- •Рецензенти:
- •Місто як об'єкт вивчення: історія, теорія, методи
- •1. Загальні принципи теоретичного осмислення феномена міста
- •2. Європейське та азійське місто: концептуальні відмінності
- •3. Класичний античний поліс
- •4. Середньовічне місто
- •5. Модерне місто
- •6. Українське місто від Магдебурзького права до сьогодні
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Основні соціологічні концепції міста
- •1. Міська проблематика у працях класиків соціології (економічна і соціокультурна парадигми)
- •2. Дослідження проблем міста у працях представників Чиказької школи соціології
- •3. Сучасні соціологічні концепції міста. Неомарксистський та неовеберіанський підходи
- •4. Дослідження міста з точки зору соціопросторової перспективи
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Методичні підходи до вивчення міського простору
- •1. Опитувальні методики та їх модифікації
- •1.1 Базові питання 46
- •1.2 Приклади проективних питань
- •2. Метод спостереження
- •3. Методики з використанням малюнків
- •4. Візуальна стратегія
- •5. Використання вторинних даних
- •Результати пошуку в Єдиному архіві соціологічних даних (sofist.Socpol.Ru): анкетні запитання з різних досліджень
- •Результати пошуку в icpsr Data Archive
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Територія та простір: де шукати місто?
- •2. Класична соціологія про міський простір
- •3. Зонування міської території та стратегії структурування західних міст
- •4. Особливості просторової структури радянських та пострадянських міст
- •5. Можливі схеми аналізу міського простору
- •Глосарій
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список основної літератури
- •Міська нерівність і сегрегація
- •1. Система розселення і соціальна структура міста
- •2. Різнолике місто: соціальні групи городян
- •3. Майнове та статусне структурування міста
- •4. Етнорелігійна сегрегація міста
- •5. Гендерне структурування міста: патріархат приватний та публічний
- •6. Міграційний чинник соціального розшарування міста
- •7. Роль держави у соціальному структуруванні простору міста
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •2. Місто як об'єкт управління: сучасні тенденції та проблеми
- •3. Основні теоретичні моделі міського управління
- •4. Місцеве самоврядування: сутність та основні форми
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Соціокультурні зміни та місто
- •Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті.
- •Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави.
- •Соціокультурний підхід у дослідженні змін символічного простору міст України.
- •1. Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті
- •2. Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави
- •3. Соціокультурний підхід у дослідженні змін у символічному просторі міст України
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Місто як соціальний текст конструювання образу міста
- •2. «Писання» міста: символічне маркування міського простору, проектування «ідентичностей» на місто
- •3. Тексти про місто — конструювання образу міста
- •4. «Прочитання» міста, відображеного в ідентичностях
- •Глосарій:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Нова роль міст у ххі ст.
- •2. Нова роль культури у ххі ст.
- •3. Капіталізація культурної сфери міста
- •4. Культурні індустрії в сучасному місті
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список додаткової літератури:
- •Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору.
- •Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору.
- •Лихий genius loci: його народження і вигнання.
- •1. Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору
- •2. Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору
- •3. Лихий genius loci: народження і вигнання
- •Узагальнене місце району (частини) міста у ранжуванні та кластеризація районів (частин) міста195
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Тенденції та колізії розвитку міста в епоху глобалізації. Місто майбутнього
- •2. Основні варіанти постіндустріальної міської системи
- •3. Типи «інформаційного міста»
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Case studies: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів
- •«Батьківщина-мати» versus Степан Бандера: екскурсія вибраними пам'ятниками Другої світової війни 246
- •Від Жданова до Маріуполя: питання перейменування міста в публікаціях місцевої преси
- •Приватність і приватизація двору 282
- •«Львів'янин» — окрема ідентичність чи просто прописка? 293
- •Яких історичних діячів слід насамперед увічнювати в пам'ятниках та назвах вулиць Львова?
- •У межах якого регіону світу Ви б розташували Львів?
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •Запропонованих міст43
- •1. Проблеми територіальної ідентичності в мегаполісі: місто як простір свободи або набір обмежень
- •2. Фізичне й символічне витіснення у міському просторі
- •Соціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління 45
- •Релігійний простір міста (на прикладі донецька) 56
- •Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «сув'язь часів» (на прикладі Днепропетровська)
- •Сімферополь: у пошуках образу
Глосарій:
Агенція культурних індустрій - організація, яка відіграє посередницьку роль між державою, містом чи регіоном та сферою безпосередньої культурної активності. Агенції провадять дослідження культурного підприємництва, займаються аналізом потенціалу окремих міст чи кварталів, творять проекти міської регенерації.
Галузева концепція культури - окрема сфера суспільної діяльності, із своїми специфічними практиками, із власною інфраструктурою, із окремою суспільно-професійною групою, яка безпосередньо пов'язана із «суто культурними» практиками та інфраструктурою; решті суспільства відводиться роль пасивних споживачів культурного продукту або ж «некваліфікованих» користувачів культурної інфраструктури 183.
