Сімферополь: у пошуках образу

Сімферополь - місто. Будь-який наступний за словом «місто» прикметник (приміром, своєрідне, гарне, багатонаціональне, сучасне) на початку статті не сприятиме розкриттю образу. Спочатку важливо знати, що існує таке місто. Ми розглянемо лише дві мозаїчні картини міста, в яких у дивний спосіб організовано культурні, політичні, господарські й історичні перспективи.

Спробуємо виявити основні риси, зіставивши їх з детальними вимогами розробки сучасного іміджу міста. Найбільш поширені моделі «Сімферополь для відпочивальників» та «Сімферополь кримчан». Загальним у цих моделях є те, що обидві вони є антропоцентровани-ми та не мають яскраво вираженого національного, конфесійного або ж господарського характеру. Це, швидше, регіональні й рекреаційні маркери.

«Сімферополь для відпочивальників» - це простір транзиту. У цьому контексті місто постає важливим завершуючим етапом подорожі до моря. Що й формує його сприйняття як заселеного місця між Ялтою та Херсоном. Саме з такими акцентами: між піднесено ліричною, розкішною Ялтою («костюм з відливом і у Ялту») й Херсоном - містом, яке чітко демонструє материкову приналежність: «трудяга» з колоритною південноукраїнською говіркою. Десь на межі... Сімферополь - остання нудна перешкода на шляху до омріяного моря, відпочинку, задоволення й, звичайно, до авантюр. Тут ще все рутинно-буденне (квитки на автобус чи тролейбус, не загубити дітей та речі), але вже з відчутною домішкою «курортності». Ті, хто тільки прибув на відпочинок, жадібними очима розглядають засмаглих та радісних людей, що вже від'їжджають з міста. Останні діловито та дещо розчаровано (на жаль, відпустка скінчилася, та й відпочивати тут не дешево) закуповують фрукти-овочі ⁷³ та зітхають, дивлячись на тих, у кого відпустка ще попереду.

Ще за часів СРСР, коли було сформовано імідж «Крим - загальносоюзна здравниця», потоки відпочивальників були значними (біля 9 млн на рік). Більшість з них їхали через Сімферополь. Це визначило долю міста: «Сімферополь - кримська брама». Аеропорт, залізничний вокзал, декілька автовокзалів - усе це працювало на усі можливі кримські та далекі відстані. Усе, що залишалося у свідомості транзитних пасажирів після побіжної екскурсії містом - це образи бджоли, вулика (сучасний відроджений герб, чинний ще за часів СССР), які комбінувалися з образами «місто-користь», «місто-збирач». Такий собі колектор з розподілу «рекреаційних людинопотоків». Показовою ілюстрацією такого підходу є книга-путівник І.Б. Гасско «День у Сімферополі» ⁷⁴, центром наративу в якій є двогодинна прогулянка містом «у пошуках історичних пам'яток». Прогулянка здійснюється у просторі (униз за течією річки Салгир) й у часі (від моменту заснування крізь важливі історичні віхи до визначної дати - двохсотріччя міста). Автор не акцентує увагу на жодних яскравих, аутентичних особливостях міста. Путівник-довідник однаково несе в собі інформацію про заснування міста, його сучасний стан, побіжно пригадує визволення міста Сімферополя від німецько-фашистських загарбників у 1944 р., детально висвітлює діяльність сподвижників комуністичних ідей напередодні революції та у перші роки встановлення радянської влади. Центральна ідея міста проступає нечітко. Й у самому тексті, здається, прихована думка про те, що книга ця - лише спроба заповнити час до реалізації основної мети читача - відпочинку на морі. Інша книга про Сімферополь, за авторством С.Л. Бєлової ⁷⁵, присвячена насамперед архітектурним пам'яткам міста. Це гарно ілюстроване видання ще меншою мірою може претендувати на розкриття образу Сімферополя.

Попри те, що Сімферополь має декілька автовокзалів, два аеропорти, образ міста-транзиту сфокусований в одній точці -Сімферопольському залізничному вокзалі. Тож вокзалу, як самостійному архітектурному феномену, приділимо окрему увагу. Сучасна будівля сімферопольського залізничного вокзалу постала вже після війни, у 1951 р. за проектом архітектора О. Душкіна. Елегантна споруда в стилі сталінського ампіру, вона як брат-близнюк схожа на залізничний вокзал в місті Сочі (побудований в 1953 р.). Подібний архітектурний дубляж був не випадковий, бо він закріплював ідею трансформації звичайної радянської людини в курортника в спеціальних зонах ⁷⁶. Вокзали Сімферополя й Сочі слугували маркерами початку рекреаційних зон громадян.

Сімферополь: у пошуках образу

Залізничний вокзал Сімферополя, в якості однієї з функціональних прикрас, має арку, яка з'єднує платформи й вихід в місто. Ця арка символізує момент переходу. Це - своєрідна Брама, проходячи крізь яку, громадянин змінює свою ідентичність.

Відносини, що формуються вокзалом (центральним місцем «переходу»), відтворюються у ролях подорожніх і тих, які чекають -проводжаючих, зустрічаючих, співробітників міліції та працівників транспорту. Тут сконцентровано представлена влада, яка щохвилини нагадує про себе в оголошеннях про місця прибуття й у інформації про затримки поїздів, директивах щодо правил поведінки на вокзалі та безпеки. В уніформі працівників залізниці, в наявності посилених загонів міліції, в постійних нагадуваннях про особливу пильність -всюди яскраво проступає влада.

Саме на вокзалі розміщені фото зниклих людей, і це, мабуть, ві-зуалізована загроза місця «переходу»: зникнути у місці Переходу й не завершити Транзит.

