3. Тексти про місто — конструювання образу міста

Наступний етап аналізу творення соціального простору міста повинен включати вивчення текстів про місто, у яких символічні маркери зв'язуються нарацією, включаються в символічні ряди, покликані легітимізувати ті чи інші репрезентації міста.

Серед усього багатоманіття текстів про місто (включно з візуальними), які циркулюють в міському просторі (або поза ним) і конструюють його образи, можемо виділити наступні групи:

• ЗМІ (газети, телебачення та радіо);

• інтернет-сторінки;

• художні та документальні фільми;

• автодокументи (щоденники, листування, спогади, приватні фотоальбоми);

• художня література;

• наукова та науково-популярна література;

• картини та поштівки;

• путівники (чи екскурсійні розповіді), професійні фотоальбоми;

• музеї та виставки;

• реклама (біл-борди, сіті-лайти тощо).

¹⁵³ Hrytsak Y. Constructing a National City: A Case of Lviv / Y. Hrytsak, V. Susak // Composing Urban History and the Constitution of Civic Identities ^d. by John J. Czaplicka]. - Baltimore-London : Woodrow Wilson Center Press, 2003. - P. 153-154.

Окремо розглянемо роль ЗМІ та путівників у формуванні певних образів міста. ЗМІ (особливо місцеві газети, телебачення і радіо) - це ті джерела, які мають найбільший вплив на формування певних образів міста саме серед його мешканців. Адже, медіа-дискурс може справляти глибинний і вагомий вплив на витворення соціальних значень, зважаючи на розмах сучасних мас-медіа та «надзвичайно високий рівень експонування населенню відносно гомогенного продукту» ¹⁵⁴. Натомість, путівники скеровані в першу чергу на прибульців.

Медіа є особливо цікавим джерелом, яке репрезентує і репродукує домінантні дискурси. За словами Н. Фейркло, медіа також діють як посередник між офіційними органами влади та рештою населення, «перекладаючи» офіційні дискурси і подаючи їх у формі, що є значно більш наближеною до мови потенційних споживачів, і в такий спосіб вони виконують ідеологічну роботу передачі владних «голосів» ¹⁵⁵. Проте, на нашу думку, ЗМІ відіграють подвійну роль у процесі формування символічних образів міста. З одного боку, вони активно залучені у процес формування і відтворення домінантних ідеологій та дискурсів, з іншого - можуть створювати майданчики, де відбуваються дискусії стосовно окремих маркерів чи комемораційних практик. Отже вони стають агентом, що сприяє процесам (пере)означення міського простору ¹⁵⁶.

Враховуючи сучасну тенденцію до глобалізації туризму, що веде до всепоглинаючого «виробництва і споживання туристичних місць» на всій земній кулі, спостерігаємо бурхливий розвиток туризму в українських містах, які до останнього часу були своєрідними terra incognita для іноземних туристів. Символічний простір українських міст (особливо їх історична спадщина) залучається у процес переписування та переозначення відповідно до стратегій туристичної про-моції ¹⁵⁷. Таким чином, путівники та екскурсійні розповіді набувають особливого значення у дослідженнях образів міста. Загалом, путівник (або екскурсія як його замінник) - це один із способів, за допомогою яких певна соціальна група, причетна до його появи, намагається представити місто Іншому - людині, що прагне його пізнати. Така репрезентація міста не є нейтральною оповіддю про його історію та сьогодення, вона включає надзвичайно копіткий селективний процес, коли тільки певні факти чи особи з минулого стають предметом глорифікації, а інші «забуваються» чи замовчуються. Критерії для такого відбору визначаються сучасним станом спільноти - впливом існуючої системи цінностей і політичною ситуацією. Відповідно, у

¹⁵⁴ Fairclough N. Language and Power / N. Fairclough. - London-New York : Longman, 1989. - Р. 54.

¹⁵⁵ Fairclough N. Discourse and Social Change / N. Fairclough. - London : Polity Press, 1992. - Р. 110.

¹⁵⁶ Див., наприклад, дискусії навколо питань історичної пам'яті на сторін- ках Інтернет-видання «Західнет» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www. zaxid.net.

¹⁵⁷ Докладніше див.: Злобіна Т. Туристи тут не ходять / Т. Злобіна, А. Рябчук

// Критика. - 2009. - № 7-8. - С. 20-22.

ситуації різкої зміни політичного режиму, путівник набуває особливого значення, оскільки допомагає пересічним мешканцям чи подорожуючим освоїти нове «прочитання» міського простору. Через відбір та означення певних історичних осіб чи подій, наратив путівника витворює новий легітимізаційний зв'язок між минулим, сьогоденням та проекцією майбутнього, конструює таку модель історичного минулого, яка найбільше відповідає новим поглядам на минуле цього міста. Крім того, завдання путівника полягає також у тому, щоб представити місто найкращим чином, з метою привабити якомога більше туристів. Відповідно, тут більшою мірою, ніж у ЗМІ, проявляється консюмеристський вимір політики символічного маркування міського простору. Таким чином, сприйняття Іншим міста та його образів великою мірою залежатиме від того, з яким путівником (включно з віртуальними Інтернет-путівниками) він чи вона мали можливість ознайомитися, тобто від тих дискурсивних рамок, які сформували його/її «погляд» на місто.