6. Об’єкт і предмет юридичної науки. Правознавство та державознавство.

Під об’єктами маються на увазі конкретні сфери (сторони) об’єктивної дійсності, під предметом науки – певна частина об’єкта пізнання.

Об’єктами юридичної науки є держава і право. Предмет юридичної науки – об’єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку і функц-ня держави і права в їх структурній багатоманітності.

Кожна юрид. наука має свій предмет дослідження, яким може виступати той або інший бік об'єктивної державно-правової дійсності.

Предметом ТДіП є державно-правова дійсність, загальні та специфічні об'єктивні закономірності її розвитку, на основі пізнання яких розробляються фундаментальні проблеми, що мають методологічне значення для галузевих юрид. наук.

Предмет ТДіП включає:

1) сутність і соціальне призначення державних і правових явищ;

2) закономірності та випадковості виникнення, функц-ня та розвитку держави і права;

3) систему понять і категорій, що використовуються в юриспруденції;

4) правові принципи, аксіоми, презумпції, фікції;

5) теоретичні моделі правотворчої, правозастосовчої та інтерпретаційної практики;

6) прогнози та практичні рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави.

Ідея складного об'єкта юриспруденції, у якості якого виступають держава й право, не повинна стояти на шляху формування двох найважливіших предметів дослідження, окремо знань про право й окремо знань про державу. У цьому напрямку фактично склалася диференціація юридичної науки на правознавство й державознавство.

Правознавство – юрид. наука, що вивчає право як особливу систему соціальних норм, правові форми орг-ції і діял-ті держави та політ. сис-ми сусп-ва в цілому

Держава – це особлива орг-ція політ. влади сусп-ва, наділена суверенітетом, що розміщена на певній території, де проживає населення, має держ. апарат, за допомогою якого встановлюються загальнообов'язкові правила поведінки, і здатна збирати податки.

7. Догматичний (формально-логічний) метод в юрид. Теорії і практиці.

Методологія ТДіП – це система підходів, методів і принципів наукового вивчення державно-правових явищ.

Методи ТДіП умовно можна розділити на 4 групи: загальні; загальнонаукові; міждисциплінарні; спеціальні.

До спеціальних методів належить догматичний (формально-логічний) метод. Він передбачає дослідження юридичних фактів та юрид. текстів, тлумачення їх у логічній послідовності з використанням спеціальних юрид. термінів і конструкцій. Цей метод передбачає вивчення права як такого, в «чистому вигляді», поза зв’язком з економікою, політикою, мораллю та ін. соціальними явищами.

За допомогою цього методу формулюються категорії та поняття юриспруденції, наприклад: суб’єкт права, норма права, правовідносини, юрид. відповідальність, правопорядок тощо.