- •1. Поняття, предмет та метод підприємницького права
- •2. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права
- •4. Поняття та ознаки підприємницької діяльності (підприємництва)
- •5. Принципи підприємницької діяльності
- •6. Види підприємницької діяльності
- •7. Поняття та загальна характеристика суб'єктів підприємницької діяльності
- •8. Види суб'єктів підприємницької діяльності (підприємців)
- •9. Фізичні ««.-чее*. Підприємниць™ діяльності (громадяни-пщприємці)
- •10. Випадки заборони займатися підприємницькою діяльністю фізичним особам
- •11. Підприємства як суб'єкти підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація
- •12. Приватні підприємства з одним та кількома засновниками
- •13. Підприємство, засноване на власності об'єднання громадян
- •14. Підприємство, засноване на власності релігійної організації
- •15. Державне унітарне підприємство
- •16. Комунальне унітарне підприємство
- •17. Підприємство споживчої кооперації
- •18. Господарські товариства як суб'єкти
- •19. Акціонерне товариство
- •20. Етапи створення акціонерного товариства
- •21. Товариство з обмеженою відповідальністю
- •22. Товариство з додатковою відповідальністю
- •23. Повне товариство
- •24. Командитне товариство
- •25. Кооператив як суб'єкт господарювання
- •26. Колективне сільськогосподарське підприємство
- •27. Фермерське господарство
- •28. Об'єднання підприємств
- •29. Класифікація об'єднань підприємств
- •Зо. Поняття та загальна характеристика етапу державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності
- •31. Порядок проведення державної реєстрації фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності
- •32. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб
- •34. Установчі документи юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності
- •35. Поняття та ознаки ліцензування господарської діяльності
- •36. Порядок ліцензування господарської діяльності
- •37. Випадки переоформлення та анулювання ліцензії
- •38. Патентування підприємницької діяльності
- •39. Права та обов'язки засновників та учасників господарських товариств
- •40. Джерела та порядок формування статутного фонду господарського товариства
- •42. Реорганізація суб'єктів підприємницької діяльності
- •43. Ліквідація суб'єктів підприємницької діяльності
- •44. Поняття та загальна характеристика банкрутства
- •45. Провадження в справі про банкрутство
- •46. Поняття та порядок проведення санації боржника
- •47. Ліквідаційне провадження у справі про банкрутство
- •48. Державна реєстрація припинення суб'єктів господарювання
- •49. Загальна характеристика господарського договору
- •50. Укладання, зміна і розірвання господарських договорів
- •52. Поняття та характеристика попереднього договору
- •53. Виконання господарських договорів
- •54. Неустойка як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •55. Порука як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •56. Гарантія як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •57. Завдаток як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •58. Застава як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •59. Притримання як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •60. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань
- •61. Поняття та ознаки договору купівлі-продажу
- •62. Поняття та ознаки договору поставки
- •63. Поняття та ознаки договору контрактації сільськогосподарської продукції
- •64. Поняття та ознаки договору енергопостачання
- •65. Поняття та ознаки договору міни (бартеру)
- •66. Поняття та ознаки договору дарування
- •67. Поняття та ознаки договору управління майном
- •68. Поняття та ознаки договору найму (оренди)
- •69. Особливості договору оренди державного та комунального майна
- •70. Поняття та ознаки договору лізингу
- •71. Поняття та ознаки договору концесії
- •72. Поняття та ознаки договору підряду
- •73. Поняття та ознаки договору підряду на капітальне будівництво *
- •74. Поняття та ознаки договорів перевезення вантажів і пасажирів
- •75. Поняття та ознаки договору транспортного експедирування
- •76. Поняття та ознаки договору страхування
- •1 Див.: Янишен в. Нормативное регулирование деятельности страхових организаций в Украине // Предпринимательство, хозяйство и право. — 1997. — № 2. — с. 12.
- •77. Поняття та ознаки агентського договору
- •78. Поняття та ознаки договору комісії
- •79. Поняття та ознаки договору консигнації
- •80. Поняття та ознаки договору зберігання
- •81. Поняття та ознаки договору простого товариства
- •1 Див.: Цивільне право України. Кн. 2. — к., 1999. — с. 562.
- •82. Особливості засновницького договору про створення юридичної особи
- •83. Правове регулювання захисту прав споживачів
- •1 Див.: Цивільне право України. Кн. 2. — к., 1999. - с. 567.
- •84. Поняття та форми правового режиму майна суб'єктів підприємницької діяльності
- •85. Поняття майна у сфері господарювання та джерела його формування
- •86. Грошові зобов'язання у підприємницькій діяльності
- •88. Правова охорона промислових зразків
- •89. Правова охорона винаходів і корисних моделей
- •90. Зовнішньоекономічні договори (контракти) у підприємницькій діяльності
- •91. Поняття, характеристика та види готівкових і безготівкових розрахунків
- •92. Договори позики, кредиту, банківського вкладу
- •93. Договір банківського рахунка
- •94. Договір факторингу
- •95. Поняття та види цінних паперів
- •96. Договір комерційної концесії (франчайзингу)
- •97. Правове регулювання захисту економічної конкуренції. Захист від недобросовісної конкуренції
- •98. Адміністративно-правовий захист суб'єктів підприємницької діяльності
- •99. Нотаріальний захист суб'єктів підприємницької діяльності
- •100. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності судами загальної юрисдикції
- •1 Див.: Правові основи підприємницької діяльності / За ред. В.І. Шакуна, п.В. Мельника, в.М. Поповича. — к., 1997.
