Питання для самоконтролю

1. Чому комерційні ризики вважаються невід’ємним елементом фінансового менеджменту?

2. Яка мета управління фінансовими ризиками на підприємстві?

3. Що забезпечує процес управління фінансовими ризиками?

4. Від чого залежить трансформація результативності моделі управління фінансовими ризиками підприємства?

5. Розкрийте місце ризиків у функціонально-організаційній структурі фінансового менеджменту.

6. Дайте визначення поняття „забезпечення моделі управління ризиками”.

7. Які проблемні питання підлягають вирішенню з метою забезпечення ефективності моделі управління фінансовими ризиками?

8. Назвіть основні умови виникнення фінансових ризиків.

9. Які складові притаманні сукупному ризику підприємства?

10. Чому визначають центри формування ризику?

11. Що являє собою центр формування ризику підприємства?

12. Назвіть критерії прийняття управлінських фінансових рішень в умовах невизначеності.

13. Охарактеризуйте концепції управління ризиками.

14. Розкрийте зміст концепції „оцінка максимального рівня негативного відхилення”.

15. Дайте визначення поняття „модель управління фінансовими ризиками”.

16. Які фактори формування моделі управління фінансовими ризиками вам відомі?

17. Що включають фінансові ризики підприємства?

18. Як відбувається визначення центрів локалізації ризиків?

19.3а допомогою яких фінансово-математичних моделей проводиться кількісна оцінка сукупного ризику?

20. Що являє собою процес нейтралізації фінансових ризиків?

21. Опишіть основні методи нейтралізації фінансових ризиків.

22. Розкрийте зміст стратегії уникнення фінансового ризику.

23. Охарактеризуйте страхування з позиції нейтралізації фінансових ризиків.

24. У яких випадках використовується диверсифікація ризиків?

25. Розкрийте механізм хеджування фінансових ризиків.

Завдання до самостійної роботи

1.Тестові завдання

1. Під ризиком розуміється:

а) можливість невідповідності реально отриманих результатів реалізованого рішення поставленим цілям;

б) можливість знецінення реальної вартості капіталу (у формі активів фірми);

в) непередбачені зміни процентної ставки на фінансовому ринку;

г) одержання збитків у результаті несприятливих короткострокових коливань курсів валют на фінансових ринках;

д) вірна відповідь відсутня.

2. Назвіть вид фінансового ризику, який полягає у неможливості для підприємства підтримати рівень доходу на акції так, щоб він не знижувався:

а) депозитний ризик;

б) процентний ризик;

в) бізнес-ризик;

г) валютний ризик;

д) вірна відповідь відсутня.

3. Вкажіть класифікаційні ознаки, які не використовують з метою ефективного управління фінансовими ризиками:

а) за можливістю передбачення;

б) за можливістю подальшої класифікації;

в) за тривалістю впливу;

і) за можливими наслідками;

д) вірна відповідь відсутня.

4. Депозитний ризик - це:

а) ризик одержання збитків у результаті несприятливих довгострокових коливань курсів валют на міжнародних фінансових ринках;

б) ризик, що виникає через непередбачені зміни процентної ставки на фінансовому ринку;

в) імовірність виникнення втрат у результаті неповернення депозитних вкладів підприємств у банках;

г) ризик неправильної оцінки та невдалого вибору банку для здійснення депозитних операцій підприємства;

д) вірна відповідь відсутня.

5. Відповідно до можливостей інвестиційної діяльності виділяють наступні види інвестиційного ризику:

а) простий ризик;

б) катастрофічний ризик;

в) тимчасовий ризик;

г) нестраховий ризик;

д) вірна відповідь відсутня.

6. Яка сфера ризику свідчить про те, що підприємство ризикує втратити не тільки прибуток, але й відшкодувати втрати за свій рахунок через неодержання планової виручки?

а) сфера неприпустимого (катастрофічного) ризику;

б) сфера критичного ризику;

в) сфера підвищеного ризику;

г) сфера мінімального ризику;

д) вірна відповідь відсутня.

