- •Рецензенти:
- •Місто як об'єкт вивчення: історія, теорія, методи
- •1. Загальні принципи теоретичного осмислення феномена міста
- •2. Європейське та азійське місто: концептуальні відмінності
- •3. Класичний античний поліс
- •4. Середньовічне місто
- •5. Модерне місто
- •6. Українське місто від Магдебурзького права до сьогодні
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Основні соціологічні концепції міста
- •1. Міська проблематика у працях класиків соціології (економічна і соціокультурна парадигми)
- •2. Дослідження проблем міста у працях представників Чиказької школи соціології
- •3. Сучасні соціологічні концепції міста. Неомарксистський та неовеберіанський підходи
- •4. Дослідження міста з точки зору соціопросторової перспективи
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Методичні підходи до вивчення міського простору
- •1. Опитувальні методики та їх модифікації
- •1.1 Базові питання 46
- •1.2 Приклади проективних питань
- •2. Метод спостереження
- •3. Методики з використанням малюнків
- •4. Візуальна стратегія
- •5. Використання вторинних даних
- •Результати пошуку в Єдиному архіві соціологічних даних (sofist.Socpol.Ru): анкетні запитання з різних досліджень
- •Результати пошуку в icpsr Data Archive
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Територія та простір: де шукати місто?
- •2. Класична соціологія про міський простір
- •3. Зонування міської території та стратегії структурування західних міст
- •4. Особливості просторової структури радянських та пострадянських міст
- •5. Можливі схеми аналізу міського простору
- •Глосарій
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список основної літератури
- •Міська нерівність і сегрегація
- •1. Система розселення і соціальна структура міста
- •2. Різнолике місто: соціальні групи городян
- •3. Майнове та статусне структурування міста
- •4. Етнорелігійна сегрегація міста
- •5. Гендерне структурування міста: патріархат приватний та публічний
- •6. Міграційний чинник соціального розшарування міста
- •7. Роль держави у соціальному структуруванні простору міста
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •2. Місто як об'єкт управління: сучасні тенденції та проблеми
- •3. Основні теоретичні моделі міського управління
- •4. Місцеве самоврядування: сутність та основні форми
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Соціокультурні зміни та місто
- •Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті.
- •Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави.
- •Соціокультурний підхід у дослідженні змін символічного простору міст України.
- •1. Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті
- •2. Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави
- •3. Соціокультурний підхід у дослідженні змін у символічному просторі міст України
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Місто як соціальний текст конструювання образу міста
- •2. «Писання» міста: символічне маркування міського простору, проектування «ідентичностей» на місто
- •3. Тексти про місто — конструювання образу міста
- •4. «Прочитання» міста, відображеного в ідентичностях
- •Глосарій:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Нова роль міст у ххі ст.
- •2. Нова роль культури у ххі ст.
- •3. Капіталізація культурної сфери міста
- •4. Культурні індустрії в сучасному місті
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список додаткової літератури:
- •Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору.
- •Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору.
- •Лихий genius loci: його народження і вигнання.
- •1. Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору
- •2. Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору
- •3. Лихий genius loci: народження і вигнання
- •Узагальнене місце району (частини) міста у ранжуванні та кластеризація районів (частин) міста195
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Тенденції та колізії розвитку міста в епоху глобалізації. Місто майбутнього
- •2. Основні варіанти постіндустріальної міської системи
- •3. Типи «інформаційного міста»
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Case studies: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів
- •«Батьківщина-мати» versus Степан Бандера: екскурсія вибраними пам'ятниками Другої світової війни 246
- •Від Жданова до Маріуполя: питання перейменування міста в публікаціях місцевої преси
- •Приватність і приватизація двору 282
- •«Львів'янин» — окрема ідентичність чи просто прописка? 293
- •Яких історичних діячів слід насамперед увічнювати в пам'ятниках та назвах вулиць Львова?
- •У межах якого регіону світу Ви б розташували Львів?
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •Запропонованих міст43
- •1. Проблеми територіальної ідентичності в мегаполісі: місто як простір свободи або набір обмежень
- •2. Фізичне й символічне витіснення у міському просторі
- •Соціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління 45
- •Релігійний простір міста (на прикладі донецька) 56
- •Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «сув'язь часів» (на прикладі Днепропетровська)
- •Сімферополь: у пошуках образу
3. Тексти про місто — конструювання образу міста
Наступний етап аналізу творення соціального простору міста повинен включати вивчення текстів про місто, у яких символічні маркери зв'язуються нарацією, включаються в символічні ряди, покликані легітимізувати ті чи інші репрезентації міста.