У просторах переходу люди й речі вбудовуються в нові відносини - відносини відреченості й розірваних зв'язків, а підвищений самоконтроль та контроль оточуючих створюють постійне нервове напруження. Простір Переходу створює й нову ідентичність - «пасажир», яка передбачає прийняття певного порядку. Приміром, цей порядок проявляється в дисципліні черги, де поведінка «пасажира» чітко запрограмована і не припускає імпровізацій.

Позначенням меж транзитивних місць служать символи: стрілки і вказівники напрямку потоків людей і транспорту, табло, світлофори, паспорти, квитки. До кордонів транзиту також можна віднести і фізичні перешкоди: сегрегація зон вокзалу, черги в каси, проходження процедур безпеки, ідентифікації пасажира провідником, огляд багажу. Порушення регламенту та кордонів вкрай небезпечне для «не-місць», бо специфіка місць переходу полягає в їх антиантропологічності й високій технологічності ⁷⁷.

Роль «пасажира» може бути й привабливою, коли людина відчуває короткочасну трансформацію ідентичності: можна уявити себе актором, що виконує роль перед глядачами, супутниками (феномен тестемоній). Однак в цілому транзит формує стан стресу у людини, а спроби зняти його за рахунок посилення заходів безпеки «не-місць» дають зворотний результат. Тому найпростішим і найефективнішим рішенням є швидке подолання «не-місць».

Варто зазначити, що за радянських часів (особливо у 1980-ті рр.) було розпочато роботу над іміджем Сімферополя, центром якого став архетип «Брама», що перетворює людину з працівника на відпочивальника. Заданий образ міста-транзиту до останнього часу активується з незмінною постійністю щоліта, тільки-но туристичні потоки направляються на півострів.

Однак момент переходу і надалі залишається нерозробленим. Проблемним місцем даного образу є його непривабливість, адже Транзит, «не-місце» хочеться якомога швидше минути. Жити в ньому незатишно.

Друга модель міста - «Сімферополь кримчан». Якщо образ «Сімферополь - місце транзиту» активно формувався за часів СРСР, то образ «Сімферополь - центр регіональної політичної активності» скоріше виступає як сучасний. Незадовго до розпаду СРСР мешканці Криму проголосували за відтворення Автономної республіки Крим. У 1991-1994 рр. спостерігався значний сплеск регіоналізму. Саме тоді певними політичними силами формується (а дещо пізніше й закріплюється у Конституції) образ «Сімферополь - столиця Криму». Як центр політичної активності, місце перебування парламенту й Ради міністрів, Сімферополь перетворився на серце ідей формування регіональної ідентичності «ми-кримчани» (саме тоді народжується й поняття «материкова Україна» як характеристика території країни поза межами півострову). Кримчани - це не національний, або ж конфесійний чи громадянський маркер. Він формує передусім чітку прив'язаність до місця проживання. Однак цей образ спрацював найбільше серед слов'янського населення Криму й не приймається іншими етносами, які навіть у своїй назві мають подібний маркер (кримські татари, караїми, кримчаки).

Стаття 12 Конституції Республіки Крим 1992 р. містить наступне положення: «Столицею республіки Крим є місто Сімферополь. Його правовий статус визначається спеціальним Законом Республіки» ⁷⁸. Тобто Сімферополь суттєво змінив свою центральну характеристику - з проторекреаційного міста він перетворився на центр прийняття рішень для всього регіону. Внаслідок цього суттєво зріс документообіг та змінився загальний дискурс текстів - домінантними стали політичний, правовий та економіко-господарський стилі.

Посилення центральної влади в Україні призвело до кардинальних змін у кримській Конституції (точніше - до прийняття нової у 1998 р.) ⁷⁹. Восьма стаття з цієї Конституції містила інформацію про

Сімферополь: у пошуках образу

столицю Криму, однак пізніше Конституційним Судом України вона була визнана такою, що не відповідає Основному закону України. Тим не менше, у політичній і господарській активності Сімферополь далеко позаду залишив інші міста Криму. Національні та конфесійні питання вирішуються на місцевому рівні у Криму, а звернення до органів центральної державної влади все ще не стало розповсюдженою практикою для жителів півострова.

Сьогодні спостерігаємо чергування цих основних іміджів: влітку Сімферополь знов виступає «брамою Криму», в інший час тут вирують політичні баталії й маркер регіонального політичного центру знов стає домінантним. Однак мусимо засвідчити, поки що ані на рівні місцевої влади, ані на рівні регіону не здійснюється політика щодо примирення цих образів з метою створення цілісного толерантного та привабливого іміджу міста.

іменний покажчик

А

Адорно Т. (Adorno, Theodor) 211, 221, 225

Александер Дж. (Alexander, Jeffrey С.) 171

Амін Е. (Amin, Ash) 91, 262, 265, 282, 283

Б

Барт Р. (Barthes, Roland) 181, 183, 230, 329

Бауман З. (Bauman, Zygmunt) 45,

278, 279, 288, 296

Бек У. (Beck, Ulrich) 171 Белл Д. (Bell, Daniel) 221 Бентам І. (Bentham, Jeremy) 242244, 259, 260

Бенфілд Е. (Banfield, Еdward) 238 Блау Дж. (Blau, Judith) 238 Блау П. (Blau, Peter) 238 Бодрійяр Ж. (Baudrillard, Jean)

