- •Рецензенти:
- •Місто як об'єкт вивчення: історія, теорія, методи
- •1. Загальні принципи теоретичного осмислення феномена міста
- •2. Європейське та азійське місто: концептуальні відмінності
- •3. Класичний античний поліс
- •4. Середньовічне місто
- •5. Модерне місто
- •6. Українське місто від Магдебурзького права до сьогодні
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Основні соціологічні концепції міста
- •1. Міська проблематика у працях класиків соціології (економічна і соціокультурна парадигми)
- •2. Дослідження проблем міста у працях представників Чиказької школи соціології
- •3. Сучасні соціологічні концепції міста. Неомарксистський та неовеберіанський підходи
- •4. Дослідження міста з точки зору соціопросторової перспективи
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Методичні підходи до вивчення міського простору
- •1. Опитувальні методики та їх модифікації
- •1.1 Базові питання 46
- •1.2 Приклади проективних питань
- •2. Метод спостереження
- •3. Методики з використанням малюнків
- •4. Візуальна стратегія
- •5. Використання вторинних даних
- •Результати пошуку в Єдиному архіві соціологічних даних (sofist.Socpol.Ru): анкетні запитання з різних досліджень
- •Результати пошуку в icpsr Data Archive
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Територія та простір: де шукати місто?
- •2. Класична соціологія про міський простір
- •3. Зонування міської території та стратегії структурування західних міст
- •4. Особливості просторової структури радянських та пострадянських міст
- •5. Можливі схеми аналізу міського простору
- •Глосарій
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Список основної літератури
- •Міська нерівність і сегрегація
- •1. Система розселення і соціальна структура міста
- •2. Різнолике місто: соціальні групи городян
- •3. Майнове та статусне структурування міста
- •4. Етнорелігійна сегрегація міста
- •5. Гендерне структурування міста: патріархат приватний та публічний
- •6. Міграційний чинник соціального розшарування міста
- •7. Роль держави у соціальному структуруванні простору міста
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •2. Місто як об'єкт управління: сучасні тенденції та проблеми
- •3. Основні теоретичні моделі міського управління
- •4. Місцеве самоврядування: сутність та основні форми
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Соціокультурні зміни та місто
- •Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті.
- •Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави.
- •Соціокультурний підхід у дослідженні змін символічного простору міст України.
- •1. Пам'ятники та топоніми як об'єкт вивчення соціокультурних змін у місті
- •2. Вивчення соціокультурних змін у місті: теоретичні підстави
- •3. Соціокультурний підхід у дослідженні змін у символічному просторі міст України
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Місто як соціальний текст конструювання образу міста
- •2. «Писання» міста: символічне маркування міського простору, проектування «ідентичностей» на місто
- •3. Тексти про місто — конструювання образу міста
- •4. «Прочитання» міста, відображеного в ідентичностях
- •Глосарій:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •1. Нова роль міст у ххі ст.
- •2. Нова роль культури у ххі ст.
- •3. Капіталізація культурної сфери міста
- •4. Культурні індустрії в сучасному місті
- •Глосарій:
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список додаткової літератури:
- •Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору.
- •Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору.
- •Лихий genius loci: його народження і вигнання.
- •1. Генеза соціологічного дискурсу щодо девіантогенності міського простору
- •2. Теоретичні інтерпретації девіантогенних аспектів організації міського простору
- •3. Лихий genius loci: народження і вигнання
- •Узагальнене місце району (частини) міста у ранжуванні та кластеризація районів (частин) міста195
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список допоміжної літератури:
- •Тенденції та колізії розвитку міста в епоху глобалізації. Місто майбутнього
- •2. Основні варіанти постіндустріальної міської системи
- •3. Типи «інформаційного міста»
- •Глосарій:
- •Питання та завдання для самоперевірки:
- •Список основної літератури:
- •Список допоміжної літератури:
- •Case studies: Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів
- •«Батьківщина-мати» versus Степан Бандера: екскурсія вибраними пам'ятниками Другої світової війни 246
- •Від Жданова до Маріуполя: питання перейменування міста в публікаціях місцевої преси
- •Приватність і приватизація двору 282
- •«Львів'янин» — окрема ідентичність чи просто прописка? 293
- •Яких історичних діячів слід насамперед увічнювати в пам'ятниках та назвах вулиць Львова?
- •У межах якого регіону світу Ви б розташували Львів?
