Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соц__олог__я м__ста М__хеєва .doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
4.21 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України Донецький Державний університет управління

СОЦІОЛОГІЯ МІСТА

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Лист № 1/11-5781 від 29.06.2010 р.

Донецьк Видавництво «Ноулідж» Донецьке відділення 2010

УДК 316.334.56 ББК 60.55я7 С 69

Рецензенти:

д. соціол. н., професор Бурега В. В., д. соціол. н., професор Стегній О. Г., д. соціол. н., професор Черниш Н. Й., д. філос. н., доц., Білокобильський О. В., к. соціол. н., доцент Філіппова О. А.

С 69 Соціологія міста: навчальний посібник / [Л. В. Малес, В. В. Середа, М. О. Соболевська, Ю. Г. Сорока та ін.]; за заг. ред. О. К. Міхеєвої. -Донецьк: вид-во «Ноулідж» , 2010. - 464 с. (+ ілюстрації).

ISBN

Навчальний посібник розрахований на викладачів вищих навчальних закладів та студентів спеціальності «Соціологія» та призначений для забезпечення процесу оволодіння студентами необхідним комплексом знань з ключових проблем соціології міста та урбаністики.

Посібник побудований за принципами кредитно-модульної системи організації навчання.

Автори висловлюють подяку за підтримку та допомогу у здійсненні даного проекту КІУС Альбертського університету (дотації з Меморіального фонду ім. Миколи Кліда та з Меморіального фонду ім. Нестора Печенюка) та програмі ReSET Інституту відкритого суспільства (Будапешт)

УДК 316.334.56 ББК 60.55я7

© О. К. Міхеєва

© Л. В. Малес, В. В. Середа,

М. О. Соболевська, Ю. Г. Сорока

ISBN

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА 8

ВСТУП 9

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1. МІСТО ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕННЯ: історія, теорія, методи 13

Змістовий модуль 1. історичні аспекти урбанізації

(Ярослав Пасько)

  1. Загальні принципи теоретичного осмислення феномену міста

  2. Європейське та азійське місто: концептуальні відмінності . . .

  3. Класичний античний поліс

  4. Середньовічне місто

  5. Модерне місто

  6. Українське місто від Магдебурзького права до сьогодні

Глосарій:

Питання і завдання для самоперевірки:

Список літератури:

.13 .13 .16 .19 .22 .29 .35 .42 .43 .45

Змістовий модуль 2. Основні соціологічні концепції міста

(Марина Соболевська) 47

  1. Міська проблематика у працях класиків соціології (економічна і соціокультурна парадигми) 47

  2. Дослідження проблем міста у працях представників Чиказької школи соціології 53

  3. Сучасні соціологічні концепції міста. Неомарксистський

та неовеберіанський підходи 59

4. Дослідження міста з точки зору соціопросторової перспективи 65 Глосарій: 67 Питання та завдання для самоперевірки: 68 Список літератури: 68

Змістовий модуль 3. Методичні підходи до вивчення міського простору (Анна Стрельникова)

1. Опитувальні методики та їх модифікації

  1. Базові питання

  2. Приклади проективних питань

  1. Метод спостереження

  2. Методики з використанням малюнків

  3. Візуальна стратегія

  4. Використання вторинних даних

Глосарій:

Питання та завдання для самоперевірки:

Список літератури:

