Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Документ Microsoft Word (2).docx
Скачиваний:
83
Добавлен:
01.03.2016
Размер:
233.03 Кб
Скачать

Література

Основна література

  1. Волков Б.С. Психология развития человека / Б.С. Волков, Н.В. Волкова. – М.: Академический проект, 2004. – 224с.

  2. Карандашев Ю.Н. Психология развития. Введение / Ю.Н. Карандашев – Минск, 1996. – 240с.

  3. Сапогова Е.Е. Психология развития человека: Учеб. Пособие / Е.Е. Сапогова – М.: Аспект Пресс, 2001. – 460с.

Додаткова література

  1. Кулагина И.Ю. Возрастная психология / И.Ю. Кулагина, В.Н. Колюцкий – М.: Сфера, 2004. – 464с.

  2. Платонов К.К. Краткий словарь системы психологических понятий / К.К. Платонов. – М., 1984.

  3. Психология развития / Под ред. А.К. Болотовой, О.Н. Молчановой. – М.:ЧеРо, 2005. – 524с.

Питання для самоконтролю

  1. Що вивчає психологія розвитку?

  2. В чому відмінність вікової психології від психології розвитку?

  3. Що таке розвиток?

  4. Чим відрізняються поняття «ріст», «дозрівання», «становлення», «формування»? Як вони пов’язані з поняттям «розвиток»?

  5. Назвіть науки, з якими пов’язана психологія розвитку та розкрийте цей зв'язок.

  6. Які типи та області розвитку Ви знаєте?

  7. Розкрийте зв'язок різних областей розвитку?

Лекція 2. Проблема норми в психології розвитку

2 год.

План

1. Поняття про норму. Види норми. Аномалія.

2. Основні підходи до визначення норми.

3. Поняття про психічне здоров'я. Критерії психічного здоров'я. Рівні психічного здоров'я.

4. Ознаки патології характеру та поведінки.

1. Поняття про норму. Види норми

Нині в психології все ще не існує єдиного уявлення про норму. Одним з провідних джерел запозичень в психології є понятійний апарат медицини, зокрема психіатрії. У психіатрії поняття «норми» традиційно існує у вигляді дихотомії «норма-патологія».

Уперше питання про норму виникло в тих областях психології, які мали справу з так званими пограничними явищами, такими як психопатії. На сьогодні Всесвітня Організація Охорони здоров'я (ВООЗ) пропонує наступне визначення норми: норма – етичний стандарт, модель поведінки, що розглядається як бажана, прийнятна і типова для тієї або іншої культури.

Н.Є. Бачерикова дає таке визначення: «Психічна норма є індивідуальною динамічною сукупністю психічних властивостей конкретної людини, що дозволяє їй адекватно своєму віку, статі і соціальному положенню пізнавати навколишню дійсність, адаптуватися до неї і виконувати свої біологічні і соціальні функції відповідно до особистих і громадських потреб, які виникають.

Види норми (за А.Д. Марковою):

– предметна норма – знання, уміння і дії, необхідні учневі для оволодіння предметним змістом програми (відбивається в стандартах освіти);

– соціально-вікова норма – показники інтелектуального і особистісного розвитку (психологічні новоутворення), які повинні скластися до кінця певного вікового етапу;

– індивідуальна норма – проявляється в індивідуальних особливостях розвитку і саморозвитку дитини (А.Д. Маркова).

Проблема норми і її варіантів включає такі питання, як норма реакції (моторної, сенсорної), норма когнітивних функцій (сприйняття, пам'яті, мислення тощо), норма регуляції, емоційна норма тощо. Сюди ж відносяться питання статевих і вікових відмінностей.

Поняття «аномалія» в перекладі з грецької означає відхилення від норми, від загальної закономірності, неправильність в розвитку. Питання про аномалії в розвитку психічних процесів, в поведінці людини може розглядатися тільки в контексті знань про нормальні параметри цих процесів і поведінки. Аномалія є таким відхиленням від середньої величини, яке здатне порушити баланс, але яке не переходить межі патології, патологія – крайня протилежність норми, яка може характеризуватися як деяке виродження. Запропоноване формулювання вимагає врахування трьох методологічних чинників.

По-перше, відхилення від норми повинно носити кількісний і якісний характер. Якісний стан виражається в системі кількісних характеристик. Якщо одиниці кількості такі об'ємні, що не можуть знаходитися у рамках цієї якості, то якісні характеристики змінюються.

По-друге, незначні відхилення від норми допустимі. Наприклад, грецький ідеал – гармонія тіла, розуму і духу – може виражатися у більшій або меншій рельєфності м'язів, більшому або меншому розумово-духовному потенціалі. Але якщо один з компонентів спотворений, то буде спотворено якість, що не відповідає ідеалу. Таке відхилення слід вважати таким істотним, що можна говорити про патологію на відміну від відхилення несуттєвого, здатного привести до аномалії.

По-третє, відхилення від норми не повинно переходити меж патології. Якщо це сталося, то таке положення набуває статус якісно протилежного стану, тобто антипода норми.

З поняттям психічної норми тісно пов'язано поняття психічного здоров'я, оскільки за внутрішньою логікою психічна норма припускає і наявність психічного здоров'я, тобто відсутність чітко визначного психічного розладу, наявність певного функціонального резерву організму, що дозволяє людині долати психосоціальні стреси і екстремальні ситуації».