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •На Вашу думку, Харків% до тих, хто відповів
- •Запропонованих міст43
- •1. Проблеми територіальної ідентичності в мегаполісі: місто як простір свободи або набір обмежень
- •2. Фізичне й символічне витіснення у міському просторі
- •Соціальний простір міста: можливості «прочитування» та управління 45
- •Релігійний простір міста (на прикладі донецька) 56
- •Сучасне місто як символічний простір: «місце», «знаки», «сув'язь часів» (на прикладі Днепропетровська)
- •Сімферополь: у пошуках образу
1.2 Приклади проективних питань
У сучасному місті важливими аспектами життя стають середовище та оточення. Саме середовище може надавати ті можливості, які людина набуває завдяки проживанню у тому чи іншому місті або районі. Очевидним є те, що відчутно вирізняється середовище великого та малого міста, периферії та центра міста. Так, мешкання у центрі великого міста можна розцінювати як соціокультурний набуток (що дається людям від народження або набувається завдяки наявності відповідних обставин), який вони можуть передавати своїм дітям як символічний капітал. Відповідно набуває значення вивчення уявлень мешканців міста про міський простір з позицій приналежності до відповідного класу, які, у свою чергу, відрізняються певними поведінковими стратегіями, способом життя, уподобаннями тощо. Подібні завдання можна ефективно вирішувати завдяки проективним методикам.
До найбільш розповсюджених проективних інструментів у соціології належать проективні питання (питання, націлені на асоціації та інтерпретації подій та фактів; питання, що передбачають моделювання тієї чи іншої ситуації), метод незакінчених речень, рисункові методики. До позитивних рис проективних методик належать відсутність оцінок з боку дослідника та респондента у категоріях «правильно-неправильно», відсутність жорстких рамок для респондента й великі можливості для рефлексії, інтерес респондентів до нестандартних питань. До мінусів можемо віднести те, що якість та зміст інтерпретації методики прямо залежать від концепції, на якій ґрунтується інтерпретація, від суб'єктивізму дослідника.
Приклади проективних питань, які використовувалися в наших дослідженнях:
-
Чи є у того району, в якому Ви мешкаєте, якась особлива назва? Як Ви гадаєте, звідки взялася ця назва?
-
Якби Ви мали можливість змінити місце проживання, чи хотіли б Ви переїхати в інший район / інше місто? Чому?
-
Уявіть, будь ласка, своє звичайне, повсякденне повернення додому. Скажіть, де і коли ви відчуваєте, що ви вже вдома, що це - те саме місце, де ви мешкаєте? Як би Ви описали свій стан «Я вже вдома»?
-
Який зміст для Вас мають такі поняття, як: «моє» / «чуже» місто, «мій» / «чужий» район, «мій» / «чужий» простір?
-
Назвіть, будь ласка, звіра, з яким у вас асоціюється Ваше місто / ваш район.
48
Климова С. Г. Опыт использования методики
неоконченных предложений в социологическом
исследовании / С. Г. Климова // Социология.
- 1995. - № 5-6.
-
С. 49-64.
Більш детально зупинимося на методі незакінчених речень - проективному методі, що передбачає завершення респондентом речень, запропонованих йому дослідником. Цей метод є особливо ефективним у тих випадках, коли дослідження прямо пов'язане з проблемами виявлення особистісних значень, суб'єктивного сприйняття людей. Приміром, ми скористалися цим методом, коли вивчали образ міста (на прикладі Москви), що використовується його мешканцями для впорядкування свого життєвого досвіду. Зрозуміло, що чітко сформульованих уявлень щодо цього питання у людей, вірогідно, немає: у свідомості людей цей образ має розмитті обриси, являє собою переважно ірраціональне відображення уявлень, відчуттів, оцінок, асоціацій з містом. Однак усі ці уявлення та характеристики можна спробувати виявити, задаючи респондентові структуру розмірковувань неза-кінченими реченнями. Іншими словами, кожне речення задає навколо себе певний смисловий простір, обмежуючи тим самим сферу пошуків підстав для відповіді. Важливо враховувати те, що через можливість появи практично необмеженої кількості варіантів відповідей, узагальнені показники будуть представлені неповно. Тож і кількісні характеристики (наприклад різноманітні абсолютні чи відносні частоти будь-яких феноменів), можуть виявитися вельми нестабільними та не-репрезентативними48, що обмежує сферу застосування методу. З урахуванням цих моментів, застосування такого методу є виправданим щодо вивчення або однорідних, або діаметрально протилежних груп.
