78. Поняття та ознаки договору комісії

Поняття договору комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язу­ється за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчи­нити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок ко­мітента.

Характеристика договору комісії

1. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декіль­кох угод. Це робить інститут комісії схожим з інститутом ко­мерційного посередництва, що оформлюється агентськими до­говорами, предметом яких також є укладення угод, і, відповід-

144

но, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є «вчи­нення юридичних дій», в тому числі укладення угод.

2. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Сто­ ронами господарського договору комісії є суб'єкти господарю­ вання або суб'єкти господарювання і негосподарюючі суб'єк­ ти — юридичні особи (ст. 179 ГК).

3. Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди від свого імені. Це є чи не найголовнішою відмінністю договору комісії від агентського договору (договору доручення), за яким агент (пові­ рений) зобов'язується вчинити дії від імені клієнта (довірителя).

Згідно зі ст. 1016 ЦК за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконан­ня договору. Незважаючи не це майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 1018 ЦК). Та­ким чином, під час комісії не відбувається передача права влас­ності від комісіонера до комітента — комітент хоча і не бере участі в угоді з придбання (реалізації) майна, весь час залиша­ється власником цього майна або відповідних грошових коштів.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комі­тента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при ви­борі цієї особи або поручився за виконання договору (дель-кредере).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідоми­ти про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення пра­ва вимоги до цієї особи.

4. Комісіонер вчиняє угоди за рахунок комітента, що є спільною рисою договору комісії із агентським договором (до­ говором доручення). Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії.

5. Комісіонер вчиняє угоди за винагороду. За змістом ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо до­ говором комісії розмір плати не визначений, вона виплачуєть­ ся після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги. Якщо ж договір комісії не був виконаний з при­ чин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комі­ сійну плату на загальних підставах.

145

Згідно зі ст. 1020 ЦК комісіонер має право відраховувати на­лежні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що на­дійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітен­та не мають переважного перед ним права на задоволення сво­їх вимог із грошових коштів, що належать комітентові. Крім то­го, ст. 1019 ЦК дозволяє комісіонеру для забезпечення своїх ви­мог за договором комісії притримати річ, яка має бути переда­на комітентові.

6. Договір комісії є консенсуальним, тобто вважається укла­деним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов (найчастіше таким моментом виступає момент підписан­ня його сторонами). Вказівок щодо форми договору комісії ЦК не містить, тому застосовуються загальні положення статей 205—210 ЦК щодо форми угод. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір ко­місії може бути укладений на визначений строк або без визна­чення строку, з визначенням або без визначення території йо­го виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту това­рів, які є предметом комісії.