208, 268, 277, 278, 451

Бродель Ф. (Braudel, Fernand) 22,

25, 45, 137

Боттомс Е. (Bottoms A. E.) 240 Бунге В. (Bunge, William) 131, 136 Бурдьє П. (Bourdieu, Pierre) 140, 145, 171, 174, 175, 180, 181, 336,

355, 407

Бут Ч. (Booth, Charles) 132 Бьорджесс Е. (Burgess, Ernest) 9,

54, 57, 100-102, 107, 109, 130, 132, 143, 233, 241 в

Вагін В. (Вагин Владимир Владимирович) 138 Вайт В. (Whyte, William) 143, 235 Вебер М. (Veber, Max) 16, 20,

25, 28, 29, 37, 44, 45, 47, 52, 53, 59, 60, 68, 132, 134, 161, 171, 176, 181, 407, 427, 446 Вілес П. (Wiles, Paul ) 240

Вільсон В. (Wilson, William) 34,

260

Вірт Л. (Wirth, Louis) 9, 54, 57,

58, 102, 130, 183

Вуд Ф. (Wood, Phil) 203, 224

Вульф Л. (Wolff, Larry) 15, 45 Г

Габермас Ю. (Habermas, Jttrgen)

37, 168, 201

Гайден Д. (Hayden, Dolores) 103,

106, 432

Гайнер Н. (Hayner, Norman) 130 Гарві Д. (Harvey, David) 62-64,

103, 105, 106, 262, 432

Гарріс Ч. (Harris, Chauncey) 110,

234

Гелнер Е. (Gellner, Ernest) 33 Генісаретський О. (Генисаретский Олег Игоревич) 165 Гідденс Е. (Giddens, Anthony) 171 Гілмор Дж. (Gilmore, James H.)

222

Гоббс Т. (Hobbes, Thomas) 25, 45

Гойт Г. (Hoyt, Homer) 109, 110, 233

Гол П. (Hall, Peter) 201 Горкгаймер М. (Khorkkhaymer, Max) 211, 221

Ґотдінер М. (Gottdiener, Mark) 65, 66

Грицак Я. Й. (Грицак Ярослав Йосипович) 37, 192, 302, 365, 366, 370, 373

Гуревич А. Я. (Гуревич Арон Яковлевич) 14, 446

д

Давидов Ю. В. (Давыдов Юрий

Владимирович) 18, 45

Де Серто М. (de Certeau, Michel)

196

Джейкобс Дж. (Jacobs, Jane) 245,

246, 260

Джеймісон Ф. (Jameson, Fredric)

171

Дрідзе Т. (Дридзе Тамара Моисеевна) 150, 165 Дубін Б. (Дубин Борис Володимирович) 167 Дюркгайм Е. (Durkheim, Emile) 47-50, 67, 228, 231, 260, 407

Е

Еліас Н. (Elias, Norbert) 134 Енгельс Ф. (Engels, Friedrich) 47,

48, 50, 54

З

Зіммель Г. (Simmel, Georg) 30, 47,

51, 52, 68, 96-99, 123, 127, 231,

444

Зомбарт В. (Sombart, Werner) 29,

44, 134

Зорбау Г.( Zorbaugh, Harvey) 58,

130

І

Іонін Л. (Йонин Леонид

Григорьевич) 171, 173, 177, 180, 407

Ісаєвич Я. Д. (Йсаевич Ярослав Дмитриевич) 36

К

Каганський В. Л. (Каганский Владимир Леопольдович) 118, 128,

355, 395, 403, 404

Калвіно І. (Calvino, Italo) 183,

374

Кант І. (Kant, Immanuel) 15 Кастельс М. (Castells, Manuel) 62, 63, 111-114, 127, 152, 171, 204,

222, 261-263, 280, 281, 287 Келлі К. (Kelly, Kevin) 204

Клауорд Р. (Cloward, Richard) 237 Коен А. (Cohen, Albert K.) 237 Констант Б. (Benjamin Constant de Rebecque) 20, 45 Конт О. (Conte, Auguste) 228 Корбюзьє Ле (Le Corbusier) 244

Л

Ле Гофф Ж. (Le Goff, Jacques)

26, 45

Лебіна Н. Б. (Лебина Наталья Борисовна) 114, 115 Левітт Т. (Levitt, Theodore) 222 Лендрі Ч. (Landry, Charles) 204,

207, 211, 223

Лефевр А. (Lefebvre, Henri) 60,

61, 67, 68, 103, 104, 127, 270, 288, 355, 357, 432

Лідбітер Ч. (Leadbeater, Charles)

207, 225

Лінч К. (Lynch, Kevin) 70, 71, 91,

92, 354, 372, 374

Лотман Ю. (Лотман Юрий Михайлович) 176, 180, 317, 437

Лофланд Л. (Lofland, Lynn) 103,

432

Льюїс О. (Lewis, Oscar) 238 М

Маккензі Р. (McKenzie, Roderick D. ) 9, 100, 107, 109, 130 Мангейм К. (Mannheim, Karl) 134

Маркс К. (Marx, Karl) 45, 47, 48, 50, 54, 59, 60, 63, 132, 172, 206,

290, 322, 407

Матарассо Ф. (Matarasso,

Francois) 207, 211, 224

Мерлен П. (Merlin, Pierre) 133,

147

Мертон Р. (Merton, Robert) 236, 237

Мід Дж. (Mead, George Herbert)

171, 361

Міллер В. (Miller, Walter) 237

Мур Р.( Moore, Robert) 132, 134,

146

Н

Нора П. (Nora, Pierre) 191, 199,

291, 293, 295, 298, 339

О

О'Коннор Дж. (O'Connor, Justin)

