Тема 17. Електробезпека у готельно-ресторанному комплексі.

I. Електробезпека - це:

1) безпека від нещасних випадків та аварій на виробництві і від їх наслідків;

2) система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики;

3) попередження виробничого травматизму внаслідок небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики;

4) дії спрямовані на усунення негативних факторів впливу на здоров’я людини електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статистичної електрики.

II. Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 в тому, що:

1) вони поширені і відносно доступні практично для кожного хто працює на виробництві;

2) вони важкі в експлуатації, тому не кожен з робітників знає, як правильно ними користуватись;

3) недостатньо модернізовані і не пристосовані до виробничого процесу;

4) не придатні для перенесення такої високої напруги.

III. До основних принципів електротравматизму на виробництві не належить:

1) випадкове доторкання до неізольованих струмопровідних частин електроустаткування;

2) використання несправних ручних електроінструментів;

3) перевезення електроустаткування;

4) робота без надійних захисних засобів та запобіжних пристосувань.

IV. Чому електроустаткування, з яким доводиться мати справу практично всім працівникам на виробництві, становить значну потенційну небезпеку?

1) тому що органи чуття людини не здатні на відстані виявляти наявність електричної напруги;

2) тому що воно є джерелом електричного струму;

3) тому що воно має властивість високої електропровідності;

4) тому що організм людини чутливий до електричного струму, електричних хвиль.

V. Коли виявляється захисна реакція організму людини на електричний струм?

1) задовго до того, як людина потрапила під дію електричної напруги;

2) за декілька секунд перед тим, як людина потрапила під дію електричного струму;

3) у момент дії електричного струму;

4) після того, як людина потрапила під дію електричного стуму.

VI. Термічна дія струму спричиняє:

1) розклад крові та інших органічних рідин;

2) опіки окремих ділянок тіла;

3) ушкодження різноманітних тканин організму;

4) небезпечне збудження клітин.

VII. До електролітичної дії струму належить:

1) нагрівання кровоносних судин, серця, мозку та інших органів;

2) судомне скорочення м’язів;

3) спричинення функціональних розладів;

4) порушення фізико – хімічного складу крові.

VIII. До механічної дії струму належить:

1) ушкодження різноманітних тканин організму;

2) повне припинення діяльності органів дихання;

3) опіки окремих ділянок тіла;

4) розклад крові.

IX. Біологічна дія струму характеризується?

1) збудженням тканин організму;

2) нагріванням кровоносних судин;

3) розкладом крові;

4) розривами різноманітних тканин.

X. За наслідками електротравми поділяються на:

1) загальні і локальні;

2) природні та штучні;

3) місцеві і загальні;

4) природні, штучні та комбіновані.

XI. Найбільш поширена електротравма це?

1) електричні знаки;

2) металізація шкіри;

3) електрофтальмія;

4) електричний опік.

XII. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають:

1) місцеві і загальні;

2) струмові та дугові;

3) надзвичайно небезпечні та мало небезпечні;

4) високо небезпечні та помірно небезпечні

XIII. Електричні знаки являють собою:

1) пухирі;

2) плями сірого чи блідо-жовтого кольору;

3) сліди червоного кольору;

4) вони непомітні людському оку.

XIV. Електрофтальмія це:

1) ураження слизової оболонки внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань;

2) ураження очей внаслідок інфрачервоного випромінювання;

3) ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги;

4) ураження шкіри внаслідок гама випромінювання.

XV. Найбільш небезпечний вид електротравм:

1) електрофтальмія;

2) електричний удар;

3) металізація шкіри;

4) електричний опік.

XVI. Електричний удар першого ступеня характеризується:

1) судомним скороченням м’язів без втрати свідомості;

2) судомним скороченням м’язів з втратою свідомості;

3) порушенням серцевої діяльності;

4) клінічною смертю.

XVII. Причиною летальних наслідків від дії електричного струму НЕ може бути:

1) зупинка серця чи його фібриляція;

2) припинення дихання;

3) втрата свідомості;

4) електричний шок.

XVIII. Пороговий фібриляційний струм це:

1) найменше значення електричного струму, при проходженні якого через тіло людини виникають відчутні подразнення;

2) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини зупинку серця;

3) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини судомні скорочення м’язів;

4) найменше значення електричного струму, що спричинює при проходженні через тіло людини фібриляцію серця.

XIX. Струм якої сили викликає миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції?

1) навіть 1 А;

2) від 2 А до 5 А;

3) 5 А;

4) понад 5 А.

XX. Безпечною для життя людини прийнято вважати напругу:

1) не більше 45 В

2) не більше 42 В;

3) не більше 50 В;

4) не більше 100 В.

XXI. Приміщення без підвищеної безпеки характеризуються:

1) високою відносною вологістю повітря;

2) наявністю струмопровідної підлоги;

3) відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену безпеку;

4) наявність струмопровідного пилу.

XXII. Ізоляція не може бути:

1) аварійною;

2) робочою;

3) додатковою;

4) посиленою.

XXIII. Подвійною називається ізоляція:

1) яка складається з додаткової та посиленої;

2) яка складається з робочої та додаткової;

3) яка складається з робочої та посиленої;

4) яка складається з додаткової та посиленої.