Таблиця 3.3
Приклади незакінчених речень (з проекту «Образ Москви»)
1. |
Москва для мене це ... Б1 |
2. |
З-поміж інших міст Росії та світу Москва вирізняється тим, що ... Б3 |
3. |
Москва для мене асоціюється з ... Б1 |
4. |
У Москві мені подобається те, що ... Б2 |
5. |
Я не люблю Москву через ... Б2 |
6. |
Перебуваючи в Москві, я уникаю таких місць, як ... Б5 |
7. |
Живучи в Москві, я постійно турбуюся про ... Б5 |
8. |
Переваги проживання в Москві - це ... Б3 |
9. |
Недоліки проживання в Москві - це ... Б3 |
10. |
Найбезпечніші місця в Москві для мене - це ... Б5 |
11. |
Найнебезпечніші місця в Москві для мене це ... Б5 |
12. |
У мене виникає бажання переїхати з цього міста, коли ... Б2 |
13. |
Я вважаю Москву містом, яке ... Б1 |
14. |
Я не вважаю Москву містом, яке ... Б1 |
15. |
Символи Москви це ... Б1 |
16. |
У центрі Москви розташовані ... Б1 |
17. |
Ідучи з Москви, я найбільше нудьгую за ...Б2 |
18. |
Москву можна описати одним словом «...» Б1 |
19. |
Малюючи Москву, я б зобразив(ла) її ... Б1 |
20. |
Тільки в Москві я можу ... Б4 |
21. |
Тільки в Москві я не можу ... Б4 |
22. |
Москва змінює ... Б4 |
23. |
Живучи в Москві, ніколи не можна бути впевненим у тому, що ... Б5 |
24. |
Живучи в Москві, я завжди впевнений (а) у тому, що ... Б5 |
Незакінчені речення наведені в тій послідовності, у якій вони були надані респондентам. Ці речення структурно розпадаються на п'ять значеннєвих блоків, приналежність до кожного з яких позначена праворуч. Речення, які належать до головного стимулу, що міститься у слові «Москва», позначені як Б1. Завдання цього блоку полягали у тому, щоб зібрати реакції, спричинені безпосередньо головним стимулом, і які мусять розкрити структуру досліджуваного образу. Речення, через закінчення яких респондент висловлював своє особисте емоційне ставлення до міста, об'єднані в блок Б2. Це, своєрідне, «я-у-місті». За логікою, ці речення групуються як позитивні і негативні. До блоку Б3 були віднесені речення, які, на нашу думку, повинні визначати позиціонування об'єкта, що вивчається, щодо інших соціальних об'єктів. Це «місто-у-порівнянні». Речення, які спрямовують респондента у відповідні русла, що характеризують його властивості як цілого й показують деякі особливості його функціонування позначені
Б4 («місто-у-дії»). І, нарешті, блок Б5 об'єднує речення, присвячені детальній характеристиці проблеми безпеки. Респонденти розповідають, наскільки, за їх відчуттями, сильно вираженою є дана проблема, та у яких місцях вони відчувають її особливо гостро. Завдяки такому структуруванню незакінчених речень, вимальовується логіка аналізу емпіричного матеріалу.
Таблиця 3.4
Розподіл незакінчених речень у значеннєві блоки
Блок |
Речення Ключове поняття |
|
Б1 |
1. Москва для мене - це ... 3. Москва для мене асоціюється з ... 13. Я вважаю Москву містом, що ... 14. Я не вважаю Москву містом, що ... 15. Символи Москви - це ... 16. У центрі Москви розташовані ... 18. Москву можна описати одним словом «...» 19. Малюючи Москву, я б зобразив(ла) її ... |
«Образ міста»: структура соціального стереотипу, виділення елементів конструкта |
Б2 |
4. У Москві мені подобається те, що ... 5. Я не люблю Москву через . 12. У мене виникає бажання переїхати з цього міста, коли . 17. Їдучи з Москви, я найбільше нудьгую за ... |
«Я в місті»: особисте емоційне ставлення |
Б3 |
2. З-поміж інших міст Росії та світу Москва вирізняється тим, що ... 8. Переваги проживання в Москві - це ... 9. Недоліки проживання в Москві - це ... |
«Місто у порівнянні»: розміщення досліджуваного феномена стосовно інших соціальних об'єктів |
Б4 |
20. Тільки в Москві я можу ... 21. Тільки в Москві я не можу ... 22. Москва змінює ... |
«Місто у дії»: місто як фактор, що визначає поведінку індивідів |
Б5 |
6. Перебуваючи в Москві, я уникаю таких місць, як ... 7. Живучи в Москві, я постійно турбуюся про ... 10. Найбезпечніші місця в Москві для мене - це . 11. Найнебезпечніші місця в Москві для мене це ... 23. Живучи в Москві, ніколи не можна бути впевненим у тому, що . 24. Живучи в Москві, я завжди впевнений(а) у тому, що ... |
«Безпека»: позначення контурів цієї проблеми й виділення найбільш гострих її аспектів |
49
Дослідження «Образ Москви очима
першокурсника (метод незакінчених
речень)», проект О. Куриленко. Час
проведення 2009 р. Респонденти: 30 осіб
віком 17-20 років, з них 15 корінних жителів
і 15 приїжджих.