214, 225

Ортега-і-Гассет Г. (Ortega-y-Gasset, Jose) 206

Оулін Л. (Ohlin, Lloyd) 237

П

Пайн Дж. (Pine II, B. Joseph) 222

Пал Р. (Pahl, Ray) 64, 262 Парк Р. (Park, Robert) 9, 54-58, 67, 68, 100-102, 107-109, 127, 130, 131, 143, 147, 233

Пітерзе Ян Недервеєн (Nederveen, Peiterse Jan) 262

Р

Рапопорт А. (Rapoport, Amos) 185,

200

Рекс Дж. (Rex, John) 132, 134, 146 Робертсон Р. (Robertson, Roland)

262, 263

Рубл Б. (Ruble, Blair A.) 143, 169, 373

С

Саїд Е. (Said, Edward Wadie) 249 Сассен C. (Sassen, Saskia) 226,

262-265, 269, 286, 287

Скіннер Б.Ф. (Skinner, Burrhus Frederic) 246

Скот А. (Scott, Allen) 64, 225

Смол А. (Small, Albion Woodbury)

55

Сойя Е. (Soja, Edward) 103-105, 127, 288, 355, 432

Сорокін П. (Сорокин Питирим Александрович) 172-175, 181 Спенсер Г. (Spencer, Herbert) 228

Старк Р. (Stark, Rodney) 241, 242, 244, 260

Т

Тенбрук Ф. (Tenbruck, Friedrich

H.) 173, 175

Толман Е.( Tolman, Edward) 249,

260

Тоффлер О. (Toffler, Alvin) 262

Трешер Ф. (Thrasher, Frederic) 9,

130, 236

Тріфт Н. (Thrift, Nigel) 262, 265, 282, 283

Тьонніс Ф. (Tonnies, Ferdinand) 42, 47, 50, 51, 67, 68, 183, 231

У

Ульман Е. (Ullmann, Edward) 110,

131, 234

Ф

Файрі В. (Firey, Walter) 58, 352

Фейркло ^(Fair^^gl!, Norman)

194

Фіган Д. (Feagan, Joe) 65, 66 Флорида Р. (Florida, Richard)

210, 222, 224

Фуко М. (Foucault, Michel) 138, 184, 197, 198, 249

Ховкінс Дж. (Howkins, John) 223

Ш

Штомпка П. (Sztompka, Peter) 336

Щ

Щютц А. (Schutz, Alfred) 171, 177 Я

Яковенко Н.М. (Яковенко Наталя Миколаївна) 35

Яницький О. М. (Яницкий Олег

Николаевич) 10, 155, 282, 288

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ ПОКАЖЧИК

А

Абстрактний простір 61, 67, 96 Агенція культурних індустрій 213,

214, 219, 223

Ареал 58, 67, 86, 100, 101, 107, 115, 126 131, 234, 266, 274, 408, 411, 418,

Асиміляція 38, 56, 139, 145, 155

Атрактор 126 Б

Білокомірцева злочинність 258 Біотичний рівень 56, 67

в

«Відтік мізків» 141, 144, 145 Відчуття відносної депривації 237,

258

Візуальна стратегія 89, 90 Внутрішнє місто (inner-city) 57,

143, 145, 233

Внутрішня деколонізація пам'яті

191, 198, 297, 298, 301, 303

Вторинна девіантність 259 Вторинний аналіз 86, 90 Вторинний обіг капіталу 61, 6668

Г

Галузева концепція культури 206,

208, 221

Гетто 9, 113, 114, 120, 130, 131, 135, 138, 143, 146, 229, 270

Глобалізація 10, 63, 65, 96, 114,

127, 151, 152, 194, 202, 205, 209, 214, 222, 261, 262, 266, 277, 282, 286, 288

Глобальне місто 111, 262-269, 277,

278, 286

Громадський простір 211, 222,

279

Громадська сфера 201, 202, 222

Громадянське суспільство 23, 2628, 32-34, 37, 39, 42-44, 104, 116, 149, 160, 163, 190, 191, 218, 222, 292, 299, 369, 370, 406

д

Девіантна поведінка 154, 227-229,

235, 237, 241, 242, 258, 259, 423

Девіантогенність 229, 231, 234236, 238, 240, 241, 244, 245, 252, 255, 257, 259

Делінквентна поведінка 101, 237,

239, 259

Депривація 143, 146, 239 Джентрифікація 146, 356, 357, 360 Ділова частина міста (down-town)

108, 109, 145, 146

Дослідження спільнот (community studies) 50, 67

Е

Економіка досвіду 208, 222, 223 Ж

Житловий клас (housing classes)

132, 134, 146

З

Зоополь 279, 281, 282-287

І

Ідеологічна деколонізація пам'яті

191, 198, 295, 301 К

Клієнтельно-підданська залежність

19, 28, 43

Копірайтні мистецтва 207, 223 Креативна економіка 204, 209,

210, 214, 217, 223

Креативний кластер 209, 213, 223 Креативні міста 214, 221, 223

Культурна демократія 207, 223 Культурна політика 11, 105, 207,

208, 209, 223, 387

Культурний капіталізм 208, 209,

223

Культурний рівень 55, 58, 67 Культурні індустрії 205, 207, 209221, 223, 224

М

Магдебурзьке право 27, 35, 43, 44,

427

Ментальність 21, 125, 126, 326, 425, 429, 435

Мережеве суспільство (network

society) 152, 204, 205, 222

Мережі зростання 66, 67

Метод включеного спостереження

235

Механічна солідарність 67 «Місто як текст» 125, 196, 198 Місцеве самоврядування 155, 157163, 203, 209, 221, 245, 246

