Тема 1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

І. Безпека життєдіяльності – це:

1) наука, яка забезпечує єдиний загальний підхід до розробки і реалізації відповідних засобів щодо створення безпечних умов життя і діяльності людини;

2) створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь;

3) зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

4) створення основних засад державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

ІІ. Метою концепції ООН є:

1. комплекс заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

2. зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій;

3. створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь;

4. створення основних засад державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності.

ІІІ. Першорядним завданням для України є:

1. створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь;

2. комплекс заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої і неживої природи;

3. створення основних засад державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності;

4. зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

ІV. Корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності є:

1. гуманітарні, природничі, інженерні науки про людину та суспільство;

2. охорона праці, промислова екологія, пожежна безпека, цивільна оборона та ін.;

3. екологічна культура, соціальна екологія, соціальна та комунальна гігієна та ін.;

4. природничі науки, промислова екологія, цивільна оборона, охорона праці та ін.

V. Кроною генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності є:

1) екологічна культура, соціальна екологія, соціальна та комунальна гігієна та ін.

2) гуманітарні, природничі, інженерні науки про людину та суспільство;

3) охорона праці, промислова екологія, пожежна безпека, цивільна оборона та ін.;

4) гуманітарні науки, соціальна екологія, пожежна безпека, екологічна культура та ін.

VI. Життя – це:

1. одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, пристосування до середовища, наявність обміну речовин і реакції на подразнення;

2. процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей;

3. необхідна умова існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища;

4. створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь.