1. Проблеми територіальної ідентичності в мегаполісі: місто як простір свободи або набір обмежень

Свобода людських відносин сприймається як одна з найбільш важливих рис існування в мегаполісі. Люди прагнуть приїхати в місто, «щоб відчути себе «вільними у всіх відношеннях», і чим більше місто, тим значущим видається ступінь свободи у ньому. Однак наявність значного простору сама по собі не свідчить про можливості зафіксувати себе в ньому найзручнішим чином. Вибір місця проживання, місця роботи й місця відпочинку в міських умовах залежить не стільки від особистих преференцій і рівня доходів, скільки від сформованих життям у даному місті уявлень про належне, схвалюване, шановане.

Історичний розвиток міст спричинив цілий ряд змін їх життєустрою. З ростом населення відбувалося укрупнення міст і перетворення їх на мегаполіси. З розвитком торгівлі й грошового обігу, промисловості й науки, міське життя ставало дедалі раціональнішим. Анонімність зв'язків між міськими мешканцями збільшувалася. І, якщо у невеликих за чисельністю і площею містах життя індивіда або сім'ї ще проходило привселюдно, то у процесі укрупнення міст актуалізувалися цінності приватного життя. Замість співпраці, заснованій на родинних й сусідських зв'язках, у зростаючих містах стали закріплюватися відносини, засновані на тактичному, розумовому виборі й прагненнях до індивідуалістичних цілей. У зв'язку з ростом міст оформлюються й продовжують підсилюватися наступні характеристики: втрата територіального відчуття подібності, формальність і штучність людських відносин, інди-

відуалізм. Перша характеристика - втрата територіального відчуття подібності - означає ослаблення зв'язку з місцем, на основі якого раніше будувалися первинні соціальні зв'язки. Висока частота й великий ареал переміщень у міському просторі, з одного боку, і соціальні обмеження у вільному виборі місця проживання (морфологія розселення, що відбиває ієрархічність відносин), з іншого, призвели до того, що почуття спільності не з'являється навіть у сусідів. Формальність і штучність людських відносин пов'язана із втратою цього почуття спільності, з неглибоким і знеособленим сприйняттям іншого.

2. Фізичне й символічне витіснення у міському просторі

Сьогодні можна говорити про просторову міську сегрегацію, тобто про різні способи відокремлення тих або інших частин міського простору і їхніх мешканців. Це відокремлення набуває соціального характеру, як тільки територія починає сприйматися в термінах поділу «моє»/»чуже», причому цей поділ узгоджується з більшими або меншими соціальними можливостями, престижністю тощо. Так, окремі організації привласнюють прилеглі частини вулиць під свої автостоянки, огороджують ділянки, які раніше були загальнодоступними. Але витіснення з даного простору може бути наслідком не тільки фізичного, але й символічного розмежування. Наприклад, дорогі фасади, облагороджена прилегла територія й/або розміщення на ній тієї або іншої символіки можуть слугувати не стільки абстрактно-естетичним цілям, скільки завданню диференціювання тих, чий доступ варто мінімізувати або виключити, і тих, кого варто залучити на дану територію. Окрім того, відомо, що представники не тільки етнічних, але й соціальних груп воліють мешкати поруч із собі подібними. Ця диференціація слугує не тільки для оцінки дій «чужих», але також і для того, щоб надати своїм сучасникам соціальну «базу даних», що складається із суб'єктивно інтерпретованих, але соціально значимих «фактів» про сторонню групу.

Таким чином, виокремлення тих або інших зон у міському просторі може відбуватися за різними критеріями (функціями, типом житла тощо), які, у свою чергу, можуть відбивати специфіку розселення соціально однорідних груп. Тому можна говорити про місто в контексті упорядкування простору за певними правилами.

Міська сегрегація - це своєрідне перенесення соціальної нерівності у просторовий вимір. Один з найяскравіших проявів просторової міської сегрегації пов'язаний з регульованим розселенням по різних районах. Зокрема у Москві за останні 5-7 років відбувається планомірне витіснення «звичайних» жителів історичного центру на околиці. При цьому на місці їхніх колишніх помешкань зводяться елітні будинки, які заселяються високостатусними власниками. Оскільки більшість колишніх мешканців є противниками свого витіснення на околицю, зацікавленими особами використовуються непрямі стратегії впливу (наприклад, визнання будинків аварійними).

