (за всіма напрямами підготовки)
Укладач: В.М. Северинюк, к.і.н., доцент
ЗМІСТ
ЗМІСТ 3
1. МЕТА Й ЗАВДАННЯ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ 4
2. НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ 6
2.1. Вибір теми 6
2.2. Опрацювання наукових публікацій та інших джерел 6
2.3. Структура реферату та зміст його окремих елементів 8
У “Висновках” слід зробити узагальнення по реферату в цілому, указати на зв’язок між теоретичними положеннями та конкретними реаліями політичних процесів, бажано – з урахуванням вітчизняного досвіду. Можна сказати про те, наскільки глибшими в ході написання реферату стали ваші знання з політології, наскільки осмисленіше Ви почали сприймати факти і явища політики, чи виникло бажання стати більш активним суб’єктом суспільно-політичного життя. 8
2.4. Мова написання реферату 9
2.5. Науковий апарат 9
3. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ВИКОНАННЯ РЕФЕРАТУ 10
4. ЗАХИСТ І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТУ 11
Додаток А 12
ДО ТЕМИ 1: ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 12
Теми для самостійної реферативної роботи 12
ДО ТЕМИ 2: ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ 12
Теми для самостійної реферативної роботи 12
ДО ТЕМИ 3: ПОЛІТИКА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ 13
Теми для самостійної реферативної роботи 13
ДО ТЕМИ 4: ПОЛІТИЧНА ВЛАДА – ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПОЛІТИКИ Й ПОЛІТОЛОГІЇ 13
Теми для самостійної реферативної роботи 14
ДО ТЕМИ 5: ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА 14
Теми для самостійної реферативної роботи 14
ДО ТЕМИ 6: ДЕРЖАВА – ГОЛОВНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА 14
Теми для самостійної реферативної роботи 15
ДО ТЕМИ 7: ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ПАРТІЙНІ СИСТЕМИ 15
Теми для самостійної реферативної роботи 15
ДО ТЕМИ 8: ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО 15
Теми для самостійної реферативної роботи 16
ДО ТЕМИ 9: ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ТА ПОЛІТИЧНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ 16
Теми для самостійної реферативної роботи 16
ДО ТЕМИ 10: ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ ТА ІДЕОЛОГІЯ 16
Теми для самостійної реферативної роботи 16
ДО ТЕМИ 11: СВІТОВІ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНІ ДОКТРИНИ 17
Теми для самостійної реферативної роботи 17
ДО ТЕМИ 12: МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ 17
Теми для самостійної реферативної роботи 17
Додаток Б 18
Література 18
1. Мета й завдання реферативної роботи
Вивчення студентами навчальних дисциплін передбачає різні форми засвоєння відповідних знань – аудиторні (під час лекцій і семінарських занять у складі академічної групи, під безпосереднім керівництвом викладача) та позааудиторні (самостійні). До останніх належить пошук, засвоєння й використання потрібної інформації, що знаходиться в бібліотечних фондах або ресурсах Інтернету, а також виконання спеціальних навчальних завдань, зокрема написання рефератів, вирішення тестів тощо. Така структура навчального процесу визначена навчальними планами та робочими програмами, у тому числі з політології. Причому, частка самостійної роботи студентів у зазначених нормативних документах установлена в розмірі 50–70% від загального обсягу годин, що є обов’язковим для кваліфікованого засвоєння навчальної дисципліни.
Сам факт написання реферату і його якість суттєво впливають на оцінювання викладачем загального рівня знань студента. Відповідно до змісту кредитно-модульної системи підготовки, за 100-бальною системою кредитування, студентові за написаний і успішно захищений реферат може бути зараховано 10–15 балів. Неодмінною умовою є написання кожним студентом упродовж семестру одного реферату. За власним бажанням студент може написати дві-три таких роботи. У разі їх належного рівня кількість зарахованих кредитних балів буде відповідно збільшена.
Отже, написання реферативних робіт є важливим і обов’язковим видом індивідуальних навчальних завдань, передбачених робочою програмою дисципліни “Політологія” для студентів денного відділення всіх напрямів підготовки.
Незалежно від теми реферату кожен виконавець має прагнути до вирішення таких методологічних та освітніх завдань:
намагатися творчо використовувати джерельну базу, навчитися самостійно аналізувати й систематизувати теоретичний та емпіричний матеріал (політологічні положення й висновки, інформацію про реальні факти, процеси, явища тощо);
продемонструвати своє знання певного кола наукових праць за темою реферату, застосовувати елементи наукової критики, порівнювати погляди різних авторів з питань, що є предметом розгляду в рефераті;
викладати проблему логічно, доказово, уміти встановлювати зв’язки між причинами й наслідками подій і процесів;
навчитися усвідомлювати місце та значення конкретних фактів у загальному контексті політичного процесу в Україні та світі;
уміти підвести підсумок, зробити висновки з прочитаної і наведеної в рефераті наукової та публіцистичної інформації;
добре засвоїти зміст опрацьованої теми, перетворити реферований матеріал на глибоко усвідомленні знання, уміти їх публічно продемонструвати;
засвоїти основні правила бібліографічного опису літератури, оформлення наукового апарату своєї письмової роботи, посилання на використану літературу, складання списку використаних джерел.
2. НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
2.1. Вибір теми
Тему реферату студент обирає самостійно із запропонованого до кожної навчальної теми переліку (додаток А). При цьому треба враховувати таке:
1. До свого вибору слід підходити осмислено, оскільки він може вплинути на хід і кінцевий результат роботи. Головними орієнтирами мають бути особисті вподобання й зацікавленість студента, але перед тим, як керуватися ними, потрібно переконатися в достатності своїх початкових, загальних, уявлень про предмет майбутнього дослідження, його специфіку. Із цією метою слід попередньо опрацювати відповідні розділи підручника з політології, що допоможе зупинитися на оптимальному для себе варіанті теми.