7. Причина виникнення процентного ризику полягає:

а) у зміні кон’юнктури фінансового ринку під дією зовнішнього середовища;

б) у зміні коливань курсів валют на міжнародних фінансових ринках;

в) у зміні купівельної спроможності грошових коштів у період інфляції;

г) у зміні рівня доходу на акції підприємства;

д) вірна відповідь відсутня.

8. Назвіть методи, які не застосовують при оцінці ймовірності виникнення фінансових ризиків:

а) аналоговий метод;

б) розрахунково-аналітичний метод;

в) експертний метод;

г) статистичний метод;

д) вірна відповідь відсутня.

9. Метод експертних оцінок імовірності виникнення фінансових ризиків застосовується у випадку, якщо:

а) у підприємства відсутня необхідна інформація для проведення розрахунків та порівнянь;

б) у підприємства накопичено достатній обсяг статистичної інформації;

в) раціональність використовуваних фінансових ресурсів підприємств доведена;

г) наявність фінансових ресурсів недостатня для проведення відтворювальних циклів на підприємстві;

д) вірна відповідь відсутня.

10. Які види аналізу використовують при статистичному методі оцінки ризику?

а) аналіз ринків капіталу;

б) аналіз внутрішнього середовища;

в) регресійний аналіз;

г) факторний аналіз;

д) вірна відповідь відсутня.

11. Які методи оцінки фінансових ризиків включено до групи рахунково-аналітичних методів оцінювання?

а) аналіз беззбитковості виробництва;

б) метод коефіцієнтів;

в) метод дисконтування;

г) експертні методи;

д) вірна відповідь відсутня.

12. До яких методів оцінки фінансових ризиків включено аналіз окупності витрат?

а) аналогові методи;

б) метод експертних оцінок;

в) статистичні методи;

г) розрахунково-аналітичні методи;

д) вірна відповідь відсутня.

13. Назвіть вид диверсифікації, який спрямовано на зниження кредитного ризику, що виникає під час комерційного кредитування:

а) диверсифікація покупців продукції (робіт, послуг) підприємства;

б) диверсифікація програми реального інвестування;

в) диверсифікація портфеля цінних паперів підприємства;

г) диверсифікація фінансової діяльності підприємства;

д) вірна відповідь відсутня.

14. Які види фінансових ризиків неможливо нейтралізувати за рахунок диверсифікації?

а) кредитний ризик;

б) депозитний ризик;

в) інвестиційний ризик;

г) валютний ризик;

д) вірна відповідь відсутня.

15. Вкажіть показник, який використовується для вимірювання ризику будь-якого активу:

а) показник варіації;

б) показник коваріації;

в) коефіцієнт кореляції;

г) показник системного ризику;

д) вірна відповідь відсутня.

16. Хеджування фінансових ризиків передбачає:

а) страхування ціни товару від ризику;

б) обов’язки страховика зі страхових виплат у розмірі повної компенсації втрат доходів особи, на користь якої укладено договір страхування;

в) обов’язки страховика зі страхових виплат у розмірі часткової компенсації втрат доходів особи, на користь якої укладено договір страхування;

г) повне уникнення потенційних втрат, пов’язаних з фінансовими ризиками;

д) вірна відповідь відсутня.

17. До складу шляхів нейтралізації фінансових ризиків не включають:

а) використання внутрішніх фінансових нормативів;

б) хеджування;

в) диверсифікацію;

г) ухилення від ризику;

д) вірна відповідь відсутня.

18. Назвіть напрями, що передбачають передачу ризику:

а) шляхом укладання угод соціального страхування;

б) шляхом укладання угод майнового страхування;

в) шляхом проведення операцій „своп”;

г) шляхом укладання договору факторингу;

д) вірна відповідь відсутня.

19. Страхування фінансових ризиків передбачає:

а) обов’язки страховика зі страхових виплат у розмірі повної або часткової компенсації втрат доходів особи, на користь якої укладено договір страхування;

б) страхування ціни товару від ризику шляхом формування зустрічних валютних контрактів;

в) страхування ціни товару від ризику шляхом оформлення зустрічних комерційних контрактів;

г) страхування ціни товару від ризику шляхом оформлення зустрічних кредитних та інших вимог та зобов’язань;

д) вірна відповідь відсутня.

