2. Метод спостереження

Соціологічне спостереження передбачає планомірне накопичення специфічної інформації, необхідної для дослідження (про ситуації, процеси). Тобто це пряма реєстрація подій очевидцем. Головною перевагою безпосереднього спостереження є те, що воно дозволяє фіксувати події й елементи людської поведінки у момент їх появи, а також є незалежним як від здатності членів досліджуваної групи розповісти про свою поведінку (тобто проаналізувати її), так і від їх бажання розмовляти з дослідником. На нашу думку, спостереження може бути ефективно застосоване у вивченні поведінки мешканців міста у різноманітних місцях (наприклад, спостерігаючи за поведінкою пасажирів у громадському транспорті, можна виявити їх ставлення до цього місця, їх відчуття у конфліктних ситуаціях тощо).

3. Методики з використанням малюнків

У проекті «Соціальне розрізнення міського простору (на прикладі мешканців міста Москви)», респондентам були надані завдання: зобразити свій район, центр міста, відомі місця відпочинку в місті та своє улюблене місце відпочинку (див. рис. 3.1).

Зображуючи центр Москви, більшість респондентів намалювали Кремлівську стіну зі Спаською вежею та Красною площею (при цьому 3 з них зобразили міліціонерів, 3 - Мавзолей, 3 - церкви, 1 - Манежну площу й фонтан, 1 - Воскресенську браму й 1 - схематичний малюнок із написами «Красна площа», «ГУМ», «дорога»). Ще один респондент намалював знак «долар», і один означив центр колами з зеленими насадженнями. Зображуючи свій район, респонденти схематично намалювали все те, що оточує їхній будинок, а також об'єкти, що є «визитівкою» їх району. Приміром, А. (жін., 24 роки) зобразила Останкінську вежу й колесо огляду, тобто всі ті

місця, які одразу асоціюються з районом ВДНХ (укр. - Виставка досягнень народного господарства). Схематизовано та вкрай детально, з найменшими подробицями зобразили свій район більш старші за віком мешканці - Жанна (жін., 49 років), І. (чол., 30 років). Молодші респонденти, як правило, зображували лише свій дім та природу навколо нього. Зауважимо, що намальовані образи власного району передані у райдужних тонах, на малюнках зображене сонце, ростуть квіти та дерева, ретельно вималюваною є «карта» рідного району, позначені вулиці, місце розташування будинків. Це свідчить про те, що городяни з любов'ю ставляться до місця, де знаходиться їх будинок, добре знають всю територію навколо нього, без проблем орієнтуються, і там дуже сприятлива для них атмосфера. Отже, це місце - свій район, мешканці міста вважають «безпечним», оскільки все навколо їм знайоме й близькість до дому вселяє в них упевненість та захищеність.

Зображуючи своє улюблене місце у місті, більшість респондентів намалювали природу, гарну погоду. Характерною для усіх малюнків є практична відсутність людей. Тож, можемо зробити висновок, що кожен городянин прагне до самотності й злиття з природою, намагається вирватися з міста, втекти від його проблем тощо.