103. Господарсько-правова відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

Учасники господарських відносин несуть господарсько-пра­вову відповідальність за правопорушення у сфері господарю­вання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК, іншими за­конами та договорами.

Господарські санкції визначаються як заходи впливу на пра­вопорушника у сфері господарювання, в результаті застосуван­ня яких для нього настають несприятливі економічні та (або) правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у вста­новленому законом порядку за ініціативою учасників господар­ських відносин, а адміністративно-господарські санкції — упов­новаженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

198

Види господарських санкцій

У сфері господарювання застосовуються такі види господар­ських санкцій:

• відшкодування збитків; —- штрафні санкції;

• оперативно-господарські санкції;

—- адміністративно-господарські санкції.

Відшкодування збитків. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені ви­моги щодо здійснення господарської діяльності повинен від­шкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні ін­тереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, по­несені управненою стороною, втрата або пошкодження її май­на, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або до­держання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Штрафні санкції. Штрафними визнаються господарські сан­кції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зо­бов'язання.

Оперативно-господарські санкції. Оперативно-господарськи­ми санкціями є заходи оперативного впливу на правопорушни­ка з метою припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зо­бов'язання в односторонньому порядку. У господарських дого­ворах сторони можуть передбачати застосування таких видів оперативно-господарських санкцій:

1. одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною із звільненням її від відповідальності за це у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо;

2. відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою сто­ роною, або повернення в односторонньому порядку виконано­ го кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника

199

в безакцентному порядку коштів, сплачених за неякісну про­дукцію, тощо);

3. встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань сторо­ ною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продук­ ції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якос­ ті тощо;

4. відмова від встановлення на майбутнє господарських від­ носин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Адміністративно-господарські санкції. Адміністративно-гос­подарськими санкціями є заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопору­шення суб'єкта господарювання та ліквідацію наслідків пору­шення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Вони можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у вигляді:

1. вилучення прибутку (доходу);

2. накладання адміністративно-господарського штрафу;

3. стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4. зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарю­ вання;

5. застосування антидемпінгових заходів;

6. припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування;

7. зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності;

8. анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності;

9. обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарю­ вання;

10) скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання тощо.