1. Нова роль міст у ххі ст.

Більшість статистичних даних свідчать, що найбідніша людина у місті живе краще, аніж бідна людина села. Можливо саме тому в близькому майбутньому населення планети переважно житиме у містах (за футурологічними прогнозами через 50 років населення Токіо дорівнюватиме населенню усієї України, приблизно 35 млн осіб). Незважаючи на такі проблеми як бідність, замкнений простір, відчуженість людей, постійна напруга, шум і бруд міста дозволяють людям розвиватись, відповідаючи на нові виклики цивілізації і по-стіндустріальної економіки. Міста стають центрами і каналами глобальних потоків капіталу, товарів та послуг, людей, ідей чи нових образів. Економіка розвинутих міст у контексті культурної економіки все більше залежить від творчого класу людей.

Пітер Гол у своїй праці «Міста у цивілізації» (Peter Hall, 1998 р.) показав, що протягом тривалої історії людства міста завжди були центрами розвитку культури та економіки. Від часу динамічного піднесення промислової революції на Заході, діяльність підприємців у сфері культури концентрується переважно у містах. Саме в містах від ХVШ ст. почали зароджуватися громадські зони (public space) із відповідною інфраструктурою: проспекти, театри, музеї, кав'ярні, площі та інші місця, які, на думку Ю. Габермаса (Jtirgen Habermas), й допомогли сформувати нові світогляди та інструменти контролю за міським та державним управлінням. Громадська сфера - це сфера соціального життя міста, у якому формується громадська

думка ¹⁶². Громадська сфера впливає на образ міста, визначає його характер, проектує його майбутнє та дозволяє корегувати сьогодення. Саме міська громадська сфера безпосередньо спричинилася до перетворення колись індивідуальної та інтелектуальної мистецької творчості, що була доступна елітарним прошаркам суспільства (у маєтках, заміських палацах чи віллах), в сферу масового виробництва культурного продукту для широких прошарків населення (від театру до кіно-театру). У містах Європи виробництво культурних продуктів, а саме книг, вистав, фільмів, записів музики та ін., зростало постійними темпами, й остаточно спричинило конвергенцію культури та економіки у ХХ ст.

Сучасні міста існують у водовороті динамічних змін. Отже, постійно потребують опрацювання нових підходів для вирішення енергетичних, транспортних, освітніх та багатьох інших проблем. Останні у сучасному місті повинні вирішуватися шляхом залучення зацікавлених сторін, окресленням місця для їх вирішення; шляхом вироблення рішень, які економічно, культурно та екологічно є самодостатніми. Традиційно міста Заходу пройшли у своєму розвитку некомфортну фазу промислового розвитку і можуть більше фокусуватися на якості життя та таких його аспектах як екологія. Для багатьох міст світу це все ще надмірне завдання, оскільки спочатку мають бути вирішеними багато базових питань, як-от: бідність, соціальна нерівність, доступність культурних надбань та ін. З іншого боку технології комунікації за останні 50 років здешевіли в сто разів, а транспорт - у десятки разів, ніж це було у 1940-х рр.

¹⁶² Fraser N. Rethinking the Public Sphere: A Contribution to the Critique of Actually Existing Democracy / N. Fraser / Habermas and the Public Sphere, Cambridge Mass. : MIT press, 1992. - P. 109-142.

¹⁶³ KPMG - це міжнародна мережа фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги.

