Глосарій:

Агенція культурних індустрій - організація, яка відіграє посередницьку роль між державою, містом чи регіоном та сферою безпосередньої культурної активності. Агенції провадять дослідження культурного підприємництва, займаються аналізом потенціалу окремих міст чи кварталів, творять проекти міської регенерації.

Галузева концепція культури - окрема сфера суспільної діяльності, із своїми специфічними практиками, із власною інфраструктурою, із окремою суспільно-професійною групою, яка безпосередньо пов'язана із «суто культурними» практиками та інфраструктурою; решті суспільства відводиться роль пасивних споживачів культурного продукту або ж «некваліфікованих» користувачів культурної інфраструктури ¹⁸³.

Глобалізація - запозичене з англійської мови слово походить від латинського globus — земна куля. Глобалізація - це перетворення певного явища на світове, на таке, яке стосується всієї земної кулі. Спочатку визначення вживали у суспільних науках, а з 1961 р. термін з'являється в англомовних словниках. У 1983 р. Теодор Левітт (Theodore Levitt), професор Гарвардської школи бізнесу видав статтю «Глобалізація ринків», і з цього часу поняття почали вживати у широкому колі значень.

Адреса в Інтернеті: www.culturalstudies.in.ua/knigi_1_1_2.php.

Громадська сфера/простір - це місце, яке є відкритим і доступним для всіх громадян, незалежно від статі, раси, національності, віку чи їх соціально-економічного рівня. Громадським простором може бути як тротуар так і театр, парк чи площа. Актуальність цього простору у місті зростає в міру захоплення громадського простору капіталом.

Громадянське суспільство - система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення. Це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства на противагу і задля доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

Економіка досвіду - від англійського «Experience Economy». Уперше це поняття описане в книзі «The Experience Economy» (1999 р.) Джозефа Пайна (B. Joseph Pine II) та Джеймса Гілмора (James H. Gilmore). На думку авторів така економіка з'являється слідом за аграрною, промисловою та економікою послуг.

Копірайтні мистецтва - від англійського «copyright». Це мистецтва, які базуються на інтелектуальній власності, яка дає на певний період часу автору оригінального твору ексклюзивне право на цей твір, включаючи його поширення, адаптацію та ін. Це література, кіно, драматургія та інші.

Креативна економіка - термін увійшов в широкий вжиток після виходу книги Джона Ховкінса (John Howkins) «Керативна економіка: як робити гроші з ідей». Креативна економіка - це економіка креатив-них людей, культурних індустрій і творчих міст.

Креативні міста - від англійського «the creative city». Це поняття розвинув британець Чарльз Лендрі (Charles Landry) наприкінці 1980-х рр. і відтоді його концепція стала глобальним рухом, який опирається на нову парадигму планування міст. Вона описана в його праці «Творче місто: путівник для міських інноваторів» (The Creative City: A toolkit for urban innovators).

Креативний кластер - це певне середовище (будівля, завод, технопарк тощо), яке об'єднує організації та підприємства культурної сфери різних напрямків. Внаслідок поєднання багатьох форм культурного підприємництва (театр, мода, дизайн чи музика) такі кластери стають місцями інновацій та креативу. Часто вони використовуються для регенерації міських районів, оскільки культурні підприємства змінюють образ міст, приваблюючи туди інші бізнеси та мешканців. Прикладом такого кластеру може бути «Винзавод» у Москві ¹⁸⁴.

¹⁸⁴ Адреса в Інтернеті: www.winzavod.ru.

Культурна демократія - принцип розподілу культурних ресурсів. Демократична держава чи місто не можуть розвивати лише елітарну культуру, яка часто має інституційне оформлення (наприклад опера). Натомість варто приділяти увагу тому як обслуговуються інтереси громади, включаючи субкультури та національні меншини. На противагу гаслу культурної демократії «культура для всіх» зараз розвивається розуміння «культура для кожного», підкреслюючи не її масовий, а індивідуальний характер.

Культурна політика - це сфера регулювання креативного сектора від мистецтва до масової культури. Регулювання цієї сфери передбачає принципи створення, поширення та споживання культурних продуктів, механізми підтримки та розвитку.

Культурні індустрії (далі - К. І.) - поняття почало широко застосовуватися після виходу у світ праці «діалектика просвітництва» Т. Адорно та М. Горкгаймера. Визнаним терміном є розуміння К. І. як галузей економіки, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер (ЮНЕСКО). Прикладами К. І. є видавництва, креативні агенції, виробники реклами, звукозаписувальні студії тощо.

Культурний капіталізм - нова культура ведення бізнесу, яка пов'язана з економікою досвіду, переживання. В такому розумінні культурна діяльність змішується із іншими формами людської діяльності, зокрема з підприємництвом.

Мережеве суспільство - від англійського «Network society», суспільство, яке ґрунтується на горизонтальних соціальних зв'язках і головну роль в якому відіграють не ієрархічні моделі, а соціальні мережі. Значну роль в формуванні такого суспільства відіграють сучасні комунікації, особливо мережевого типу на зразок Інтернету. Автором терміна є іспанський соціолог Мануель Кастельс (Manuel Castells), який спеціалізується в галузі теорії інформаційного суспільства.

Постіндустріальне суспільство - термін запровадив на початку ХХ ст. вчений А. Кумарасвамі, але загального поширення набув завдяки гарвардському професору Даніелу Белу (книга 1973 р. «Майбутнє постіндустріальне суспільство»). Це стадія суспільного розвитку, яка приходить на зміну індустріальному суспільству. Якщо попередня модель індустріального суспільства була зорієнтована на збільшення матеріального продукту за рахунок додаткової енергії, сировини, праці, то нова модель (постіндустріального суспільства) передбачає посилення ваги знань, інформації, використання відновлюваних видів енергії, захист довкілля. Постіндустріальне суспільство - це суспільство, у якому сфера послуг має пріоритетний розвиток і переважає над обсягом промислового виробництва та виробництвом сільськогосподарської продукції.

Соціальний капітал - від англійського «Social capital». Це соціологічне поняття, яке використовують у бізнесі, економіці, організаційному менеджменті, політології. В основному воно реферує до зв'язків всередині і між соціальними мережами. Як і звичайна викрутка (фізичний капітал) чи вища освіта (людський капітал) можуть збільшити продуктивність (особисту та групову), так і соціальні контакти впливають на продуктивність людей та груп.

Творчий клас - від англійського «Creative Class». Це соціо-економічний клас, назву якого запровадив Річард Флоріда (Richard Florida), професор Університету Торонто. За Р. Флорідою, творчий клас - це ключова рушійна сила економічного розвитку постіндустрі-альних міст США. Цей клас складають працівники розумової сфери, інтелектуали, митці - усі, хто має потенціал створення економічної потуги. Цей клас представляє зміну традиційного суспільства (промислового чи сільськогосподарського виробництва) на більш складні економічні ієрархії.