Тема 6. Держава – головний інститут політичної системи План заняття

1. Сутність, поняття, ознаки та інституціональні особливості держави.

2. Основні теорії й концепції походження держави.

3. Функції держави.

4. Поняття громадянського суспільства та його взаємодія з державою.

5. “Форма держави”: поняття, складові, різновиди.

Питання для самоперевірки знань

1. Чому поняття “держава” і “країна” в політологічному розумінні не є тотожними?

2. Яку основну суспільну функцію виконує держава відповідно до теорії марксизму?

3. Хто вперше в історії політичної думки виокремив із загальносуспільного контексту та увів до наукового обігу поняття “держава”?

4. Розкрийте зміст поняття “державний суверенітет”.

5. Поясніть, чому наявність громадянства не належить до основних ознак держави?

6. Якими властивостями відрізняється держава від інших інститутів політичної системи?

7. Чим різняться між собою патріархальна та патримоніальна концепції походження держави?

8. Чому марксистська теорія виникнення держави називається також історико-матеріалістичною?

9. Узагальніть причини, які сучасна політологія вважає головними в загальноцивілізаційному процесі державотворення.

10. За якими основними критеріями можна класифікувати функції держави?

11. Назвіть органи державної влади в Україні, що утворені відповідно до Конституції згідно з принципом розподілу влад.

12. Які ознаки характеризують поняття “правова держава”?

13. У чому полягає сутність громадянського суспільства? Які його ознаки, на Вашу думку, існують в Україні?

14. За якими основними ознаками розрізняють президентську форму правління від парламентської?

15. Охарактеризуйте головні особливості радянської республіканської форми правління, що існувала в СРСР.

16. Що означає для розуміння форми державного устрою право сецесії?

Теми для самостійної реферативної роботи

1. Історія зародження та розвитку ідей громадянського суспільства та правової держави.

2. Концепція “народного суверенітету” Ж.-Ж. Руссо.

3. Державно-територіальний устрій України: питання взаємодії центру і регіонів.

4. Етнонаціональні аспекти державотворення в Україні на сучасному етапі.

5. “Проблема Криму” в сучасній Україні.

Література

1. Банчук М. Громадянське суспільство в Україні: поняття і реальність // Людина і політика. – 2003. – № 1. – С. 42–49.

2. Брайчевський М. Проблема Криму: минуле, сучасне, майбутнє // Київ. – 1993. – № 4/5. – С. 107–113.

3. Брезгулевская Н.В. Виды федерации и модели федерализма // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2005. – № 3. – С. 150–162.

4. Верменич Я.В. Еволюція адміністративно-територіального устрою В Україні: проблеми концептуалізації // Укр. істор. журнал. – 2005. – № 4. – С. 114–145.

5. Віламова Н. Президент сказав “Треба”, прем’єр відповів “Єсть”? // Віче. – 2007. – № 7–8. – С. 40–41.

6. Вітман К.М. Порівняльний аналіз концепцій етнонаціональної політики Росії, України та Молдови // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 578–585.

7. Витюк В.В. Становление идеи гражданского общества и её историческая эволюция. – М., 1995.

8. Волкогонова О.Д. Русская диаспора в Крыму: этнополитический аспект // Вестник Моск. ун-та. Серия 12. Полит. науки. – 2007. – № 1. – С. 32–44.

9. Гречанінов В. Чорноморські проблеми України. Аналіз ситуації // Політика і час. – 2005. – № 8. – С. 3–17.

10. Добролюбов А.И. Государственная власть как техническая проблема: О трёх великих изобретениях человечества. – 2-е изд., стереотип. – М.: Едиториал УРСС, 2003.– 240 с.

11. Каращук В.В. Державний суверенітет: підходи до класифікації та рівні дослідження // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 60–67.

12. Кіндратець О. Критерії визначення сильної держави // Політичний менеджмент. – 2004. – № 2. – С. 35–47.

13. Кирк Р. Какая форма правления является наилучшей для человека? // Политические исследования. – 2001. – № 3. – С. 139–149.

14. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні: Монографія. – Львів: Червона калина, 2002. – 276 с.

15. Кривицька О. Конфліктний вимір етнонаціонального розвитку України // Політичний менеджмент. – 2005. – № 2 (11). – С. 24–37; № 3 (12). – С. 42–62.

16. Куян І.А. Передумови виникнення ідеї суверенітету в політичній думці Західної Європи і сучасність // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 110–116.

17. Нагорна Л. Проблема двомовності в Україні: чи є вихід із глухого кута? // Людина і політика. – 2003. – № 6 (30). – С. 3–14.

18. Осєчков Д.С. Ідеї регіоналізму і федералізму в сучасному українському політикумі як взаємообумовлені процеси // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 34 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2006. – С. 659–663.

19. Северинюк В.М. “Народ”, “нація”, “культура” (діалектика понять в правовому полі Конституції України) // Держава і право: Зб. наук. праць. – Вип. 8 /Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2000. – С. 124–130.

20. Скриптюк О.В. Соціальна, правова держава: проблеми теорії і практики. – К.: Ін-т держави і права В.М. Корецького. – К., 2000. – 600 с.

21. Чиркин В.Е.Современное федеративное государство: Учеб. пособ. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – 128 с.