VIII. Йонізуюче випромінювання – це:

1) потік електронів, що виникає при бета-розпаді;

2) одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища;

3) електромагнітне випромінювання (ультрафіолетове, рентгенівське й гамма-випромінювання) та корпускулярне (альфа-, бета-випромінювання, нейтронне та ін.) випромінювання, що спричиняє йонізацію середовища;

4) випромінювання, яке потрапляє на поверхню Землі з Космосу і надходить від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі.

IX. Штучними джерелами йонізуючих випромінювань є:

1) гамма-промені з космосу, із поверхні Землі та від будівельних матеріалів;

2) різні види випромінювання, які потрапляють на поверхню Землі з Космосу і надходять від радіоактивних речовин, що знаходяться у земній корі;

3) проникнення газоподібного елемента радону в атмосферу;

4) ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги.

X. Є такі форми променевої хвороби:

1) соматична, соматико-стохатична, генетична;

2) гостра і хронічна;

3) рання і пізня;

4) випадкова та ймовірна.

XI. Гостра форма променевої хвороби виникає:

1) в результаті тривалого опромінення, що перевищує гранично допустимі дози (ГДД);

2) під дією іонізуючих випромінювань (радіації);

3) в результаті опромінення великими дозами за короткий проміжок часу;

4) в результаті інфрачервоного (ІФ), ультрафіолетового (УФ), рентгенівське та у випромінювання.

XII. Інфрачервоне (ІФ) випромінювання - це:

1) спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

2) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

3) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XIII. До природних джерел інфрачервоного випромінювання належить:

1) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню;

2) Сонце;

3) природна інфрачервона радіація Сонця;

4) електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XIV. До штучних джерел інфрачервоного випромінювання належить:

1) природна інфрачервона радіація Сонця;

2) електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3) частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

4) будь-які поверхні, температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню (для людини всі поверхні з температурою вищою від температури тіла людини: 36 - 37 °С).

XV. Ультрафіолетове (УФ) випромінювання – це:

1. електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття;

2. електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3. частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

4. спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм.

XVI. Сонячне випромінювання (радіація сонячна) – це:

1. спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

2. частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

3. електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

4. електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XVII. Видиме випромінювання (світло) – це:

1. частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі 700 нм (10^-6 м) - 1000 мкм (10^-3 м), енергія якого при поглинанні викликає у речовині тепловий ефект;

2. електромагнітне випромінювання Сонця широкого частотного діапазону, що досягає Землі;

3. спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 400... 10 нм;

4. електромагнітне випромінювання в діапазоні довжин хвиль 780...380 нм, яке здатне безпосередньо викликати зорове відчуття.

XVIII. Хімічні речовини залежно від їх практичного використання можна поділити на:

1. промислові отрути отрутохімікати, хімічні речовини побуту лікарські препарати хімічна зброя;

2. гербіциди, пестициди;

3. токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, ті, що впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори;

4. розчинники, барвники.

XIX. Токсичні речовини - це:

1. речовини, які викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри;

2. речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму;

3. речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації;

4. речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні).

XX. Подразнюючі речовини - це:

1. речовини, які призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації;

2. речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

3. речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення — пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

4. речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри.

XXI. Мутагенні речовини - це:

1. речовини, які впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

2. речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

3. речовини призводять до порушення генетичного коду, зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини тощо);

4. речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак).

22. Наркотичні речовини - це:

1. речовини, що впливають на центральну нервову систему;

2. це речовини, що діють як алергени;

3. речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин;

4. речовини, що викликають злоякісні новоутворення - пухлини;

22. Сенсибілізатори - це:

1. речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводні);

2. речовини викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (пари кислот, лугів, аміак);

3. речовини, які викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо);

4. це речовини, що діють як алергени.

22. Отруйні речовини – це:

1. речовини, що діють як алергени;

2. речовини, які викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму;

3. речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей та тварин;

4. речовини викликають, як правило, злоякісні новоутворення - пухлини (ароматичні вуглеводні, циклічні аміни, азбест, нікель, хром тощо).

22. За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на:

1. тимчасові і короткочасні;

2. серцеві, нервові, печінкові, ниркові, легеневі, кров'яні;

3. токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі;

4. промислові отрути, отрутохімікати, лікарські препарати, хімічні речовини побуту, хімічна зброя.

22. Урбанізація - це:

1. зосередження багатогалузевої промисловості, розгалуженої транспортної мережі в густо населених житлових масивах;

2. процес зростан­ня міст і міського населення та підвищення їх ролі в соціально-економіч­ному та культурному житті суспільства;

3. зосередження закладів науки та культури;

4. можливість створювати кращі житлові та соціально-побутові умови життя.

22. Основними джерелами забруднення атмосфери міст є:

1. транс­порт, енергетичні системи міста;

2. дим від цигарок;

3. невентильовані гази від газових плит та водонагрівачів;

4. промислові викиди.