Навіть відстаючи економічно, кожне місто поступово залучається у глобалізаційні процеси і займає там певну нішу. Мультфільм компанії «Піксар» може почати своє життя у Голівуді, а остаточно завершитися - на показі у Києві, а відкриття нового заводу в Шанхаї призвести до закриття подібного виробництва у Британії. Під час презентації звіту «Охоплюючи нові кордони на світовому рівні» на конференції з проблем аутсорсингу Національної асоціації компаній-розробників програмного забезпечення та сервісних компаній, яка нещодавно відбулася в Індії, KPMG ¹⁶³ заявила, що визначила 31 місто, які можуть стати основними претендентами на центри аутсорсингу поруч із традиційними центрами, такими як Бангалор, Ченнаї або Шанхай. Оскільки ці міста швидкими темпами досягають граничної точки розвитку, існує значна ймовірність, що нові міста та ті, що продовжують з'являтися, поглинуть велику частку нової аутсорсингової роботи, яку, здається, породжує фінансова криза 2009 року. Це 31 місто є еклектичним поєднанням, що охоплює як відомі міста у розвинутих країнах, так і менш відомі міста на новостворюваних ринках, через які не проходять туристичні маршрути. Львів, Харків, Вінніпег та Белфаст є такими містами, наприклад, поряд з Керетаро, Давао Сіті та Клуж-Напока ¹⁶⁴. Незважаючи на різні розміри та умови для роботи, усі вони розглядаються як важливі майбутні центри аутсорсингу. Аналіз KPMG показує, що українське місто Львів більш знане як центр туризму та регіональної рекреації (Трускавець, Моршин чи карпатські курорти), є в числі міст у світі, які можуть перетворитися на центри сучасних інформаційних технологій. Чи стане Львів таким центром? Це залежатиме як від державної політики, так і від креативного підходу місцевого самоврядування.

Сучасне місто - це своєрідний центр обміну ідеями та ресурсами -від мистецтва до політики і від родини до свободи. Нове значення мають такі фактори як інформація, довіра, інновація, гнучкість, тому нова міська політика вибудовується навколо пошуку нових ресурсів і талантів, розробки та впровадження нових стратегій і напрямів діяльності, залучення інновацій, а також підтримки і збереження міської культурної спадщини. Міські спільноти теж відіграють важливу роль у сучасних містах, часто вони є важливими вузлами сполучень між регіонами та континентами. Відомо, що Чикаго - це місце найбільшого скупчення поляків після Варшави, Мельбурн має численну грецьку діаспору, українські церкви домінують у ландшафті Калгарі, турки та албанці контролюють вуличні ринки Австрії, а усі китайські ресторани слугують важливими місцями зворотного зв'язку з рідною країною. Такі спільноти сприяють надзвичайному потоку товарів та фінансів (Індія отримує вагомий відсоток свого валового продукту від індійських мігрантів у США). Тож міста мають застосовувати інноваційний менеджмент та впроваджувати ефективні регулятивні системи, мають бути готовими у будь-який момент використати нові можливості розвитку. Вони, як і компанії, є конкурентами на глобальному ринку товарів і послуг. І на такому ринку важливими є креативні підходи та творча уява.

¹⁶⁴ Див. офіційну сторінку KPMG в Україні: http://www.kpmg.ua.

¹⁶⁵ Вуд Ф. Круговорот городского творчества / Ф. Вуд [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.cpolicy.ru.

Ф. Вуд (Phil Wood), говорячи про стимули міської креативності, відзначає: «...сьогодні всі міста постають перед питанням, як забезпечити атмосферу, створити правильні умови, у яких буде можливий розвиток їх прихованого творчого потенціалу» ¹⁶⁵. Він виділяє ряд чинників, які забезпечують розкриття сучасного потенціалу міст, особливо творчого:

• усвідомлення політичної, управлінської та економічної кризи, що призводить до нових, нестандартних рішень та застосування нових

ідей;

• усвідомлення конкуренції з іншими містами;

• розуміння сили креативної освіти, заохочення творчих експериментів і співробітництва в обговоренні ідей;

• включення в процес трансформації міста етнічних меншин;

• задоволення амбіцій, поява маніфестів і програмних ідей;

• щось цілком несподіване і непередбачуване, що залежить від місцевих умов.