Серед усього багатоманіття текстів про місто (включно з візуальними), які циркулюють в міському просторі (або поза ним) і конструюють його образи, можемо виділити наступні групи:
-
ЗМІ (газети, телебачення та радіо);
-
інтернет-сторінки;
-
художні та документальні фільми;
• автодокументи (щоденники, листування, спогади, приватні фотоальбоми);
-
художня література;
-
наукова та науково-популярна література;
-
картини та поштівки;
-
путівники (чи екскурсійні розповіді), професійні фотоальбоми;
-
музеї та виставки;
-
реклама (біл-борди, сіті-лайти тощо).
153
Hrytsak Y. Constructing a National City: A Case of Lviv / Y.
Hrytsak, V. Susak // Composing Urban History and the Constitution
of Civic Identities ^d. by John J. Czaplicka]. - Baltimore-London :
Woodrow Wilson Center Press, 2003. - P. 153-154.
Медіа є особливо цікавим джерелом, яке репрезентує і репродукує домінантні дискурси. За словами Н. Фейркло, медіа також діють як посередник між офіційними органами влади та рештою населення, «перекладаючи» офіційні дискурси і подаючи їх у формі, що є значно більш наближеною до мови потенційних споживачів, і в такий спосіб вони виконують ідеологічну роботу передачі владних «голосів» 155. Проте, на нашу думку, ЗМІ відіграють подвійну роль у процесі формування символічних образів міста. З одного боку, вони активно залучені у процес формування і відтворення домінантних ідеологій та дискурсів, з іншого - можуть створювати майданчики, де відбуваються дискусії стосовно окремих маркерів чи комемораційних практик. Отже вони стають агентом, що сприяє процесам (пере)означення міського простору 156.
Враховуючи сучасну тенденцію до глобалізації туризму, що веде до всепоглинаючого «виробництва і споживання туристичних місць» на всій земній кулі, спостерігаємо бурхливий розвиток туризму в українських містах, які до останнього часу були своєрідними terra incognita для іноземних туристів. Символічний простір українських міст (особливо їх історична спадщина) залучається у процес переписування та переозначення відповідно до стратегій туристичної про-моції 157. Таким чином, путівники та екскурсійні розповіді набувають особливого значення у дослідженнях образів міста. Загалом, путівник (або екскурсія як його замінник) - це один із способів, за допомогою яких певна соціальна група, причетна до його появи, намагається представити місто Іншому - людині, що прагне його пізнати. Така репрезентація міста не є нейтральною оповіддю про його історію та сьогодення, вона включає надзвичайно копіткий селективний процес, коли тільки певні факти чи особи з минулого стають предметом глорифікації, а інші «забуваються» чи замовчуються. Критерії для такого відбору визначаються сучасним станом спільноти - впливом існуючої системи цінностей і політичною ситуацією. Відповідно, у
154 Fairclough N. Language and Power / N. Fairclough. - London-New York : Longman, 1989. - Р. 54.
155 Fairclough N. Discourse and Social Change / N. Fairclough. - London : Polity Press, 1992. - Р. 110.
156 Див., наприклад, дискусії навколо питань історичної пам'яті на сторін- ках Інтернет-видання «Західнет» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www. zaxid.net.
157 Докладніше див.: Злобіна Т. Туристи тут не ходять / Т. Злобіна, А. Рябчук
// Критика. - 2009. - № 7-8. - С. 20-22.
ситуації різкої зміни політичного режиму, путівник набуває особливого значення, оскільки допомагає пересічним мешканцям чи подорожуючим освоїти нове «прочитання» міського простору. Через відбір та означення певних історичних осіб чи подій, наратив путівника витворює новий легітимізаційний зв'язок між минулим, сьогоденням та проекцією майбутнього, конструює таку модель історичного минулого, яка найбільше відповідає новим поглядам на минуле цього міста. Крім того, завдання путівника полягає також у тому, щоб представити місто найкращим чином, з метою привабити якомога більше туристів. Відповідно, тут більшою мірою, ніж у ЗМІ, проявляється консюмеристський вимір політики символічного маркування міського простору. Таким чином, сприйняття Іншим міста та його образів великою мірою залежатиме від того, з яким путівником (включно з віртуальними Інтернет-путівниками) він чи вона мали можливість ознайомитися, тобто від тих дискурсивних рамок, які сформували його/її «погляд» на місто.