20. Назвіть основні інструменти нейтралізації ризиків:

а) формування відповідних резервів;

б) планування обсягу резервного фонду фінансових ресурсів;

в) диверсифікація кредиторів;

г) максимізація рівня показника дюрації;

д) вірна відповідь відсутня.

Термінологічний словник ключових понять

Ризик, фінансові ризики, ризик-менеджмент, комерційні ризики, інфляційний ризик, кредитний ризик, дефляційний ризик, імовірність, ризик банкрутства, середнє очікуване значення, міра ризику, невизначеність, випадковість, експертна оцінка, хеджування, диверсифікаці, стратегія ризик-менеджменту, міра об’єктивності, оптимальна ймовірність результату, чисті ризики, оптимальне відхилення результату, спекулятивні ризики, правила максимального виграшу.

Рекомендована література

Основна література

[4,5,8,9,10,11,15,17,19,20,21,22,23]

Додаткова література

[7,8,9,11,17,22,25,32,33]

Тема 10. Аналіз фінансових звітів

План вивчення теми

1. Оцінка фінансової звітності як основа прийняття фінансових рішень.

2. Методи і прийоми аналізу фінансової звітності.

.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: здатність розуміти основні задачі, які вирішуються системою фінансового управління підприємством; здатність аналізувати фінансову звітність підприємства; вміння розуміти теоретичні засади операційного аналізу; мати свій погляд на проблему і вміти відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансового менеджменту; здатність ініціювати свої ідеї стосовно проведення занять з дисципліни фінансовий менеджмент.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В даній темі студентам необхідно вивчити процес оцінювання фінансової звітності як основи прийняття фінансових рішень; установити особливості аналітичного дослідження динамічних змін і структури балансу підприємства; розкрити специфічність методів і прийомів аналізу звітів: про фінансові результати підприємства, про рух грошових коштів та про власний капітал; оволодіти методикою аналізу консолідованої фінансової звітності підприємства із визначенням вартості різниці в процесі консолідації.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на підставі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Головна мета аналізу фінансових звітів – своєчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності та знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому необхідно вирішити такі завдання:

1. На підставі вивчення взаємозв’язку між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності дати оцінку виконання плану з надходження фінансових ресурсів та їх використання з позиції поліпшення фінансового стану підприємства.

2. Прогнозування можливих фінансових результатів, тобто прибутку та рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності й наявності власних і позикових ресурсів, розроблення моделей фінансового стану за різних варіантів використання ресурсів.

3. Розроблення конкретних заходів, які спрямовані на ефективніше використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану підприємства є звітний бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4), дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку, які деталізують окремі статті звітів.

За допомогою аналізу фінансових звітів проводять:

• попереднє (загальне) оцінювання фінансового стану підприємства та змін його фінансових показників за звітний період;

• аналіз оборотності оборотних активів;

• аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

• аналіз фінансових результатів підприємства;

• оцінювання потенційного банкрутства;

• аналіз дохідності (рентабельності);

• аналіз використання капіталу;

• аналіз рівня самофінансування;

• аналіз валютної самоокупності.

З позиції практичної діяльності, у ході аналізу фінансового стану всі сторони діяльності суб’єктів господарювання оцінюються за критерієм досягнення максимально можливого економічного результату за рахунок оптимально ефектнішого використання наявних фінансових ресурсів, Зауважимо, що важливість аналізу фінансової звітності суб’єктів господарювання полягає в тому, що за його допомогою можна визначити фінансові можливості загалом та можливості використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів зокрема.

Достатньо вагомим елементом у системі аналізу фінансової звітності підприємств виступає процес оцінювання та аналіз основних показників фінансового стану. Відомо, що під фінансовим станом підприємства розуміють його спроможність фінансувати свою діяльність, тобто це рівень збалансованості окремих структурних елементів активів і пасивів підприємства, а також рівень ефективності їх використання. З іншої точки зору, фінансовий стан підприємства визначається сукупністю показників, Що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості.