Місцеве самоврядування в Україні

158, 161, 163

Міська свобода 16, 25, 40, 41, 43,

44

Міський етос 28, 43 Н

Наукоград 279, 285-287

О

Образ міста 59, 77, 79, 89, 90, 193-195, 199, 202, 209, 224, 255, 289, 292, 294, 299, 304, 367, 370, 388, 427, 436, 438

Органи місцевого самоврядування

155, 159, 161, 163

Органічна солідарність 49, 67, 231

П

Паттерн 100, 126, 234, 252

Первинна девіантність 259

Поліс 19-21, 23, 34, 44, 104, 427

Політика пам'яті 187, 188, 191,

192, 198, 199, 292-299, 301-303, 316, 403

Посадові особи місцевого самоврядування 164

Постіндустріальне суспільство 184,

210, 221, 261

Природні ареали розселення 67 Проективні методи 76, 77, 89, 90 Псевдоурбанізація 286

Р

Режим правди 184, 188, 198 Ретроспективні трансформації 176,

177, 180

С

Сальдо міграції 146

Сегрегація 11, 94, 105, 125, 130, 138, 141, 145, 146, 209, 227, 273, 358, 371, 418, 419, 424, 455

Символічний простір 167, 169,

174, 175, 180, 191, 192, 194, 195, 248, 290, 292, 293, 295, 301, 316, 332, 342, 367, 400

Сквоттерство 277, 286 Соціальна проблема 27, 54, 55,

101, 108, 131, 208, 229, 232, 234, 241, 244, 245, 252, 254, 259, 271

Соціальний капітал 171, 153, 213,

224, 425

Соціальний простір 41, 61, 67, 95,

99, 106, 127, 174, 175, 183, 184, 186, 193, 241, 245, 249, 277, 283, 337, 341, 344, 350, 354, 407, 409, 426

Соціокультурний підхід 10, 11, 58,

170-172, 174, 176, 179, 180, 289, 354, 355

Соціокультурні зміни 166-169, 173175, 177, 178, 180, 336, 342, 352

Субкультура бідності 234, 235,

238, 259

Субкультура насильства 234-236,

259

Субурбанізація 107, 120, 126, 134, 137, 268, 269, 272, 286, 360

Т

Творчий клас «Creative Class» 201,

210, 219

Територіальна громада 161, 163 Територія 21, 23, 38, 42, 43, 57,

72, 74, 85, 94-97, 107-111, 114, 119, 120, 122, 124, 126, 131, 140, 144, 146, 151-153, 156, 159, 213, 233236, 239, 241, 243, 244, 247, 256, 263, 264, 269, 270, 272, 275-277, 280, 281, 284, 290, 305, 312, 316, 321, 332, 355, 358, 360, 373, 375, 376, 383-385, 390, 392, 397, 401, 402, 405, 407, 418-420, 426, 438440, 444, 446, 456 Технопарк 152, 205, 223, 279, 286

Технополіс 63, 263, 279-281, 286,

287

У

Український 43, 192, 219, 220, 362, 363, 364, 366-368, 371, 373, 378, 382, 383, 384, 388, 391, 392401, 403, 404, 406, 409, 410, 412415, 425, 433, 436

Урбаністична парадигма 33, 43, 44

G

Gemeinschaft 50, 67 Gesellschaft 50, 67

СОЦІОЛОГІЯ МІСТА

Навчальний посібник

Науковий редактор О. К. Міхеєва (e-mail: sana_ok@list.ru) Технічний редактор та коректор Г. В. Тимофєєва Дизайн обкладинки О. О. Кулік-Форостяний Комп'ютерна верстка Г. М. Попов

У оформленні були використані: Фото «Люди міста» І. Ульмана (http://www.photo.compartstudio.com/calella/Calella/slides/055.html), картина «Міський пейзаж» Д. Г. Філатова (http://arts.in.ua/artists/filatov/154/39909) та фото Ксенії Рождественської

Видавництво «НОУЛІДЖ» Свідоцтво про реєстрацію: серія ДК №2884 від 26.06.2007 р. 91051, м. Луганськ, кв. Якіра, 3/316 Тел./факс: (0642) 71-16-94, e-mail: nickvnu@gmail.com

Надруковано в типографії ТОВ «Цифрова типографія» 83121, м. Донецьк, вул. Челюскинцев, 291а

Тел./факс: (062) 388-07-30

1 Патріція Герліги пояснює піднесення Харкова його віддаленістю від інших, крупніших міст, проте, за такою логікою, найкращі умови для розвитку мусив мати Царе-Борисів, заснований в роки правління Бориса Годунова далеко в степу. Сьогодні це село Червоний Оскіл у Харківській області.

2 Приміром, у Казані гімназія виникла в 1758 р. - раніше, ніж «прибавочні класи» Харківського колегіуму; в Тобольську перші журнали з'явилися в 17901794 рр., тобто раніше, ніж у Харкові.

3 История Харьковского университета: Сист. библиогр. указ. 1805-1917 гг.

- Ч. 1. Вып. 1. 2-е изд. - Харьков, 2004; Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна за 200 років. - Харків, 2004.

4 Сумцов М.Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / М.Ф.Сумцов.

- Х., 2002. - С. 14.

5 Цит. по.: Квитка Г.Ф. Харьков и уездные города / Г.Ф. Квитка. - Харьков,

2005. - С. 46, 48.

6 Kohl J.G. Russia. St. Petersburg, Moscow, Kharkoff, Riga, Odessa, the German provinces on the Baltic, the steppes, the Crimea, and the interior of the Empire / J.G. Kohl. - London: Chapman and Hall, 1842. - Р. 505.