. 70 . 71 . 73 . 76 . 82 . 82 . 84

86

. 89 . 90

91

Змістовий модуль 4. територіальний та просторовий виміри

міста (Оксана Міхеєва) 93

  1. Територія та простір: де шукти місто? 93

  2. Класична соціологія про міський простір 95

  3. Зонування міської території та стратегії структурування західних міст 107

  4. Особливості просторової структури радянських

та пострадянських міст 114

5. Можливі схеми аналізу міського простору 121

Глосарій: 126

Питання та завдання для самоконтролю: 126

Список літератури: 127

Змістовий модуль 5. міська нерівність і сегрегація

(Людмила Малес, Марта Наумова) 129

  1. Система розселення і соціальна структура міста 129

  2. Різнолике місто: соціальні групи городян 133

  3. Майнове та статусне структурування міста 135

  4. Етнорелігійна сегрегація міста 138

  5. Тендерне структурування міста: патріархат приватний та публічний 139

  6. Міграційний чинник соціального розшарування міста 141

  7. Роль держави у соціальному структуруванні простору міста. . . 143

Глосарій: 145

Питання та завдання для самоперевірки: 146

Список літератури: 146

заліковий модуль 2. соціальний простір міста:

управлінський ПОтЕНЦІАЛ 149

Змістовий модуль 6. управління сучасним містом

(Ігор Костенок) 149

1. Соціокультурний компонент управлінської діяльності:

загальні зауваги 149

  1. Місто як об'єкт управління: сучасні тенденції та проблеми ... 151

  2. Основні теоретичні моделі міського управління 155

  3. Місцеве самоврядування: сутність та основні форми 157 Глосарій: 163 Питання та завдання для самоперевірки: 164 Список літератури: 164

Змістовий модуль 7. соціокультурні зміни та місто

(Юлія Сорока) 166

1. Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення

соціокультурних змін у місті 166

  1. Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави . . 170

  2. Соціокультурний підхід у дослідженні змін у символічному просторі міст України 178

Глосарій: 180

Питання та завдання для самоперевірки: 180

Список літератури: 180

Змістовий модуль 8. Місто як соціальний текст конструювання образу міста (Вікторія Середа) 183

проектування «ідентичностей» на місто

  1. Тексти про місто - конструювання образу міста

  2. «Прочитання» міста, відображеного в ідентичностях .

Глосарій:

Питання та завдання для самоперевірки:

Список літератури:

  1. Вступні положення до вивчення міста як соціального тексту 183

  2. «Писання» міста: символічне маркування міського простору,

.186

193 195 198 199 199

Змістовий модуль 9. культурні індустрії. творче місто

(Богдан Шумилович) 201

  1. Нова роль міст у ХХІ ст. 201

  2. Нова роль культури у ХХІ ст. 205

  3. Капіталізація культурної сфери міста 208

  4. Культурні індустрії в сучасному місті 211 Глосарій: 221 Питання і завдання для самоперевірки: 224 Список літератури: 224

Змістовий модуль 10. Девіантогенність міського простору: історична вкоріненість та рецепти подолання (Олег Демків) . . .227 1. Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору 227

2. Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів

організації міського простору 234

3. Лихий genius loci: народження і вигнання 241

Глосарій: 258

Питання та завдання для самоперевірки: 257

Список літератури: 260

Змістовий модуль 11. тенденції та колізії розвитку міста

в епоху глобалізації. місто майбутнього (Олег Туренко) 261

  1. Глобалізація і міста: головні тенденції розвитку 261

  2. Основні варіанти постіндустріальної міської системи 268

  3. Типи «інформаційного міста» 279

Глосарій: 286

Питання та завдання для самоперевірки: 286

Список літератури: 287

додаток. СОЦІОЛОГічНІ ВІЗІЇ міста 289

Юлія Сорока.

Case studies: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів 289

Вікторія Середа.

Аналіз процесів символічного маркування міського простору

на прикладі політики пам'яті м. Львова 293

Андрій Портнов. «Батьківщина-мати» versus Степан Бандера:

екскурсия вибранними пам'ятниками другої світової війни 305

Оксана Міхеєва.

Державна ідеологія та конструювання спільної пам'яті про минуле: організоване забуття та феномен пригадування

(на прикладі пам'ятників Донецька) 317

Юлія Сорока.

Від Жданова до Маріуполя: питання перейменування міста

в публікаціях місцевої преси 329

Людмила Малес.

