2.5. Науковий апарат

Належну увагу треба приділити оформленню наукового апарату реферативної роботи. Це поняття включає в себе бібліографічні посилання та загальний список використаних джерел (літературних, документальних, електронних).

Посилання в бібліографічному розумінні цього слова означає вказівку на джерело інформації (книгу, статтю, документ тощо). Таке посилання є обов’язковим, якщо в контрольній наведено цитату чи якісь оригінальні фактичні дані, принципові положення, висновки або погляди різних авторів.

Існує кілька способів оформлення бібліографічних посилань. Найпростіший, яким доцільно послуговуватися в рефераті, – це застосування квадратних дужок [ ]. Їх ставлять безпосередньо в тексті контрольної роботи одразу після тієї цитати, фрази чи даних, які потребують такого посилання. У дужках спочатку зазначають арабськими цифрами порядковий номер джерела, під яким воно розміщене в списку літератури, потім ставлять кому, після неї – номер конкретної сторінки (чи сторінок), де вміщено інформацію, на яку зроблено посилання (наприклад, [4, с. 20–21]).

Неодмінною частиною реферату є “Список використаних джерел” (або лаконічно – “Література”). Він має бути реалістичним, тобто включати ті джерела, які насправді були тією чи іншою мірою опрацьовані та використані для написання реферату – це, як правило, 4–5 найменувань.

Назви джерел у списку треба наводити, обов’язково дотримуючись правил повного бібліографічного опису відповідного виду публікацій (додаток Б). Джерела нумерують арабськими цифрами й розміщують за алфавітом (початкова буква бібліографічного опису). Якщо використано кілька праць одного автора, то їх зазначають за хронологією виходу у світ. Наприкінці вказують Інтернет-ресурси.

Список джерел упорядковують на окремому аркуші та розміщують наприкінці роботи після “Висновків”.

3. Технічні вимоги виконання реферату

Реферативну роботу слід виконувати не комп’ютерним, а рукописним способом, стараючись писати розбірливо, з одного боку аркуша білого паперу формату А4. Такий спосіб матеріалізації теми створює значно більше підстав для висновку, що автор доклав самостійних зусиль для написання реферату, а отже, й засвоєння змісту теми відбувалося більш усвідомлено й аналітично, тобто значно результативніше, ніж це трапляється, коли студент без особливих старань елементарно “знімає” з комп’ютера потрібну йому інформацію.

Обсяг реферату має становити мінімум 8, максимум – 10 сторінок. Першою сторінкою вважається титульна (оформлена відповідним чином, стандартні зразки знаходяться в пунктах ксерокопіювання), другою – “Зміст”, обидві їх нумерувати не треба. Усі інші сторінки нумерують арабськими цифрами у верхньому або нижньому куті правого поля аркуша, починаючи з цифри “3”.

4. Захист і критерії оцінювання реферату

Головними критеріями оцінювання якості знань студента є ступінь розкриття специфіки теми та уміння особисто (усно) пояснити і прокоментувати сутність проблем, висвітлених у рефераті, тобто студент повинен захистити свій реферат. Тут можливі дві форми: 1) (основна) – виступ в аудиторії під час семінарського заняття, і до цього треба прагнути, оскільки таким чином формуються навички публічного спілкування, ораторства, ведення дискусій. Це також є джерелом знань для інших студентів групи; 2) (допоміжна) – індивідуальна співбесіда з викладачем у відведений для консультацій час.

Вторинними, але так само важливими критеріями оцінювання рівня підготовки реферату є його чітка структура, правильність та реалістичність бібліографічних посилань, а також упорядкований згідно з вимогами список використаних джерел.

При дотриманні всіх вищезазначених вимог оцінка реферату становить 15 балів.

Якщо тема достатньо викладена, усвідомлена й захищена, але є недоліки бібліографічного або технічного характеру, студент отримує 13–14 балів.

Якщо в тексті реферату тема в цілому висвітлена вірно, але студент виявив недостатнє вміння або неспроможність в усній формі лаконічно та послідовно, відповідаючи на запитання аудиторії й викладача, розкрити суть основних питань, він отримує 10–12 балів.

Реферативну роботу не буде зараховано, якщо вона не відповідає головним критеріям оцінювання.

У разі, якщо студент не написав або не захистив реферат вчасно (до початку екзаменаційно-залікової сесії), це суттєво знижує його підсумкову оцінку за результатами вивчення дисципліни. Отже, треба намагатися виконати реферативну роботу якомога раніше, а не відкладати її на кінець семестру.