Інший прояв просторової міської сегрегації полягає в соціальному оцінюванні (ранжируванні) потенційних сусідів. Ми виходимо із припущення, що, уявляючи будь-кого своїм сусідом, індивід приймає рішення, кого він хотів би залучити (включити) і кого виключити (відгородитися) зі свого простору. Інакше кажучи, ми вважаємо, що у свідомості людей існує певна система категорій для ухвалення рішення щодо сусідів, з якими було б бажано і небажано жити. Ми вважаємо, що оскільки є стійкі групи людей, сусідство з якими сприймається як небажане, то це говорить про прояв сукупності дискримінуючих правил і практик стосовно даних груп ⁴⁴.

Таким чином, завданнями нашого аналізу є 1) вивчення практик примусового розселення по районах м. Москви, 2) виявлення типових «груп сусідів», ставлення до яких у місті особливе (негативне, уникаюче), що може розрізнятися залежно від тих або інших статусних характеристик.

1. Регульоване розселення по районах

Для вивчення поставлених питань скористаємося вторинними даними. Для вирішення першого завдання скористаємося даними міні-проекту «Витіснення з обжитої території жителів району Хамовники м. Москви» (2006 р., керівник А. В. Стрельникова). У рамках даного дослідження проведено десять інтерв'ю з жителями району Хамовники. Вік респондентів від 20 до 50 років, питання охоплювали ставлення громадян до політики перебудови історичного центру, сприйняття свого району, очікування із приводу примусового розселення.

Як відомо, у центральних районах м. Москви відбувається катастрофічне знесення старих будинків ХІХ - початку XX ст. На їхньому місці будується елітне житло із квартирами, що займають цілий поверх, окремими під'їздами для кожної родини, гаражами, басейнами і т.і. Тільки за останні кілька років у районі від Остоженки до Пречистенського бульвару були знесені практично всі будинки. Ті, які не потрапили під знесення, втратили свої внутрішні прикраси. У 2003 р. було зруйновано будинок № 5 у Молочному провулку, відомий у Москві як будинок Таля, німецького за походженням, але обрусілого купця. Аж до 2003 р. будинок належав його правнукові, але він, на жаль, не зміг побороти уряд Москви. Будинок Шаляпіна № 3 по Третьому Зачатіївському провулку перебуває в катастрофічному стані і свідомо не реставрується, хоча це пам'ятка архітектури. Будинок Бутикова в Коробейниковому провулку № 1/2, у якому якийсь час був дитячий садок, зараз підданий реконструкції, і всі найрідкісніші інтер'єри, які збереглися навіть у часи СРСР, тепер знесені. У деяких занедбаних будинках у цьому районі можна знайти рідкісні предмети побуту початку XX ст., газети тощо.

Як показують результати дослідження, об'єктивно корінні жителі, які витісняються зі звичних місць проживання, стають соціально виключеними: у них зникає право на самостійний вибір середовища проживання, причому в найширшому змісті (культурно-історичні пам'ятки, звичність та пізнаваність території, порушення сформованих соціальних зв'язків тощо). Однак суб'єктивно виключеність може не усвідомлюватися. Так, одна з респонденток міні-проекту, пенсіонерка З. уже 6 років мешкає в районі новобудов «Братиславська» й зараз усім задоволена. Вона говорить, що, звичайно, скучила за будинком на вулиці Єфремова, але інфраструктура, наявність магазинів, гарне освітлення вулиць, відсутність шуму, - усе це робить життя на окраїні цілком привабливим. До того ж її родина зараз мешкає у окремій квартирі, а там вони жили в комуналці. Але люди середнього віку набагато принциповіші від людей похилого віку. Так, 8 респондентів відзначають, що звістки про капітальну реконструкцію їхніх помешкань, а тим більше про знесення стануть для них найстрашнішою новиною. Ось слова 32-х річного Н. із цього приводу: «будинок захищати - це якось важко собі уявити, але якщо така ситуація трапиться, то, звичайно, потрібно з'ясовувати - наскільки це законно, правочинно, які в мене права» [Архів автора]. У цілому, багато респондентів стурбовані планом перебудови району, який затвердила управа міста. Студентка І. знає точно, що до 2010 року її будинок не чіпатимуть і в планах реконструкції його немає. Л., О. та І. стурбовані чутками про знесення їхнього будинку (усі вони мешкають у одному будинку номер 16/1 по Фрунзенській набережній, звідки відкривається прекрасна панорама міста й вид на Москву-ріку). От що, наприклад, говорить І. щодо чуток навколо їхнього будинку: «...збираються зносити наш будинок. Для цього усе немовби уже зроблено. Підготували до цього, щоб і людей, відповідно, будинок зараз немовби... буде в аварійному стані. Відповідно, нас обманюють, нам не виплатять тієї суми... не дадуть грошей, просто нададуть житлову площу. Але це дурниці. Просто дурниці» [Архів автора]. Дійсно, навколо даної ситуації мешканці будинку згуртувалися, стали проводити збори під'їздів і найактивніші борці з незаконними роботами в підвалі щоразу надають інформацію про те, як просувається справа. Якщо раптом відбудеться найстрашніше і будинок визнають аварійним, усі родини з будинку 16/1 будуть переселені у віддалений район Південне Бутово. Нікого з мешканців будинку така перспектива не влаштовує. Люди готові боротися й усіма законними способами шукати правду в даній ситуації. Групи небажаних сусідів