2. Бажано вибирати тему реферату за змістом тих навчальних тем дисципліни, які заплановані для аудиторного обговорення на семінарських заняттях згідно з робочою програмою, і розраховувати час, потрібний для написання реферату, таким чином, щоб устигнути виступити зі своїм повідомленням на відповідному семінарському занятті. Для цього слід проконсультуватися з викладачем, який допоможе уточнити зміст теми в цілому та її окремих питань, а в окремих випадках – скоректувати її назву, надати інші пояснення по суті роботи. Самочинно змінювати формулювання тем рефератів недопустимо.
3. Теми рефератів не повинні повторюватися в межах однієї академічної групи. Отже, студенти однієї групи повинні скоординувати між собою процес вибору тем своїх рефератів. Найліпше, коли цю функцію виконає староста групи.
2.2. Опрацювання наукових публікацій та інших джерел
Пошук джерел
Написання реферату повинно відбуватися на основі творчого опрацювання та використання підручників і навчальних посібників, а особливо – спеціальних наукових публікацій (монографій, статей), хрестоматій, публіцистичних матеріалів. Назви цих видань (коротка бібліографія до окремих навчальних тем) наведені в “Посібнику для семінарських занять”. Але основна пошукова робота має бути проведена студентом самостійно – у бібліотечних фондах.
Важливо навчитися працювати з каталогами бібліотеки (насамперед, обласної), де література з політології систематизована за окремими темами і проблемами. Знайшовши в каталозі картку з назвою публікації, що відповідає темі вашої роботи, слід уважно переписати зміст картки з повними бібліографічними даними про джерело: прізвище та ініціали автора (авторів), назва праці, місце видання (місто), назва видавництва, рік видання, загальна кількість сторінок. Якщо це стаття із журналу чи збірника праць, то треба занотувати прізвище автора, назву статті, назву видання, рік, номер (випуск) (для газет – рік, число й місяць) та порядковий номер сторінок, на яких розміщена ця публікація. Обов’язково випишіть шифр, під яким потрібна вам праця зберігається в бібліотеці.
Зверніть увагу на те, що в бібліографічному описі всі відомості розміщуються в суворій послідовності, і цей порядок не можна порушувати. До складу бібліографічного опису книг, брошур, збірників входить кілька груп відомостей, які розділяються між собою крапкою і тире (. –), а саме:
відомості про авторство й назву;
дані щодо повторності видання та його характеристика (2-е, 3-е видання, доповнене, перероблене тощо);
вихідні данні (місто, видавництво, рік видання);
обсяг (загальна кількість сторінок).
Наприклад: Горбатенко В.П. Політичне прогнозування: Теорія, методологія, практика / В.П. Горбатенко. – К..: Генеза, 2006. – 400 с.
Свої особливості мають описи видань, підготовлені двома й більше авторами, на що також слід звертати увагу.
Бібліографічні описи статей, що опубліковані в журналах, збірниках і газетах, складаються з двох груп відомостей, розділених подвійною скісною рискою (//):
авторство й назва публікації (після якої крапка не ставиться, якщо це не зумовлено правилами граматики – наприклад, після скорочення “та ін.”);
назва журналу, збірника чи газети. Після неї через крапку й тире (. –) зазначено: рік виходу, потім знову через (. –) номер (том, випуск) і знову через (. –) сторінки, на яких уміщена стаття).
Описуючи статті, можна робити скорочення в назвах періодичних видань або вживати їх абревіатури. Наприклад: Северинюк В.М. Масова політична поведінка і поведінка “маси”: поняття і сутність / В.М. Северинюк // Вісник Держав. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. – 2008. – № 1. – С. 127–133. (або в цьому випадку: Вісник ДАКККіМ).
Прийнятним також є залучення Інтернет-ресурсів. Але їх надзвичайне різноманіття та доступність створюють у частини студентів ілюзію можливості простого “скачування” вже готових текстів з будь-якого питання. Насправді ж Інтернетом треба користуватися обережно, сортирувати великі масиви інформації, аналізувати окремі фрагменти, ретельно відбирати лише ті, що дійсно за змістом збігаються з темою вашого реферату та її окремими аспектами.
Вивчення джерел
Прочитання й осмислення наукових джерел – складний процес, який потребує достатніх інтелектуальних зусиль, максимальної зосередженості.
Уже йшлося про те, що вивчення літератури слід розпочинати з видань навчального характеру – підручників, посібників – тих розділів чи параграфів, де так чи інакше представлена ваша тема. Далі можна переходити до вивчення спеціальних наукових публікацій, у яких проблематика вашого реферату досліджується глибше. Якщо джерело інформації є у вашому тимчасовому користування, то необхідно робити виписки з нього або ксерокопії. Через певний час вони можуть вам знадобитися для повторного прочитання, кращого розуміння суті проблеми, уточнень і доповнень, для використання при підготовці інших письмових робіт. Не варто обмежуватися однією чи двома книгами або статтями – треба прагнути до ознайомлення з якомога більшим колом наукової й публіцистичної інформації. Це посилить ваш особистий інтерес до теми, стане хорошою передумовою написання якісної роботи, оскільки реферат має бути невеличким самостійним дослідженням, а не механічно скалькованим текстом розділу підручника чи якоїсь однієї статті.