Тема 3. Політика як суспільне явище План заняття

1. Зародження політичних відносин у процесі історичного розвитку людства.

2. Сутність політики та її структура.

3. Суб’єкти та об’єкти політики: діалектична єдність, класифікація.

4. Властивості та основні функції політики.

5. Проблема визначення політичних цілей та засобів.

6. Політика як наука і мистецтво.

Питання для самоперевірки знань

1. Коли зародився термін “політика” і від якого слова він походить?

2. Які процеси в розвитку людства спричинились до появи політики?

3. Наведіть різні пояснення сутності політики.

4. Які головні терміни вживають науковці при визначеннями поняття “політика”?

5. Змоделюйте ситуацію формування політичних інтересів у межах тих чи інших сфер життя суспільства.

6. Охарактеризуйте взаємодію між знанням і переконанням у процесі формування політичної свідомості як елемента змісту політики.

7. Що означає визначення “персоніфікований суб’єкт політики” стосовно політичного лідера?

8. Чому державу називають “офіційно визнаним” суб’єктом і об’єктом політики?

9. Чим відрізняються функціональні суб’єкти політики від інституціональних? Яка взаємодія між ними можлива?

10. Наведіть конкретні приклади вияву атрибутивної властивості політики.

11. У чому може виявлятися суперечливість взаємодії політики і права?

12. Поясніть смисл відомих висловів: “політика – це нічний сторож” та “анархія – матір порядку”.

13. Які обставини викликають необхідність політичного мистецтва та в чому полягає його обмеженість?

14. З іменем якого вченого пов’язують вислів “Мета виправдовує засоби”?

15. Які переваги, порівняно з мораллю та релігією, має політика і чим вона може їм поступатися?

Теми для самостійної реферативної роботи

1. Особливості взаємодії політики з іншими регуляторами суспільних відносин – мораллю, релігією (на вибір).

2. Молодіжний чинник у сучасній українській політиці.

3. Політика і засоби масової інформації.

4. Проблема насильства в політиці.

Література

1. Агафонов А. Гуманистический потенциал политических нововведений // Гуманітарний вісник ЗДІА. – 2002. – № 8. – С. 213–216.

2. Алексеенко И.В. Личность. Политика. Управление: Монографія. – К.: Знання, 2001. – 191 с.

3. Ануфриев Е.А. Субъективные основы и субъекты политики // Социально-политический журнал. – 1996. – № 4.

4. Бибков А.Т. Мораль в политике: насилие над господствующими // Политические исследования. – 2003. – № 4. – С. 121–134.

5. Борисенков А.А. Сущность и структура политической жизни // Социально-гуманитарные знания. – 2003. – № 1.

6. Брехаря С. Детермінанта політичного процесу: суб’єктивний фактор чи об’єктивна необхідність? // Людина і політика. – 2001. – № 4. – С. 97–106.

7. Воронов О.І. Людина і політика. У пошуках гуманістичної альтернативи: Монографія. – К.: Генеза, 2004. – 320 с.

8. Дубко Е.Л. Терроризм и нравственность // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2005. – № 4. – С. 27–38.

9. Капустин Б.Г. Различия и связи между политической и частной моралью // Вопросы философии. – 2001. – № 9. – С. 3–24.

10. Кудряшова М.С. Гуманизм и политика // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2006. – № 2. – С. 61–68.

11. Левченко Л. Психологічні особливості діяльності засобів масової інформації // Людина і політика. – 2001. – № 2 (14). – С. 103–108.

12. Леонтьєва Л. Проблема протидії інформаційно-психологічному впливу в сучасних умовах // Людина і політика. – 2004. – № 4. – С. 65–73.

13. Матвеев Р. Политические процессы в правовом поле // Власть. – 2003. – № 7. – С. 26–42.

14. Молодіжне лобіювання / Ред.-упоряд. Г. Беженар, Н. Демчик, Л. Кудіна. – 2003. – 44 с.

15. Ольшанский Д.В. Политический PR. – М.; СПб.; Минск: Питер, 2003. – 544 с.

16. Полянська В. Символічна політика: сутність, структура, умови реалізації // Політичний менеджмент. – 2004. – № 3 (6). – С. 87–97.

17. Северинюк В.М. Проблема насильства в “Зеленій книзі” М. Каддафі: між ісламом і політикою // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: М-ли п’ятої Міжнар. наук.-теорет. конф., 26–27 травня 2006 р., м. Київ. – Кн. І. – К.: Фенікс, 2006. – С. 123–127.

18. Семененко М. Гуманізація політичної діяльності в призмі концепції ненасильства // Нова політика. – 1999. – № 4. – С. 40–45.

19. Туренко В. Роль релігії і віри в суспільному розвитку // Політичний менеджмент. – 2006. – № 6 (21). – С. 108–119.