Для розв'язання другого завдання скористаємося вторинними даними проекту «Всесвітнє дослідження цінностей» (World values survey) ³⁶⁸. Це лонгітюдний проект, що являє собою серію обстежень з метою аналізу соціально-культурних змін у сучасних суспільствах. На цей момент завершується п'ята хвиля збору даних (перша хвиля була організована в 1981-1984 р., п'ята - у 2005-2006 р.). У проекті беруть участь біля ста країн, серед яких і Росія. Методологія дослідження -особисте формалізоване інтерв'ю за місцем проживання; національна вибірка, репрезентативна за статтю, віком, типом і регіоном проживання респондента. У проекті розглядається широкий спектр питань, що виявляють як ціннісні орієнтації й установки жителів різних країн світу, так і об'єктивні умови їхньої життєдіяльності. Бази даних доступні у форматі програми SPSS.

Для вивчення поставленого питання ми скористалися базою «World values survey». Для аналізу нами було використано фрагмент даних, що стосується дослідження у Москві. Змінні, які свідчать про ставлення до сусідів мають наступний вигляд:

Для кожного рядка, оберіть зі списку тих, з ким би ви були не проти мати сусідство (укажіть відповідь у кожному рядку, 1=проти, 0= не проти).

1. Сусіди - люди із кримінальним минулим

2. Сусіди - представники іншої раси

3. Сусіди - ультраліві (радикальна політична опозиція)

4. Сусіди - алкоголіки

E) Сусіди - ультраправі (консервативна політична опозиція)

F) Сусіди з великими родинами, багатодітні

G) Сусіди із психічними вадами

H) Сусіди - мусульмани Й) Сусіди - емігранти

J) Сусіди - ВІЛ-інфіковані K) Сусіди - наркомани L) Сусіди - гомосексуали M) Сусіди - євреї N) Сусіди - індуси

³⁶⁸ Проект «Всемирное исследование ценностей [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.worldvaluessurvey.org.

Таким чином, ці змінні являють собою набір дихотомій щодо того, чи надаватиме респондент значення появі поруч із собою кожної із представлених категорій сусідів.

Для вивчення поставленого питання ми скористалися процедурами факторного аналізу, методом головних компонентів. У процесі аналізу використане обертання даних varymax з метою полегшення інтерпретації. У результаті було виділено 3 основних фактора, що сумарно пояснюють 52 % дисперсії (див. табл. 11). При цьому перший фактор пояснює 29 % розкиду в структурі уявлень про небажане сусідство, другий фактор - 14 % розкиду, третій фактор - 9 % розкиду.

Таблиця 11

Повна пояснена дисперсія

Компонент	Початкові власні значення			Суми квадратів навантажень вилучення			Суми квадратів навантажень обертання
	Усього	% дисп	Куму-лят. %	Усього	% диспе	Куму-лят. %	Усього	% диспе	Куму-лят. %
1	4,037	28,834	28,834	4,037	28,834	28,834	3,155	22,537	22,537
2	2,014	14,387	43,221	2,014	14,387	43,221	2,343	16,739	39,276
3	1,249	8,925	52,146	1,249	8,925	52,146	1,802	12,870	52,146
4	,919	6,565	58,711
5	,828	5,914	64,625
6	,752	5,372	69,997
7	,711	5,075	75,072
8	,679	4,852	79,924
9	,547	3,908	83,833
10	,511	3,651	87,484
11	,489	3,493	90,977
12	,460	3,289	94,265
13	,421	3,005	97,270
14	,382	2,730	100,000

Під час розгляду факторів без використання обертання картина факторних навантажень виявилася дещо розмитою. Тому була застосована процедура обертання, її результати відображені в таблиці 12.

