Термінологічний словник ключових понять

Фінансова звітність, трендовий аналіз, читання звітності, фінансовий аналіз, елементи балансу, звіт про фінансові результати, баланс підприємства, звіт про рух грошових коштів, актив балансу, звіт про власний капітал, пасив балансу, ліквідність підприємства, валюта балансу, фінансова стійкість, оцінювання звіту, ділова активність, аналітичний облік, майновий стан, фінансовий стан, внутрішньогрупові операції, консолідована звітність, внутрішньогрупове сальдо, зведена фінансова звітність, консолідація капіталу, горизонтальний аналіз, методичні підходи, вертикальний аналіз, прийоми оцінки фінансових звітів.

Рекомендована література

Основна література

[6,8,10,11,15,17,19,20,21,24]

Додаткова література

[1,10,12,17,24,26]

Тема 11. Фінансове прогнозування та планування на підприємстві План вивчення теми

1. Поняття та основні методи фінансового прогнозування.

2. Стратегічне та поточне планування на підприємстві.

3. Бюджетування в управлінні підприємством.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: вміння розробляти бюджет підприємства; вміння застосовувати методи фінансового планування для прогнозування підприємств; вміння застосувати норми чинного законодавства з питань прогнозування та планування; мати свій погляд на проблему і вміти відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансового менеджменту; здатність ініціювати свої ідеї стосовно проведення занять з дисципліни фінансовий менеджмент.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

Під час вивчення змісту теми студентам необхідно визначити підходи до фінансового прогнозування та планування з висвітленням послідовності процедур методу пропорційних залежностей показника; розкрити сутність та класифікаційних ознак методів планування із установленням особливостей фінансової стратегії в контексті фінансового менеджменту; набути навички методичних основ побудови фінансових планів різного часового періоду із розкриттям процедур управління фінансами в системі ефективного планування; оволодіти системою внутрішньофірмового бюджетування із визначенням методологічних проблем та встановленням структури управління зведеними бюджетами підприємства.

Фінансове планування на підприємстві ґрунтується на використанні трьох основних його систем: прогнозування фінансової діяльності; поточного планування фінансовї діяльності.

Необхідність фінансового планування на підприємстві полягає в доцільності планування руху всіх фінансових потоків, які охоплюють усі' сторони виробничо-господарської діяльності. Саме такі дії фінансових менеджерів здатні забезпечити формування та використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Практична діяльність доводить, що в процесі розробки довгострокового та поточного фінансових планів виконуються такі роботи: аналізується фінансово-господарська діяльність підприємства за минулі періоди; розраховуються основні показники господарської діяльності у поточному році та на перспективу; визначаються напрями вкладення інвестицій і джерела їх фінансування, а також розробляється оперативний фінансовий план.

Як правило, до об’єктів фінансового планування на підприємстві належать: виручка від реалізації продукції, обсяг обігових коштів та джерела їх поповнення, прибуток, джерела фінансування інноваційної та інвестиційної діяльності, здійснення капітального ремонту, технічне вдосконалення основних фондів, відносини з бюджетом та банками.

Розрахунок потреби в коштах, обсягу і структури витрат, визначення ефективності кожної господарської та фінансової операції та підсумків усієї роботи суб’єкта вважається головним призначенням фінансового планування на підприємстві.

Варто зазначити, що вихідним етапом планування є прогнозування основних напрямів фінансової діяльності підприємства, що здійснюється в процесі перспективного планування.

Із багатьох підходів до фінансового прогнозування найбільшого поширенн набули три з них:

• методи експертних оцінок;

• методи оброблення просторових, часових в просторовочасових сукупностей;

• методи ситуаційного аналізу і прогнозування.

Фінансове прогнозування, у більшості випадків, полягає у вивченні можливого фінансового стану підприємства в перспективі. на відміну від планування, прогнозування передбачає розроблення альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких дає змогу визначити один з варіантів розвитку фінансового стану підприємства.

У контексті практичної діяльності процес розробки фінансового плану підприємства охоплює три основні етапи:

- вивчення показників, що характеризують виконання фінансового плану підприємством у звітному періоді;

- складання проекту фінансового плану відповідно до показників виробничого плану на майбутній рік;

- вивчення проекту фінансового плану органом управління підприємством.

Відомо, що в процесі фінансового планування використовуються методи (конкретні способи і прийоми планових розрахунків): балансовий; нормативний; розрахунково-аналітичний; оптимізації планових рішень; моделювання. Разом з тим, методологія фінансового планування базується на таких найважливіших принципах:

- об’єктивної необхідності використання фінансового планування для початкової стадії управління фінансами підприємств;

-ефективності, який відображає якісну сторону процессу фінансового планування;

- комплексності та єдності мети, який передбачає узгодження виробничих і фінансових ресурсів,

- науковості, який узагальнює основні риси планування та забезпечує реальність, ефективність запланованих завдань.

Варто зауважити, що процес фінансового планування на підприємстві завершується аналізом і контролем виконання фінансових планів. В основу фінансового планування підприємства покладено три основні напрями: перспективне, поточне та оперативне фінансове планування.

Стратегія планування – це одна із функцій управління, що являє собою процес вибору цілей підприємства та шляхів їх досягнення. Воно забезпечує основу для всіх управлінських рішень.

Ефективність формування стратегічного плану значною мірою залежить від обґрунтованості вибору методу планування (сукупності прийомів і способів вивчення економічних процесів) та розроблення адекватної стратегії.

Формування стратегічного плану підприємства передбачає розроблення цілого ряду стратегій: розвитку підприємства, організаційної, інтеграційної, фінансової, ресурсної, стратегії поведінки, маркетингової, товарно-ринкової, технологічної та соціальної стратегії.

Основними стратегічними завданнями розроблення фінансової політики підприємства є:

• максималізація прибутку підприємства;

• оптимізація структури капіталу підприємства і забезпечення його фінансової стійкості;

• досягнення прозорості фінансового стану підприємств для власників, інвесторів, кредиторів;

• забезпечення інвестиційної привабливості підприємств;

• створення ефективного механізму управління підприємством;

• використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових ресурсів.

В умовах ринку бюджетування стає основою планування. Бюджетування – це, з одного боку, процес складання фінансових планів, а з іншого – управлінська технологія, призначена для вироблення і підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

За змістом та значимістю бюджетів, що їх використовують у фінансовому плануванн, можна розділити на чотири основні групи:

• основні бюджети (бюджет доходів і витрат, бюджет руху коштів, розрахунковий бухгалтерський баланс);

• операційні бюджети (бюджет продаж, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет адміністративних витрат);

• допоміжні бюджети (бюджет податків, план капітальних витрат, кредитний план та ін.);

• спеціальні бюджети (бюджет розподілу прибутку, бюджети окремих проектів і програм).

Система бюджетів дає змогу забезпечити жорсткий поточний і оперативний контроль за надходженням і витрачанням коштів, створити реальну основу для розроблення ефективної фінансової стратегії.