- •101. Захист прав суб'єктів підприємницької діяльності Конституційним Судом України
- •102. Захист прав третейськими судами. Міжнародний комерційний арбітраж
- •103. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності
- •104. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
- •105. Кримінальна відповідальність у сфері підприємницької діяльності
1 Див.: Цивільне право України. Кн. 2. — к., 1999. — с. 562.
151
максимально широкого обсягу, що міститься у визначенні договору простого товариства.
Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
4. Договори простого товариства є консенсуальними договорами, тобто набирають чинності з моменту досягнення сторонами угоди за всіма істотними умовами. Момент набрання чинності договором не залежить від того, зробили учасники свої внески чи ні. Відповідно до ст. 1131 ЦК договори простого товариства укладаються у письмовій формі.
82. Особливості засновницького договору про створення юридичної особи
Законодавство окремо не визначає поняття та ознаки засновницького договору, а також порядок його укладання, зміни та припинення. В теорії засновницький договір визначається як консенсуальний цивільно-правовий договір, що регулює відносини між засновниками у процесі створення та діяльності юридичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності1.
Засновницький договір укладається, якщо засновників підприємства два чи більше, і є рішення про його створення. Ця теза знаходить підтвердження у ГК. Так, згідно із ч. 5 ст. 63 ГК корпоративні підприємства, до яких належать «кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб», утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), яким і є засновницький договір.
Ці положення ГК слід розглядати як загальні, що застосовуються тоді, якщо вони відповідають положенням спеціальних нормативних актів.
На сьогодні дискусійним є питання щодо обов'язковості укладання засновницького договору засновниками господарських товариств, зокрема, акціонерних товариств, товариств з обмеженою і додатковою відповідальністю. Адже за змістом ст. 4 Закону «Про господарські товариства» акціонерне товариство, то-
1 Див.: Підприємницьке право України / За ред. Р.Б. Шишки. — Харків, 2000. — С. 81.
152
вариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі засновницького договору і статуту, повне і командитне товариство — лише засновницького договору. Разом з тим ст. 82 ГК встановлює, що установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір, а акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю — лише статут. Тобто відповідно до ГК, на відміну від Закону «Про господарські товариства», обов'язкової наявності у акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю і товариств з додатковою відповідальністю засновницького договору не передбачено.
Певним чином ситуацію прояснює ЦК, який поряд з терміном «засновницький договір» запроваджує категорію «договір про заснування товариства».
Так, якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи у разі необхідності визначити взаємовідносини між собою щодо створення товариства укладають договір у письмовій формі, який встановлює порядок заснування товариства, умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства, розмір статутного капіталу, частку у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови. Договір про заснування товариства з обмеженою відповідальністю не є установчим документом. Подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим. Подібні положення передбачаються ЦК щодо товариства з додатковою відповідальністю і акціонерного товариства.
Різниця між засновницьким договором і договором про заснування полягає не в їх умовах, які фактично є однаковими для обох видів договорів, а в тому, що засновницький договір є установчим документом товариства, а договір про заснування таким не вважається. Наслідком цього, як можна було побачити вище, є обов'язковість подання засновницького договору як установчого документа при державній реєстрації повного та командитного товариств і, відповідно, необов'язковість подання договору про заснування акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю як внутрішнього документа, що регулює відносини між їх засновниками (учасниками).
Законодавець шляхом розмежування засновницьких договорів і договорів про заснування товариств відповідних видів під-
153
креслює різницю у правовому статусі засновників (учасників) «товариств осіб», до яких належать повні та командитні товариства, та «товариств капіталів» — акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Адже, на відміну від останніх, в яких засновники (учасники) можуть і не брати безпосередньої участі в діяльності товариства, обмежуючись вирішенням організаційних питань на загальних зборах і доручаючи здійснення оиеративно-господарської діяльності найманим представникам виконавчого органу управління, учасники повного і командитного товариств «здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність» в обов'язковому порядку. Оскільки учасники таких товариств безпосередньо виходять на ринок, детальна правова регламентація відносин між ними з приводу як організації, так і функціонування товариств має принципове значення. Дія засновницького договору після державної реєстрації (створення) відповідної юридичної особи зберігається та продовжується до моменту припинення її діяльності1.
Підсумовуючи вищевикладене, зазначимо, що договір для того, щоб вважатися засновницьким і, відповідно, установчим документом, повинен не просто регулювати відносини між засновниками (учасниками) корпоративної юридичної особи з приводу її створення і функціонування. Правовий статус цієї юридичної особи повинен обумовлювати обов'язкову особисту спільну участь її засновників в діяльності, що нею здійснюється. Саме це характерно для повних та командитних товариств, а також для фермерських господарств. Інакше договір, що укладається між засновниками (учасниками) з приводу створення юридичної особи, наділення її майном тощо, є договором про заснування і установчим документом не вважається.
Засновницький договір повинен укладатися у письмовій формі, тому що чинне законодавство вимагає його подання для здійснення державної реєстрації повного та командитного товариств. Він є консенсуальним і набуває чинності з моменту досягнення його сторонами згоди зі всіх істотних умов.