7 Петцольдт А. Краткий отчет об ученом путешествии в южные губернии Европейской России / А. Петцольдт // Журнал М-ва нар. Просвещения, 1856. -

Ч. 89.- № 3. - С. 47-66.

8 The Russian Empire, its People, Institutions, and resources, by baron von Haxthausen. Vol. 1. London, 1856. Р. 394. Російське видання: Гакстгаузен А. Исследование внутренних отношений народной жизни и в особенности сельских учреждений России / А. Гакстгаузен. - Т. 1. - М., 1870. Відповідна цитата - див.: Антонов А.Л.и др. Указ. соч. -С. 56, а також Хоскинг Дж. Россия : народ и империя (1552-1917) / Дж. Хоскинг. - Смоленск, 2000. - С. 258.

9 Гуржій О.І. Українська козацька держава / О.І. Гуржій. - К., 1996. - С. 102; Срезневский И.И. Историческое обозрение гражданского устроения Слободской Украины со времени ее заселения до преобразования в Харьковскую губернию / И. И. Срезневский. - Харьков, 1883. - С. 22.

10 Відоме висловлювання філософа з цього приводу, коли він називав Слобожанщину-Харківщину «Україною», а свою батьківщину (колишній Гетьманат) - «Малоросією».

11 Див. публікації Г.де Кальве, Є.Ковалевського початку XIX ст. Водночас, «українці» мали й етнокультурні особливості, які відрізняли їх від «русских».

12 Видатний російський критик, В.Бєлінскій, який, на відміну від О.С.Пушкіна, не проміняв Харків у своїх мандрах на «котлети Пожарського», особисто відвідував «столицу Украйны» й зустрічав тут теплий прийом, про що свідчить його відомий вислів: «Харьков, по своему многолюдству и красоте, сравнительно с другими губернскими городами, есть некоторым образом столица Украйны, а следовательно, и столица украинской литературы, украинской прозы и в особенности украинских стихов» (Белинский В.Г. Полное собрание сочинений. Т. 8. Статьи и рецензии 1843-1845 / В. Г. Белинский. - М., 1955. - С. 89.).

13 Из воспоминаний Михайловского-Данилевского // Русская старина. -

1897.- № 6. - C. 476.

14 Зорин А. Кормя двуглавого орла...: Русская литература и государственная идеология в последней трети XVIII - первой трети XIX века / А. Зорин. - М., 2001. - С. 108. Див. також: Saunders D. The Ukrainian Impact on Russian Culture: 1750-1850 / D. Saunders. - CIUS, 1985; Елисеева О.И. Геополитические проекты Г.А. Потемкина / О. И. Елисеева. - М., 2000.

15 Шєпєлєв Л.Е. Чиновный мир России XVIII - начала ХХ в. / Л.Е.Шєпєлєв.

- СПб., 2001. - С. 202.

16 Яворницкий Д.И. История города Екатеринослава / Д. И. Яворницкий. -Днепропетровск, 1989. - С. 54.

17 Herlihy P., Odessa: A History 1794-1914 / P. Herlihy. - Cambridge, MA, 1986.

18 The Russian Empire, its People... - Vol. 1. - Р. 397.

19 Цит. за: Слобода. - 1992. - № 11.

390

20 Тиц А.А. Харьков: архитектурно-исторический очерк / А.А.Тиц, П.Е.Шпара. - К., 1983.

21 Шарібжанов Р. В. Національні меншини Харкова в 20-30-ті рр. ХХ ст. : дис....канд. істор.наук: : 07.00.01 / Шарібжанов Р.В. - Харків, 2008. - С. 57.

22 Dreiser's Russian Diary. / Edited by Thomas P. Riggio, James L. W. West III. Penn. - University of Pennsylvania Press, Philadelphia,1996. - Р. 220.

23 Єфремов С. Щоденники. 1923-1929 / С. Єфремов. - К., 1997. - С. 262.

24 Шерех Ю. Четвертий Харків // Шерех Ю. Пороги і Запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології. - Т. 1. - Харків, 1998. - С.480.

25 Yekelchyk S. The Making of «Proletarian Capital»: Patterns of Stalinist Social Policy in Kiev in the mid-1930s / S. Yekelchyk // Europe-Asia Studies. - 1998. -Vol. 50.- No. 7. - P. 1229.

26 Окладной Г. Харьков - вторая столица Советской Украины / Г. Окладной // Красное знамя. - 1949, 20 авг.; Сачко П. Быстрее восстановим вторую столицу Украины / П. Сачко // Красное знамя. - 1949, 14 авг.

27 Каганский В. Советское пространство - наше наследство / В. Каганский // Русский журнал [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.russ. ru/ culture/20040820_kag.html.

28 Коли в першій половині 1920-х років відбувалося розмежування радянських республік України та Росії, кордон між ними по-різному визначався двома відомими українськими істориками, залученими до цього процесу в ролі експертів - Д.І.Багалієм і М.С.Грушевським. Перший з них «розміщував» українсько- російський кордон на півночі, другий - на сході (Кравченко В.В. Харьков/ Харків... - С.243).

29 Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничье. История и судьбы традиционно-бытовой культуры (XIX-ХХ века) / Л. Н. Чижикова. - М., 1988. -С. 38; Харьков в зеркале мировой литературы... - С. 249.

30 Хорошковатий О.В. Локальна (місцева) топоніміка: спосіб творення, зміни, їх характер / О.В. Хорошковатий // VIII Всеукр. наук. конф. «Історичне краєзнавство і культура» (Наук. доп. та повідомл.). - Ч. II. - Київ - Харків, 1997. - С. 344; Він же. Имена на карте города / О.В. Хорошковатий // Слобода. - 1998, 20 янв.

