Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 частина.doc
Скачиваний:
48
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
680.96 Кб
Скачать

28. Поняття та структура правового відношення.

Правові відносини — це суспільні відносини, врегульо­вані нормою права, змістом яких є суб'єктивні юридичні права та обов'язки їх учасників.

Структура правовідносин — основні елементи правовід­носин і спосіб юридичного зв'язку між ними з приводу со­ціального блага або забезпечення яких-небудь інтересів.

Таким чином, правовідносини є конструкцією, що скла­дається з наступних структурних елементів:

  1. суб'єкти (суб'єктний склад) — як мінімум два суб'єк­ти права, один з них є управомоченою особою (носієм права), інший — зобов'язаною особою (носієм обов'язку);

  2. об'єкт — реальне (матеріальне або нематеріальне) благо, з приводу володіння яким або захисту якого суб'єк­ти вступають у правовідносини;

  3. зміст. Розрізняють юридичний та фактичний зміст правовідносин.

Юридичний зміст є суб'єктивними правами та юридич­ними обов'язками учасників правових відносин. Суб'єктивне право — передбачена правом лінія дозволеної по­ведінки особи. Юридичний обов'язок — наказана правом лінія належної поведінки особи. У кожному правовідношенні суб'єктивному праву одного учасника відповідає юридичний обов'язок іншого учасника.

Фактичний зміст правовідносин — це конкретні дії учасників правовідносин, в яких реалізуються їхні права та обов'язки.

Юридичний зміст є завжди типовим для певного виду правовідносин, а фактичний зміст — завжди унікальний, неповторний. Наприклад, всі покупці супермаркету здій­снюють юридично однакові дії (сплачують ціну купленого товару), але фактична поведінка у кожного різна (різні товари, різні суми грошей, наявність або відсутність знижок тощо).

Ознаки правових відносин:

  1. правові відносини є різновидом суспільних відносин;

  2. правові відносини виникають на основі норми права.

  3. між учасниками правових відносин виникає специ­фічний юридичний зв'язок у вигляді суб'єктивного права однієї особи і відповідного йому обов'язку іншої особи;

  4. правові відносини мають вольовий хар-р, тобто для їх виникнення необхідна бажання як мінімум одного з учасників;

  5. правові відносини виникають з приводу реального блага(матеріальних або нематеріальних цінностей), яке виступає як передумова та структурний елемент правовід­носин;

  6. правові відносини охороняються і забезпечуються силою державного примусу. Різноманіття правових відносин викликає необхідність класифікувати їх за певними ознаками на види. Це дає можливість повніше визначити суть і призначення право­вих відносин.

29. Поняття та види юридичних фактів. Фактичний склад.

Юридичний факт — це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або при­пинення правовідносин.

Ознаки юридичних фактів:

  1. конкретність та індивідуальність. Юрид. факт є унікальним явищем дійсності, що існує в певній точці простору, в певний момент часу і, як правило, пов'язане з конкретними суб'єктами (напр., факт реєстрації шлюбу);

  2. соціальна змістовність. Події та дії, що не мають значення або зв'язку з соціальною дійсністю, не мають і юрид-го значення (напр., явища природи);

  1. об'єктивований вираз. Думки, почуття, бажання людини не є юрид. фактами;

  2. прямий або непрямий зв'язок з правом. Юрид. факти, як правило, точно або в загальному вигляді відбиті в гіпотезах правових норм;

  3. причинний зв'язок із правовими наслідками. У цьо­му полягає сенс поняття юрид. факту. Юрид. факт викликає, змінює, припиняє правові відносини, су­б'єктивні права та юрид. обов'язки. Напр., реє­страція шлюбу породжує правові відносини подружжя, їхні взаємні права і обов'язки.

Юрид. факти різноманітні, адже вони певною мірою відобра-жають різноманіття людського життя. Вони поділяються на події і дії.

Події — юрид. факти, незалежні від волі людини. До них належать дії сил природи, народження і смерть людини, сплив строків.

Дії — юрид. факти, залежні від волі людини. Власне, заради них здійснюється все правове регулювання. Дії, у свою чергу, підрозділяються на правомірні і не­правомірні.

Правомірні дії поділяють на дві групи: юридичні акти та юридичні вчинки. Юридичні акти — це правомірні дії діє­здатної особи з метою досягти якогось правового результату (договір, заповіт, судове рішення). Юридичні вчинки — це дії, що привели до юридичних наслідків незалежно від волі людини, що вчинила їх (знахідка кладу, наукове відкриття). Такі дії визнаються юридично значущими навіть у тому випадку, коли вони здійснені недієздатною особою. Неправомірні дії (правопорушення) — проступки, злочини, посягання на особистість, власність, суспільну безпеку, громадський порядок тощо;

Сукупність юрид. фактів, необхідних для настання правових наслідків, передбачених нормою права, назива­ється фактичним (юридичним) складом. Фактичні склади поділяються на прості і складні.

Прості фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах однієї галузевої приналежності (напр., всі факти, необхідні для укладення шлюбу, належать до сімейного права). Складні фактичні склади включають факти, відбиті в правових нормах різної галузевої прина­лежності (напр., для винесення постанови про про­ведення обшуку необхідні факти, що належать до кримін. і кримінально-процесуального законодавства).

Фактичні склади слід відрізняти від утворень іншого характеру — складних юридичних фактів. Головна їх від­мінність полягає в тому, що фактичний склад — це система юрид. фактів, а складний юрид. факт — система ознак одного факту (напр., склад правопорушення).