- •Рецензенти:
- •Місто як об'єкт вивчення: історія, теорія, методи
- •1. Загальні принципи теоретичного осмислення феномена міста
- •2. Європейське та азійське місто: концептуальні відмінності
- •3. Класичний античний поліс
- •4. Середньовічне місто
- •5. Модерне місто
- •6. Українське місто від Магдебурзького права до сьогодні
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Основні соціологічні концепції міста
- •1. Міська проблематика у працях класиків соціології (економічна і соціокультурна парадигми)
- •2. Дослідження проблем міста у працях представників Чиказької школи соціології
- •3. Сучасні соціологічні концепції міста. Неомарксистський та неовеберіанський підходи
- •4. Дослідження міста з точки зору соціопросторової перспективи
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Методичні підходи до вивчення міського простору
- •1. Опитувальні методики та їх модифікації
- •1.1 Базові питання 46
- •1.2 Приклади проективних питань
- •2. Метод спостереження
- •3. Методики з використанням малюнків
- •4. Візуальна стратегія
- •5. Використання вторинних даних
- •Результати пошуку в Єдиному архіві соціологічних даних (sofist.Socpol.Ru): анкетні запитання з різних досліджень
- •Результати пошуку в icpsr Data Archive
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Територія та простір: де шукати місто?
- •2. Класична соціологія про міський простір
- •3. Зонування міської території та стратегії структурування західних міст
- •4. Особливості просторової структури радянських та пострадянських міст
- •5. Можливі схеми аналізу міського простору
- •Глосарій
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список основної літератури
- •Міська нерівність і сегрегація
- •1. Система розселення і соціальна структура міста
- •2. Різнолике місто: соціальні групи городян
- •3. Майнове та статусне структурування міста
- •4. Етнорелігійна сегрегація міста
- •5. Гендерне структурування міста: патріархат приватний та публічний
- •6. Міграційний чинник соціального розшарування міста
- •7. Роль держави у соціальному структуруванні простору міста
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •2. Місто як об'єкт управління: сучасні тенденції та проблеми
- •3. Основні теоретичні моделі міського управління
- •4. Місцеве самоврядування: сутність та основні форми
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Соціокультурні зміни та місто
- •Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті.
- •Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави.
- •Соціокультурний підхід у дослідженні змін символічного простору міст України.
- •1. Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті
- •2. Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави
- •3. Соціокультурний підхід у дослідженні змін у символічному просторі міст України
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Місто як соціальний текст конструювання образу міста
- •2. «Писання» міста: символічне маркування міського простору, проектування «ідентичностей» на місто
- •3. Тексти про місто — конструювання образу міста
- •4. «Прочитання» міста, відображеного в ідентичностях
- •Глосарій:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Нова роль міст у ххі ст.
- •2. Нова роль культури у ххі ст.
- •3. Капіталізація культурної сфери міста
- •4. Культурні індустрії в сучасному місті
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список додаткової літератури:
- •Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору.
- •Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору.
- •Лихий genius loci: його народження і вигнання.
- •1. Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору
- •2. Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору
- •3. Лихий genius loci: народження і вигнання
- •Узагальнене місце району (частини) міста у ранжуванні та кластеризація районів (частин) міста195
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Тенденції та колізії розвитку міста в епоху глобалізації. Місто майбутнього
- •2. Основні варіанти постіндустріальної міської системи
- •3. Типи «інформаційного міста»
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Case studies: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів
- •«Батьківщина-мати» versus Степан Бандера: екскурсія вибраними пам'ятниками Другої світової війни 246
- •Від Жданова до Маріуполя: питання перейменування міста в публікаціях місцевої преси
- •Приватність і приватизація двору 282
- •«Львів'янин» — окрема ідентичність чи просто прописка? 293
- •Яких історичних діячів слід насамперед увічнювати в пам'ятниках та назвах вулиць Львова?
- •У межах якого регіону світу Ви б розташували Львів?
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •Запропонованих міст43
- •1. Проблеми територіальної ідентичності в мегаполісі: місто як простір свободи або набір обмежень
- •2. Фізичне й символічне витіснення у міському просторі
- •Соціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління 45
- •Релігійний простір міста (на прикладі донецька) 56
- •Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «сув'язь часів» (на прикладі Днепропетровська)
- •Сімферополь: у пошуках образу
Яких історичних діячів слід насамперед увічнювати в пам'ятниках та назвах вулиць Львова?
|
Львів'яни |
Українці |
Загалом за вибіркою |
Героїв українського національно-визвольного руху |
52,4 % |
56,3 % |
51,9 % |
Видатних українських наукових та культурних діячів |
52,9 % |
50,4 % |
48,8 % |
Видатних львів'ян незалежно від національності |
43 % |
39,3 % |
39,1 % |
Видатних діячів європейської та світової культури |
20,9 % |
17,1 % |
18,1 % |
306
Іванкова-Стецюк
О. Історико-культурний центр міста у
просторі ціннісних ідентифікацій (із
досвіду вивчення ціннісних преференцій
мешканців Львова) / О. Іванкова-Стецюк
// Методологія, теорія та практика
соціологічного аналізу сучасного
суспільства : збірник наукових праць.
- Харків, 2006. - T.
2.
- С. 266270.
-
(С. 268).
Дещо проблематичним виглядає інший аспект львівської ідентичності - образ європейськості. Під час його аналізу слід ураховувати складні взаємовідносини між «українським» та «європейським» дискурсами та їх символічною репрезентацією в міському просторі Львова. З одного боку, вони можуть стимулювати і підтримувати один одного, декларуючи одвічну приналежність української культури і міста Львова як її втілення до європейської традиції. Так, згідно з результатами дослідження, проведеного львівською дослідницею О. Іванковою-Стецюк, 65,9 % львів'ян вважають своє місто європейським і до ознак його «європейськості» зараховують: європейську самобутню архітектуру, давню історію та інфраструктуру 306. Проте ці ж таки дискурси та їх символічна репрезентація можуть бути взаємови-ключними. Адже Європа після травматичних подій Другої Світової війни більше не може презентуватися як основний центр цивілізації та культурних цінностей, що ставить під питання саму можливість існування таких модерних уніфікуючих та націєструктуруючих проектів, включно з європейським проектом. А тому в другій половині ХХ ст. основними складовими образу Європи та європейськості стають мультикультуралізм, толерантність та громадянське суспільство. Відповідно, образ європейськості, присутній у свідомості мешканців Львова, швидше є ностальгійною реконструкцією «золотого століття», позбавленої згадок про будь-які конфлікти, ніж віддзеркаленням нових європейських цінностей.
Елемент «європейськості», присутній у львівській ідентичності, виявляється також на основі аналізу відповідей на запитання «У межах якого регіону світу Ви б розташували Львів?» (див. табл. 4). Респонденти-«львів'яни» розташовують Львів не просто у Європі (цей варіант відповідей є домінуючим), а в Центральній Європі. Саме у виборі варіанту «Центральна Європа» частка «львів'ян» переважає частку «українців», а також є більшою від загальної по всій вибірці. Причина може критися в тому, що поняття «Європа» є надто широким, а тому включає в себе і Східну Європу, якій нібито не притаманна «європейськість». Окрім того, Європа пов'язується з сучасними ліберальними цінностями, які підважують вартісність національних проектів. Водночас поняття «Центральна Європа» більше асоціюється з простором традиційних європейських міських цінностей, які відповідають ностальгійним реконструкціям «золотого століття» та міфам про безконфліктне проживання різних національних груп.
Таблиця 4