Фрагмент інтерпретації результатів (з проекту «Образ міста Москви очима першокурсників (метод незакінчених речень)») 49. Добираючи закінчення до окремого речення, респондент використовує певне обґрунтування, що дозволяє на етапі первинного аналізу виокремити ці елементарні обґрунтування та скласти їх у категорію (цілісний образ).
Стрельникова А. Методичні підходи до вивчення міського простору
У таблиці 3.5 представлені співвідношення питань, елементарних обґрунтувань та категорій.
Продовження таблиці 3.5
Питання
18.
Москву
можна
описати
одним
словом
...
19.
Малюючи
Москву,
я
б
зобра-зив(ла)
її
...
Б1
Типові елементарні обґрунтування |
Категорії |
«...Золотоглава»; «...Першопрестольна» |
Історія |
«...Будинок»; «...Батьківщина» |
Вітчизна |
«...Центр»; «...Столиця» |
Столиця |
«...Гіперактивність»; «...Швидкість» |
Швидкий темп життя |
«...Гумова»; «...Поліетнічна» |
Місто для приїжджих |
«...У вигляді кульки, яку хтось надуває»; «...Як мурашник» |
Велика щільність населення |
«...Просто карту метро»; «...Кремль»; «...Куполи» |
Історичні пам'ятки |
«...У вигляді подарункового пакунку з величезним бантом і сюрпризом усередині. А що за сюрприз, залежить від самої людини» |
Місто для само-реалізації |
«...Зло. Ненависть. Пробки. Лихі люди, готові на дорозі вбити один одного» |
Транспортна проблема |
«...Як гарну дівчину, що добре вбрана, у погляді читається твердість, із книгою в руці, що поспішає на чергову виставку або в театр» |
Культура й мистецтво |
Далі можна укрупнювати категорії, поєднуючи їх у схожі за змістом. Наприклад, «гроші», «місто гламуру», «дороге місто» можна об'єднати в категорію «місце концентрації матеріальних ресурсів».
Як випливає з отриманих даних, сучасні першокурсники уявляють Москву досить емоційно (причому емоції варіюються від позитивних до негативних). У першу чергу, у ході аналізу результатів постав образ багатонаціонального й полікультурного міста-«мурашника». Так чи інакше, питання перенаселеності заторкували у своїх анкетах усі респонденти. Також Москву описували як місто контрастів і протиріч: частина респондентів говорила про бруд, вокзали й ринки; інша частина опитаних згадувала дорогі клуби й вітрини бутіків. Москва уявляється і як «світ гламуру», «царство розкоші», і як «темні провулки на окраїнах», «моторошні бомжі на вокзалах». Столиця надає людині безліч можливостей для побудови блискучої кар'єри й одержання якісної освіти (для студентів ця тема особливо актуальна).
Підбиваючи підсумок, можна виділити основні структурні складові образи Москви очима студента:
-
Широкий спектр можливостей для самореалізації й особистісно-го росту;
-
Активна трудова діяльність та відсутність повноцінного відпочинку;
-
Центр політичного життя;
-
Місце концентрації матеріальних ресурсів;
-
Перенаселеність;
-
Контрасти: історичні традиції співіснують з найновішими досягненнями цивілізації;
-
Швидкий темп життя;
-
Трансформація людських цінностей під впливом столичного життя;
-
Перевантаженість транспортних потоків;
-
Культурний центр;
-
Екологічна проблема;
-
Соціальна відчуженість мешканців великого міста;
-
Кримінальний центр.