Як показують отримані дані, фактори виявилися відокремленими. У результаті змінні з типами потенційних сусідів можна згрупувати за величиною коефіцієнтів кореляції між змінною й фактором. Спираючись на максимальні кореляції, можна виділити три виражені відокремлені групи.

Москви) Таблиця 12

Матриця обернених компонентів³⁶⁹

	Component
	1	2	3
NEIGHBORS:JEWS	,750	,111
NEIGHBORS:HINDUS	,748
NEIGHBORS:OTHER RACE	,746	,107	,154
NEIGHBORS:MUSLIMS	,736	,116	,192
NEIGHBORS:FOREIGNERS	,656	,114	,191
NEIGHBORS:LG FAMILY	,555		,123
NEIGHBORS:ADDICTS		,791
NEIGHBORS:HOMOSEXUALS		,722
NEIGHBORS:AIDS	,275	,648
NEIGHBORS:DRINKERS		,605	,155
NEIGHBORS:CRIMINALS	,139	,528	,202
NEIGHBORS:RIGHT WING	,183		,847
NEIGHBORS:LEFT WING	,184	,109	,818
NEIGHBORS:UNSTABLE	,165	,253	,472

Перший фактор має сильний позитивний зв'язок з небажаністю таких груп сусідів як «євреї», «індуси», «представники іншої раси», «мусульмани» (кореляція з кожним близько 0,75), а також «іноземці» (0,66), і «великі родини, багатодітні» (0,55). Відповідно, таке групування можна охарактеризувати як групу «чужинців», виключених за етнокультурною приналежністю. Імовірно, євреї, індуси, мусульмани й великі родини вважаються серед москвичів «чужими», тому що не є ані росіянами, ані православними. Великі родини, хоча і випадають із загальної логіки відповідей, могли бути включеними до даної групи через стереотипне уявлення про мусульман (як правило, вони мають великі родини). Таким чином, даний фактор можна назвати «етнокультурні чужинці». Він є принципово значущим для третини москвичів.

Другий фактор має сильний позитивний зв'язок з небажаністю таких груп сусідів, як «наркозалежні» (0,79), «гомосексуали» (0,72), «носії ВІЛ/СНІД» (0,65), «алкоголіки» (0,6), і «люди із кримінальним минулим» (0,53). Відповідно, таке групування можна охарактеризувати як групу «чужинців», виключених на підставі їх девіантної поведінки (тому що зазначені характеристики більшість відносить до девіацій). Таким чином, даний фактор можна назвати «девіантні чужинці». Цей фактор має принципове значення для 14 % москвичів.

³⁶⁹ Аналіз методом головних компонентів. Метод обертання: Варімакс із нормалізацією Кайзера. Обертання зійшлося за 4 ітерації.

Третій фактор має сильний позитивний зв'язок з небажаністю таких груп сусідів, як «ультраправі» (0,85), «ультраліві» (0,82), «люди з психічними вадами» (0,47). Таке групування можна охарактеризувати як групу «чужинців», виключених за їх «аномальною активністю» (насамперед, у політичному житті). Даний фактор можна назвати «активні чужинці». Цей фактор є значимим для 9 % москвичів.

Таким чином, за результатами проведеного аналізу можна зробити наступні висновки:

1. За результатами дослідження, у м. Москві спостерігаються два основних прояви просторової міської сегрегації: регульоване розселення по різних районах і соціальне оцінювання (ранжирування) потенційних сусідів.

2. Практично всі респонденти ставляться до політики влади щодо перебудови центру міста негативно. Багато хто з них відзначає незаконність дій влади стосовно пам'яток архітектури.

3. Острах втратити своє житло зараз, коли чутки про можливі знесення й реконструкцію вкрай поширені, дуже великий. Основна частина опитаних не уявляє себе без свого району, без того будинку, у якому пройшла основна частина життя, й ідеї про переїзд не сприймає. Люди готові боротися, застосовуючи при цьому всі можливі методи - від пошуку правди законними шляхами до голодувань і пікетів.

4. У міському просторі існують категорії населення, сусідство з якими сприймається як небажане.

5. Ці категорії поділяються на «етнокультурних чужинців», «деві-антних чужинців» і «активних чужинців».

6. Категорія «етнокультурних чужинців» є найбільш стійкою в сенсі негативних, уникаючих практик сприйняття.