XXIV. Захисні огорожі можуть бути:

1) робочими та аварійними;

2) загальними та місцевими;

3) тимчасовими та постійними;

4) суцільними та сітчастими.

XXV. Блокувальні пристрої НЕ можуть бути:

1) механічними;

2) електричними;

3) електролітичними;

4) електронними.

XXVI. Що є пасивним засобом захисту від дії електричного струму?

1) неізольовані струмопровідні частини;

2) попереджувальна сигналізація;

3) блокувальні пристрої;

4) захисні огорожі.

XXVII. До організаційних заходів електробезпеки НЕ належать:

1) забезпечення електрозахисними засобами;

2) оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт;

3) призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт;

4) організація нагляду та проведення робіт.

XXVIII. Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з:

1) 2 етапів;

2) 3 етапів;

3) 4 етапів;

4) це не етапний, а комплексний процес.

XXIX. Прояви блискавки бувають:

1) загальні та спеціальні;

2) суцільні та часткові;

3) первинні та вторинні;

4) постійні та раптові.

XXX. Прямий удар блискавки НЕ здійснює на уражений об’єкт наступні дії:

1) електричну;

2) електролітичну;

3) теплову;

4) механічну.

Тема 18. Пожежна безпека при експлуатації готельно-ресторанних комплексів.

I. Пожежна безпека об’єкта - це:

1) комплекс організаційних заходів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї;

2) стан об’єкта, за якого з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвиток пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів;

3) кількісна оцінка виникнення пожежі на об’єкті;

4) кількісна оцінка запобігання збитків при можливій пожежі на об’єкті.

II. Які існують основні напрями забезпечення пожежної безпеки:

1) усунення умов виникнення пожежі та мінімалізація її наслідків;

2) кількісна оцінка виникнення пожежі на об’єкті;

3) кількісна оцінка запобігання збитків при можливій пожежі на об’єкті;

4) комплекс організаційних заходів, спрямованих на запобігання пожежі т та збитків від неї.

III. Вторинним проявом небезпечних факторів пожежі вважається:

1) полум’я та іскри;

2) дим;

3) радіоактивні та токсичні речовини, матеріали, викинуті із зруйнованих апаратів та установок;

4) знижена концентрація кисню.

IV. Системи пожежної безпеки - це:

1) комплекс організаційних заходів і технічних засобів систем запобігання пожежі;

2) попередження вибухів і пожеж;

3) попередження утворення горючого середовища;

4) максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів.

V. Що являє собою рівень забезпечення пожежної безпеки:

1) видалення пожежонебезпечних відходів виробництва;

2) попередження утворення пожежного середовища;

3) ізоляція горючого середовища;

4) кількісна оцінка запобігання збиткам при можливій пожежі.

VI. Вкажіть мету системи попередження вибухів і пожеж:

1) підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки;

2) установка та розміщення пожежонебезпечних устаткувань в ізольованих приміщеннях;

3) не допущення виникнення вибухів і пожеж;

4) видалення пожежонебезпечних відходів виробництва.

VII. Вкажіть найбільш радикальний захід попередження утворення горючого середовища:

1) заміна горючих речовин та матеріалів на негорючі та важкогорючі;

2) підтримання відповідних значень температур та тиску середовища;

3) установка та розміщення пожежонебезпечних устаткувань в ізольованих приміщеннях;

4) ізоляція горючого середовища.

VIII. Які існують заходи попередження виникнення горючого середовища:

1) максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих;

2) підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум'я виключається;

3) установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках;

4) всі відповіді вірні.

IX. Назвіть чинники, при яких можливе виникнення пожежі та вибуху:

1) горюча речовина, окислювач, джерело запалювання;

2) зруйноване устаткування, окислювач, неізольовані приміщення;

3) горюча речовина, знижена концентрація кисню, радіоактивні елементи;

4) електричний струм, вогнегасні речовини, йонізуюче випромінювання.

X. Яким документом регламентуються протипожежні відстані між житловими будинками:

1) ГОСТ 12.01.026-91;

2) ГОСТ 12.04.004-76;

3) ДБН 360-92;

4) ССБТ.

XI. Вогнестійкість конструкції - це:

1) один з найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди;

2) такі конструкції, які мають нормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню;

3) здатність конструкції зберігати несучі та огороджувальні функції в умовах пожежі;

4) протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани, гребні тощо.

XII. Протипожежні відстані - це:

1) такі конструкції, які мають нормовану межу вогнестійкості і перешкоджають поширенню вогню;

2) здатність конструкції зберігати несучі та огороджувальні функції в умовах пожежі; 3) протипожежні стіни, перегородки, перекриття, зони, тамбури-шлюзи, двері, вікна, люки, клапани, гребні тощо;

4) один з найпоширеніших у будівництві заходів для запобігання можливості розповсюдження пожежі на сусідні будівлі та споруди.

XIII. Служба пожежної безпеки - це:

1) державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах незалежно від форм власності;

2) структура, яка займається координацією і вдосконаленням дій із забезпечення пожежної безпеки та контролю за проведенням і виконанням протипожежних заходів;

3) служба, яка контролює виконання правил пожежної безпеки під час проектування, технічного переоснащення, будівництва, реконструкції та експлуатації;

4) служба, яка встановлює порядок опрацювання і затвердження положень, інструкцій та інших нормативних актів, розробляє типові документи з питань пожежної безпеки.