Приватність і приватизація двору 354

Вікторія Середа, Данило Судин.

«Львів'янин» - окрема ідентичність чи просто прописка? 361

Володимир Кравченко.

Столиця для України 372

Олексій Мусієздов.

Соціальні уявлення про культурну ідентичність Харкова

(за матеріалами дослідження харківських першокурсників) 407

Анна Стрельникова.

Специфіка соціального виключення у міському просторі

(на прикладі м. Москви) 417

Оксана Міхеєва.

Соціальний простір міста: можливості «прочитування»

та управління 425

Дмитро Миронович.

Релігійний простір міста (на прикладі Донецька) 436

Сергій Легеза.

Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки»,

«сув'язь часів» (на прикладі Днепропетровска) 446

Мілана Николко.

Сімферополь: у пошуках образу 453

іМЕнний ПОкАЖчик 458

тЕрМінОлОГічний ПОкАЖЧИк 461

ПЕРЕДМОВА

Автори висловлюють свою вдячність усім, хто підтримав їх задум та розділив нелегку долю створення посібника.

Видання цієї книги стало можливим завдяки моральній та фінансовій підтримці Канадського Інституту Українських Студій Альбертського університету (дотації з Меморіального фонду ім. Миколи Кліда та з Меморіального фонду ім. Нестора Печенюка).

Також хотілося б висловити подяку організаторам та учасникам проектів програми «Regional Seminar for Excellence in Teaching» (ReSET) Інституту відкритого суспільства (Будапешт): «Modern Urban Cultures and Identities in «Old Cities» (Львів, 2004-2007), насамперед Ірині Старовойт та Ігорю Савчаку, та «Переосмислюючи соціальний час та простір: національна, регіональна та (г)локальна парадигми у викладанні про Східну Європу» (Львів - Славське -Вишків, 2006-2009). Завдяки їхній плідній роботі стало можливим формування творчого колективу науковців, що опікуються міською проблематикою.

ВСТУП

Від самого початку вивчення міста мало міждисциплінарний характер, поєднуючи в собі історичне, соціологічне, економічне, культурологічне, мистецтвознавче, містобудівне, психологічне, кримінологічне та інші його бачення.

Сьогодні соціологія міста перетворилася на окрему міждисциплінарну ділянку наукового знання і її значення дедалі більше зростає. Однак в українських вищих навчальних закладах накопичення відповідних наукових матеріалів та читання даного курсу лише починаються, а подекуди ця дисципліна взагалі залишається поза увагою академічних програм.

Тема міста ніколи не була позбавлена уваги, в історії соціології постійно здійснювалися спроби виявити унікальність міських процесів, структури міста, його організації тощо. Більше того, складається враження, що феномен міста й специфіка міського життя іноді заступає все модерне суспільство у тих чи інших його соціологічних інтерпретаціях. Це й не дивно, адже від постання модерного суспільства надзвичайно інтенсивний процес урбанізації, що супроводжувався величезним напливом сільських мігрантів та іммігрантів, став одним із чинників посилення уваги соціологів до проблем великих міст і міських агломерацій.

Одними з перших просторовою структурою міст почали активно займатися засновники Чиказької школи Р. Парк, Е. Бьорджесс, Р. Маккензі, започаткувавши галузь «соціологія міста». Об'єктом наукового інтересу представників цієї школи ставали різні деструктивні явища, що локалізувалися одночасно у тих чи інших соціальних групах та певних частинах міста: Ч. Джонсон досліджував становище негрів у Чикаго; Н. Андерсен - сезонних робітників, які мігрують на Захід; Ф. Трешер - молодіжні угруповання і банди; Л. Вірт - єврейське гетто; Н. Хайнер - внутрішнє життя готелів; П. Крессі - платні танцзали; Дж. Ландеско - організовану злочинність Чикаго; П. Юнг - общину російських молокан; Х. Зорбау - соціально-територіальну стратифікацію міста. Як бачимо, більшість проектів мали характер case study і обмежувалися фокусованим описом конкретного явища. Інтерес європейських дослідників більше зосереджувався на пошуку ключових критеріїв та чітких індикаторів (наприклад, ціни на нерухомість) структурування міста.