31 Голова правління Спілки письменників Росії В. Ганічев, який є заступником Глави «Всемирного Русского Народного Собора» (очолює його патріарх Московський і всієї Русі, Кіріл), відзначає, що гасло перетворення Харкова на столицю російської культури на Україні було проголошено під час спільного засідання, присвяченого Переяславській Раді 1654 р., за участі представників «Русского Собора...», Харківського політехнічного інституту та Харківської обласної державної адміністрації («Думаю к заслуге ВРНС и белгородцев отнести то, что пять лет назад на нашей общей встрече, посвященной Переяславской Раде нашими друзьями из ХПИ и облсовета был провозглашён лозунг: «Харьков — столица русской культуры на Украине»») - див.: http://www.voskres.ru/idea/ganichev9.htm

32 Манифест «Славянина» // Славянин. Литературно-художественный журнал Харьковского отделения Союза писателей России. - 2010.- Том 1. - С. 7 - 8.

33 Голова Харківської обласної державної адміністрації М.М.Добкін був почесним гостем на установчих зборах Білгородського регіонального відділення «Всемирного Русского Народного Собора» 1 травня 2010 р. Див.: http://www. voskres.ru/idea/ganichev9.htm.

34 Riabczuk M. Has the Second Rzecz Pospolita expanded to the borders of the first RP in the contemporary Ukraine? // Nationalities Affairs = Sprawy Narodowosciowe. 2007. Iss. 31. P. 29- 37.

35 Каганский В. Клерикализация / Владимир Каганский [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.russ.ru/culture/20050411.html.

36 Гриневич Л. Голод 1932-1933 рр. у публічній культурі пам'яті та суспільній свідомості в Україні / Л. Гриневич // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. - К.: Інститут історії України НАН України. - 2007. - № 17. - С. 399.

37 Cornis-Pope М. Towards a History of the Literary Cultures in East-Central Europe: Theoretical Reflections / Marcel Cornis-Pope, John Neubauer //ACLS Occasional

Paper. - 2002. - No. 52. - Рр. 26-28.

38 Бурдье П. Физическое и социальное пространство: проникновение и присвоение / П. Бурдье // Социология политики [пер. с фр. ; сост., общ. ред. и пред-исл. Н. А. Шматко]. - М. : Socio-Logos, 1993. - С. 33-52.

39 Мусієздов О. О. В пошуках регіональної ідентичності (на прикладі дослідження студентів-першокурсників харківських внз) / О. О. Мусієздов // Вісник Львівського університету. - 2007. - Вип. 1. - C. 11-21. - (Серія соціологічна).

40 Див., наприклад: Середа В. В. Регіональні особливості історичних ідентичностей та їх вплив на формування сучасних політичних орієнтацій в Україні : дис. ... канд. соціол. Наук / В. В. Середа. - К., 2006. - 240 с.; Львів-Донецьк: со-ціяльні ідентичності в сучасній Україні / Спеціяльний випуск часопису «Україна модерна». - Київ-Львів : Критика, 2007. - 360 с.

41 Національно-культурна ідентичність жителя «контактної зони» (за матеріалами анкетування студентів-першокурсників Харкова) / [Грінченко Г., Кравченко В., Мусієздов О., Титар О.] // Схід - Захід : історико-культурологічний збірник. - 2006. - № 8. - С. 161-184.

42 Сума відповідей «згоден» і «повністю згоден» на питання про те, чи повинна Україна залишатися унітарною державою, становить 52 %.

43 Аналіз методом головних компонент. Варімакс обертання з нормалізацією Кайзера.

44 Стрельникова А. В. Иллюзия свободы в крупном городе / А. В. Стрельникова // Экономическая социология. - 2001. - Т. 2. - № 2. - С. 133-139.

45 З текстом статті також можна ознайомитися: Міхеєва О. К. Соціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління / О. К. Міхеєва // Збірник наукових праць ДонДУУ: «Соціологія управління». Серія «Спеціальні та галузеві соціології». - 2007. - Т. VIII. - Вип. 3 (80). - С. 413-422.

46 Див.: Caroters T. The end of the Transitional Paradigm / T. Caroters // Journal of Democracy. - 2002. - Vol. 13. - № 1. - Pp. 6-21; Бекешки на И. Э. Украина - в транзите или в «серой зоне»? / И. Э. Бекешкина // Посткоммунистические трансформации: векторы, направление, содержание [под ред. О. Д. Куценко]. - Харьков : Изд. центр Харьковского національного университета им. В. Н. Каразина, 2004.

- С. 354-375.

47 Политический процесс: основные аспекты и способы анализа : сб. учебн. материалов / [под ред. Е. Ю. Мелешкиной]. - М. : Изд. дом «ИНФРА-М», «Весь

мир», 2001. - 304 с.

48 Вагин В. Социология города / В. Вагин [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/Vagin.

49 Коннертон П. Як суспільства пам'ятають / П. Коннертон ; [пер. з англ. С. Шліпченко]. - К. : Ніка-Центр, 2004. - C. 62.

50 Рикёр П. Память, история, забвение / П. Рикёр ; [пер. с франц.]. - М. : Издательство гуманитарной литературы, 2004. - С. 572-629.

51 Хальбвакс М. Колективная и историческая память / М. Хальбвакс // НЗ №40-41 (2-3/2005) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nz-online. ru/index.phtml?cid=10010434.

52 Коннертон П. Як суспільства пам'ятають ... - C. 64.

