62. Поняття та ознаки договору поставки

Поняття договору поставки

За договором поставки одна сторона — постачальник зо­бов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) другій стороні — покупцеві товар (товари), а покупець зо­бов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки є різновидом до­говору купівлі-продажу. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж в частині, не врегульо­ваній спеціальним законодавством.

Характеристика договору поставки

1. Предметом договору поставки є товар: визначені родови­ми ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним

ПО

у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (етало­нів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені ін­дивідуальними ознаками.

На відміну від договору купівлі-продажу, предметом догово­ру поставки є товар, призначений для ведення підприємниць­кої діяльності чи іншої діяльності, яка не пов'язана з особис­тим споживанням. Відповідно до своєї природи предметом до­говору поставки не можуть бути цінні папери, грошові кошти та майнові права.

2. Відповідна продукція за договором поставки передається «у власність». Проте зважаючи на те, що майно може набувати- ся державними або комунальними підприємствами, зокрема, за договорами поставки, воно може передаватися їм не у власність, а у повне господарське відання або оперативне управління.

3. Сторонами договору поставки є постачальник і поку­ пець. Згідно з ч. З ст. 265 ГК ними можуть бути господарські організації, а також фізичні особи — суб'єкти підприємниць­ кої діяльності (пункти 1—2 ч. 2 ст. 55 ГК). Договір купівлі- продажу в свою чергу може бути укладений між будь-якими суб'єктами — як між юридичними особами, так і між або за участю громадян.

4. Постачальник передає замовникові продукцію в обумовле­ ні строки. Договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на ін­ ший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

5. Покупець зобов'язаний прийняти продукцію, що була поставлена. Проте ГК, загальні положення ЦК, а також поло­ ження про поставки передбачають підстави відмови покупця від прийняття продукції. Наприклад, ч. 5 ст. 268 ГК передбаче­ но право покупця відмовитися від прийняття і оплати товарів у разі, якщо вони більш низької якості, ніж вимагається стандар­ том, технічними умовами чи зразком (еталоном), а якщо това­ ри уже оплачені покупцем, — вимагати повернення сплаченої суми. Проте якщо продукція виявиться такою, що не відповідає умовам договору, покупець має право відмовитися від неї на підставі загальних положень ч. 2 ст. 678 ЦК.

Покупець також має право відмовитися від прийняття това­ру у разі неукомплектування продукції, що виявилася неком­плектною, в установлений за погодженням сторін строк (ч. З ст. 270 ГК); у разі поставки продукції в асортименті, що не від-

111

повідає умовам договору поставки тощо (ч. 1 ст. 672 ЦК); у ра­зі передання продукції без тари та (або) упаковки чи в неналеж­них тарі та (або) упаковці (ст. 686 ЦК) тощо.

6. Замовник зобов'язаний оплатити продукцію за встановле­ ними договором цінами.

Умовами договору поставки товарів може бути передбачене право покупця на відстрочення кінцевого розрахунку за певний процент (товарний кредит).

7. Договори поставки укладаються у письмовій формі. Вони, як і договори купівлі-продажу, вважаються укладеними, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досяг­ нуто згоди з усіх істотних умов, що дає підстави віднести їх до консенсуальних договорів.