Рекомендована література

Основна література

[8,9,10,11,12,13,14,15,17,19,20,21,22,23]

Додаткова література

[ 1,3,5,6,8,9,21,25,33]

Тема 7. Вартість і оптимізація структури капіталу

План заняття

1. Порядок оцінки вартості капіталу підприємства.

2. Визначення вартості складових капіталу підприємства.

3. Визначення оптимальної структури капіталу.

Обладання, яке потрібно для проведення практичного заняття

1. Завдання та методичні рекомендації по їх виконанню.

2. Мікрокалькулятори.

3. Контрольні завдання.

Навчальні цілі

Цілями проведення практичного заняття є: закріплення, поглиблення знань з оптимізації структури капіталу; вміння проводити розрахунок вартості власного та позикового капіталу за різними методиками; вміння проводити розрахунок середньозваженої вартості капіталу; набуття навичок управління власним та позиковим капіталом; розвиток самостійного мислення.

Завдання

1. Проведіть розрахунок вартості власного капіталу підприємства.

2. Проведіть розрахунок вартості позикового капіталу підприємства.

3. Визначить оптимальну структуру капіталу.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Вартість капіталу - дохід, який мають принести інвестиції для того, щоб вони виправдали себе з точки зору інвестора, виражається у вигляді процентної ставки (або долі одиниці) від суми капіталу, вкладеного у певний бізнес, яку слід заплатити інвестору у кінці року за використання його капіталу.

Звичайно структура капіталу інвестиційного проекту включає:

1. Власний капітал у вигляді: звичайних акцій та прибутку, накопиченого за рахунок діяльності підприємства.

2. Суму коштів, залучених за рахунок продажу привілейованих акцій.

3. Позиковий капітал у вигляді: довгострокового банківського кредиту та випуску облігацій.

Моделі визначення вартості власного капіталу.

Вартість власного капіталу – це грошовий дохід, який планують одержати власники звичайних акцій. Існує декілька моделей оцінки вартості власного капіталу.

Модель прогнозованого росту дивідендів. Розрахунок вартості власного капіталу ведеться за формулою:

, (3.75)

де: k_Е – вартість власного капіталу;

Р – ринкова ціна однієї акції;

D₁ – дивіденд, який обіцяла компанія у перший рік реалізації інвестиційного проекту;

g – прогнозований щорічний ріст дивідендів.

Дана модель може застосовуватися лише для компаній, які мають постійну величину приросту дивіденду.

Цінова модель капітальних активів (CAPM: Capital Assets Price Model). Розрахункова формула моделі має наступний вигляд:

, (3.76)

де: С_RF – показник прибутковості (віддачі) для безризикового вкладання капіталу;

C_M – середній за ринком показник прибутковості;

β – фактор ризику, який розраховується як регресійний коефіцієнт залежності між прибутковістю аналізованого підприємства та середньою ринковою прибутковістю.

Модель прибутку на акцію. Дану модель побудовано на основі показника прибутку на акцію, а не величину дивіденду. Згідно даної моделі вартість власного капіталу визначається за формулою:

, (3.77)

де: EPS – величина прибутку на одну акцію;

P – ринкова вартість однієї акції.

Модель премії за ризик. Дана модель займає особливе місце, оскільки носить договірний характер. Договір укладається між підприємством та потенційним інвестором про те, яка має бути премія за ризик вкладання капіталу. Якщо С_Н – рівень віддачі на вкладення коштів інвесторами у звичайні (номінальні) для нього можливості, то вартість капіталу, вкладеного у дане підприємство, оцінюється за формулою:

, (3.78

де: RP – премія за ризик.

Потенційних західних інвесторів можна залучити до вкладення капіталу у підприємства України та інших країн СНД лише великою величиною премії за ризик.

Вартість знов залученого капіталу.

При розрахунку вартості знов залученого капіталу прийнято використовувати наступну формулу у рамках моделі росту дивідендів:

, (3.79)

де: F – так звана вартість випуску, яка відображає закономірне зниження ринкової вартості акцій, які знов випускаються.

Модель визначення вартості привілейованих акцій.

Доходність по привілейованих акціях (вартість привілейованих акцій) розраховується за наступною формулою:

, (3.80)

де: D – величина щорічного дивіденду на акцію;

Р – ринкова ціна однієї акції.

Так само, як і у випадку зі звичайними акціями, витрати на випуск нових привілейованих акцій підвищують їхню вартість. Цю оцінку можна зробити за аналогією, припускаючи, що g=0, оскільки привілейовані акції звичайно не мають росту:

. (3.81)

Моделі визначення вартості позикового капіталу.

У процесі своєї діяльності підприємство використовує позикові кошти, які одержують у вигляді:

• довгострокового кредиту від комерційних банків та інших підприємств;

• випуску облігацій, які мають певний термін погашення та номінальну ставку.

У першому випадку вартість позикового капіталу дорівнює процентній ставці кредиту і визначається шляхом договору між кредитором і позичальником у кожному конкретному випадку окремо.

У другому випадку вартість капіталу визначається величиною сплачуваного за облігацією купону та номінальною процентною ставкою облігації, яка виражається у процентах до її номінальної вартості. Номінальна вартість – це ціна, яку заплатить компанія-емітент власнику облігації у день її погашення. В момент випуску облігації звичайно продаються за їх номінальною вартістю.

Відповідно, у цьому випадку вартість позикового капіталу C_D визначається номінальною процентною ставкою облігації i_н:

С_D = і_н (3.82)

Однак, оскільки ринкова ціна облігації коливається, а сума сплачуваного доходу на облігацію залишається незмінною, доходність облігації змінюється також, а саме: доходність облігації збільшується при зменшенні ринкової вартості і зменшується у протилежному випадку.

В якості реальної доходності облігації (або вартості позикового капіталу, заснованого на облігаціях даного типу) використовують доходність облігації до погашення, яка розраховується за формулою:

, (3.83)

де: V_M – поточна ринкова ціна облігації;

N – кількість років, які залишилися до погашення облігації.

Доходність облігацій до погашення (або кінцева доходність) являє собою вартість позикових коштів.

Ефективна вартість позикових коштів. На відміну від доходів, які виплачуються акціонерам, проценти, які сплачують за позиковим капіталом, включаються до собівартості продукції, тобто обліковуються у звіті про фінансові результати до сплати податку на прибуток. Таким чином, вартість позикового капіталу після сплати податків стає нижче кінцевої доходності (або вартості до сплати податків). Ефективну вартість позикового капіталу розраховують за формулою:

, (3.84)

де: Т – ставка податку.

Середньозважена вартість капіталу

Останнім етапом в оцінці загальної вартості капіталу для компанії є комбінування вартості коштів, отриманих з різних джерел. Цю вартість називають середньозваженою вартістю капіталу, оскільки вона являє собою середнє з вартостей окремих компонентів, зважених за їхньою питомою вагою у структурі капіталу.

Розрахунок середньозваженої вартості капіталу здійснюється за формулою:

WACC = W_D * C_D * (1 – T) + W_P * C_P + W_E * C_E, (3.85)

Де: W_D, W_P, W_E – відповідно питома вага позикових коштів, привілейованих акцій, власного капіталу (звичайних акцій та нерозподіленого прибутку);

C_D, C_P, C_E – вартості відповідних частин капіталу.