Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод для самост БЕ, БОФ, МЕ.docx
Скачиваний:
23
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
470.44 Кб
Скачать

Тема 7. Соціально-політичні та природно-соціальні небезпеки.

І. Конфліктце:

  1. збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами;

  2. зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

  3. форма полі­тичного екстремізму;

  4. небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.

II. Тероризм – це:

  1. небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

  2. зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

  3. форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

  4. збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

III. Війна – це:

  1. форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

  2. зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

  3. небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

  4. збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

IV. Джерела конфлікту - це:

  1. небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта;

  2. форма політичного екстремізму, застосування чи загроза застосування найжорсткіших методів насилля, включаючи фізичне знищення людей, заляку­вання урядів та населення для досягнення певних цілей;

  3. зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гос­тра суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу учасників;

  4. збройна боротьба між державами (їх коаліціями) або соціальними, етнічними та іншими спільнотами.

V. До соціально-політичних конфліктів належить:

  1. війна;

  2. тероризм;

  3. викрадення;

  4. конфлікти.

VI. Існують такі основні види тероризму:

  1. політичний, релігійний та кримінальний;

  2. політичний, економічний та кримінальний;

  3. кримінальний, політичний;

  4. економічний, релігійний.

VII. Алкоголь знешкоджується в:

  1. печінці;

  2. нирках;

  3. шлунку;

  4. кишківнику.

VIII. Алкоголь призводить до таких психічних розладів:

  1. шизофринії;

  2. білої гарячки;

  3. параної;

  4. амнезії.

IX. Скільки відсотків правопорушень здійснюється особа­ми в стані алкогольного сп'яніння:

  1. 20 %;

  2. 46 %;

  3. 96 %;

  4. 72,5 %.

X. Скільки відсотків дорожньо-транспортних пригод спричиненні через алкогольне сп'яніння:

  1. 72,5 %;

  2. 20 %;

  3. 96 %;

  4. 46 %.

XI. Скільки відсотків аварій та травм, що стаються у побуті спричиненні через алкогольне сп'яніння:

  1. 20 %;

  2. 72,5 %;

  3. 46 %;

  4. 96 %.

XII. До складу тютюнового диму входить:

  1. оксиди азоту, чадний газ, тютюновий дьоготь;

  2. аміак, синильна кислота, сірководень;

  3. синильна кислота, сірководень, сполуки свинцю;

  4. оксиди азоту, сполуки свинцю, сірководень.

XIII. Ознаками нікотинової інтоксикації (отруєння) є:

  1. біла гарячка, епілепсія;

  2. параноя;

  3. амнезія;

  4. головний біль, нудота, кволість.

XIV. Епідемія - це:

1) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами;

2) різноманітне за своїми проявами інфек­ційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві.

XV. Соціальні хвороби – це:

1) небезпечна ситуація, викликана соціальною нерівністю, яка існує в суспільстві;

2) різноманітне за своїми проявами інфек­ційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов 'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами.

XVI. До природно-соціальних небезпек належать:

1) епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД, наркоманія;

2) кислотні дощі, бурі, зменшення родючості грунтів;

3) професійний травматизм, токсикоманія;

4) венеричні захворювання, СНІД, наркоманія, токсикоманія.

XVII. Перша в історії епідемія грипу була в:

1) 1889;

2) 1918;

3) 1920;

4) 1856.

XVIII. Найменш небезпечним збудником вірусного гепатиту:

1) гепатит В;

2) гепатит А;

3) гепатит С;

4) гепатит D.

XIX. Дуже небезпечний і, на жаль, досить розповсюджений гепатит – це::

  1. гепатит D;

  2. гепатит С;

  3. гепатит В;

  4. гепатит А.

XX. Туберкульоз – це:

1) захворювання, при якому природне місце існування багатьох видів бактерій при звичайних умовах нешкідливі;

2) різноманітне за своїми проявами інфекційне захворювання;

3) масове розповсюдження інфекційного захворювання людини в будь-якій місцевості, країні, яке суттєво перевищує загальний рівень захворюваності;

4) захворювання людини, виникнення і роз­повсюдження яких пов'язане переважно з несприятливими соціально-економічними умовами.

XXI. Симптомами захворіння туберкульозу є:

  1. потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги;

  2. різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість;

  3. біла гарячка, епілепсія;

  4. головний біль, нудота, кволість.

