3. Конфліктне призначення права. Теорія примирення.

Існує декілька найбільш загальних підходів до поста­новки і вирішення проблеми походження права. Найвираз-нішими є два загальнофілософські підходи: ідеалістич­ний та матеріалістичний. Перший з них, ґрунтуючись на уявленні про надприродний, незалежний від людини і сус­пільства характер права, пов'язує право з волею Бога. Другий підхід передбачає земні, такі, що кореняться в природі людини та/або сусп-ва, причини формування права. В межах ідеалістичної і матеріалістичної парадигм склалося декілька теорій походження права.

Відповідно до теологічних (міфологічних) уявлень право було створено Богом і дароване людині через по­сланника, пророка або правителя.

На основі цих поширених уявлень були створе­ні розгорнуті теорії божественного походження права, найбільш відомим з яких є учення католицького богослова Томи Аквінського (XIII ст.).

Природно-правова теорія, що теж має давню історію (Арістотель, Цицерон, Жан Жак Руссо), пов'язує походження права з ідеалами добра, спра­ведливості, розуму, властивими людині за природою. Волевстановлене право, з позицій цієї теорії, лише закріплює та створює гарантії для дії природного права. Однією з таких гарантій є діяльність держави, створеної в результаті до­говору між людьми.

Матеріалістичний підхід до проблеми походження пра­ва більш поширений. У загальному вигляді цей підхід пе­редбачає, що право — штучне творіння людини та/або суспільства.

Шарль Луї Монтеск'є та історична школа, що виникла у XIX ст. у Німеччині, стояли на позиціях природного спон­танного зародження права в надрах народ­ної свідомості. Право завжди, подібно до мови, має національний характер. Законодавча діяль­ність — завершальна стадія утворення права, законодавці тільки виражають в юридичній формі те, що створене на­родом.

Психологічна теорія пов'язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед них — потреба в підпорядкуванні, відчутті спадкоємності, бажаннях і віруваннях, вольові імпульси, засоби вирішен­ня соціальних розбіжностей тощо.

Марксистська теорія пов'язувала виникнення права з класовою боротьбою. З погляду цієї теорії пануючий клас за допомо-гою державного апарату створює і модифікує правові норми відповідно до своїх, у першу чергу, економіч. інтересів.

Теорія примирення (Гарольд Берман) пояснює по­ходження права необхідністю впорядкування міжгромадських відносин.

Американські історики економіки, прихильники теорії неолітичної революції Дуглас Норт і Роберт Томас дотри­муються іншої точки зору. Вони пов'язують появу права з виникненням відносин власності. Щоб перейти від по­лювання до землеробства, необхідні корінні зміни відносин власності. Землеробство — принципово осілий вид діял-ті: протягом багатьох років або постійно землероби екс­плуатують одну і ту ж ділянку землі, урожай з якої зале­жить не тільки від погоди, але й від дій людей. Родюча земля стає рідкісним ресурсом, що вимагає захисту. Виникає необхідність захищати оброблювані землі від спроб їх захоплення чужаками і вирішувати земельні конфлік­ти між одноплемінниками. Ці моменти є визначальними у виникненні права, а потім і держави.