Глобалізація - запозичене з англійської мови слово походить від латинського globus — земна куля. Глобалізація - це перетворення певного явища на світове, на таке, яке стосується всієї земної кулі. Спочатку визначення вживали у суспільних науках, а з 1961 р. термін з'являється в англомовних словниках. У 1983 р. Теодор Левітт (Theodore Levitt), професор Гарвардської школи бізнесу видав статтю «Глобалізація ринків», і з цього часу поняття почали вживати у широкому колі значень.
Адреса
в Інтернеті: www.culturalstudies.in.ua/knigi_1_1_2.php.
Громадянське суспільство - система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення. Це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і задля доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).
Економіка досвіду - від англійського «Experience Economy». Уперше це поняття описане в книзі «The Experience Economy» (1999 р.) Джозефа Пайна (B. Joseph Pine II) та Джеймса Гілмора (James H. Gilmore). На думку авторів така економіка з'являється слідом за аграрною, промисловою та економікою послуг.
Копірайтні мистецтва - від англійського «copyright». Це мистецтва, які базуються на інтелектуальній власності, яка дає на певний період часу автору оригінального твору ексклюзивне право на цей твір, включаючи його поширення, адаптацію та ін. Це література, кіно, драматургія та інші.
Креативна економіка - термін увійшов в широкий вжиток після виходу книги Джона Ховкінса (John Howkins) «Керативна економіка: як робити гроші з ідей». Креативна економіка - це економіка креатив-них людей, культурних індустрій і творчих міст.
Креативні міста - від англійського «the creative city». Це поняття розвинув британець Чарльз Лендрі (Charles Landry) наприкінці 1980-х рр. і відтоді його концепція стала глобальним рухом, який опирається на нову парадигму планування міст. Вона описана в його праці «Творче місто: путівник для міських інноваторів» (The Creative City: A toolkit for urban innovators).
Креативний кластер - це певне середовище (будівля, завод, технопарк тощо), яке об'єднує організації та підприємства культурної сфери різних напрямків. Внаслідок поєднання багатьох форм культурного підприємництва (театр, мода, дизайн чи музика) такі кластери стають місцями інновацій та креативу. Часто вони використовуються для регенерації міських районів, оскільки культурні підприємства змінюють образ міст, приваблюючи туди інші бізнеси та мешканців. Прикладом такого кластеру може бути «Винзавод» у Москві 184.
184
Адреса
в Інтернеті: www.winzavod.ru.
Культурна політика - це сфера регулювання креативного сектора від мистецтва до масової культури. Регулювання цієї сфери передбачає принципи створення, поширення та споживання культурних продуктів, механізми підтримки та розвитку.
Культурні індустрії (далі - К. І.) - поняття почало широко застосовуватися після виходу у світ праці «діалектика просвітництва» Т. Адорно та М. Горкгаймера. Визнаним терміном є розуміння К. І. як галузей економіки, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер (ЮНЕСКО). Прикладами К. І. є видавництва, креативні агенції, виробники реклами, звукозаписувальні студії тощо.
Культурний капіталізм - нова культура ведення бізнесу, яка пов'язана з економікою досвіду, переживання. В такому розумінні культурна діяльність змішується із іншими формами людської діяльності, зокрема з підприємництвом.
Мережеве суспільство - від англійського «Network society», суспільство, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв'язках і головну роль в якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Значну роль в формуванні такого суспільства відіграють сучасні комунікації, особливо мережевого типу на зразок Інтернету. Автором терміна є іспанський соціолог Мануель Кастельс (Manuel Castells), який спеціалізується в галузі теорії інформаційного суспільства.
Постіндустріальне суспільство - термін запровадив на початку ХХ ст. вчений А. Кумарасвамі, але загального поширення набув завдяки гарвардському професору Даніелу Белу (книга 1973 р. «Майбутнє постіндустріальне суспільство»). Це стадія суспільного розвитку, яка приходить на зміну індустріальному суспільству. Якщо попередня модель індустріального суспільства була зорієнтована на збільшення матеріального продукту за рахунок додаткової енергії, сировини, праці, то нова модель (постіндустріального суспільства) передбачає посилення ваги знань, інформації, використання відновлюваних видів енергії, захист довкілля. Постіндустріальне суспільство - це суспільство, у якому сфера послуг має пріоритетний розвиток і переважає над обсягом промислового виробництва та виробництвом сільськогосподарської продукції.
Соціальний капітал - від англійського «Social capital». Це соціологічне поняття, яке використовують у бізнесі, економіці, організаційному менеджменті, політології. В основному воно реферує до зв'язків всередині і між соціальними мережами. Як і звичайна викрутка (фізичний капітал) чи вища освіта (людський капітал) можуть збільшити продуктивність (особисту та групову), так і соціальні контакти впливають на продуктивність людей та груп.
Творчий клас - від англійського «Creative Class». Це соціо-економічний клас, назву якого запровадив Річард Флоріда (Richard Florida), професор Університету Торонто. За Р. Флорідою, творчий клас - це ключова рушійна сила економічного розвитку постіндустрі-альних міст США. Цей клас складають працівники розумової сфери, інтелектуали, митці - усі, хто має потенціал створення економічної потуги. Цей клас представляє зміну традиційного суспільства (промислового чи сільськогосподарського виробництва) на більш складні економічні ієрархії.