53 Див.: Рикёр П. Память, история, забвение ... - С. 618; Хальбвакс М. Колективная и историческая память ...

54 Вельцер Г. История, память и современность прошлого. Память как арена политической борьбы / Г. Вельцер [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.nz-online.ru/ index.phtml?aid=30011367.

55 Черняева Н. А. Культурная география и проблематика «Места» / Н. А. Черняева [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://proceedings.usu. ru/proceedings /?base=mag/0035 (01_092005)&xsln=showArticle.xslt&id=a26&doc=../ content.jsp.

56 Також з текстом статті можна ознайомитися: Миронович Д. В. Релігійний простір міста (на прикладі м. Донецька) / Д. В. Миронович // Збірник наукових праць ДонДУУ. «Соціологія управління». - 2008. - Т. ІХ. - Вип. 4 (94). - С. 315323. - (Серія «Спеціальні та галузеві соціології»).

57 Кримський С. Б. Под сигнатурой Софии / С. Б. Кримський // Философская и социологическая мысль. - К., 1995. - № 5-6. - С. 235.

58 Пелипенко А. А. Культура как система / А. А. Пелипенко, И. Г. Яковенко. - М. : Языки русской культуры, 1998.

59 Див.: Малес Л. Карта міста: символічний простір управління / Л. Малес // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : матеріали другої наукової конференції. - Донецьк : ДонДУУ, 2006. - С. 169-174; Середа В. В. Соціологія міста : [навчальна програма курсу та методичні матеріали] / В. В. Середа. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. - 28 с.

60 Див.: Міхеєва О. К. Державна ідеологія та конструювання спільної пам'яті про минуле: організоване забуття та феномен пригадування (на прикладі пам'ятників Донецька) / О. К. Міхеєва // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : матеріали другої наукової конференції. - Донецьк :

ДонДУУ, 2006. - С. 175-184.

61 Федь І. Духовна аура містобуття / І. Федь // Схід. - 2007. - № 5 (83).

- С. 83-87.

62 Див.: Лотман Ю. М. Текст как семиотическая проблема / Ю. М. Лотман // Избранные статьи : в 3 т. - Таллинн, 1992. - Т. 1. - 372 с.; цього ж автора: Внутри мыслящих миров. Человек-текст-семиосфера-история / Ю. М. Лотман. -

М., 1999. - 181 с.

63 Элиаде М. Священное и мирское / М. Элиаде ; [пер. с фр., предисл. и ком-

мент. Н. К. Гарбовского]. -М. : Изд-во МГУ, 1994. - 136 с.

64 Милграм С. Эксперимент в социальной психологии / С. Милграм. - СПб. : Издательство Питер, 2000. - 336 с.

65 Див.: Элиаде М. Священное и мирское ...

444

66 Зиммель Г. Большие города и духовная жизнь / Г. Зиммель // Логос. -2002. - № 3-4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://magazines.russ.ru/ logos/2002/3/zim.html.

67 Див.: Дюби Ж. Время соборов / Ж.Дюби. - М., 2002; Топоров В.Н.

Петербург и «Петербургский текст» русской литературы // Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического: Избранное. — М.: Издательская группа «Прогресс» - «Культура», 1995 — С. 259 - 367.

68 Див.: Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры / А.Я.Гуревич. -

М.: Искусство, 1983. - 350 с.

69 Пор.: «Навіть форма цих вікон, їх кількість, розташування на фасаді означає не лише тільки певну функцію, вони відсилають до певної ідеї проживання та користування, співвідзначуючи якусь загальну ідеологію, до якої належав архітектор» [Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиотику. - СПб: Петрополис, 1998. - С.213]

70 Цілу низку сюжетів ми змушені залишити за лапками - як проблему своєрідної культурної ідентифікації Дніпропетровська на зламі ідеологій (наприклад, презентацію міста як «південної Пальміри», цілком очевидно фіксуючу дієвість бартівського «міфу»).

71 Наведемо, наприклад, почуте нами запитання хлопчика років чотирьох-п'яти, що проїжджав повз будинок нового торговельного центру: «Мама, це Америка?»; здається він повною мірою фіксує базову спрямованість цієї нової риторики й ідеології на формат «іншості», «потойбічності».

72 Див. детальніше: Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть /

Ж.Бодрийяр. - М.: Добросвет, 2000. - 387 с.

73 Пам'ятка для відпочивальника - у Сімферополі все набагато дешевше ніж у будь-якому з курортних містечок!

74 Гасско И.Б. День в Симферополе / И.Б.Гасско. - Симферополь: Таврия, 1984. - 80 с.

75 Белова С.Л. Симферополь. Этюды истории, культуры, архитектуры / С.Л.Белова. - Симферополь: Таврия-Плюс, 2001. -184 с.

76 Біля залізничного вокзалу Сімферополя розташований невеликий сквер, у якому відпочивальників зустрічали свого часу гіпсові В. Ленін і Й. Сталін, які мирно бесідували на лавці. З розвінчанням культу Й.Сталіна, його фігуру було відрізано й В. Ленін залишився сидіти на самоті, на куцій лавочці, звертаючись у порожнечу.

77 Запарожец О., Лавринец Е. Драматургия городского страха: риторические тактики и «бесхозные вещи» // P.S. Ландшафты: оптики городских исследований. Сборник научных трудов. - Вильнюс: ЕГУ, 2008. С 83- 103.

78 Конституция Республики Крым. - Симферополь: Таврида, 1992. - 48 с.

79 Конституция Автономной Республики Крым. - Симферополь: Таврида,

1998 - 140 с.