XXII. Симптомами харчових отруєнь є:

  1. різкі болі в ділянці живота, головний біль і загальна слабкість;

  2. головний біль, нудота, кволість;

  3. біла гарячка;

  4. потовиділення ночами, погіршення сну і апетиту, втрата ваги, дратівливість.

XXIII. До групи статевих хвороб, які викликаються вірусами належать:

  1. кандидоз на статевих органах;

  2. короста;

  3. генітальний герпес, СНІД;

  4. сифіліс, гонорея.

XXIV. До бактеріальної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

1) сифіліс, гонорея;

2) генітальний герпес, СНІД;

3) короста;

4) кандидоз на статевих органах.

XXV. До паразитарної групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

  1. генітальний герпес, СНІД;

  2. сифіліс, гонорея;

  3. кандидоз на статевих органах;

  4. короста.

XXVI. До грибкової групи захворювань, які належать до статевих хвороб відносяться:

  1. кандидоз на статевих органах;

  2. короста;

  3. генітальний герпес, СНІД;

  4. сифіліс, гонорея.

XXVII. ВІЛ не передається через:

1) статевий контакт з інфікованою людиною;

2) переливання крові та пересадки органів та тканин;

3) купання в басейні;

4) неодноразовому використанні голок та шприців наркоманами.

XXVIII. Психічна залежність – це:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

3) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

4) зміна одної чи декілька функцій організму.

XXIX. Фізична залежність – це:

1) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

2) зміна одної чи декілька функцій організму;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.

XXX. Толерантність – це:

1) зміна одної чи декілька функцій організму;

2) адаптаційний стан, який проявляється в зниженні інтенсивності реакції організму на ту саму кількість наркотику;

3) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

4) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків.

XXXI. До наркотиків, які пригнічують діяльність центральної нервової системи відносяться:

  1. амфетаміни, кокаїн, гашиш;

  2. опіати, барбітурати;

  3. марихуана, мускатний горіх;

  4. мескалін, псилоцибін.

XXXII. До наркотиків, які збуджують діяльність центральної нервової системи належать:

1) опіати, барбітурати;

2) мескалін, псилоцибін;

3) амфетаміни, кокаїн, гашиш;

4) марихуана, мускатний горіх.

XXXIII. До наркотиків, які викликають галюцинації належать:

  1. мескалін, псилоцибін;

  2. амфетаміни, кокаїн, гашиш;

  3. опіати, барбітурати;

  4. кокаїн, гашиш.

XXXIV. Залежність характеризують:

1) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою;

2) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) незначна тенденція (або її відсутність) до збільшення дозування.

XXXV. Звикання характеризують:

1) сильне бажання або непереборна потреба (нав'язливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-яку ціну;

2) тенденція збільшення дозування через розвиток залежності;

3) стан адаптації, який виражається в явних порушеннях фізіології у випадку припинення вживання наркотиків;

4) бажання подальшого прийому наркотику з метою поліпшення настрою.

Тема 8. Екологічні небезпеки. Екологічна безпека в туристичній індустрії.

І. Техногенне середовище – це середовище людини, що містить:

1) сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ;

2) житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енерге­тичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподар­ські рослини та ін.;

3) комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо;

4) комплекс небезпечних умов праці: загазованість, запиле­ність, освітленість робочих місць, рівень акустичних коливань, віб­рації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, по­жежо- та вибухонебезпечність, наявність небезпечного обладнання і т.д.

ІІ. Побутове середовище – це середовище людини, що містить:

  1. житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енерге­тичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподар­ські рослини та ін.;

  2. комплекс безпечних умов праці: загазованість, запиле­ність, освітленість робочих місць, рівень акустичних коливань, віб­рації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, по­жежо- та вибухонебезпечність, наявність небезпечного обладнання і т.д.;

  3. сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ;

  4. комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо.

ІІІ. Виробниче середовище - це середовище людини, що містить:

  1. комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо;

  2. сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ;

  3. житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енерге­тичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподар­ські рослини та ін.;

  4. сукупність досягнень суспільства в результаті матеріально­го і духовного розвитку.

ІV. Джерелами забруднення атмосфери є:

  1. димові викиди промислових підприємств та теплових електростанцій;

  2. викид шкідливих речовин під час аварій та катастроф;

  3. викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення;

  4. промислові та побутові відходи.

V. Джерелами забруднення гідросфери є:

1) міграція небезпечних речовин у водне середовище з грунту та атмосфери;

2) вихлопні гази транспортних засобів;

3) викиди в атмосферу та скиди у воду забруднювальних речовин, радіаційне забруднення;

4) масове застосування мінеральних добрив.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.