3. Фактори впливу на внутрішньоутробний розвиток. Тератогени. Основні принципи дії тератогенів.

Існує значна кількість чинників, що негативно впливають на внутрішньоутробний розвиток. Зупинимось на основних з них.

Вік матері. Найбільша кількість успішних пологів відбувається у матерів у віці 20-30 років. Матері-підлітки і матері старше 35-40 років схильні до найбільшого ризику викидня, народження мертвої дитини, дитини з вродженими аномаліями. Найголовнішою причиною підвищення ризику у матерів-підлітків є недостатня зрілість їх організмів для виношування і народження здорової, здатної до нормального розвитку дитини. Серед інших ризиків, які очікують батьків-підлітків, можна згадати соціально-економічні чинники, а також зловживання алкоголем і іншими видами психоактивних препаратів.

Гормональний баланс і особливості розвитку тканин літніх матерів, підготовлюваних до своїх перших пологів, є одним з чинників частого виникнення дефектів пренатального розвитку або аномалій немовлят, що народжуються у цих представників популяції.

Одна з теорій пояснює ризик, що зростає з віком матері, для дитини тим, що літні матері мають старіші яйцеклітини (як відомо, усі яйцеклітини жінки формуються ще до її власного народження). Просто через свій вік яйцеклітина може мати дефекти, що впливають на розвиток дитини. Також в цьому випадку підвищується ризик руйнування яйцеклітини: чим старше яйцеклітина, тим більша кількість часу вона піддається дії шкідливих агентів. Крім того, у цих жінок старіші організми, що може підвищувати ризик викидня. Нарешті, ще одним чинником є зміна гормонального балансу літніх матерів.

Хвороби матері. Багато хвороб, мабуть, ніяк не впливають на розвиток ембріона або плоду. Наприклад, більшість видів бактерій не проникають крізь плацентарний бар'єр, так що навіть серйозне бактерійне зараження матері може не мати ніяких наслідків для розвитку плоду. Як правило, зараження плоду відбувається одним з трьох можливих шляхів: безпосередньо через плаценту (так передаються синдром імунодефіциту – СНІД і краснуха). Непрямим чином – через амніотичну рідину – передаються венеричні хвороби, такі як сифіліс і гонорея. Також вони можуть заразити плід під час сутичок або пологів, коли можливий обмін рідинами і, ймовірно, кров'ю між організмами. ВІЛ (вірус імунодефіциту) може передатися навіть після народження, через годування грудьми. Інфекції, отримані матір'ю, а також наявні хронічні захворювання – діабет, підвищений кров'яний тиск і хвороби, що передаються статевим шляхом, можуть завдавати шкоди плоду безліччю способів. Вони можуть заразити плід і викликати викидня, народження мертвого плоду або важку потворність. Вони можуть привести до смерті дитини в дитячому віці або до недостатнього (або потворному) розвитку тканин і органів. Проте інфікування матері може і не мати ніяких наслідків для плоду, особливо у тому випадку, якщо її організм, б'ючись з хворобою, виробляє антитіла. Мабуть, найбільш небезпечним вірусом з тих, що передаються плоду, являється вірус імунодефіциту (ВІЛ).

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) є невиліковним захворюванням, що часто призводить до летального результату. Але бувають і випадки одужання. Він викликається вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), при якій імунна система рушиться і людина помирає від мінімальних бактерійних і вірусних інфекцій, які для здорової людини були б нешкідливі.

Діабет матері може призводити до численних фізичних дефектів дитини; іноді він призводить до народження мертвого плоду. Розміри плоду можуть перевищити межі норми, підвищуючи шанс появи труднощів при пологах. Зазвичай діабет контролюють за допомогою спеціальної дієти.

Герпес. Вірус, що викликає генітальний герпес, може перетинати плацентарний бар'єр, але набагато частіше передача інфекції немовляті відбувається під час пологів. Серед загрозливих дитині наслідків – сліпота, проблеми неврологічного характеру, розумова відсталість і, в значній кількості випадків, смерть. Якщо у момент настання терміну пологів мати страждає герпесом в активній формі, рекомендується застосування кесаревого розтину. Герпес нині невиліковний.

Високий кров'яний тиск. Хронічно високий кров'яний тиск можна лікувати медикаментами, але якщо не управляти їм впродовж вагітності, створюється небезпека викидня.

Сифіліс – це бактерійна інфекція, що зазвичай не проходить через плацентарний бар'єр впродовж першої половини вагітності. Передача найбільш вірогідна під час пологів або незадовго до них. Сифіліс може викликати передчасні сутички і викиднів, бути причиною глухоти і гнійних ушкоджень шкіри. Хоча сифіліс піддається лікуванню антибіотиками, самі ліки можуть впливати негативно на ембріон або плід. Часто рекомендується здійснення кесарева перерізи за 1-2 тижні до передбачуваного терміну пологів.

Грип. Багато штамів вірусу грипу можуть проходити через плацентарний бар'єр. Найбільш поширені ефекти – це викидні на ранніх стадіях вагітності або передчасні пологи на пізніх етапах. Підвищена температура матері, якщо не проводити лікування, теж може виявитися фатальною для плоду.

Резус-фактор. Несумісність резус-фактора матері і її дитини є хворобою в тому сенсі, що деякий білковий (протеїновий) компонент крові матері може бути причиною серйозних аномалій або смерті плоду. Більшість матерів мають позитивний резус-фактор, але деякі відчувають нестачу одного з компонентів крові і є резус-негативними. Якщо у резус-негативної матері розвивається резус-позитивна дитина і їх кров вступає в контакт, проникаючи через плаценту або в процесі пологів, в крові матері починають синтезуватися антитіла, що атакують червоні кров'яні клітини плоду і руйнують їх. Хоча первістку зазвичай не загрожує ніяка небезпека (а матері небезпека не загрожує взагалі), при наступній вагітності плід піддається високому ризику, якщо він також має позитивний резус-фактор. Резус-негативні матері можуть проходити лікування, спрямоване на запобігання виробленню організмом антитіл у вигляді реакції на резус-позитивну кров немовляти.

Краснуха. Якщо зараження вірусом краснухи відбувається впродовж перших 16 тижнів вагітності (але тільки після імплантації), лікарі часто рекомендують її переривання, оскільки ризик руйнування ембріона або плоду занадто великий. Проте іноді батьки вирішують продовжити вагітність, і у деяких з них народжуються нормальні діти.

Токсикоз вагітних. Причини преекслампсії і серйознішого захворювання – еклампсії, що переживаються деякими вагітними жінками впродовж третього триместра, невідомі. Серед симптомів цих розладів – підвищення кров'яного тиску, розмитість зорових образів, сильне потіння. Еклампсія може викликати смерть або руйнування мозку плоду. Обидві форми токсикозу зазвичай піддаються контролю, проте матерям, які страждають ним, потрібно постільний режим і спеціальну дієту.