Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПОСІБНИК Підприємницьке право.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
06.11.2018
Размер:
1.67 Mб
Скачать

90. Зовнішньоекономічні договори (контракти) у підприємницькій діяльності

Поняття зовнішньоекономічного договору (контракту)

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономіч­ної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Характеристика зовнішньоекономічного договору (контракту)

1. Зовнішньоекономічний договір є матеріально оформле­ною угодою сторін. Згідно зі ст. 6 Закону України від 16 квіт­ня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньо­економічний договір (контракт) укладається суб'єктом зов­нішньоекономічної діяльності або його представником у прос­тій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. При його укладанні сторони мають право використовувати як зазначений та інші закони

167

України, міжнародні договори України, так і відомі міжнарод­ні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій (наприклад, Офіційні правила тлумачення торговельних термі­нів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 р.). Також Положенням про форму зовнішньоекономічних до­говорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства еко­номіки та з питань європейської інтеграції України від 6 ве­ресня 2001 р. № 201, визначені умови, які повинні бути перед­бачені в договорі, якщо сторони такого договору (контракту) не погодили інше.

2. Сторонами зовнішньоекономічного договору є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні контрагенти.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

  • фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

  • юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які ма­ ють постійне місцезнаходження на території України. Держава Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на тери­ торії України, діють як юридичні особи;

  • об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;

  • структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської ді­ яльності, які не є юридичними особами згідно з законами Укра­ їни, але мають постійне місцезнаходження на території України;

  • спільні підприємства за участю суб'єктів господарської ді­ яльності України та іноземних суб'єктів господарської діяль­ ності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне міс­ цезнаходження на території України;

  • інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені зако­ нами України.

Іноземними суб'єктами господарської діяльності вважають­ся суб'єкти господарської діяльності, що мають постійне міс­цезнаходження або постійне місце проживання за межами Ук­раїни.

168

Суб'єкти, які є сторонами договору, повинні бути здатними до його укладення відповідно до законодавства України або за­кону місця укладення контракту.

3. Зовнішньоекономічний договір укладається з приводу встановлення, зміни чи припинення прав та обов'язків його сторін у зовнішньоекономічній діяльності.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічного договору визначаються правом місця його укладання, якщо сторони не погодили інше. Також права та обов'язки сторін зовнішньоеко­номічних договорів (контрактів) можуть визначатися правом країни, обраної сторонами при укладенні договору або в ре­зультаті подальшого погодження. За відсутності погодження між сторонами щодо права, яке має застосовуватись до зовніш­ньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, де заснована, має своє місце проживання або основне місце діяльності сторона, яка є:

  • продавцем — у договорі купівлі-продажу;

  • наймодавцем — у договорі майнового найму;

  • ліцензіаром — у ліцензійному договорі про використання виключних або аналогічних прав;

  • охоронцем — у договорі зберігання;

  • комітентом (консигнантом) — у договорі комісії (консиг­ нації);

  • довірителем — у договорі доручення;

  • перевізником — у договорі перевезення;

  • експедитором — у договорі транспортно-експедиторсько­ го обслуговування;

  • страховиком — у договорі страхування;

  • кредитором — у договорі кредитування;

  • дарувальником — у договорі дарування;

  • поручителем — у договорі поруки;

  • заставником — у договорі застави.

Перелік видів зовнішньоекономічної діяльності передбаче­ний ст. 4 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»; він є відкритим і передбачає можливість здійснювати будь-яку зов­нішньоекономічну діяльність, не заборонену прямо і у виключ­ній формі законами України. Відтак, суб'єкти зовнішньоеконо­мічної діяльності мають право укладати будь-які види зовніш­ньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

169