Чарльз Лендрі (Charles Landry), один із провідних теоретиків кре-ативної економіки, аналізуючи концепцію «творчого міста», відзначає, що таке місто стає найважливішим простором і місцем скупчення громадського та інтелектуального ресурсу як регіону, так і країни в цілому. Міста - це бренди, які потребують гламурного стилю: привабливі торговельні зони з брендовими бутіками і оригінальними культурними чи спортивними подіями. Але така форма може викликати і конфлікти: необхідно збалансувати високу та популярну культуру, центр та периферію міста, інтереси мешканців та туристів тощо. З огляду на це робота міських менеджерів - це робота з лобістами та зацікавленими групами, які можуть скеровувати свої зусилля в протилежних напрямках; це постійний баланс різних інтересів відповідно до наявного міського бюджету. У контексті економіки знань, міські урядовці повинні більше уваги приділяти мобільному інтелекту та креативності, на відміну від матеріальних ресурсів. Метафорою тут може слугувати порівняння із комп'ютерними чіпами: у світі понад 400 мільйонів комп'ютерів, але чіпів, які вставновлені у різноманітних приладах - понад 6 мільярдів. Кевін Келлі (Kevin Kelly) порівнює автомобілі з чіпами на колесах, а літаки - з чіпами на крилах, а будинки - це чіпи з мешканцями. Ми повинні по-новому уявити світ навколо нас!

М. Кастельс (Manuel Castells) у своїй праці «Інформаційне суспільство» відзначає, що міста стають головними центрами ухвалення рішень, осередками комунікації нового інформаційного суспільства. У такому суспільстві закриті системи не мають майбутнього, а розвиток залежить від комунікації, колаборації і партнерства. Якщо у промисловому суспільстві необхідно виробити більше за менші затрати, то в новому, інформаційному суспільстві збільшення мережі веде до збільшення капіталізації та значення. Часто міста своїм характером та плануванням сприяють розвитку мережевого суспільства, як-от Львів чи Харків, де не складно комунікувати як на особистісному, так і корпоративному рівнях. Також особливістю українських міст у контексті економіки знань є відсутність розвинутих спеціалізованих технопар-ків, й іноді компанія з розробки програмного забезпечення розташовується поруч із виробництвом цукерок чи солоних сухариків.

Який вплив має мережеве суспільство та економіка знань на міста? Незважаючи на швидкий розвиток комунікаційних технологій, безпосереднє спілкування та торгівля все ще є важливими. Найважливішим викликом для розмаїтого населення міст є те, що знання і соціальні навички повинні підтримувати будь-який напрямок (програмування, розвиток туризму, посередницькі послуги тощо), який має потенціал до подальшого росту. Місто повинне створювати умови для притоку нових умів і забезпечувати інфраструктуру для максимально ефективної роботи. Якщо у промисловому місті важливим є розмежування між виробництвом (переважно брудним) та місцем відпочинку (усім нам відомі спальні райони), то у сучасному місті увага приділяється простору, відкритості та соціальній взаємодії. У великих містах центр здебільшого окуповується фінансовими осередками та орієнтованими на туризм компаніями, а місцями інновацій стають занедбані промислові зони, які часто впливають на привабливість міста в цілому. У таких колишніх промислових зонах люди креативних професій можуть винаймати приміщення за нижчими цінами і використовувати їх для експериментів.

З огляду на це, міста створюють переваги для культурних індустрій: частиною креативного потенціалу міста стають знання, традиції, атмосфера, локальна ідентичність, простір, люди та громадські мережі. Нового значення набувають проблеми культурної ідентичності, змішання культурного та комерційного знання, емоційності і раціональності, творчого мислення й рутини. Одночасно зі зростанням міст постають безліч проблем (наприклад міграція, яка викликає чимале занепокоєння урядів країн світу). При правильному плануванні ці проблеми можна вирішувати в контексті творчої економіки міста. Усі ці фактори свідчать, що сучасні міста знаходяться в стані трансформації, у зв'язку з переходом до нових і часто ще не зовсім зрозумілих способів організації і управління та забезпечення (економіки). Для одних міст - це безболісний процес, для інших - це руйнування всієї традиційної системи управління та формування чогось цілковито нового. Очевидно, друга модель більше відповідає реаліям України.