Рекомендована література

Основна література

[2,5,8,9,10,11,15,17,19,20,21,22,23]

Додаткова література

[8,11,17,21,25,30,33]

Тема 8. Управління інвестиціями План вивчення теми

1. Економічна сутність інвестицій та їх класифікація.

2. Управління реальними інвестиціями.

3. Управління фінансовими інвестиціями.

4. Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів.

Навчальні цілі

Цілями вивчення теми навчальної дисципліни є: вміння володіти методикою оцінки ефективності інвестиційних проектів; вміння застосувати норми чинного законодавства з питань управління інвестиційними проектами; мати свій погляд на проблему і вміти відстоювати свою точку зору з питань, що стосуються фінансового менеджменту; здатність ініціювати свої ідеї стосовно проведення занять з дисципліни фінансовий менеджмент.

Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

В процесі вивчення даної теми студентам необхідно вирішити такі завдання: вивчити процес управління інвестиціями із установленням залежності інвестиційної стратегії від стадії життєвого циклу підприємства; з’ясувати сутність процесу управління реальними інвестиціями із характеристикою основних етапів; набути навички методичного визначення критеріїв оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів із поновненням джерел їх фінансування; оволодіти процесом управління фінансовими інвестиціями із розкриттям методики оцінки ефективності цінних паперів.

Теоретичні та прикладні дослідження показують, що інвестиційні процеси на підприємстві характеризуються значною різницею між інвестиційними вкладеннями й інвестиційними потребами.

За останні роки діяльності вітчизняних підприємств простежується скорочення обсягів інвестицій та погіршення їх технологічної й відтворювальної структури. Однією з основних причин такої ситуації є нестача власних інвестиційних ресурсів, яка викликає необхідність залучення позикового капіталу, що, у свою чергу, призводить до зростання ризику в процесах упровадження інвестиційної ідеї.

Очевидно, на практиці кожне підприємство здійснює формування інвестиційних ресурсів за двома напрямами, а 71ааме за державними і недержавними джерелами фінансування. Разом з тим, перевага надається недержавним інвестиційним ресурсам, що включають у себе власні кошти підприємства, довгострокові та короткострокові кредити банків, кошти населення, кошти цільових фондів, що перебувають у розпорядженні фізичних та юридичних осіб, а також інші джерела (емісія облігацій підприємств, лізинг).

Ефективне управління інвестиціями обумовлює необхідність:

- з’ясування сутності інвестицій та можливості їх реалізації в різних формах;

- розробки і реалізації інвестиційної стратегії як головної мети інвестиційної діяльності;

- урахування класифікації інвестицій;

- вибору та оцінки ефективності інвестиційних проектів підприємств;

- забезпечення оптимального співвідношення джерел фінансування в реальних капітальних інвестицій;

- оцінювання ефективності фінансових інвестицій та формування оптимального портфеля цінних паперів.

Основним елементом у системі управління інвестиціями на підприємстві, виступає інвестиційний проект. Всі інвестиційні проекти, що розробляються підприємствами, поділяються на проекти розвитку та проекти санації.

Для ухвалення рішення про вибір інвестиційного проекту та доцільність його впровадження проводять оцінку економічної ефективності. Вказана оцінка базується на операції дисконтування.

Основними методами оцінки є:

а) розрахунок строку окупності інвестицій (t);

б) розрахунок індексу рентабельності інвестицій (IR);

в) визначення чистого приведеного ефекту (NPV);

г) визначення внутрішньої норми дохідності (IRR);

д) розрахунок середньозваженого стоку життєвого циклу інвестиційного проекту, тобто дюрації (Д).

В основу цих методів покладено порівняння обсягу планових інвестицій і майбутніх грошових надходжень. Перші два можуть базуватись як на облікованій величині грошових надходжень, так і на дисконтованих доходах з урахуванням часової складової грошових потоків.

Оцінювання майбутньої вартості інвестованих коштів може відбутися на основі використання простого відсотка (FV1) та при використанні складного відсотка (FV2). Разом з тим, розрахунок чистої поточної вартості (чистого наведеного ефекту) інвестиційного проекту при здійсненні разової інвестиції (NPV1) та при послідовному інвестуванні фінансових ресурсів протягом декількох років (NPV2) має деякі відмінності. Аналогічні умови виливають також на визначення терміну окупності інвестицій. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій (IR) виступає продовженням методу розрахунку чистого наведеного ефекту. У зв’язку з цим, здійснення разових інвестицій вказує на доцільність розрахунку індексу рентабельності за алгоритмом (IR1) а саме, якщо інвестиції являють собою потік вкладень, то для розрахунку варто залучати алгоритм (IR2). Кінцевим етапом розрахунку є визначення ефективності інвестицій (ІRR).

У сучасних умовах господарювання підприємство, купуючи цінні папери, здійснює фінансові інвестиції та є інвестором. Головною метою фінансових інвестицій, як правило, є одержання максимального доходу. Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення капіталу у фінансові інструменти інвестування.

Нагадаємо, у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 „Фінансові інвестиції"” ринкова вартість фінансової інвестиції становить собою суму, яку можна отримати від продажу фінансової інвестиції на активному ринку. Відомо, що чим вищий рівень прибутковості цінного папера, тим вищий рівень інвестиційного ризику в даній інвестиційній операції.

Практична діяльність показує, що процес управління фінансовими інвестиціями включає наступні елементи:

- аналіз стану фінансового інвестування в попередньому періоді з метою вивчення тенденцій, масштабів, форм та ефективності фінансового інвестування на підприємстві;

- визначення обсягу фінансового інвестування в майбутньому періоді та вибір форм фінансового інвестування;

- оцінка ефективності окремих видів цінних паперів;

- управління інвестиційним портфелем підприємства.

Дослідженнями доведено, що оцінка ефективності фінансових інвестицій підприємства здійснюється на основі зіставлення обсягу інвестиційних витрат і сум зворотного потоку по них.