Практична діяльність доводить, що стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини зміни складу майна і джерел його утворення.

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства проводиться з метою дослідження змін, які відбуваються в результаті здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Відомо, що головним показником діяльності підприємства виступає прибуток, відображений у звіті про фінансові результати. Зазначений звіт показує результативність діяльності підприємства і дає інформацію про фактори, які вплинули на цю результативність протягом звітного періоду. Практична діяльність підприємства показує, що за допомогою звіту про фінансові результати діяльності можна здійснити ув’язку доходів та витрати за звітний період і показати різницю між ними у вигляді чистого доходу підприємства.

У складі критеріїв оцінювання фінансового стану підприємств на основі інформаційного потоку, отриманого за допомогою звіту про фінансові результати, визначають показники рентабельності. Рентабельність можна розрахувати на основі валового прибутку, прибутку від операційної та звичайної діяльності, а також чистого прибутку.

Вибір показників рентабельності, які використовують для оцінювання рівня прибутковості діяльності підприємства, залежить від напряму як фінансової стратегії розвитку, так і тактики її впровадження. Необхідність визначення показників рентабельності полягає в тому, що вони повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарювання, а також тому, що їхня величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. Як правило, залежно від мети визначення та аналізу показників рентабельності їх об’єднують у дві групи: показники рентабельності вкладеного капіталу (ці показники використовують у системі фінансового менеджменту насамперед у сфері управління капіталом) та показники рентабельності продукції (ці показники необхідні при визначенні пріоритетів у формуванні виробничої програми підприємства). У процесі оцінювання рівня прибутковості діяльності підприємства менші показників рентабельності не встановлюються, а основними факторами їх підвищення вважаються: ріст прибутку, зменшення вартості основних виробничих фондів і залишків нормативних оборотних засобів, а також зниження собівартості випуску та реалізації продукції.

Аналізуючи фінансові звіти, використовують різні методи та прийоми.

До прийомів аналізу відносять:

1. горизонтальний (часовий) аналіз;

2) вертикальний (структурний) аналіз;

3) трендовий аналіз;

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

5) порівняльний аналіз;

6) факторний аналіз.

Методи аналізу можна звести до двох основних груп:

1. неформалізовані:

• експертних оцінок;

• порівняльні;

• побудова системи показників;

2. формалізовані:

• ланцюгових підставок;

• арифметичних різниць;

• балансовий;

• відсоткових чисел;

• простих і складних процентів;

• дисконтування.

Крім того до методів аналізу звітності відносять:

1. читання звітності;

2. трендовий аналіз;

3. розрахунок фінансових коефіцієнтів.

Читання звітності це вивчення абсолютних показників, представлених у звітності. Шляхом читання звітності визначають майновий стан підприємства, коротко- і довгострокові інвестиції, джерела фінансування власного капіталу, оцінюються зв'язки між постачальниками і покупцями, виручка від діяльності та прибуток звітного року.

Для визначення змін у господарській політиці підприємства більш, ніж за два послідовних роки, застосовується аналіз тенденцій розвитку (аналіз тренду), який є варіантом горизонтального аналізу.

Аналіз тенденцій розвитку передбачає використання індексів. При розрахунку індексів значення базисною року приймається за 100%. Відповідно до цього розраховуються індекси для інших років. Базисним роком обирається той рік, показники якого є типовими, характерними для здійснення підприємницької діяльності за нормальних умов. При цьому слід обирати тільки значимі показники.

На відміну від горизонтального аналізу, що показує динаміку статей фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При проведенні такого аналізу ціла частина приймається за 100% і обчислюється питома вага кожної її складової. Такими цілими частинами може бути валюта балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізації у Звіті про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку у групі або підгрупі становить конкретна стаття, що дозволяє визначити вплив показника цієї статті на діяльність підприємства.

Оцінити фінансову звітність підприємства допомагають різні фінансові коефіцієнти, які показують фінансові пропорції між різними статтями звітності.