Суттєво відрізняється досвід наукового вивчення радянських міст (Г. Зборовський, Є. Перцик, О. Яницький), адже і практика розбудови, і самі науковці керувалися переважно економіко-географічними показниками. В українській соціології проблематика структурування міста ще не має значної бібліографії (О. Макеєв, С. Матяш, І. При-биткова), і хоча нині маємо цікаві дослідження міської ідентичності, престижу місця, ментальних карт деяких обласних центрів, загалом згадки про організацію простору міста рідко коли виходять за межі чи викладення класичних схем, чи, швидше, демографічної та економ-географічної проблематики.

Таким чином, постають питання щодо можливості використання класичних схем і вітчизняних надбань у процесі вирішення нагальних проблем як теорії соціології міста, так і реалізації конкретних соціальних проектів. Саме цим і обґрунтовується намагання авторів проекту відійти від класичних схем та запропонувати бачення соціології міста крізь призму соціокультурного підходу.

Соціокультурний підхід, специфіка та основні можливості його застосування до вивчення та пояснення процесу управління дедалі більше набувають значення в науковому середовищі. Це не в останню чергу зумовлено тими глибокими трансформаційними процесами, які відбуваються сьогодні в світі та несуть на собі відбиток інтеграційних та глобалізаційних тенденцій. Ми живемо в світі, де культура набула не тільки самостійного статусу, а й відчутного значення у процесі формування суспільних відносин та суспільної взаємодії.

З точки зору соціокультурного підходу, суспільне життя - це цілісний процес соціальної творчості на основі культурних універса-лій та культурних програм, з одного боку, а з іншого - культурної творчості на основі певних соціальних умов, які уможливлюють одні культурні інновації та їх суспільну реалізацію та, разом із тим, відкидають інші.

Такий підхід дозволяє розглянути те, що здебільшого випадало з поля зору дослідників міста, які працювали за класичною схемою. У фокус дослідження потрапляють історична та колективна пам'ять та її матеріальні втілення у міському просторі; міська нерівність, сегрегація та можливості її вивчення; культурна політика та «творче місто»; місто як соціальний текст - маркування міського простору; вивчення соціокультурної динаміки та змін у місті через дослідження знаково-візуального середовища та повсякденного сприйняття міста його мешканцями тощо.

Тож, загальна мета даної дисципліни - комплексне вивчення міста як складного та багатоаспектного феномена, як форми спільноти, як типу соціальності, сутнісною рисою якого є інтеграція різнорідних видів життєдіяльності у єдину систему з власним механізмом підтримування та відтворення стабільності й порядку.

Місто як об'єкт дослідження - це певною мірою абстракція, або навіть химера. Неповторність та унікальність кожного окремого міста, відповідний ракурс його бачення, методологічна позиція автора, породжують різноманітні міські образи, які по-різному розглядаються та інтерпретуються. Тож у пропонованому посібнику уважний читач знайде більше питань, ніж безапеляційних тверджень, окреслення можливого поля пошуків, а не обмеження готовим знанням.

Посібник складається з двох частин-модулів та додатків. Перший модуль знайомить читачів з дисципліною, основними соціологічними концепціями міста та базовими поняттями, дає загальні уявлення про історичний хід становлення та розвитку міст, а також містить характеристику основних методичних підходів до вивчення міського простору. Другий модуль розкриває основні динамічні процеси міського життя та можливості управління цими процесами. Додатки несуть в собі приклади досліджень міста, які вже були проведені авторами цього посібника, і які можуть творчо надихнути студентів та ширше коло читачів до власних наукових розвідок.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ 1

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.